Рішення № 20501849, 12.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р. Справа № 5023/9881/11

вх. № 9881/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62юр/4618 від 14.06.2011 р.;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 1 від 04.01.2011 р.; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 6123,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків, 5800,40 грн. заборгованості з електричної енергії (яка складається з тарифної складової - 4833,67 грн. та ПДВ 20% у розмірі 966,73 грн.), 246,10 грн. пені, 29,50 грн. інфляційних витрат, 47,66 грн. 3% річних та судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 14110 від 09.02.2006 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати електроенергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 листопада 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 грудня 2011 року.

09 грудня 2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, вина відповідача у невиконанні даних зобов"язань відсутня, що виключає його цивільно (господарську) - правову відповідальність, просив суд в частині стягнення основного боргу у розмірі 5800,40 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, зменшити розмір пені на 90% та у разі винесення позитивного рішення надати можливість користуватися видатками відповідно до ст. 55 Бюджетного Кодексу.

12 грудня 2011 року у судовому засіданні представник позивача підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача вказував суду на те, що частково погасив суму боргу у розмірі 5800,40 грн., у зв"язку з чим просив суд припинити провадження у справі в цій частині, а також просив суд зменшити суму пені на 90%, у зв"язку з важким фінансовим становищем.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

09 лютого 2006 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків (позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 14110 (далі - договір), відповідно до п. 9.11 пролонгований на 2011 р.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Відповідно до умов договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив у період з липня 2011 року по жовтень 2011 р. відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяв наголошує, що ним погашено заборгованість за спожиту електричну енергію на загальну суму 5800,40 грн., що підтверджує платіжним дорученням від 28.11.2011 року № 635. Враховуючи, що матеріали справи надійшли до господарського суду 25 листопада 2011 року, а відповідач погасив вищевказану суму заборгованості 28 листопада 2011 року, суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв"язку з відсутністю предмета спору.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 29,50 грн. та 3% річних в сумі 47,66 грн. за період з липня 2011 р. по жовтень 2011 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідачу нарахована пеня, яка складає 246,10 грн. за період з липня 2011 р. по жовтень 2011 р.

Відповідач надав заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені, посилаючись на те, що даний випадок є винятковим, та зобов*язався негайно добровільно усунути порушення та його наслідки.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобовязання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань” та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені відповідачем обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені та стягнути у розмірі 24,60 грн. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 221,50 грн. пені слід відмовити.

Окрім того, відповідач просить суд при винесенні рішення вказати в ньому про можливість користування захищеними видатками Бюджетного Кодексу України, відповідно до ст.55, посилаючись на те, що працівники та військовослужбовці КЕВ гарантовано, у строки, передбачені законодавством, будуть отримувати заробітну плату та грошове забезпечення.

Відповідно до ст.55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату та інші, відповідно до вищезазначеної статті.

За таких обставин, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-84 ГПК України, -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, п/р № 352212006000219 в УДК в Харківській області, МФО 851011, код 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) - 24,60 грн. пені, 29,50 грн. інфляційних витрат, 47,66 грн. 3% річних, 1360,44 грн. судового збору.

В частині стягнення 5800,40 грн. заборгованості з електричної енергії (яка складається з тарифної складової - 4833,67 грн. та ПДВ 20% у розмірі 966,73 грн.) провадження у справі припинити.

В стягненні 221,50 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

При виконанні рішення суду надати можливість Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова здійснювати видатки по захищеним статтям бюджету, а саме: виплата заробітної плати та грошового утримання працівників та військовослужбовців Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України.

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 15 грудня 2011 року.