Рішення № 20492625, 21.12.2011, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 2-727/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Бельмеги М. В.

секретаря: Сусак В.М.

З участю представника позивача: Матичук В.В.

відповідача: ОСОБА_2

адвоката: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний «Банк «Київська Русь»до ОСОБА_2, ОСОБА_4, спортивного клубу одноборств «Беркут»про стягнення заборгованості,

ОСОБА_2, третя особи на стороні позивача без самостійних вимог: ОСОБА_4, спортивний клуб одноборств «Беркут»до ПАТ «Банк «Київська Русь»про розірвання кредитного договору та реструктуризацію кредитного боргу -

В С Т А Н О В И В :

Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь»подано на розгляд суду позовну заяву до ОСОБА_2, ОСОБА_4, спортивного клубу одноборств «Беркут»про стягнення заборгованості.

ОСОБА_2, третя особи на стороні позивача без самостійних вимог: ОСОБА_4, спортивний клуб одноборств «Беркут»звернулися в суд із позовом до ПАТ «Банк «Київська Русь»про розірвання кредитного договору та реструктуризацію кредитного боргу.

Ухвалою суду від 27.10.2011 року об'єднано в одне провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»до ОСОБА_2, ОСОБА_4, спортивного клубу одноборств «Беркут»про стягнення заборгованості та цивільну справу за позовом ОСОБА_2, третя особи на стороні позивача без самостійних вимог: ОСОБА_4, спортивний клуб одноборств «Беркут»до ПАТ «Банк «Київська Русь»про розірвання кредитного договору та реструктуризацію кредитного боргу -

В судовому засіданні представник позивача-відповідача, Матичук Володимир Володимирович, вимоги основного позову підтримав повністю, заперечив вимоги позову ОСОБА_2 та пояснив суду, що 16 квітня 2008 року між ПАТ «Банк «Київська Русь»та ОСОБА_2 відповідачем по справі, було укладено кредитний договір № 3273-02-08-2, відповідно до якого ОСОБА_2, було надано кредит в розмірі 25000,00 євро строком по 15.04.2011 року, зі сплатою 15% річних. 13.04.2010 р., шляхом укладення додаткової угоди розмір відсоткової ставки збільшено до рівня 16 % річних. Згідно п.2.1 даного кредитного договору позичальник зобовязався здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 15 квітня 2011 року. Згідно п.2.3. кредитного договору позичальник зобовязався сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, за який вони нараховані. У визначений кредитним договором строк (15.04.2011р.) позичальник не здійснив остаточного погашення кредиту. Крім того, починаючи з травня 2010 року позичальником не виконуються зобовязання щодо належної сплати відсотків за користування кредитом. Таким чином, станом на 12.05.2011 року заборгованість позичальника по кредитному договору становить: основна заборгованість 18780,39 євро.; заборгованість по відсотках 3050,76 євро. Відповідно до п.2.9, 2.10 кредитного договору, у випадку порушення строків повернення кредиту, позичальник зобовязався сплачувати банку штраф в розмірі 25% від суми простроченого платежу за кожен такий випадок прострочення. А отже станом на 12.05.2011р. штрафні санкції позичальника по кредитному договору становлять: штраф за несвоєчасну сплату суми основного боргу по кредиту 4695,10 євро та штраф за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту 1759,40 євро. Загальна сума заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору №3273-02-08-2 станом на 12.05.2011 року становить 28285,65євро. 08.04.2010р. даний кредит забезпечений поруками ОСОБА_4 та СКО «Беркут». Відповідно до п.2.1. договорів поруки №3273-02-08-2/П1 та №3273-02-08-2/П2 укладених 08.04.2010р. між АБ «Київська Русь»та поручителями, останні зобовязались солідарно з боржником відповідати перед кредитором за виконання зобовязань за кредитним договором. Пунктом 3.1. договорів поруки передбачено, що у разі невиконання боржником зобовязань за кредитним договором у встановлені ним строки поручителі зобовязуються оплатити заборгованість боржника не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання вимоги кредитора. Такі вимоги поручителям направлені належним чином, проте дані вимоги поручителями не виконанні. Вимоги заявленого ОСОБА_2 позову вважає безпідставними та необґрунтованими. Так, твердження відповідача-позивача про те, що встановлення 16% річних є необґрунтованим і не відповідає дійсності, оскільки ст. 559 ЦК України не ставить жодних вимог стосовно розміру відсотків за кредитним договором. При цьому ОСОБА_2 сам особисто підписував додаткову угоду до кредитного договору щодо зміни розміру відсотків за кредитом, що є доказом його згоди з усіма умовами кредитного договору. Банк жодним чином не порушував вимог чинного законодавства щодо зміни відсоткової ставки, оскільки змінити розмір відсотків сторони вирішили спільно, про що і уклали відповідну угоду. Стосовно курсу валют, в результаті зміни якого, як вказує ОСОБА_2, він зазнає втрат, то варто зауважити, що останній сам особисто звернувся до банку із заявою про отримання кредиту саме у валюті. Вважає, що у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні у відношенні до євро, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті, а тому банк жодним чином не ставив ОСОБА_2 у скрутне становище. Такою ж необґрунтованою є вимога про те, що поручителі не повинні нести жодної відповідальності по його зобов'язаннях, оскільки у договорах поруки відразу вказувалась відсоткова ставка в розмірі 16% річних. Вимоги ОСОБА_2 одночасно розірвати кредитний договір та реструктуризувати кредитну заборгованість, є суперечливими, оскільки реструктуризація кредитної заборгованості є нічим іншим як внесенням змін до кредитного договору, таким чином, неможливо розірвати кредитний договір, а потім внести у нього зміни. Повне списання штрафних санкцій на його думку взагалі є абсурдним з тих підстав, що вважає позивача грамотною людиною, яка підписуючи кредитний договір, отримуючи кредит повністю розумів наслідки невиконання умов кредитного договору. Вважає, що ОСОБА_2 зобов'язаний нести відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань і немає жодних правових підстав для звільнення його від такої відповідальності чи зменшення розміру штрафних санкцій. Просить первісний позов задоволити в повному обсязі та стягнути із відповідачів в солідарному порядку 28285,65 євро, що еквівалентно 323728,42 грн. заборгованості за кредитним договором та оплачені судові витрати, а в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

Відповідач-позивач, ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь»визнав частково, вимоги свого позову підтримав повністю та пояснив суду, що вважає, що він зобовязаний платити тіло кредиту та проценти від кредиту розміром 15%, як було визначено первинним кредитним договором, а тому погоджуєся з вимогами в такому розмірі. Вважає,що 16% за користування кедитом є незаконним,так як суперечить ст.559 ЦК України,а також є несправедливим і кабальним по відношенню до нього. Крім цього вважаю,що вправі ставити питання про дострокове розірвання кредитного договору. Спірний кредитний договір був укладений в іноземній валюті,коли курс євро до гривні був суттєво меншим. Кредитним договором не було передбачено і враховано можливість суттєвого збільшення курсу євро по відношенню до гривни. Таким чином, він як позичальник був поставлений в надто скрутне становище по відношенню до кредитора. Саме кредитор не тільки нічого не втрачав від різкої зміни курсу іноземної валюти до гривні, а з врахуванням політики Національного банку України,заборони проводити розрахунки у іноземній валюті,отримав від спірного кредитного договору прибуток. Таке прямо суперечить принципу рівноправності сторін при укладанні правочину, а також принципу справедливості,добросовісності та розумності (ст.З ЦК України). Явно порушуючи названі мною принципи,відповідач не зупиняється на такій несправедливості щодо нього з причини різкої зміни курсу гривни до іноземної валюти, а і користуючись явною перевагою і неможливістю відмовитися від явно несправедливого кредитного договору,використовуючи збіг тяжких матеріальних обставин,що виникли в нього, в односторонньому порядку змінює ставку кредиту з 15% та 16%. Тільки тепер йому стало зрозуміло,що це явно кабальні для нього зміни в договорі. Хоча додатковий кредитний договір № 02 від 13.04.2010 року і був ним підписаний, однак ініціатором був банк,який під використанням незнання ним закону, надавши йому вимоги ст.1061 ЦК України в попередній редакції,змусив його підписати явно невигідні для нього умови щодо збільшення процентної ставки по кредитному договору. Такі дії банку прямо суперечать вимогам ст.55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»,Закону України від 12.12.2008 року №661 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»,який набрав чинності з 10.01.2009 року. Така заборона також передбачена рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 щодо тлумачення ч.І ст.58 Конституції України. Також вважає, що слід відмовити в задоволенні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 6454,50 євро. Відповідно до норм ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду,якщо він значно перевищує розмір збитків,та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. В звязку з різкою і ніким не передбачуваною зміною курсу гривни до іноземної валюти, він повинен майже в два рази збільшити оплату за наданий мені кредит. Ним був отриманий кредит в сумі 25000,00 євро, який призначався для будівництва та збільшення майна виробничої бази,як підприємця. Різка, нічим не передбачувана і не прогнозована державою зміна курсової політики,привела до збільшення майже в два рази такого кредиту. Якщо б такі зміни він міг передбачити, він б взагалі не укладав такого договору. Більше того, кредитор в односторонньому порядку змінив процентну ставку кредиту в сторону збільшення внаслідок чого, кредитор не тільки не втратив,тобто на рівні з ним не отримав негативних наслідків від наданого кредитуй навпаки отримав додаткову вигоду,змінивши ставку кредиту в сторону збільшення. Вважає, що таке становище явно суперечить загальним принципам і засадам цивільного законодавства,рівності і справедливості по відношенню до обох сторін договору і,звісно,є істотною зміною обставин. Істотна зміна обставин вимагає від нього значних додаткових витрат, пошуку інших джерел отримання прибутків для належного виконання кредитного договору. Збіг сімейних обставин, саме отримання кредиту на утримання сімї, укладення іпотечного договору з цього приводу і застава земельної ділянки, позбавила його можливості отримати відповідні кошти від реалізації такої земельної ділянки. На виробничій базі проводяться будівельні роботи,а тому вона не дає прибутки в даний час,а потребує грошових вливань. Все це привело до того,що на даний час він не може погасити кредит, однак переконаний, що з часом отримані в кредит фінанси дадуть прибуток і кредит мною буде погашений. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд,на вимогу будь-якої із сторін,визначає наслідки розірвання договору,виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат,понесених ними у звязку з виконанням цього договору. Якщо врахувати тіло кредиту станом на 01.10.2011 року 18780,39 євро,курс за 100 євро станом на 01.10.2011 року становить 1085,48 грн. то розмір заборгованості становить 203763 грн. Якщо заборгованість по тілу кредиту становить 18780,39 євро,то 15% річних буде становити 2367 євро,що в гривневому еквіваленті згідно курсу Нацбанку становить 25681 грн. Загальна сума заборгованості станом на 01.10.2011 року становить 228444 грн.Саме в цій частині слід задовільнити позовні вимоги.Щодо стягнення штрафних санкцій по кредиту та відсотках кредиту слід відмовити. З-за обставин зазначених вище слід розірвати кредитний договір,а суму боргу реструктуризувати стром на 2 роки. Ні цивільним законодавством, ні законом про банки і банківську діяльність не передбачено прямо можливість реструктуризації боргових зобовязань.В той же час,відповідно до ст.8 ЦК України цивільне законодавство передбачає аналогію закону і аналогію права. Вважає, що саме для реструктуризації його боргу слід застосувати аналогію ЗУ «Про реструктуризацію боргових зобовязань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України»від 20.04.2000 року, який внутрішній борг України частково реструктуризовано, а частково списано. Він не претендує на списання боргу, однак, із-за обставин, зазначених вище, просить його тільки реструктуризувати,так як не маю на даний час реальної можливості виконати його в межах і спосіб передбачений кредитним договором. Вважає, що саме таке рішення хоч якимось чином урівняє сторони у спірному кредитному договорі з врахуванням вже частково виконаних умов договору. Просить вимоги основного позову задоволити частково, а вимоги його позову до ПАТ «Банк «Київська Русь»задоволити повністю.

Відповідач, ОСОБА_4, в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду повідомлявся своєчасно, причина неявки суду невідома.

Представник відповідача, спортивного клубу одноборств «Беркут», в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду повідомлявся своєчасно, причина неявки суду невідома.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи суд вважає позовні вимоги сторін підставними, доведеними в судовому засіданні і такими, що підлягають до часткового задоволення за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 16.04.2008 р. між сторонами було укладено кредитний договір № 3273-02-08-2, відповідно до якого ОСОБА_2, було надано кредит в розмірі 25000,00 євро строком по 15.04.2011 року, зі сплатою 15% річних. 13.04.2010 р. шляхом укладення додаткової угоди до кредитного договору розмір відсоткової ставки збільшено до рівня 16 % річних. 08.04.2010р. Даний кредит забезпечений поруками ОСОБА_4 та СКО «Беркут».

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином та відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок. Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 03.02.2011 року має заборгованість за кредитним договором №3273-02-08-2 від 16.04.2008 року складає: 18780,39 євро заборгованість по кредиту та 3050,76 євро заборгованість по відсоткам.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь»в частині стягнення основної заборгованості за кредитом та заборгованості по оплаті відсотків слід задоволити. При цьому відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. В силу вимог п.14. Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі»встановлено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. У звязку із цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати у резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України гривні. При стягнення періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі предявлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. А тому суд вважає, що заборгованість за даним кредитним договором слід стягувати в гривнях, відповідно до офіційного курсу НБУ України на день винесення судом рішення, тобто станом на 21.12.2011р. А саме: 18780,39 євро ?10.445995 грн. (курс гривні встановлений НБ України на 21.12.2011р.) = 196179,86 грн. основна заборгованості за кредитним договором та 3050,76 євро?10.445995 грн. (курс гривні встановлений НБ України на 21.12.2011р.) = 31868,22 грн.

Позовна вимога ПАТ «Банк «Київська Русь»щодо стягнення неустойки підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається із розрахунку заборгованості по кредитному договору, штрафні санкції нарахованні починаючи із серпня 2008 р. (штрафні санкції за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту) та з квітня 2010р.(штрафні санкції за несвоєчасну оплату заборгованості по кредиту), а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 725 євро ( штрафні санкції за несвоєчасну оплату заборгованості по кредиту) та 996,68 євро до задоволення (штрафні санкції за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту) не підлягають до задоволення в звязку з спливом строків позовної давності.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із довідки про склад сімї та акту обстеження матеріально-побутових умов сімї виданих виконавчим комітетом Кутської селищної ради вбачається, що ОСОБА_2 і дружиною ОСОБА_6 та малолітньою дочкою, ОСОБА_7 2005 р.н. проживає в будинку батька та займає в даному будинку дві кімнати.

Як вбачається із довідок про доходи вбачається, що дохід ОСОБА_2 за період з квітня 2011р. по вересень 2011 року становить 6000,00 грн., а ОСОБА_6 4815, 00 грн.

Таким чином, враховуючи складне матеріальне становище ОСОБА_2, наявність на утриманні малолітньої дитини, зміни курсу гривні у відношенні до євро внаслідок чого ПАТ «Банк «Київська Русь»не було зподіяно значних збитків, суд вважає можливим зменшити розмір неустойки до 5000,00 грн. (пяти тисяч гривень).

Відповідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається із договорів поруки №3273-02-08-2/П1 та №3273-02-08-2/П2 від 08.04.2010 року укладеного між позивачем, відповідачем ОСОБА_2 та відповідачами ОСОБА_4 та СКО «Беркут», останні на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед банком відповідати по борговим зобовязанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 3273-02-08-2 від 16.04.2008 року. Згідно умов вказаного договору поруки сторони договору визначають, що поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору. Вказані договори поруки в судовомо порядку не оспорювались не визнавались недійсними, а тому суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитним договором №3273-02-08-2 від 16.04.2008р. слід стягнути із боржників в солідарному порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. А тому, в звязку із частковим задоволення позову ПАТ «Банк «Київська Русь»суд вважає, що з ОСОБА_2 слід частково стягнути на користь ПАТ «Банк «Київська Русь»оплачені судові витрати в сумі 1000,00 грн. (одну тисячу гривень).

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та реструктуризацію кредитного боргу, суд виходить з наступного.

Як вбачається із змісту ст.651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, або може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках,встановлених договором або законом.

Згідно ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин,якими сторони керувалися при укладенні договору,договір може бути розірваний за згодою сторін.Зміна обставин є істотною,якщо вони змінилися настільки,що якби сторони могли це передбачити,вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,які істотно змінились,або щодо його розірвання,договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того,що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами,які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності,які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того,на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає,що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Аналізуючи надані сторонами на підтвердження та заперечення позову докази,в тому числі і кредитний договір №3273-02-08-2, суд вважає, що після укладення цього договору змінилися істотні обставини, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору.Зокрема має місце така істотна зміна умов договору як вагома зміна курсу євро до національної валюти, що не могла бути передбачена сторонами в момент укладення договору. Суд вважає, що відповідач-позивач ОСОБА_2 в момент укладення договору не передбачав і міг передбачити таку істотну зміну курсу євро до національної валюти; погашення заборгованості за договором здійснюється відповідно до нинішнього курсу євро на який сторони не можуть впливати; виконання умов договору на даний момент порушує співвідношення майнових інтересів сторін, оскільки змушує відповідача-позивача нести більші затрати ніж ним було отримано при укладені вказаного кредитного договору і при цьому умовами договору не передбачено, що ризик зміни обставин несе ОСОБА_2

Оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися та не досягнуто згоди щодо його розірвання, а на момент заявлення вимоги ОСОБА_2 настали (наявні ) умови передбачені ч.2 ст.652 ЦК України, суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору підлягає до задоволення.

Згідно вимог ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Враховуючи значну суму кредитної заборгованості, що підлягає до стягнення 233048,08 грн. (двісті тридцять три тисячі сорок вісім гривень вісім копійок), складне матеріальне відповідача-позивача, суд вважає за можливе, застосувавши аналогію закону, реструктуризувати залишок заборгованості по кредитному договору строком на 1 (один) рік.

Вимогу відповідача-позивача, ОСОБА_2, про нарахування відсотків за ставкою 15% відсотків, суд вважає недоведеною та такою, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.6 кредитного договору, зміна його умов оформляється додатковими угодами (договором про внесення змін), які стають його невідємними частинами. 13.04.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду №2 відповідно до якої відсоткова ставка по кредиту була встановлена в розмірі 16% річних. Дана угода належним чином підписана сторонами і у встановленому порядку не була визнана недійсною, а тому невідємною частиною договору.

На підставі наведеного ст.ст. 258, 551, 553-555, 625, 652, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.ст. 88, 213 215ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»задоволити частково.

Стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 жителя АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 жителя АДРЕСА_2 та СКО «Беркут»код ЄДРПОУ 25066135 в користь ПАТ «Банк «Київська Русь»заборгованість за договором №3273-02-08-2 від 16.04.2008 року в сумі 233048, 08 грн., (двісті тридцять три тисячі сорок вісім гривень вісім копійок) з яких: 196179,86 грн. (сто девяносто шість тисяч сто сімдесят девять гривень вісімдесят шість копійок ) в рахунок відшкодування заборгованості по кредиту, 31868,22 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот шістдесят вісім гривень двадцять дві копійки)в рахунок відшкодування заборгованості по відсоткам та 5000, 00 грн. (пять тисяч гривень) в рахунок відшкодування пені.

Стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та СКО «Беркут»на користь ПАТ «Банк «Київська Русь»1000,00 грн. (одну тисячу гривень) оплачених судових витрат.

Позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Розірвати кредитний договір №3273-02-08-2 від 16.04.2008 року укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь»та ОСОБА_2

Реструктуризувати залишок заборгованості по кредитному договору №3273-02-08-2 від 16.04.2008 року в сумі 233048,08 грн. строком на 1 (один) рік з щомісячним погашенням боргових зобовязань в сумі 19420,67 грн. (девятнадцять тисяч чотириста двадцять гривень шістдесят сім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Бельмега М.В.