Рішення № 20485598, 04.08.2011, Харцизький міський суд Донецької області

Справа № 2-1370/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ХОМІНЕЦЬ І.В.

при секретарі НІКУЛІНІЙ Г.Г.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів, -

ВСТАНОВИВ:

5 квітня 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №1810-1 від 18 жовтня 2006 року,укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_4,визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №1810-2 від 18 жовтня 2006 року,укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Ухвалами Мар*їнського районного суду Донецької області від 22 квітня 2011 року справи №2-854/11 та №2-856/11 за позовами ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів було обєднано у одне провадження та направлено за підсудністю до Харцизького міського суду Донецької області.

В подальшому позивачка ОСОБА_1 збільшила заявлені позовні вимоги по справі до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів та просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №1810-1 від 18 жовтня 2006 року,укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_4,визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №1810-2 від 18 жовтня 2006 року,укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3,застосувати наслідки недійсності вказаних договорів шляхом реституції та повернення ОСОБА_4 ОСОБА_2 2394 простих іменних акцій,отриманних по договору купівлі-продажу №1810-1 від 18 жовтня 2006 року,повернення ОСОБА_3 ОСОБА_2 2392 простих іменних акцій,отриманих по договору купівлі-продажу №1810-2 від 18 жовтня 2006 року,зобовязати Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»списати з рахунку в цінних паперах №080001 ОСОБА_4 2394 простих іменних акцій і зарахувати вказані цінні папери на рахунок в цінних паперах №080002 ОСОБА_2,списати з рахунку в цінних паперах ОСОБА_3 2392 простих іменних акцій і зарахувати вказані цінні папери на рахунок в цінних паперах №080002 ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_2 право власності на 4786 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм».

Також позивачка ОСОБА_1 просить поновити їй строк звернення до суду з вказаним позовим,вважаючи ,що вона його пропустила з поважних причин.

Позивачка позов мотивує тим,що вона з 27 квітня 1995 року знаходиться у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 В період шлюбу її чоловік,за їх сумісні грошові кошти,придбав 20000 простих імених акцій ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм». В березні 2011 року,їй стало відомо про те,що відповідач ОСОБА_2 без її згоди на відчуждення цінних паперів,які є спільною сумісною власністю подружжя,в порушення її прав,самовільно розпорядився вказаними цінними паперами та за договором купівлі-продажу цінних паперів №1810-1 від 18 жовтня 2006 року продав відповідачу ОСОБА_4 2394 простих іменних акцій,випуску №2,емітент ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»,а також за договором купівлі-продажу цінних паперів №1810-2 від 18 жовтня 2006 року продав відповідачу ОСОБА_3 2392 простих іменних акцій,випуску №2,емітент ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм».Вона не давала своєї згоди чоловіку на відчуження цінних паперів ,які є сумісною власністю подружжя,відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 згідно укладених договорів купівлі продажу цінних паперів №1810-1 від 19 жовтня 2006 року та №1810-2 від 18 жовтня 2006 року.

В звязку з чим вважає,що вищевказані договори купівлі-продажу цінних паперів слід визнати недійсними,як такі,що укладені одним їз подружжя без згоди іншого подружжя і які не відповідають вимогам закону-а саме ст.65 ч.2 Сімейного кодексу України та застосувати наслідки недійсності вищевказаних договорів купівлі-продажу цінних паперів.

Також позивачка вважає,що вона пропустила строк звернення до суду з вказаним позовом з поважних причин,оскільки про порушення своїх прав вона дізналася лише у березні 2011 року,при здійсненні нею повноважень ревізора товариства. До вищевказаного часу їй не було відомо про продаж її чоловіком відповідачам ценних паперів.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 повністю підтримала заявлені нею позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав повністю та пояснив,що він з 27 квітня 1995 року знаходиться у шлюбі з позивачкою ОСОБА_5 В період шлюбу,за рахунок сумісних з дружиною грошових коштів, він придбав прості іменні акції ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм». В жовтні 2006 року він самовільно,не повідомив про це дружину і не отримавши від неї згоду на укладення договорів на відчуждення цінних паперів, розпорядився цінними паперами,які були придбані ним в період шлюбу з позивачкою, та за договором купівлі-продажу цінних паперів №1810-1 від 18 жовтня 2006 року продав ОСОБА_4 2394 простих іменних акцій,випуску №2,емітент ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм» ,а також за договором купівлі-продажу цінних паперів №1810-2 від 18 жовтня 2006 року продав відповідачу ОСОБА_3 2392 простих іменних акцій,випуску №2,емітент ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм».Про те що він уклав договори купівлі-продажу цінних паперів з відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дружина дізналася і повідомила йому про це,а також про порушення її прав у березні 2011 року.

Представники відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні- ОСОБА_14. та ОСОБА_6 також визнали позов в повному обсязі по вказаним ним підставам.

Крім того представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_6 пояснила,що в березні 2011 року,в її присутності, ОСОБА_1 при здійсненні нею повноважень ревізора ,при складанні звіту ревізора ,при дослідженні документів товариства, дізналася про укладення її чоловіком ОСОБА_2 у 2006 році вищевказаних доворів купівлі-продажу цінних паперів з ОСОБА_3 та ОСОБА_4,про що повідомила її.

Представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_7 та представники відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_8 та ОСОБА_9 позов не визнали,пояснили,що позивачкою не доведено,що спірні акціїї є спільною сумісною власністю її та відповідача ОСОБА_2 та відповідно потрібна її згода на відчудження простих іменних акцій.ОСОБА_2 ,ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладали договори купівлі-продажу особисто,не через представників,в матеріалах справи відсутні докази,які б свідчили про зловмисну домовленість сторін при укладенні договорів купівлі-продажу.Також вважають,що позивачка ОСОБА_1 не є стороною спірних договорів купівлі-продажу цінних паперів,вона подала позов як заінтересована особа,права і інтереси якої нібито було порушені вчиненням спірних договорів,а тому вона не може предявляти вимоги щодо застосування реституції.Таке право мають лише сторони спірного договору а саме: ОСОБА_2,ОСОБА_4.ОСОБА_3 при зверненні до суду з вимогами про визнання недійсними спірних договорів.За таких обставин відсутні підстави для застосування реституції як засобу захисту цивільного права. Крім того вказують на те,що позивачка ОСОБА_1 не може звертатися до суду з позовними вимогами про здійснення дій на користь відповідача,визнання за відповідачем права власності.Їй законом не надано право захищати права,свободи та інтереси інших осіб. Також стверджують про те,що позивачка звернулася до суду з вимогою про захист свого права з даним позовом з пропуском встановленого ст.257 ЦК України трирічного строку загальної позовної давності.Позивачкою не наведено жодних підстав та доказів поважності пропуску нею строку позовної давності,її клопотання про поновлення строку звернення до суду є необгрунтованним. Позивачка ОСОБА_5 ще до укладення спірних договорів була обрана членом та головою Ревізійної комісії ПАТ «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»,є акціонером товариства,а тому могла мати безпосередній доступ до відомостей про укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів,укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3,ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Тому сплив позовної давності є підставою для відмови позивачці у задоволенні даного позову. В звязку з чим просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача-Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»- Васильєв М.В. не заперечує проти задоволення позовних вимог позивачки в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивачки,відповідача ОСОБА_2,його предстаників- ОСОБА_14.,ОСОБА_6,представників відповідачів ОСОБА_4ОСОБА_8 ,ОСОБА_9 та ОСОБА_3 ОСОБА_7,представника відповідача ПАТ «Укрсоцбанк»-Васильєва М.В.,дослідивши матеріали по справі у їх сукупності,суд вважає позов обгрунтованим і таким ,що підлягає задоволенню в полному обсязі.

Судом встановлено,що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 27 квітня 1995 року,що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_8,виданим 27 квітня 1995 року Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану,актовий запис №190 (а.с.12).

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців,серія ААБ,№021249, Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи,серія А01, №375119 вбачається,що державна реєстрація Закритого акціонерного товариства (з 27 квітня 2010 року-Приватне акціонерне товариство в звязку з зміною найменування юридичної особи ) «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм» проведена 19 червня 1996 року,номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців-1 073 120 0000 003765.

Судом встановлено,що згідно договору купівлі продажу цінних паперів від 24 січня 2006 року,передавального розпорядження від 24 січня 2006 року (а.с.16,17-18) ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_12 866 простих іменних акцій ЗАТ «Екологоохоронної фірми «Креома-Фарм»за 580750 грн., згідно передавального розпорядження від 24 січня 2006 року,попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів від 16 листопада 2005 року (а.с.69-72,74-75) ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_13 за 580750 грн. і є власником 866 простих іменних акцій ЗАТ «Екологоохоронної фірми «Креома-Фарм».

Згідно Сертифікату акцій від 17 квітня 2006 року, UА 1016931008,серія А,№27, ОСОБА_2 є власником 9980 простих іменних акцій ЗАТ «Екологоохоронної фірми «Креома-Фарм».

Згідно договору купівлі- продажу цінних паперів №13/06 від 14 червня 2006 року вбачається,що ОСОБА_2 придбав в власність 10000 штук простих іменних акцій другого випуску ЗАТ «Екологоохоронної фірми «Креома-Фарм»,номінальною вартістю одного цінного паперу-180 гривен.

Згідно п.4.3 Статуту ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм» (нова редакція),реєстрація якого проведено 22.06.2006 року вбачається,що ОСОБА_2 належить 19980 простих іменних акцій,номінальною вартістю 180 гривен кожна.

Згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №1810-1 від 18 жовтня 2006 року (а.с.14) вбачається,що ОСОБА_2 ,в подальшому «Продавець»і ОСОБА_4 ,в подальшому «Покупець», уклали договір купівлі -продажу про наступне ,а саме : «Продавець»передає у власність «Покупцеві»цінні папери,що належать йому на праві власності-2394 акції прості ,іменні,емітент цінних паперів - ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома -Фарм»,вартість одного цінного паперу складає 180 гривен,загальна вартість цінних паперів за договором купівлі-продажу складає 430920 гривен. «Продавець»зобовязується передати у власність «Покупцю»вказані у договорі цінні папери,оформити та підписати згідно умовам Положення про ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передавальне розпорядження на перереєстрацію прав власності. «Покупець» зобовязується сплатити «Продавцю»вартість цінних паперів згідно договору після перереєстрації прав власності у Реєстратора,за свій рахунок здійснити перереєстрацію прав власності у Реєстратора (а.с.59).

Згідно Передавального розпорядження від 18 жовтня 2006 року вбачається (а.с.60),що ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_2 згідно договору купівлі продажу цінних паперів від 18 жовтня 2006 року 2394 простих іменних акцій ЗАТ «ЕОФ «Креома-Фарм»на загальну суму 430920 гривен.

Судом встановлено,що ОСОБА_4 здійснив перереєстрацію прав власності у реєстратора,отримавши Сертифікат акцій UА 1016931008,серія А,№30 (а.с.54).

Згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №1810-2 від 18 жовтня 2006 року (а.с.14) вбачається,що ОСОБА_2 ,в подальшому «Продавець»і ОСОБА_3 ,в подальшому «Покупець», уклали договір купівлі -продажу про наступне ,а саме : «Продавець»передає у власність «Покупцеві»цінні папери,що належать йому на праві власності-2392 акції прості ,іменні,емітент цінних паперів - ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома -Фарм»,вартість одного цінного паперу складає 180 гривен,загальна вартість цінних паперів за договором купівлі-продажу складає 430560 гривен. «Продавець»зобовязується передати у власність «Покупцю»вказані у договорі цінні папери,оформити та підписати згідно умовам Положення про ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передавальне розпорядження на перереєстрацію прав власності. «Покупець» зобовязується сплатити «Продавцю»вартість цінних паперів згідно договору після перереєстрації прав власності у Реєстратора,за свій рахунок здійснити перереєстрацію прав власності у Реєстратора (а.с.14).

Згідно Передавального розпорядження від 18 жовтня 2006 року вбачається (а.с.15),що ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 згідно договору купівлі продажу цінних паперів від 18 жовтня 2006 року 2392 простих іменних акцій ЗАТ «ЕОФ «Креома-Фарм»на загальну суму 430560 гривен.

ОСОБА_3 здіснив перереєстрацію прав власності у реєстратора,отримавши Сертифікат акцій UА 1016931008,серія А,№31 (а.с.13).

Судом встановлено,що після продажу відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за договорами купівлі-продажу цінних паперів №1810-1 від 18 жовтня 2006 року,№1810-2 від 18 жовтня 2006 року, ОСОБА_2 став власником 15194 простих іменних акцій ЗАТ «Екологоохоронної фірми «Креома-Фарм»,що вбачається з Сертифіката акцій UА 1016931008,серія А,№29,(а.с.54).

Таким чином,вищевказані встановлені судом обставини свідчать про те,що під час зареєстрованого шлюбу з позивачкою ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 продав згідно вищевказаних договорів купівлі-продажу цінних паперів відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 4786 простих іменних акцій,які були придбані ОСОБА_2 в період шлюбу з позивачкою.

Відповідно до вимог ст.60 Сімейного кодексу України майно,набуте подружжям за час шлюбу,належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того,що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).Вважається,що кожна річ,набута за час шлюбу,крім речей індивідуального користування,є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 65 ч.1,2 Сімейного кодексу України передбачає,що дружина,чоловік розпоряджаються майном,що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя,за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається,що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина,чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого,що укладений другим із подружжя без її,його згоди,якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Відповідно до вимог ст.31 ч.1 п.1 Цивільного кодексу України правочин вважається дрібним побутовим,якщо він задовольняє побутові потреби особи,відповідає її фізичному,духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета,який має невисоку вартість.

Враховуючи те,що згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №1810-1 від 18 жовтня 2010 року ,укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ,вартість 2394 простих іменних акцій складає 430920 гривен, а відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів №1810-2 від 18 жовтня 2010 року ,укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,вартість 2392 простих іменних акцій складає 430560 гривен,то вищевказані правочини не є дрібними побутовими.

Таким чином,судом встановлено,що позивачка ОСОБА_1 не надавала своєму чоловікові ОСОБА_2 згоди на відчуження ОСОБА_4 та ОСОБА_3 4786 простих іменних акцій ЗАТ «ЕОФ «Креома-Фарм»,які було придбано ними під час зареєстрованого шлюбу.

Вищевказані доводи позивачки ОСОБА_1 ніякими доказами по справи не спростовані.

Відповідно до вимог ст..215 ч.1,3 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог,які встановлені частинами першою-третьою,пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом,але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,встановлених законом,такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ч.1 Цивільного кодексу України передбачає,що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,іншим актам цивільного законодавства,а також інтересам держави і суспільства,його моральним засадам.

Оскільки укладені договори купівлі продажу цінних паперів №1810-1 від 18 жовтня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4,№1810-2 від 18 жовтня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суперечать вимогам ст..65 Сімейного кодексу України,а саме: вони укладені без згоди на це дружини ОСОБА_2- позивачки ОСОБА_1,то їх слід визнати недійсними.

Відповідно до вимог ст..216 ч.1 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків,крім тих,що повязані з його недійсністю .У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все,що вона одержала на виконання цього правочину.

Частина 5 ст.216 Цивільного кодексу України передбачає,що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути предявлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»,реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору,який є нікчемним чи який визнано недійсним. У звязку з цим вимога про повернення майна,переданого на виконання недійсного правочину,за правилами реституції може бути предявлена тільки стороні недійсного правочину.

В звязку з чим суд вважає за необхідне,відповідно до вимог ст.216 ч. Цивільного кодексу України,застосувати наслідки недійсності вищевказаних правочинів,коли кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все,що вона одержала на виконання цих правочинів.

Як позивачка,так і відповідач ОСОБА_2 стверджують про те,що вартість акцій згідно договорів купівлі продажу №1810-1 від 18 жовтня 2006 року,№1810-2 від 18 жовтня 2006 року від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_2 не отримана. Вищевказані доводи ніякими доказами по справі не спростовані.

Тому суд вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу цінних паперів № 1810-1 від 18.10.2006 р., укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 шляхом застосування реституції та повернення ОСОБА_4 ОСОБА_2 2394 простих іменних акцій номінальною вартістю 180,00 грн. кожна, отриманих за договором купівлі-продажу цінних паперів № 1810-1 від 18.10.2006 р.;застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу цінних паперів № 1810-2 від 18.10.2006 р., укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 шляхом застосування реституції та проведення ОСОБА_3 ОСОБА_2 2392 простих іменних акцій номінальною вартістю 180,00 грн. кожна, отриманих за договором купівлі-продажу цінних паперів № 1810-2 від 18.10.2006 р. ; зобовязати Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»списати з рахунку в цінних паперах № НОМЕР_9, відкритого на імя ОСОБА_4 2394 простих іменних акцій номінальною вартістю 180,00 грн. кожна Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»та зарахувати вказані цінні папери на рахунок в цінних паперах № НОМЕР_10, відкритий на імя ОСОБА_2 ;зобовязати Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» списати з рахунку в цінних паперах № НОМЕР_11, відкритого на імя ОСОБА_3 2392 простих іменних акцій номінальною вартістю 180,00 грн. кожна Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»та зарахувати вказані цінні папери на рахунок в цінних паперах № НОМЕР_10, відкритий на імя ОСОБА_2 ;.визнати за ОСОБА_2 право власності на 4786 простих іменних акцій номінальною вартістю 180,00 грн. кожна Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм».

Суд вважає доводи представників відповідачів ОСОБА_7,ОСОБА_9 про те,що по справі відсутні підстави для застосування реституції як способу захисту цивільного права, такими,що не основані на законі,оскільки на відміну від норм ст..216 ч.1 ЦК України норми глави 29 ЦК України («Захист права власності») є спеціальними .У них закріплено основні способи захисту права власності,що застосовуватися власником майна ,зокрема з метою повернення майна в натурі,переданого за недійсним правочином (наприклад,віндикація). Стаття 330 ЦК України чітко розмежовує випадки,в яких належним способом захисту порушеного права є визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності,крім випадків,коли має заявлятися позов про витребування майна з чужого незаконного володіння. Якщо майно передане власником за правочином,який є нікчемним або оспорюваним ,то позов про визнання правочину недійсним та (або) застосування наслідків недійсності правочину має предявлятися тоді,коли майно залишається у набувача. Тобто якщо вчинений один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції,то ефективним способом захисту буде визнання правочину недійсним. Якщо ж набувач,який набув майно за недійсним правочином ,надалі відчужив таке майно іншій особі,потрібно звертатися з віндикаційним позовом. Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька,то буде правильним визнавати недійсним не всі правочини,а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином,враховуючи положення ст..216 ЦК України,є можливим тоді,коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача).

Відповідно до положень ст.257 ЦК України загальна позовна давність,коли особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог ст.261 ч.1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня,коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу,яка його порушила.

Відповідно до вимог ст. 267 ч.4,5 ЦК України сплив позовної давності,про застосування якої заявлено стороною у спорі,є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності,порушене право підлягає захисту.

Судом встановлено,що спірні договори купівлі продажу цінних паперів були укладені 18 жовтня 2006 року,позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом 5 квітня 2011 року,тобто з пропуском встановленого ст.257 ЦК України трирічного строку позовної давності.

Позивачка ОСОБА_1 однозначно стверджує про те,що вона дізналася про укладення спірних договорів купівлі-продажу цінних паперів та про порушення в звязку з цим її цивільних прав лише у березні 2011 року,коли до неї,як ревізора ПрАТ «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»при перевірці діяльності фірми потрапили вищевказані договори,раніше про їх існування їй було невідомо. В звязку з чим ОСОБА_1 просить поновити їй строк звернення до суду з даним позовом,оскільки вона його пропустила з поважних причин.

Вищевказані обставини підтверджуюся також і відповідачем ОСОБА_2,його представником - ОСОБА_6 та не спростовані ніякими,іншими доказами по справі.

З протоколів загальних зборів акціонерів ЗАТ (ПрАТ) «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм» №13 від 31 березня 2006 року, №14 від 12 січня 2007 року, №15 від 31 січня 2008 року, №16 від 24 вересня 2008 року, №17 від 27 березня 2009 року , №18 від 27 квітня 2010 року, №19 від 31 березня 2011 року,які за клопотанням представників відповідачів,були оглянуті в судовому засіданні ,вбачається,що питання ,повязанні з укладенням,виконанням договорів купівлі-продажу цінних паперів №1810-1 від 18 жовтня 2006 року,№1810-2 від 18 жовтня 2006 року на вищевказаних загальних зборах акціонерів не розглядалися,чим спростовуються доводи представників відповідачів-ОСОБА_7.,ОСОБА_9 про те,що будучи присутньою на зборах позивачка знала про наявність та зміст укладених договорів купівлі-продажу цінних паперів.

Сам факт то,що позивачка входила до складу ревізійної комісії ВАТ (ПрАТ) «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»,є акціонером товариства не може свідчити однозначно про її інформованість відносно укладених спірних договорів купівлі-продажу та не спростовують ствердження позивачки про те ,що вона до березня 2011 року не знала про укладення чоловіком таких договорів з відповідачами.

В звязку з чим суд вважає за необхідне поновити позивачці ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом,оскільки вона його пропустила з поважних причин,дізналася про порушення своїх прав та укладення її чоловіком договорів купівлі-продажу цінних паперів з відповідачами,без її згоди,лише у березні 2011 року.

Таким чином,суд дійшов висновку що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ «Укрсоцбанк»про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів є правомірним,обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 65 СК України, ст.ст. 203, 215, 216, 232 ЦК України, ст. ст.1,10,11,60, 88, 159,213-215, 249 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ «Укрсоцбанк»про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ «Укрсоцбанк»про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів - задовольнити повністю:

Визнати недійсним у повному обсязі з моменту укладання договір купівлі-продажу цінних паперів № 1810-1 від 18.10.2006 р., укладений між ОСОБА_2 (НОМЕР_2, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 06.01.1998 р., ІПН: НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) і ОСОБА_4 (НОМЕР_4, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.12.1998 р., ІПН: НОМЕР_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_2).

Визнати недійсним у повному обсязі з моменту укладання договір купівлі-продажу цінних паперів № 1810-2 від 18.10.2006 р., укладений між ОСОБА_2 (НОМЕР_2, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 06.01.1998 р., ІПН: НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) і ОСОБА_3 (НОМЕР_6, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.04.1996 р., ІПН: НОМЕР_7, який проживає за адресою: АДРЕСА_3).

Застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу цінних паперів № 1810-1 від 18.10.2006 р., укладеного між ОСОБА_2 (НОМЕР_2, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 06.01.1998 р., ІПН: НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) і ОСОБА_4 (НОМЕР_4, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.12.1998 р., ІПН: НОМЕР_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_2) шляхом застосування реституції та повернення ОСОБА_4 ОСОБА_2 2394 (дві тисячі триста девяносто чотири) простих іменних акцій номінальною вартістю 180,00 грн. кожна, отриманих за договором купівлі-продажу цінних паперів № 1810-1 від 18.10.2006 р.

Застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу цінних паперів № 1810-2 від 18.10.2006 р., укладеного між ОСОБА_2 (НОМЕР_2, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 06.01.1998 р., ІПН: НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) і ОСОБА_3 (НОМЕР_6, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.04.1996 р., ІПН: НОМЕР_7, який проживає за адресою: АДРЕСА_3) шляхом застосування реституції та проведення ОСОБА_3 ОСОБА_2 2392 (дві тисячі триста девяносто дві) простих іменних акцій номінальною вартістю 180,00 грн. кожна, отриманих за договором купівлі-продажу цінних паперів № 1810-2 від 18.10.2006 р.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»(код ЄДРПОУ 00039019, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Ковпака, 29) списати з рахунку в цінних паперах № НОМЕР_9, відкритого на імя ОСОБА_4 (НОМЕР_4, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.12.1998 р., ІПН: НОМЕР_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_2) 2394 (дві тисячі триста девяносто чотири) простих іменних акцій номінальною вартістю 180,00 грн. кожна Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»(код ЄДРПОУ 23729293, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Радищева, 3) та зарахувати вказані цінні папери на рахунок в цінних паперах № НОМЕР_10, відкритий на імя ОСОБА_2 (НОМЕР_2, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 06.01.1998 р., ІПН: НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1).

Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»(код ЄДРПОУ 00039019, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Ковпака, 29) списати з рахунку в цінних паперах № НОМЕР_11, відкритого на імя ОСОБА_3 (НОМЕР_6, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.04.1996 р., ІПН: НОМЕР_7, який проживає за адресою: АДРЕСА_3) 2392 (дві тисячі триста девяносто дві) простих іменних акцій номінальною вартістю 180,00 грн. кожна Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»(код ЄДРПОУ 23729293, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Радищева, 3) та зарахувати вказані цінні папери на рахунок в цінних паперах № НОМЕР_10, відкритий на імя ОСОБА_2 (НОМЕР_2, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 06.01.1998 р., ІПН: НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1).

Визнати за ОСОБА_2 (НОМЕР_2, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 06.01.1998 р., ІПН: НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) право власності на 4786 (чотири тисячі сімсот вісімдесят шість) простих іменних акцій номінальною вартістю 180,00 грн. кожна Приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»(код ЄДРПОУ23729293, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Радищева, 3).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в м. Комсомольськ, Хабаровського краю, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в м. Текелі, Талди-Курганської області, Казахстан, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився в м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка народились в м. Зугресі Донецької області, сплачені при подачі позову до суду судові витрати: державне мито по 572,30 грн., з кожного, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 20 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: