Рішення № 20484448, 04.10.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-1659-2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді- Руденко Л.М.

при секретарі- Кобець О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ - про стягнення заробітної плати, інших платежів та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2011р. до Словянського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про стягнення заробітної плати, інших платежів та стягнення моральної шкоди до ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ, мотивуючи свої вимоги ти, що він працював в ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ з 19.01.1996р. по 26.04.2011р. на посаді інженера 2 категорії в технологічному відділі, а з 24.09.1998р.- на посаді інженера 2 категорії в відділ державних випробувань.

При звільненні відповідачем були порушені вимоги ст. 116 КЗпП України: ні в день звільнення, ні до цього часу відповідачем не було виплачено йому заборгованість по заробітній платі за період часу: з листопада 2010р. по 26 квітня 2011р. у сумі 4756 грн. 28 коп., а також грошова компенсація за не використану щорічну відпустку у сумі 127 грн. 04 коп. Однак його вимоги відповідачем залишились без задоволення і він змушений звернутися до суду з даним позовом.

Затримка відповідачем виплати грошових коштів при звільненні вимогали від нього пошуку грошей, до цього часу він випробує матеріальні труднощі.У зв"язку з відсутністю грошових коштів, він не може нормально харчуватися, відпочивати. Його життєвий зв"язок був порушений, погіршився його психічний стан, його думки були постійно направлені на вирішення фінансової проблеми. До того ж, йому знадибилось витрачати свій вільний час для вирішення питання про спонукання відповідача до сплати усіх сум, які йому причитаються при звільненні.Вважає, що відповідач повинний відшкодувати йому моральну шкоду у сумі 2000 грн.

Просив суд: стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 4756 грн. 28 коп. виплачену йому компенсацію за не використану відпустку у сумі 127 грн.04 коп., моральну шкоду - 2000 грн. та за надання юридичної допомоги - 200 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги уточнив, та відмовився від стягнення моральної шкоди, а в іншій частині просив суд їх задовільнити у повному обсязі.

Представник ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг» м. Слов»янськ - Лауніконіс В.П., діюча за довіріністю, позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково, пояснивши, що:

1. Позивач працював в ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг» з 19.01.1996 р. по 26.04.2011р. та був звільнений з підприємства за за власним бажанням за наказом №47 від 26.04.2011р.

Але у зв»язку з скрутним фінансовим станом, в якому перебуває підприємство. Відповідач не мав фінансової можливості сплатити позивачу при його звільненні заборгованість з заробітної плати та компенсацію за невикористані дні відпустки.

Заборгованість відповідача з випоати заробітної плати позивачу становить 4756, 28 грн.

Ст. 1 Закону України «Про оплату праці»встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Отже компенсація за не використану відпустку не є заробтною платою в розумінні Закону України «Про оплату праці».

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що робітник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивача був звільненний 26.04.2011р, а тому про порушення свого права щодо виплати заборованості з заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки він дізнався 26 квітня 2011 року, а до суду звернувся лише в вересні 2011 року.

Таким чином, позивач пропустив строк звернення до сууду з позовом про стягнення компенсації за невикористану відпустку у сумі 127,04 грн.

2. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у сумі 2000 грн. також вважає необгрунтованими у зв»язку з тим, що позивач не зазначає жодного доказу, який підтверджує відомості щодо моральних страждань, погіршення здоров»я, з»явлення безсоння, частих головних болів, дратівливості, відсутності змоги купувати продукти, одяг в необхідній кількості та належної якості.

3. Вважає також безпідставними вимоги позивача щодо стягнення витрат на юридичну допомогу у розмірі 200 грн.

Ст. 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації встановлюється законом, а згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В квітанції, яка додана позивачем до позовної заяви, зазначається що останнім сплачено 200 грн. за складання позовної заяви, але за яку позовну заяву та до кого в квітанції не зазначено.Тому вважаю, що квітанція не є належним доказом того, що позивачем понесено витрати з юридичної допомоги зі складанням позовної заяви про стягнення з ДП "Науково-дослідний інститут високих напруг" заборгованості із заробітної плати в сумі 4756,28 грн., грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 127,04 грн., моральної шкоди в сумі 2000 грн. та витрат на юридичну допомогу у сумі 200 грн. Інших доказів з цього приводу позивачем не надано.

Крім того, п.2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення»ЦПК України встановлено, що частина друга статті 84 цього Кодексу набирає чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється КМУ.

Тому розмір витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню, розраховується на підставі Постанови КМУ №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ».

Отже відшкодування витрат на юридичні послуги повинно розраховуватися з урахуванням фактично витраченого часу на складання позовної заяви та участі у судовому засіданні.

Просила суд відповити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ДП "Науково-дослідний інститут високих напруг" компенсацію за не використану відпустку у сумі 127 грн.04 коп., моральну шкоду - 2000 грн. та за надання юридичної допомоги - 200 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши материалі справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 з 19.01.1996 року по 26.04.2011 року працював у відповідача Державного підприємства "Науково-дослідний інститут високих напруг (а.с.4-7).

При звільненні з позивачем не було проведено повного розрахунку і заборгованість по заробітній платі відповідно до довідки відповідача №03-281/1 від 31.08.2011 р. склала 4756 грн. 28 коп. (а.с.10).

Суд вважає, що саме ця сума повінна бути стягнута з ДП "Науково-дослідний інститут високих напруг" на користь ОСОБА_1

Вирішуючи питання стосовно стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку, суд виходить з того, що відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника витрата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Судом встановлено, що позивач був звільнений з підприємства 26.04.2011 року, заборгованість по заробітній платі складає 4756 грн.28 коп. та сума компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 127 грн.04 коп.

У суді представник вдповідача вказала на те, що не підлягає стягненню з ДП "Науково-дослідний інститут високих напруг" компенсація за невикористані дні відпустки у сумі 127,04 грн., оскільки робітник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у тримісячний строк з дня, коли він взнав, або повинен був взнати про порушення свого права. Позивач був звільнений 26.04.2011р., а до суду звернулась у вересні 2011 року, пропустивши тримісячний строк.

Суд вважає, що такі пояснення не грунтуються на законі, оскільки стягнення заборгованості по заробітній платі не обмежено строком, а компенсація за невикористані дні відпустки відноситься до заробітної плати. Крім цього, самим відповідачем надана суду довідка №03-281/1 від 31.08.2011р., де вказано, що по даним бухгалтерського обліку значиться не виплаченною ОСОБА_1 сума компенсація за невикористані дні відпустки - 127 грн. 04 коп.

Позивач просив стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на його користь судові витрати у сумі 200 грн. Дані вимоги підлягають задоволенню, оскільки у суді були підтверджені доказами понесені позивачем витрати - квітанція б/н від 22.09.2011р. (а.с.14).

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, ч. 1 ст.115, 116, 117 ч. 1 КЗпроП України, ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 3 Декрету КМ України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року, суд -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 4756 грн. 28 коп. (Грн.Чотири тисячі сімсот п»ятдесят шість 28 коп.).

Стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у сумі 127 грн.04 коп.

Стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 200 грн.

Стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на користь держави судовий збір у сумі 51 грн.

Стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на р/р 31216259700004, отримувач Державний бюджет Ворошиловського району м. Донецьку, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у сумі 120 грн.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню, але не більш ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :