Рішення № 20484443, 05.10.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-1951-2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Руденко Л.М.

при секретарі - Кобець О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ - про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2011р. до Слов'янського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди до ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м.Слов»янськ, мотивуючи свої вимоги ти, що вона працювала в ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг» м. Слов»янськ з 12.09.2002р. (наказ №60 від 12.09.2002р.) по 11.04.2011р. (наказ №40 від 11.04.2011р.) у якості різника еластомерів та резини 2 розряду.

Протягом перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»їй не регулярно та не в повном обсязі виплачувалась заробітна плата. На 01.04.2011р. відповідач заборгував ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 3896,32 грн., що зазначено у довідці №03-86 від 05.04.2011р.

На 11.04.2011р. -на день звільнення позивачки з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг», останнє заборгувало їй заробітну плату в розмірі, вказаному в довідці за №03-86 від 05.04.2011р.

Також відповідач заборгував позивачці грошові кошти в рахунок компенсації за евикористану нею відпустку, що випливає з положень ч. 1 ст. 83 КЗпП України, відповідно до якої у «у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей».

На сьогоднішній день вказані виплати, що належать ОСОБА_1 так і не були проведені відповідачем. Жодних документів на підтвердження своїх грошових зобов»язань перед взільнюваним працівником відповідач не надав.

Бездіяльність відпавідача, що поялгає у відмові провести розрахунок з ОСОБА_1 в день звільнення, остання вважаєнезаконною, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України «виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення».

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України «у разі не виплати за вини власника або уповноваженного им органу звільненому робітнику сум, у строки, які вказані у ст.116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні сплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку».

На день предїявлення позову до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов»язаний сплатити на користь позивача за час затримки розрахунку складає 842,52 грн.

Протиправними діями відповідача позивачці спричинена суттєва моральна шкода. В період невиплати відповідачем зароблених нею коштів в житті ОСОБА_1 наставали тяжкі життєві обставини, подолання яких неодноразово вимогало від позивача значних матеріальних витрат, а відсутня з вини відповідача можливість розпорядитися так потребними їй заробленими коштами спричиняє ОСОБА_1 тяжкі моральні страждання, як і наявність великого грошового боргу перед знайомими внаслідок постійних позичань. Моральні страждання ОСОБА_1 спричинює і порушення з вини відповідача нормального укладу її життя та можливості забезпечувати свою неповнолітню дитину. Життєві плани позивачки, які вна мала намір здійснити за рахунок вчасно отриманої від ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»заробітної плати тепер для неї знищені., вона змушена втрачаючи свій час та кошти, зветратися до суду, а також за отриманням юридичної допомоги.Свої моральні страджання вона оцінює у 500 грн.

Звертаючись за судовим захистом своїх прав, ОСОБА_1 понесла витрати, що пов»язані з розглядом справи, а саме витрати на правову допомогу в сумі 600 грн., що підтверджується договором про надання юридичних послуг за №2/06 від03.06.2011р. та відповідним актом приймання-передачі наданих послуг. У зв»язку з викладеним та з огляду на ч. 1 ст.88 КЗпП України, позивачка вважає за необхідне просити суд компенсувати за рахунок відповідача понесенї нею витрати на правову допомогу у розмірі 600 грн.

Просила суд: стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 3896 грн. 32 коп.; заробітну плату за відпрацьовані робочі дні в квітні 2011 року; грошову компенсацію за невикористану щорічну та додаткову відпустку; середній заробіток за час затримки розрахунку з 12.04.2011р. по 09.06.2011р. у сумі 842,52 грн., моральну шкоду - 500 грн. та за надання юридичної допомоги - 600 грн.

У судовому засіданні представники ОСОБА_1 -ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючі за довіріністю, позовні вимоги ОСОБА_1 уточнили та просили суд: стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 3857 грн. 08 коп.; грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у сумі 192,52 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку з 12.04.2011р. по 07.07.2011р. у сумі 1242,36 грн., моральну шкоду - 500 грн. та за надання юридичної допомоги - 600 грн.

Представник ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг» м. Слов»янськ - Лауніконіс В.П., діюча за довіріністю, позовні вимоги ОСОБА_5 не визнала, просила залишити без задоволення з наступних підстав.

1. Позивачка працювала ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»з 12.09.2002р. (наказ №60 від 12.09.2002р.) по 11.04.2011р. (наказ №40 від 11.04.2011р.) у якості різника еластомерів та резини 2 розряду, та була звільнена з підприємства за згодою сторін 11.04.2011р.

На час звільнення заборгованість по заробітній платі складала 3857 грн.08 коп. Крім того, у зв"язку зі звільненням позивачці була начислена компенсація за невикористані дні відпустки у сумі 192 грн.52 коп.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у сумі 500 грн. вважає безпідставними, оскільки в період з липня 2010р. по січень 2011р.підприємство на якому працювала ОСОБА_1 знаходилось у крайньо тяжкому фінансовому положенні. Деякі працівники не застосовували ніяких зусіль для того, щоб стабілізувати фінансово-економічну ситуацію в інституті та не допустити катастрофічне наращування підприємством боргів. За п"ять місяців 2010 р. збитки від виробничої діяльності інститута склали 1775тис.грн. На цей час інститут знаходиться у долговій ямі тому що, окремими посадовими особами підприємства не виконувались їх прямі посадові обов"язки, не відпрацьовувались програми оптимизації численності робітників, а значить і зменьшення фонду заробітної плати, як найбільш ємкої витратної частини в собівартості продукції.

Мав місце той факт, що за весь описувальний період в інституті діяли усі надбавки до посадового окладу, які призначались робітникам в період активної виробничої діяльності підприємства.

При розгляді позову ОСОБА_1 про виплату компенсації, прошу суд врахувати той факт, що на цей час заборгованість підприємства по заробітній платі складає 15000 тис.грн.

Позовні вимоги відносно стягнення моральної шкоди у сумі 500 грн. не підтверджуються позивачкою документально.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 з 12.09.2002р. (наказ №60 від 12.09.2002р.) по 11.04.2011р. (наказ №40 від 11.04.2011р.) у якості різника еластомерів та резини 2 розряду, та була звільнена з підприємства за згодою сторін 11.04.2011р.(а.с.3-4).

При звільненні з позивачем не було проведено повного розрахунку і заборгованість по заробітній платі відповідно до довідки відповідача №03-188 від 24.06.2011 р. склала 3857 грн. 08 коп. (а.с.10).

Суд вважає, що саме ця сума повинніа бути стягнута з ДП "Науково-дослідний інститут високих напруг" на користь ОСОБА_1

Суд не прийняв до уваги раніше видану позивачці відповідачем довідку №03-86 від 05.04.2011р. (а.с.5), оскільки викладені у ній факти стосуються заборгованості яка була на час роботи позивача у відповідача -на 01.04.2011р., але після звільнення ОСОБА_1 з ДП "Науково-дослідний інститут високих напруг", остання декілька разів отимувала кошти в рахунок заборгованості, що підтверджено довідкою №03-188 від 24.06.2011 р.

Крім того, представники ОСОБА_1 у своїх промовах до суду, просили стягнути з ДП "Науково-дослідний інститут високих напруг" середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 1242 грн.36 коп.

Звертаючись з даними позовними вимогами ОСОБА_1 та її представники не надали суду доказів, які б свідчили про те, що саме така сума повинна бути стягнута з відповідача.

Вирішуючи питання стосовно стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку, суд виходить з того, що відповідно до ст. 116 УЗпП України при звільненні працівника витрата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Судом встановлено, що позивач була звільнена з підприємства 11.04.2011 року, заборгованість по заробітній платі складає 3857,08 грн. та сума компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 192,52 грн., затримка розрахунку заробітної платі біля півроку.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Звільняючи позивача 11.04.2011 року, відповідач повний розрахунок з нею не провів. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача середнього заробітку за затримку виплати розрахункових сум.

Суд враховує роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»від 24.12.2009 року № 13, про те, що суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Виходячи з наявності заборгованості у відповідача перед позивачем на час звільнення 3857,08 грн. та сума компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 192,52 грн., а всього 4049грн.60коп., та враховуючи принцип пропорційності сум компенсації заборгованості, вважає можливим стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 1242,36 грн.

У суді представник вдповідача вказала на те, що не підлягає стягненню з ДП "Науково-дослідний інститут високих напруг" компенсація за невикористані дні відпустки у сумі 192 грн.52 коп.,оскільки робітник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у тримісячний строк з дня, коли він взнав, або повинен був взнати про порушення свого права. Позивачка була звільнена 11.04.2011р., а в суд звернулась 15 червня 2011 року, пропустивши тримісячний строк.

Суд вважає, що такі пояснення не грунтуються на законі, оскільки стягнення заборгованості по заробітній платі не обмежено строком, а компенсація за невикористані дні відпустки відноситься до заробітної плати. Крім цього, самим відповідачем надана суду довідка №03-188 від 24.06.2011р., де вказано, що по даним бухгалтерського обліку значиться не виплаченною ОСОБА_1 сума компенсація за невикористані дні відпустки - 192 грн. 52 коп.

Позивач просила стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на її користь судові витрати у сумі 600 грн. Дані вимоги підлягають задоволенню, оскільки у суді були підтверджені доказами понесених позивачем витрат -договором №2/06 про надання юридичних послуг від 03.06.2011р. та квітанцією №012360 від 03.06.2011р. (а.с.19).

Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя

У зв'язку з цим, а також враховуючи обставини справи, а також те, що визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем сам по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану позивачу, суд вважає, що в стягненні моральної шкоди з відповідача на користь позивача належить відмовити.

Крім того на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, ч. 1 ст.115, 116, 117 ч. 1 КЗпроП України, ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 3 Декрету КМ України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 ( з наступними змінами), Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»від 24.12.2009 року № 13, суд -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 3857 грн. 08 коп. (Грн. Три тисячі вісімсот п»ятьдесят сім 08 коп.).

Стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у сумі 192 грн. 52 коп. (Грн. сто дев»яноста дві 52 коп.).

Стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 1242 грн.36 коп. ( Грн. Одна тисяча двісті сорок дві 36 коп.)

Стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 600 грн.

В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1, відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав.

Стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на користь держави судовий збір у сумі 51 грн.

Стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг»м. Слов»янськ на р/р 31216259700004, отримувач Державний бюджет Ворошиловського району м. Донецьку, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у сумі 120 грн.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню, але не більш ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :