Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Справа № 1-275/11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.11.2011 р. Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючийсуддя Верьовочніков В. М.
секретарьРосовська О.Ю.
за участю прокурораБобир Д.Л.
потерпілої ОСОБА_3
підсудного ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Іваново Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1, із базовою загальною середньою освітою, удівця, не працюючого, раніше судимого вироком Ленінського районного суду м.Вінниці від 02.03.2005 року за ч.1 ст.115 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі, 25.08.2010 року постановою Могилів-Подільського районного суду від 17.08.2010 року звільненого умовно-достроково на один рік 9 місяців 4 дні,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2011 року в нічний час ОСОБА_4, перебуваючи в АДРЕСА_2, з метою заволодіння чужим майном зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_3, розташованого на АДРЕСА_2, де з подвіря умисно таємно викрав металеву трубу, довжиною 4 м., діаметром 150 мм, вартістю 469,90 грн. З викраденим з місця злочину зник.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе у вчиненні даного злочину визнав повністю.
Показав, що злочин вчинив при обставинах, викладених вище.
Пояснив, що однієї ночі у березні 2011 року він зайшов на територію сусіднього із своїм домоволодіння в АДРЕСА_2, де раніше бачив складені на подвірї металеві труби. Переконавшись, що його ніхто не бачив, одну з труб довжиною біля 4 м. він викрав, відтягнувши її та сховавши біля сільського ставу, плануючи її здати згодом на металобрухт. Наступного дня продав викрадену трубу невідомій особі за 100 грн., які витратив на власні потреби. У вчиненому підсудний розкаявся, визнаючи своє усвідомлення вчинення ним крадіжки чужого майна. Із найменуванням та загальною вартістю викраденого ним у потерпілої майна в сумі 469,90 грн. погодився. Просив його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_3 до початку судового слідства заявила цивільний позов і просила стягнути на її користь з підсудного 469,90 грн. в рахунок відшкодування завданої злочином майнової шкоди, пояснивши, що викрадена підсудним металева труба їй не повернута, вартість викраденого також не відшкодовано. Просила обрати ОСОБА_4 найсуворіше покарання.
Підсудний не заперечував проти задоволення заявленого цивільного позову.
У відповідності до вимог ст.299 КПК України суд дійшов висновку про недоцільність проведення допиту свідків, вивчення інших доказів щодо тих фактичних даних, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна, за що він повинен нести кримінальну відповідальність за ч.1 ст.185 КК України.
При визначенні міри покарання суд приймає до уваги тяжкість вчиненого підсудним злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу ОСОБА_4, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, негативно характеризується за місцем проживання та ніде не працює, існуючи за рахунок випадкових заробітків; також судом ураховується думка потерпілої, яка вимагала найсуворішого покарання для підсудного.
Ті факти, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, під час досудового слідства і в судовому засіданні давав правдиві показання, чим активно сприяв встановленню істини в справі, слід віднести до обставин, що помякшують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 є рецидив злочинів за ознакою вчинення ним нового умисного злочину до закінчення строку судимості за попередній умисний злочин.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне обрати підсудному покарання у виді позбавлення волі.
За наслідком вчинення підсудним даного злочину в період його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попередній злочин, невідбута частина покарання підлягає частковому складанню із призначеним покаранням за цим вироком.
Керуючись ст. 299, 323, 324, 328, 331, КПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_4 визнати винним та призначити йому покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.
Відповідно вимог ч.4 ст.81, ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м.Вінниці від 02.03.2005 року остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді позбавлення волі строком на три роки.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_4 залишити без змін підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області (р/р №35227002000019 в Банку УДК у Вінницькой області, МФО 802015, код 24525055) 337 гривень 68 копійок судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи від 23.07.2011 року №79.
Цивільний позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 469 гривень 90 копійок в рахунок відшкодування майнової шкоди.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя В. М. Верьовочніков
Судове рішення № 20470506, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 02.11.2011. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-275/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: