Рішення № 20469510, 22.12.2011, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2-1481/11

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2011 р. м. Вінниця

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретаря Буга Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» в особі Вінницької філії ПАТ «УСК «Гарантавто»до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою, в якій зазначив, що з 30.07.2008 року між позивачем Вінницькою філією ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (назву якої в послідуючому було змінено на ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» ) , та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності.

27.05.2009 року на автодорозі Бердичів Хмільник з вини водія ОСОБА_3 сталося ДТП, факт якої підтверджується постановою суду, та в результаті якої було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль OPEL ASTRA страхувальника ОСОБА_4.

29 .05.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницької філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» із заявою про настання страхового випадку та надав всі необхідні документи для здійснення йому виплати страхового відшкодування.

Згідно звіту щодо визначення розміру матеріального збитку, завданого власникові застрахованого автомобіля його розмір становить 20342,95 грн..

Позивач зазначив, що разом з тим, ним було здійснено власну Калькуляцію вартості відновлювального ремонту сума збитку, яка склала 18017,63 грн.. Дана сума була взята до розрахунку суми страхового відшкодування, розмір якого згідно страхового акту становить 13198,42 грн. та здійснено оплату за проведення авто-товарознавчої експертизи в сумі 400 грн., а всього сума виплаченого відшкодування складає 13598 (тринадцять тисяч пятсот девяносто вісім) грн. 42 коп.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_3 суму матеріальних збитків в розмірі 13598,42 грн..

Представник позивача за довіреністю Пудовкіна Д.П. надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, справу просила розглянути у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, справу просив розглянути у його відсутність, про що надав відповідну заяву. Ще 25.11.2011р. надав письмові заперечення проти позову в яких вказав, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини, просив врахувати, що він матеріально не спроможний, адже усі кошти йдуть на лікування тяжкої хвороби.

В звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем, як страховиком ПАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та страхувальником ОСОБА_4 27.07.2008 року був укладений договір добровільного страхування№181/31/48/ від 27.07.2007р. транспортного засобу OPEL ASTRA (реєстраційний номер НОМЕР_1), водія та пасажирів від нещасних випадків, що підтверджується полісом №19G-0182199 від 20.07.2008р. (а.с.7)

27.05.2009 року о 12:40 годин відповідач - ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Пежо» (реєстраційний номер 070-41ВІ), на автодорозі Бердичів Хмільник не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Опель», що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вказана дорожньо-транспортна пригода підтверджується постановою Жмеринського міськрайонного суду від 26.06.2009р., згідно якої ОСОБА_3 вину свою визнав, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 грн. (а.с.8).

Згідно звіту оцінки майна № 09/69 від 14.07.2008 року виготовленого незалежним експертним приватним підприємством ПП «Васіковський» розмір матеріального збитку, завданого власникові ДТЗ марки OPEL ASTRA становить 20342,86 грн. (а.с.9 - 17).

Відповідного до страхового акту № 80988 від 02 вересня 2009 року розмір збитку завданого обєкту страхування OPEL ASTRA (реєстраційний номер НОМЕР_1), складає 13198, 42 грн. (а.с.18).

Відповідно до платіжного доручення №1243 від 07.10.2009р. відшкодування по полісу №19G-0182199 від 30.07.2008р. для ОСОБА_4 без ПДВ становить 13198,42грн., тобто вищезазначена сума була виплачена на відновлювальний ремонт пошкодженого в ДТП автомобіля OPEL ASTRA (а.с.19).

Відповідно до платіжного доручення №1057 від 27.08.2009р. за визначення матеріального збитку згідно полісу №19G-0182199 від 30.07.2008р. ФОБ «Васіковський» було перераховано 400 грн. (а.с.19).

Вищевказані правовідносини виникли із договору страхування та регулюються Законом України Про страхування та Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про страхування страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності чи інше) володіє транспортним засобом, використання якого утворює підвищену небезпеку. За заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки його володілець відповідає незалежно від наявності вини. Володільцем визнається той власник, чи інший титульний володілець, який одночасно фактично його використовує, зберігає, чи утримує.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України в п.2 «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 р. № 6 , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок .

За загальними правилами відшкодування шкоди особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ст. 1191 ЦК України).

Згідно ст. 993 ЦК України норми якої кореспондуються зі ст. 27 Закону України « Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхового відшкодування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно узагальнюючої практики Верховного Суду України щодо розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобовязання із відшкодування збитків не виникає відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Із встановлених судом обставин вбачається, що винним у вчиненні ДТП визнано відповідача - ОСОБА_3, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Страхова компанія «Дженералі Гарант» виплатило своєму страхувальнику ОСОБА_4, який постраждав внаслідок ДТП, страхове відшкодування і звернулася до суду з позовом про відшкодування з ОСОБА_3 понесених витрат. Суд вважає, що зобовязання з відшкодування шкоди, яке виникло в ОСОБА_3 перед ОСОБА_4 збереглося, однак у ньому змінилася сторона (кредитор) і ці правовідносини мають регулюватися ст. 993 ЦК (суброгація).

Для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК встановлений особливий правовий режим, суброгація застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку.

У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику. Тому, якщо страхове відшкодування лише частково погашає спричинені потерпілому збитки, то до заподіювача шкоди є можливість предявлення двох вимог: перша вимога страховика в розмірі виплаченого потерпілому страхового відшкодування, друга вимога потерпілого в розмірі тієї частини завданої шкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням. Заподіювач шкоди може висувати проти страховика лише ті вимоги (заперечення), які він має до потерпілої особи.

При суброгації до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника до заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування. Таким чином, розмір страхового відшкодування має визначатися за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування. Якщо розрахунок здійснювався за іншими правилами, ніж зазначено в договорі страхування, то при визначенні розміру вимоги страховика, який підлягає задоволенню, до заподіювача шкоди із суми, виплаченої страховиком страхувальнику, виключається виплата, не передбачена договором.

Слід зазначити, що у порядку суброгації страховик не має права вимагати відшкодування вартості експертизи у звязку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду.

Відповідно до частини третьої ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновк,у що позивач ПАТ «УСК» Грант-авто» в особі Вінницької філії має право тільки на стягнення з ОСОБА_3 суми 13198,42 грн. - фактично сплаченої страхової суми ОСОБА_4 на відновлювальний ремонт автомобіля.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 58, 60, 61, 88, 147, 208, 209, 213- 215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 р. № 6, Узагальнюючою практикою Верховного Суду України щодо розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, ст. 993, 1191, 1166, 1187 ЦК України, ст. 1, 27 Закону України Про страхування суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, (який проживає: АДРЕСА_1) на користь Вінницької філії ПАТ «УСК «Гарант - авто» суму матеріального збитку в розмірі 13198 (тринадцять тисяч сто девяносто вісім) грн. 42 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Вінницької філії ПАТ«УСК «Гарант - авто» суму судового збору в розмірі 135 (сто тридцять пять ) грн. 99 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. на р/р 26508000211338, МФО 302429, код ЄДРПОУ 23107479 банк одержувач АТ «УКРЕКСІМБАНК».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя:А. М. Заярний