ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2008 року м.Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Харченка В.В., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову господарського суду Запорізької області від 07 липня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08 вересня 2006 року у справі №18/369/06-АП за позовом відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 року ВАТ «Запоріжтрансформатор» звернулося до суду з позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.12.2005р. за №0000831312/0.

Постановою господарського суду Запорізької області від 07 липня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою  Запорізького апеляційного господарського суду від 08 вересня 2006 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу ВАТ «Запоріжтрансформатор» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в період з 02.11.2005р. по 13.12.2005р. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведена планова виїзна документальна перевірка ВАТ «Запоріжтрансформатор» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2002р. по 30.06.2005р. За результатами перевірки складений Акт від 19.12.2005р. № 42/08-02/00213428, в якому зазначено, що штатними працівниками підприємств (за основним місцем роботи) отримано інші, крім заробітної плати доходи, що утворилися в результаті надання їм за рахунок коштів підприємства матеріальних (соціальних) благ, без включення їх до сукупного оподатковуваного доходу.

В порушення ст. ст. 2. 5, 7, 8. 9, 10. ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» доходи, отримані працівниками за рахунок коштів підприємства у вигляді плати за їх навчання, не оподатковано у складі сукупного доходу працівників за місяці, в яких виник об'єкт оподаткування, внаслідок чого підприємством не утримано та не перераховано до бюджету прибуткового податку громадян у розмірі 569,25 грн.

Крім того, в порушення пп. 1.15. п. 1.17 ст. 1. пп. 4.2.10 п. 4.2 ст. 4, ст. 7, пп. 8.1.1. пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ВАТ «Запоріжтрансформатор» не нарахував та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб, а саме, з доходу працівника підприємства ОСОБА_5, сплаченого платіжним дорученням від 19.01.2004р. № 123 на його користь у вигляді середнього заробітку протягом вимушеного прогулу в сумі 7256,63 грн. та суму моральної шкоди в сумі 500,00 грн. згідно ухвали апеляційного суду Запорізької області (справа № 22-2619), внаслідок чого підприємством не утримано, не перераховано до бюджету прибуткового податку з громадян у розмірі 972,70 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки від 19.12.2005 року № 42/08-02/00213428. керівником Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі 28.12.2005р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 00008313 12/0.

Згідно з пп. 4.2.2 б) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 2, 5, 7. 8. 9, 10, 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пп. 1.15, пп. 1.17 ст. 1, пп. 4.2.10 п. 4.2 ст. 4, ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб, відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ВАТ «Запоріжтранеформатор» визначено суму податкового зобов'язання за платежем 11010100 - податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 4625,85 грн. У тому числі 1541,95 грн. основного платежу та 3083,90 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання, в порядку, визначеному п. 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» передбачено, що платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

Об'єктом оподаткування у громадян, згідно ст.2 Декрету, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел.

Відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» оподатковуваними прибутковим податком доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності з якими громадянин має трудові відносини, за умови обов'язкового ведення в цьому місці трудової книжки і провадження відрахувань до фонду соціального страхування.

До сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.

Предмет оподаткування - в_ даному випадку за позицією фахівців ДПІ соціальне благо, визначене даною нормою, має виникати за результатом існування певних правовідносини між підприємством та працівником. За умови, що споживачем даного блага є працівник.

З договорів на підготовку фахівців з вищою освітою, які укладені між ВАТ «Залоріжтрасформатор» та працівниками з одного боку, і державним українським закладом вищої освіти з іншого боку, очевидно, що їх предметом є професійна підготовка працівників ВАТ «Запоріжтрансформатор» за спеціальностями, які пов'язані з основною діяльністю (профілем) підприємства та відповідають його потребам у фахівцях відповідних спеціальностей та відповідного рівня, а саме:

- ОСОБА_1 навчається в Запорізькій державній інженерній академії за контрактом №з.171/97/432 від 09.07.1997р. на підготовку спеціаліста з вищою освітою за спеціальністю «бухгалтерський облік та аудит»;

- ОСОБА_2 навчається в Запорізькій державній інженерній академії за контрактом №з.551/97/427 від 07.08.1997р. на підготовку спеціаліста з вищою освітою за спеціальністю «менеджмент у виробничій сфері»;

- ОСОБА_3 навчається в Запорізькій державній інженерній академії за контрактом №з.545/02 від 10.07.2002р. на підготовку спеціаліста з вищою освітою за спеціальністю «бухгалтерський облік та аудит»;

- ОСОБА_4: навчається в Запорізькій державній інженерній академії зак онтрактом №з.227/99 від 13.07.1999р. на підготовку спеціаліста з вищою освітою за спеціальністю «фінанси».

Всі вищезазначені працівники ВАГ «Запоріжтрасформатор» не мають базової вищої освіти за своїм фахом.

При цьому роботодавець, здійснював виконання обов'язків, покладених на нього Кодексом законів про працю України, з метою професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників за рахунок підприємства. Згідно з договорами на підготовку фахівців замовником підготовки виступав ВАТ «Запоріжтрансформатор».

Сплата за навчання відбувалася на підставі рахунків закладів освіти, які пред'являлися до сплати ВАТ «Запоріжтрасформатор». шляхом перерахування грошових коштів з рахунку підприємства на рахунки закладів освіти.

Обов'язок здійснювати підготовку кваліфікованих спеціалістів та їх професійне навчання покладено на підприємство частиною 3 ст. 26 Закону України «Про підприємства в Україні», чинної на момент виникнення відповідних відносин, згідно якої підприємство здійснює підготовку кваліфікованих робітників та спеціалістів, їх економічне і професійне навчання у власних навчальних закладах або за угодами в навчальних закладах, підпорядкованих державним органам освіти, іншим відомствам і підприємствам.

З аналізу даної правової норми не випливає, що здійснення професійної підготовки та перепідготовки підприємством є наданням матеріального або соціального блага робітникам підприємства, оскільки така професійна підготовка та перепідготовка пов'язана з господарською та економічною діяльністю самого підприємства.

Сплата за навчання працівників, пов'язана з підготовкою фахівців відповідного рівня та спеціальності за профілем підприємства не може розглядатися як особистий дохід таких працівників.

Таким чином, грошові кошти, перераховані позивачем вищим навчальним закладам за професійну підготовку своїх працівників, не можуть бути віднесені до матеріальних та соціальних благ, що отримані такими працівниками у власність за рахунок коштів роботодавця і не є особистим доходом зазначених працівників.

Такі витрати підприємства не підпадають під об'єкт обкладення прибутковим податком з громадян.

Соціальна діяльність підприємства передбачає, зокрема, поліпшення умов праці, життя і здоров'я працівників, забезпечення для всіх працюючих на підприємстві безпечних та нешкідливих умов праці, надання додаткових відпусток і т. ін.

Витрати підприємства на навчання не є доходами фізичних осіб працівників підприємства. Підприємство таким чином задовольняє свої потреби у кваліфікованих кадрах. Дії підприємства по навчанню своїх працівників спрямовані на одержання більш вищого економічного результату від своєї виробничої діяльності.

Отже, вигодонабувачем за даними правовідносинами є безпосередній роботодавець.

Щодо перерахування на рахунок ВДВС Ленінського РУЮ суми, визначеної ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 08.12.2003р. по справі № 22-2619, то за позицією податкової інспекції податок з доходу та сума моральної шкоди працівника підприємства ОСОБА_5 є доходом фізичної особи та підлягає оподаткуванню.

Підприємство як податковий агент повинно було утримати та перерахувати до бюджету відповідну суму податку з доходів фізичної особи.

При визначенні податкового зобов'язання це вказане порушення контролюючим органом не враховано приписи пп. 8,1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно якого податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок...

Підпунктом 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього Закону визначено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Як свідчать обставини справи, рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.09.2003р. працівника підприємства ОСОБА_5 поновлено на попередній посаді у ВАТ «Запоріжтрансформатор» майстром ЦТО з 19.09.2003р. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 08.12.2003р. по справі № 22-2619 визначена сума доходу за вимушений прогул та заподіяну матеріальну в розмірі 7256,63 грн. та моральну шкоду в розмірі 500,00 грн.

Виконуючи судові рішення ВАТ «Запоріжтрансформатор» платіжним дорученням №123 від 19.01.2004р. перерахувало грошові кошти на рахунок ВДВС Ленінського районного управління юстиції в розмірі, вказаному у резолютивній частині рішення та постанові ВДВС від 12.01.2004р. про відкриття виконавчого провадження (виданої у точній відповідності з виконавчим документом суду) по відповідній справі.

Виплату громадянину сум зазначених в рішенні суду, відповідно до діючого законодавства після порушення виконавчого провадження, повинен здійснити орган державної виконавчої служби, на рахунок якого підприємство перерахувало відповідні кошти.

Враховуючи зазначені норми Закону, і те, що перерахуванню підлягає вся сума, визначена рішенням суду та постановою державного виконавця, у підприємства відсутня можливість утримати податок за рахунок платника податків. Ця сума не виплачується робітнику, а перераховується підприємством на рахунок державної виконавчої служби.

Тобто, підстави для визначення підприємства податковим агентом ОСОБА_5 на підставі пп. 8.1.1 та пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в даному випадку відсутні.

Відповідно до пп. 8.1.3 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Тому в даному випадку громадянин зобов'язаний включити суму доходу, одержану за рішенням суду, до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію на підставі пункту 8.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відсутність об'єкта нарахування виключає застосування штрафних санкцій згідно з пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також допущені порушення норм процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відхилити, а постанову господарського суду Запорізької області від 07 липня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: