Справа № 2-3315/2011р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня2011 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді ХОМІНЕЦЬ І.В.
при секретарі Христофор Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1, яка діє від свого імені та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_2, 3-я особа: Орган опіки та піклування Харцизької міської ради про виселення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про виселення. Позов мотивує тим, що 11.12.2007 року між Банком та відповідачкою був укладений договір кредиту № 260/03.1-174, згідно якого, останній було надано кредит в сумі 51000,00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних та кінцевим терміном погашення до 09.12.2032 року. Кредит було надано на придбання чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1. В цей же день для забезпечення виконання зобовязань відповідачки був укладений Іпотечний договір № 260/03.2-182, згідно якого квартира ОСОБА_1 передана в іпотеку позивачу. 04.02.2008 року ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_2 та зареєструвала його у вказаній квартирі, не узгодивши це питання з Іпотекодержателем ПАТ»Укрсоцбанк». В звязку з порушенням відповідачем термінів сплати кредиту, відсотків та виникненням заборгованості біля 81000 доларів США за заявою кредитора приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 28.10.2008 року вчинено виконавчий напис за реєстровим № 3031. Квартира неодноразово виставлялась на реалізацію з аукціону, проте покупці не бажають купувати квартиру через реєстрацію в ній ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Просить висилити ОСОБА_1, яка діє від свого імені та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 та стягнути понесені судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав суду свідчення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_1, яка діє від свого імені та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_2,позов не визнала та пояснила,що вона дійсно взяла кредит для придбання спірної квартири.На той час вона вже була на 8 міс.вагітності і представник банку це не міг не бачити.Тобто банк мав ризик укладання такого договору.У неї на той час був свій бізнес в сфері нерухомості і вона була впевнена в тім,що зможе виконувати умови договору.Але був фінансовий кризи,ринок нерухомості рухнув .Крім того,в неї були важкі пологи,вона тривалий час не могла працювати.Крім того,вона розлучилася з чоловіком.Все це сприяло тому,що вона весь цей час не сплачувала кредит.Зараз дитина підросла,вона може почати працювати і буде сплачувати борги та поточні виплати по договору кредиту.Просить не виселяти її з дитиною.Вона визнає,що не узгодила реєстрацію сина в спірній квартирі з банком.Тепер в інтересах малолітньої дитини просить не виселяти її.Іншого житла вона не має.
Представник 3-ї особи Органу опіки та піклування Харцизької міської ради в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника 3-ї особи на підставі доказів, що маються в матеріалах справи.
Суд, вислухавши сторони,дослідивши матеріали справи, знаходить заявлений позов обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.12.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк»та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 260/03.1-174, згідно якого, остання отримала кредит в сумі 51000,00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних та кінцевим терміном погашення до 09.12.2032 року, на придбання чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1.
11.12.2007 року був укладений Іпотечний договір № 260/03.2-182, згідно якого квартира ОСОБА_1 передана в іпотеку позивачу, договір посвідчений приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2283. Заборона на відчуження обєкту нерухомого майна внесена нотаріусом за реєстровим № 2284.
11.12.2007 року внесений запис до державного реєстру іпотек.
З довідки КПСЕЗ від 11.12.07р.,наданої ОСОБА_1 до договору,вбачається,що в спірній квартирі ніхто не зареєстрований,в тому числі і діти до 18 років.
З заяви,наданої ОСОБА_5приватному нотаріусу при засвідченні договору іпотеки,вбачається,що вона давала певні обов»язки, в тому числі,що діти віком до 18 років не мають права власності або права користування щодо цього жилого приміщення.Тому доводи відповідачки щодо прав малолітньої дитини при вирішенні спору не обґрунтовані.
28.10.2008 року за заявою ПАТ «Укрсоцбанк»приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис за реєстровим № 3031, в звязку з заборгованістю, яка утворилась.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст.. 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.. 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку з предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно з ч. 1 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Відповідно до ст.. 1 Закону від 05.06.2003 р. № 898-ІУ «Про іпотеку»основне зобовязання зобовязання боржника за договором позики, кредиту, купівлі-продажу, лізінгу ,а також зобовязання, яке виникає з інших підстав виконання якого забезпечено іпотекою.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобовязані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 В квартирі зареєстровані та мешкають відповідачка ОСОБА_1 та її неповнолітній син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Листом № 7.1-001\96-11 від 10.01.2011 року ПАТ «Укрсоцбанк»попередив відповідачку про необхідність скасування її реєстрації та реєстрації неповнолітнього ОСОБА_2 в спірній квартирі та про добровільне звільнення її протягом одного місяця з дня отримання вимоги на тій підставі, що квартира підлягає реалізації з публічних торгів.
З копії поштового повідомлення вбачається, що відповідачка отримала вимогу банка 12.01.2011 року.
Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для виселення відповідача зі спірної квартири.
Згідно ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати.
Керуючись ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 526, 589, 591, 1054 ЦК України ЦК України ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 224-225 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1, яка діє від свого імені та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1.народження, 3-я особа: Орган опіки та піклування Харцизької міської ради про виселення задовольнити.
Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в м. Харцизьку Донецької області та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в м. Харцизьку Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(03150, м. Київ, вул.. Р.Люксембург, 63, МФО 334011, ідентифікаційний код 09334010) судові витрати, сплачені при подачі позову до суду в сумі 44,50 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя
Судове рішення № 20460632, Харцизький міський суд Донецької області було прийнято 22.12.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-3315/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: