Рішення № 20460165, 20.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. Справа № 5023/8620/11

вх. № 8620/11

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання Філіппова В.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №06-1/437 від 23.02.11р. 3-ї особи <Текст >відповідача - не з"явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис" в особі Першої Харківської філії Публічного АТ "АКБ "Базис" м. Харків 3-я особа <Текст >

до Малої приватної фірми "Дельта", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "АКБ "Базис" в особі Першої Харківської філії Публічного АТ "АКБ "Базис" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - МПФ "Дельта" 908043,96 грн. заборгованості за кредитом, 111079,88 грн. заборгованості по процентам та 30343,42 грн. штрафу за порушення строку сплати процентів за користування кредитом, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань за кредитним договором №25/11 від 18.02.11р.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд своєї справи судом був повідомлений належним чином, про що свідчить наступне.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.11.11р., місцемзнаходження МПФ "Дельта" є: 62343, Харківська область, Дергачівський район, см.Мала Данилівка, вул.Зелена, 26.

Ухвали господарського суду, які надсилались на юридичну адресу відповідача повернуті до суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає" (арк.с.28-32).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, відповідно до якої, відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

18.02.11р. між позивачем Банк та відповідачем Позичальник було укладено кредитний договір на відкриття кредитної лінії №25/11, відповідно до умов якого Банк зобов»язався надати Позичальнику грошові кошти в сумі 908100,00 грн., строком з 18.02.11р. до 27.12.11р., а Позичальник зобов»язався належним чином використати та своєчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 23% річних на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.1.2-1.3 Кредитного договору, кредит надається у вигляді кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання поповнення обігових коштів.

Додатковою угодою №1 від 01.08.11р. до Кредитного договору, сторони змінили розмір процентів річних до 9%.

Кредит надається шляхом перерахування Банком кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника - №2600330094 в Першій Харківській філії ПАТ АКБ «Базис».

Як свідчить архівна виписка по особовому рахунку МПФ «Дельта», Банк виконав своє зобов»язання з надання Позичальнику кредиту, надавши останньому грошові кошти у сумі 90804396,00 грн.

Відповідно до п.2.3 Кредитного договору, погашення Позичальником заборгованості за кредитом здійснюється на рахунок Банку на дату, визначену у п.1.1. цього договору.

Сплата відсотків здійснюється Позичальником в останній робочий день кожного місяця, в строк до 27.12.11р. шляхом перерахування суми плати за кредит на рахунок Банку (п.2.4. Договору).

Часом виконання зобов»язань Позичальником вважається день зарахування грошових коштів на рахунки, призначені для погашення кредиту та відсотків за ним відповідно до умов цього договору (п.2.6 Кредитного договору).

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, відповідач не виконував належним чином своє зобов»язання з кредитним договором щодо сплати відсотків за користування кредитом у відповідності до п.2.4 Кредитного договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по вказаним платежам у сумі 111079,88 грн.

Відповідно до п.3.3 Кредитного договору, Позичальник зобов»язаний виконати вимогу Банку щодо дострокового повернення отриманого кредиту та сплати нарахованих відсотків у випадках, зокрема, прострочення плати кредиту та відсотків за його користування.

Як свідчать матеріали справи, позивач 23.08.11р. звернувся до відповідача із вимогою №1179 в якій, посилаючись на порушення відповідачем зобов»язання зі сплати відсотків за користування кредитом, вимагав повернути суму отриманого кредиту та сплатити відсотки за користування ним. Факт направлення вказаної вимоги відповідачеві підтверджується фіскальним чеком ХА УАППЗ «Укрпошта» №5611 від 23.08.11р. (арк..с.23).

Згідно п.3.3. Кредитного договору, Позичальник зобов»язаний в триденний термін з дня отримання вимоги повернути всю суму кредиту, нараховані відсотки та інші платежі відповідно до умов цього договору.

Однак, вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

У зв»язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 908043,96 грн. боргу по кредиту та 111079,88 грн. боргу по відсоткам за користування кредитом.

Станом на момент розгляду даної справи сторонами не надано, а в матеріалах справи також відсутні докази належного виконання відповідачем зобов»язань за кредитним договором №25/11 від 18.02.11р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст..1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст.. 1048 ЦК України).

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вказані обставини, приймаючи до уваги прострочення відповідачем зобов»язання зі сплати відсотків за користування кредитом та передбачене кредитним договором право позивача на дострокове повернення кредиту у такому випадку, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині дострокового стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у сумі 908043,96 грн. та по відсоткам за користування кредитом у сумі 111079,88 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 30343,42 грн. за порушення строку оплати відсотків за користування кредитом за період з 01.03.11р. по 31.08.11р.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до п.7.2 Кредитного договору, Позичальник сплачує Банку штраф за недотримання строків оплати нарахованих відсотків у розмірі 10% від суми несплачених відсотків за користування кредитом за кожен місяць (сплата здійснюється за фактичну кількість прострочених днів, враховуючи фактичну кількість днів у місяці 30 або 31.

Розрахунок штрафу перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача штрафу у сумі 30343,42 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.. ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст..ст.526, 553, 554, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Малої приватної фірми «Дельта» (62343, Харківська область, Дергачівський район, смт.Мала Данилівна, вул..Зелена, 26, код 14109284) на користь Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис» (61068, м.Харків, вул..Плеханівська, 85/87, код 22666159) 908043,96 грн. боргу по кредиту, 111079,88 грн. боргу по відсоткам, 30343,42 грн. штрафу, 10494,67 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №5023/8620/11 складено та підписано 20.12.11р.