Рішення № 20459915, 27.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2011 рокуСправа № 04/5026/2395/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 керівник, ОСОБА_2 за довіреністю, відповідача - ОСОБА_3 директор, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Аванті", м. Кременчук Полтавська область до закритого акціонерного товариства "Агрошляхбуд", с. Червона Слобода Черкаська область про стягнення 92052,30 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Аванті" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Агрошляхбуд", у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за поставлені нафтопродукти у розмірі 92052,30 грн. згідно договору від 05.08.2010 року № 05/08-01.

Позивач у письмових додаткових поясненнях від 29.11.2011 року пояснив, що 18 липня 2011 року позивач відвантажив на адресу відповідача бітум в кількості 18,380 т. та поніс витрати на транспортування зазначеного бітуму, всього на загальну суму 137 114,80 грн.; перевезення товару здійснювалось ТОВ "Кремспецавтоцентр" водієм ОСОБА_4; відповідач бітум прийняв; оскільки між керівниками сторін було досягнуто згоди про повернення мазуту до позивача та доставку замість цього бітуму, то 19 липня 2011 року тим же автотранспортом (водій ОСОБА_4) на адресу позивача було повернуто від відповідача мазут, але не в повному обсязі, а в кількості 8,75 т. Мазут в кількості 8,75 т. - це весь обсяг, що можливо було викачати насососом з ємкості відповідача, в якій він перебував, оскільки внаслідок неправильної переробки відповідачем мазут перетворився у невідому субстанцію, яку неможливо було навіть викачати спеціальним обладнанням (насосом); дане підтверджується поясненнями водія ОСОБА_4, які містяться у відмовному матеріалі № 2212 від 07.09.2011 року в УМВС України в Черкаській області; позивачу недоцільно було забирати мазут в кількості лише 8,75 т., оскільки цей товар надалі повинен був переправлятися на продаж до м. Херсон, і такий малий обсяг зазвичай не перевозиться таким великим автомобілем; щодо ціни товару - бітум від позивача було прийнято відповідачем за узгодженою ціною всього на загальну суму 137 114,80 грн.; позивачу стало відомо, що відповідач до своєї податкової звітності включив дані податкової накладної позивача саме з ціною 137114,80 грн.

Відповідач у письмовій відповіді на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі; звернути увагу на перекручування фактів, що свідчить про шахрайські дії директора ПП "Аванті" ОСОБА_1, протокол обшуку на вилучення документів ПП "Аванті" працівниками СБУ в Запорізькій області. Невизнання позовних вимог мотивував наступним:

- у травні місяці 2011 року відповідач згідно умов договору замовив у позивача бітум нафтовий дорожній вязкий БНД 60/90 у кількості 28т за узгодженою сторонами ціною, що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-21 від 26 травня 2011 року, встановленою позивачем на оплату (пункт 3.4. Договору);

- 1 червня 2011 року відповідач здійснив попередню часткову оплату на суму 128493,00 грн. Факт узгодження ціни та попередньої оплати згідно виставленого рахунку, позивач у своїй позовній заяві підтверджує в повному обсязі;

- отримавши кошти, директор позивача, незважаючи на те, що умови договору відповідач виконав у повному обсязі, в телефонному режимі повідомив, що виконати взяті на себе обов'язки по поставці бітуму в даний момент не може в зв'язку з тим, що дуже великі обсяги Кременчуцький НПЗ відвантажує на Євро-2012 і запропонував тимчасово поставляти мазут М-100 виробництва Кременчуцького НПЗ з метою подальшої переробки на бітум, на що і отримав згоду. Ціни погоджені не були, а умова "виробник НПЗ м. Кременчук" були позивачем підтверджені;

- при вирішенні питання поставки мазуту М-100 домовленість по поставці бітуму не скасовувалась, що і підтверджується вимогою відповідача №90 від 30.06.2011 року (копія з підтвердженням про відправку додається);

- 10.06.2011р. з Кременчука від позивача на АБЗ відповідача прибув мазутовоз з мазутом в кількості 24,240 т ,але в порушення п.2.1. «Договору»без паспорта якості «Постачальника». Після телефонних перемовин, 14.06.2011р. факсом надійшов паспорт, але чомусь датований «6 травня 2011р.», тобто не на цю партію товару (копія додається);

- розпочавши, 13.06.2011 року переробку мазуту в бітум на АБЗ відповідача, працівники заводу та завідуючий виробництвом запідозрили, що поставлений нафтопродукт не є мазутом, про що і було повідомлено постачальника телефоном;

- 14.06.2011 року від позивача надійшов паспорт на поставлений нафтопродукт і запевнення, що це паспорт дійсний і товар є мазутом; в процесі проведення робіт по переробці, які в нормальному режимі виконуються на протязі 3-4 днів (із практики) , стало зрозуміло, що відповідач отримав не мазут М-100;

- 5 липня 2011 року телеграмою був запрошений на 7.07.2011р. представник позивача до Черкас для визначення якості поставленого нафтопродукту (копія телеграми додається). Директор позивача прибути відмовився, мотивуючи, що його постачальник не хоче їхати до Черкас; з цієї розмови, по телефону, відповідачу стало відомо, що даний нафтопродукт не являється мазутом виготовленим на НПЗ «Кременчук», а є якийсь інший постачальник, про якого не було домовленості; вимогу забрати цей товар з АБЗ відповідача, директор позивача відхилив;

- 15 липня 2011 року відповідач подав до Соснівського РВВС заяву про шахрайські дії позивача; надані позивачем докази на поставку мазуту належної якості не підтверджують дане, виходячи з того, що відповідач давав згоду на поставку мазуту тільки Кременчуцького НПЗ, порушені умови поставки згідно Договору (п. 2.1., п. 3.1., п. 3.4.), паспорт ТОВ «Прінт-інжиніринг» не може бути доказом якості, оскільки доказ поставки нафтопродукту саме цим підприємством позивач суду не надав, а згідно рахунку №69 від 09.06.2011 року постачальник ТОВ «Петроліум Капітал Корпорейшен»;

- 18.07.2011 року позивач, визнавши порушення умов договору поставив відповідачу бітум в кількості 18380 т. на загальну суму 137114,80 грн., самостійно змінивши ціну на 7460 грн./т., в порушення п. 4.5. договору ; враховуючи умови договору, відповідач прийняв вказаний бітум (виробництва Кременчуцького НПЗ) по узгодженій ціні 6720,00 грн./т, про що і повідомив позивача, зробивши відповідні записи в накладних постачальника та повідомивши листом № 108 від 02.08.2011 року про факт оплати бітуму ще 01.06.2011 року; поставка бітуму без вимоги попередньої оплати є доказом, того, що відповідач дійсно попередньо частково оплатив бітум і вимоги на поставку бітуму не знімав і ніяким чином оплату за бітум не давав згоди зараховувати як оплату за мазут, яку самостійно зарахував позивач, що є грубим порушенням умов договору;

- посилання позивача на постанову про відмову в порушення кримінальної справи від 07.09.2011 року відносно відповідача не є доказом згідно ст. 35 та ст. 43 ГПК України;

- позивач вводить суд в оману про те, що була домовленість на поставку мазуту замість бітуму, що і підтверджується фактами поставки бітуму без попередньої оплати 18.07.2011 року та ст. 525 ЦК України.

- щодо факту поставки неякісного мазуту та заборгованості за нього: 10.06.2011 року на АБЗ відповідача прибув мазутовоз з Кременчука з мазутом, постачальник - позивач. Якість товару перевірити можливості не було, але вже 13.06.2011р. відповідач повідомив позивача про те, що відсутній паспорт на товар і те що даний товар не є мазутом, також відповідач запропонував терміново позивачу забрати назад неякісний товар та провести роботи по очистці бітумоплавильних котлів АБЗ; 19.07.2011р. позивач надав доручення на отримання від відповідача мазуту та попросив провести загрузку раніше поставленого мазуту назад; підготувавши мазут до загрузки (розігрів, монтаж бітумного насосу на котли) відповідач, незважаючи, що представник позивача на отримання мазуту не з'явився, а завантаження проводилась в автомобіль ТОВ «Кремспецавтоцентр» розпочав завантаження мазуту; після завантаження 8,75 т водій бітумовоза відмовився дозавантажувати залишок мазуту, також відмовився ставити підпис в накладній на отримання і тільки по прибутті міліції поставив підпис в товаро-транспортній накладні, (копія акта додається);

- 14.07.2011р. лист №100, 2.08.2011р. листом №108 та 23.08.2011р. листом №123 відповідач повідомив позивача про рештки нафтопродуктів (мазуту) на АБЗ та вимогу їх терміново вивезти, таким чином позивач, забравши частину поставленого мазуту, визнав факт неякісності мазуту, але з незрозумілих причин не забирає його залишки; відповідно до ст. 268 ЦК України у разі поставки товару більш низької якості, покупець має право відмовитись від оплати товару; заяву про неякісність товару відповідач зробив ще 13.06.2011р. (позивач цей факт в своїй позовній заяві визнав); неякісність товару підтвердив позивач 19.07.2011р., забравши частину мазуту.

У письмових заперечення на відзив позивач вказав, що вважає доводи, викладені у відзиві необґрунтованими, а такими, що не відповідають дійсності, зважаючи на наступне:

- поставлений від позивача мазут М-100 в кількості 24,24 т. був прийнятий відповідачем 10.06.2011 року без заявлених претензій по кількості та якості, з метою отримання бітуму;

- відповідачем не дотримано вимог закону щодо прийняття вищезазначеного товару, а тому відсутні підстави для пред'явлення позивачу претензій щодо його якості, а саме Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України №281/171/578/155 від 20.05.2008 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1996 року;

- як вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з ЄДР стосовно відповідача у останнього не зазначений такий вид господарської (економічної) діяльності як виробництво матеріалів для покриття доріг: бітуму, асфальту, що є підкласом 23.20.0 групи (класу) 23.20 класифікація видів економічної діяльності.

У письмовій відповіді на додаткові пояснення позивача від 29.11.2011 року відповідач вказав, що:

- як видно із додаткових пояснень позивача, між сторонами досягнуто домовленості про поставку бітуму та повернення мазуту, таким чином позивач факт поставки неякісного мазуту та договірних відносин по поставці бітуму визнав. Твердження позивача про те, що відповідач не повернув мазут в повному обсязі у зв'язку з тим, що він не закачувався бітумним насосом, безпідставне, оскільки бітумний насос - це насос для перекачування не мазуту, а бітуму, тобто рідини в густому стані, отже посилання на його густину безпідставне, докази відсутні, зміна стану мазуту - це додатковий доказ його неякісності, так як ГОСТ не передбачає можливості його коксування;

- як видно з акту, складеного працівниками АБЗ залишок мазуту знаходиться в котлах, отже мазут підлягає поверненню постачальнику, тому безпідставно вимагати за нього оплату, а тим паче зараховувати оплату за бітум, як оплату за мазут.

У письмових додаткових запереченнях відповідач пояснив:

- по факту поставки 18.07.2011 року бітуму в кількості 18,380 т.: 18.07.2011 року позивач здійснив поставку бітуму БНД 60/90 на АБЗ відповідача згідно рахунку №21 від 26.05.2011 року та умов договору, який діяв на той момент -№05/08-01 від 5.08.2010 року, але в порушення умов договору в односторонньому порядку пред'явив накладні з значно завищеною ціною; відповідач бітум прийняв, але в накладній №70 від 18.07.2011 року зробив відповідний запис про узгоджену ціну 6720 грн./т. з урахуванням ПДВ та транспортних витрат, таким чином не погодившись на збільшення ціни, виходячи з того, що попередньо оплатив узгоджену партію 1.06.2011 року; отже підстави вимагати стягнення заборгованості на суму 137114,80 - (18,380х6720) = 13601,20 грн. у позивача за поставлений бітум відсутні;

- по факту поставки 10.06.2011 року мазуту М-100 в кількості 24,240 т. : 10.06.2011 року прибув мазутовоз позивача, без паспорта якості, 13.06.2011 року відповідач повідомив позивача, що поставлений мазут не відповідає якості і про факт відсутності паспорту якості; 14.06.2011 року по факсу відповідачу паспорт якості надійшов; на виклик відповідачем позивача для відбору проб та визначення якості товару представник позивача не прибув; 15.07.2011 року відповідач подав заяву до Соснівського РВ про шахрайські дії позивача і тільки після цього позивач поставив бітум та визнавши невідповідність якості розпочав вивозити неякісний мазут;

- позивач вказав, що мазут отримав від ТОВ "Петроліум Кепітл Корпорейшн", але паспорт якості позивач надав від ТОВ "Прінт Інжинірінг" , який немає ніякого відношення до цього мазуту; як стало відомо відповідачу ТОВ "Петроліум Кепітл Корпорейшн" отримав цей мазут від ТД "Еко Cistems", який теж не є виробником мазуту; документи, що підтверджують продаж ТОВ "Прінт Інжинірінг" мазуту в матеріалах справи відсутні, а надані паспорти якості до позовної заяви і до заяви в УДСБЕЗ та покупцю відрізняються, що дає підстави визнавати їх недійсними;

- проведені лабораторні випробування мазуту в лабораторії Черкаської нафтобази (ТОВ "Дніпроінвест-Ч") показали значні відхилення від показників, зазначених в підроблених паспортах;

- отже, виходячи з домовленості між сторонами в повернені мазуту, невідповідності даного мазуту вимогам якості, відсутністю документів, підтверджуючих якість ( паспорт якості постачальника), підстави вимагати оплати неякісного товару у позивача відсутні.

У письмових поясненнях ОСОБА_4, викликаний згідно ст. 30 ГПК України, пояснив, що 18.07.2011 року був відряджений відвезти бітум в м. Черкаси для відповідача і звідти забрати мазут; 18.07.2011 року бітум привіз і відгрузив відповідачу, документи на бітум віддав кладовщику, прізвище якого не знає; а мазут вирішили грузити 19.07.2011 року. Вранці 19.07.2011 року почали грузити мазут, загрузили 8,7 т. і більше не грузили, бо не качали насоси; потім йому віддали накладну і він вивіз його в Херсон; насоси не могли закачати мазут в зв'язку з тим, що він був густий, качали мазут вони своїми насосами; мазут відгрузив у Херсонській області на асфальтний завод, де його прийняли, до якості претензій не було.

У листі від 13.12.2011 року № 18766/15-046 "Про надання інформації" Державна податкова інспекція у Черкаському районі повідомила суд: підприємством ЗАТ "Агрошляхбуд" згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних № 9007038292 в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року в розділі II "Податковий кредит" було відображено господарську операцію з ПП "Аваенті" податкова накладна № 22 від 18.07.2011 року на суму ПДВ 20585,60 грн.

В судовому засіданні:

- представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві; в спростування доводів відповідача дотримувались письмових заперечень на відзив; щодо того, чому у документах, що містяться у позовних матеріалах вказаний договір від 05.04.2011 року, а не договір від 05.08.2010 року, на який позивач посилається у позовній заяві, вказали наступне. Між сторонами була попередня домовленість про поставку бітуму, підготовлений договір, у зв'язку з відсутністю бітуму він поставлений не був, договір від 05.04.2011 року відповідач не підписав та не повернув з причин того, що дійсний колишній договір (той на який позивач, посилається у позовній заяві), однак позивачем були вже заготовлені документи з посиланням на договір від 05.04.2011 року, оскільки позивач вважав, що новий договір укладеться, хоча знав, що діяв договір, який був раніше укладений між сторонами; даний, непідписаний договір від 05.04.2011 року позивач не може надати суду, оскільки він залишився у відповідача. Крім того, пояснили, що в матеріалах справи є сертифікат якості товару, який видається виробником товару, паспорти якості різні, оскільки поставка була не однієї партії товару, а декількох партій; вказали, що якщо у відповідача були сумніви щодо якості мазут, то не треба було починати його переробляти, щодо невдалого перероблення мазуту відповідачем у бітум, позивач вважав, що скоріше всього була порушена технологія, п. 2.1. Договору щодо якості товару вказує, що якість повинна відповідати ГОСТам, щодо невідповідності відповідачем доказів не надано, щодо того, що товар повинен бути від Кременчуцького НПЗ в Договорі не вказано, і домовленості про це не було; пояснили, що оплата за бітум була зарахована за мазут за домовленістю сторін, вартість мазуту була менша, а різницю позивач перерахував відповідачу, на що відповідач погодився, прийнявши різницю коштів; ціна - договірна, в договорі написано, що ціна зазначається в рахунку фактурі та накладній на кожну поставку товару, ціни постійно зростають, якби відповідач не погодився з ціною чи з якістю, він міг не приймати даний товар. Посилалися на п. 4.1. Договору, а щодо п. 4.5. Договору, на який послався представник відповідача, то в ньому не написано яким чином позивач повинен поставити до відома про зміну ціни, вважали, що коли відповідач отримав рахунок-фактури з ціною, то це і є повідомленням про зміну ціни; прийняття товару відповідачем підтверджується також податковою накладною;

- представник відповідача заперечив проти позову, дотримуючись письмового відзиву на позовну заяву, письмової відповіді на додаткові пояснення позивача, та додаткових заперечень; вважав, що поставка є погодженою з моменту виписки рахунку; був рахунок, згідно нього відповідач провів оплату, призначення платежу - за бітум, однак позивач повідомив про неможливість поставки бітуму, запропонував мазут, відповідач прийняв мазут, однак встановив, що мазут неналежної якості, не відповідає паспорту якості, який був надісланий пізніше, позивач здійснену позивачем попередню оплату зарахував як оплату за мазут; після чого позивач поставив бітум, самостійно змінивши ціну і погодився забрати мазут від якого відмовився відповідач, однак згідно п. 4.5. Договору позивач зобов'язаний повідомити відповідача про зміну ціни; окремо зазначив, що не заперечує щодо чинності договору від 05.08.2010 року №05/08-01; звернув увагу суду на те, що матеріалах справи різні сертифікати якості та на те, що позивач не надав доказів того, що той, хто видав сертифікат якості є виробником товару, послався на п. 2.1. Договору; вважав, що технологія переробки мазуту в бітум була дотримана відповідачем, однак невдалий результат переробки із-за неналежної якості мазуту, який поставив позивач; про неналежну якість мазуту відповідач повідомив позивача вчасно; при поверненні мазуту позивачу відповідач ціну вивів з урахуванням витрат; окремо зазначив, що податкові обов'язки відповідач виконав.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

05 серпня 2010 року приватне підприємство "Аванті" (постачальник за договором, позивач у справі) та закрите акціонерне товариство "Агрошляхбуд" (покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір №05/08-01 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити покупцю нафтопродукти (далі - товар) погодженими партіями, а покупець зобов'язався оплатити та прийняти, в кількості відповідно до видаткових накладних, поданих постачальником.

Договір містить, зокрема, такі умови:

- найменування товару, одиниці виміру, кількість товару, ціна товару вказані в товарних накладних (п. 1.2.);

- якість товару повинна відповідати чинним ГОСТам (ДСТУ) і ТУ ті посвідчуватися паспортом якості постачальника і/чи сертифікатом відповідності для продукції, яка підлягає сертифікації (п. 2.1.);

- поставка товару здійснюється партіями. Постачальник і покупець узгоджують можливість поставки кожної партії, при цьому узгоджують кількість поставленого товару. Відвантаження товару з/д транспортом по території України на протязі 10 днів з моменту надходження оплати на розрахунковий рахунок постачальника, а автомобільним транспортом на протязі 3 днів (п.3.1.);

- відвантаження продукції здійснюється залізнодорожнім або автомобільним транспортом (п.3.2.);

- послуги по відвантаженню та доставці товару до місця призначення, вказаного покупцем в заявці, надаються товаровідправником. Тут та надалі сторони під товаровідправником розуміють форму - експедитора, з якої постачальник від свого імені та за власний рахунок уклав договір по наданню транспортно-експедиторських послуг відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльністю» від 01.07.2004 р. № 1955- IV. Витрати постачальника по оплаті залізнодорожнього чи автомобільного тарифу, покладаються на покупця (п.3.3.);

- поставка партії товару вважається узгодженою, а заявка покупця вважається прийнятою постачальником до виконання з моменту виписки рахунку на попередню оплату товару, його транспортування та послуг по відвантаженню товаровідправника. Обєм заявки прийнятої до виконання, визначається найменуванням продукту та його кількістю, вказаною в рахунку на попередню оплату (п.3.4.);

- покупець зобовязаний прийняти та оплатити товар, поставлений в більшій кількості, ніж яка була вказана в товарній накладній (3.5.);

- ціна товару встановлюється прейскурантом цін постачальника, діючого на момент відвантаження (п.4.1.);

- покупець здійснює 100 % попередню оплату товару, або на інших умовах узгоджених сторонами (п.4.2.);

- підставою для перерахування попередньї оплати за товар є рахунок на попередню оплату або договір постачальника (п.4.3.);

- за згодою з постачальником можлива оплата за окремі партії товару (п.4.4.);

- в разі зміни ціни продукції, яка поставляється в процесі виконання договору постачальник зобовязаний повідомити покупця про такі зміни (п.4.5.);

- покупець може висунути претензії щодо якості продукції в відповідності з нормативними актами, діючими на території України (п.5.1.).

Згідно умов Договору позивач виписав відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000021 від 26 травня 2011 року, що містить такі реквізити: постачальник - позивач, одержувач - відповідач, платник - той самий, замовлення - договір № ДГ-0000020 від 05.04.11, назва товару -бітум нафтовий дорожній вязкий БНД 60/90, кількість - 28,000 т., ціна без ПДВ - 5500,00 грн., сума без ПДВ - 154000,00 грн., 2800,00 грн. - сума без ПДВ - транспортні послуги, 31360,00 грн. - ПДВ, всього з ПДВ 188160,00 грн.

Згідно банківської виписки з рахунку позивача, відповідач перерахував позивачу 128493,00 грн. як попередню оплату рахунку 21 від 28.05.2011 року за бітум дорожній, що підтверджується платіжними дорученнями № 168 від 01 червня 2011 року на суму 28493,00 грн., № 169 від 01 червня 2011 на суму 100000,00 грн.

На підставі усної домовленості у зв'язку з відсутністю у позивача на той момент бітуму було досягнуто усної згоди про поставку мазуту замість бітуму, що було підтверджено сторонами.

10 червня 2011 року позивач поставив відповідачу мазут М-100 в кількості 24.240 т. на суму 124836,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000031, яка містить такі реквізити: постачальник - ПП "Аванті", одержувач - ЗАТ "Агрошляхбуд", платник - той самий, замовлення - договір № ДГ-0000020 від 05.04.2011, кількість - 24,240 т., ціна без ПДВ - 4291,6666, сума без ПДВ - 104029,9984, разом без ПДВ - 104030,00 грн., ПДВ - 20806,00 грн., всього з ПДВ - 124836,00 грн.; рахунком-фактурою №СФ-0000039 від 10 червня 2011 року на суму 124836,00 грн. та довіреністю № 53 від 10 червня 2011 року.

У вимозі від 30 червня 2011 року № 90 відповідача до позивача, відповідач вказав, що він платіжними дорученнями від 01.06.2011 року № 168 та № 169 оплатив 128493,00 грн. в попередню оплату рахунку № 21 від 28.05.2011 року за бітум дорожній, у зв'язку з тим, що позивачем поставку бітуму не проведено, просив позивача кошти в сумі 128493,00 грн. повернути на рахунок відповідача.

30 червня 2011 року позивач повернув відповідачу зайво перераховані кошти за мазут в сумі 3657,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1738 від 30 червня 2011 року на суму 3657,00 грн. та банківською випискою з рахунку позивача.

У листі позивачу від 14 липня 2011 року № 100 відповідач вказав, що 11.07.2011 року він отримав від позивача договір №0000020 від 5.04.2011 року "Поставки нафтопродуктів" з додатком № 1 від 10.06.2011 року, враховуючи, що договір датований заднім числом він може бути підписаний тільки 11.07.2011 року, до цього діяв інший договір; додаток № 1 від 10.06.2011 року підписаний не може бути, виходячи з того, що відповідач давав згоду на поставку мазуту М-100, виготовленого на Кременчуцькому НПЗ, а не в селі Руденівка Новосанжарського району, тим паче , що поставлений позивачем мазут не являється мазутом; просив позивача даний нафтопродукт терміново вивезти з АБЗ відповідача до 19.07.2011 року , не змушуючи відповідача звертатись до УБОЗ по факту шахрайства та крадіжки коштів в особливо великих розмірах.

Відповідач повернув позивачу мазут М-100 в кількості 8,75 т. що підтверджується товарно-транспортною накладною №73442 від 19.07.2011 року, довіреністю від 18.07.2011 року №000194, податковою накладною №169 від 18.07.2011 року та накладною № 139 від 18.07.2011 року, яка містить такі реквізити: нафтопродукти (мазут М-100) з підігрівом та послугами по завантаженню, кількість - 8,75 т., ціна без ПДВ - 15202,03 грн., сума без ПДВ - 133017,77 грн., ПДВ (20%) - 26603,55 грн., загальна сума з ПДВ - 159621,32 грн.

Комісією відповідача складений Акт від 19 липня 2011 року про те, що на АБЗ відповідача 19.07.2011 року проводилась загрузка автомобіля нафтопродуктом (мазутом), коли почав качатись густий мазут водій, який прибув від позивача відмовився його брати, мотивуючи тим, що у нього зашлакуються труби, відмовився розписуватись в накладній, так як від позивача не було представника, а йому право на підпис документів не надавали, при зважуванні тонаж нафтопродукту (мазуту) склав 8.750 т., а в котлах залишились залишки.

Позивач мазут М-100 в кількості 8,75 т. отримав від відповідача, але не погодився з ціною за мазут, який повернули, оскільки товар поставлявся позивачем за ціною 5150,00 грн. за 1 т. разом з ПДВ, тому повернення товару повинно відбуватись за тією ж ціною.

18 липня 2011 року позивач поставив відповідачу бітум нафтовий дорожній вязкий БНД 60/90 в кількості 18,380 т., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000079 від 18.07.2011 року, видатковою накладною № РН-0000070 від 18.07.2011 року, що містить такі реквізити: постачальник - ПП "Аванті", одержувач - ЗАТ "Агрошляхбуд", платник - той самий, замовлення - договір № ДГ-0000020 від 05.04.11, товар - бітум нафтовий дорожній вязкий БНД 60/90, кількість 18,380 т., ціна без ПДВ 6083,33, сума без ПДВ - 111811,67, транспортні послуги - сума без ПДВ - 2450,67 грн., разом без ПДВ 114262,33 грн., ПДВ - 22852,47 грн., всього з ПДВ - 137114,80 грн., відповідачем дописано: бітум в кількості 18,380 т. отримано, узгоджена ціна 6720 грн./т з доставкою; довіреністю № 74 від 18.07.2011 року, податковою накладною № 22 від 18.07.2011 року, актом №ОУ-0000088 здачі-прийняття робі (надання послуг) від 18.07.2011 року, а саме транспортних послуг на суму 2 450,67 грн., договором №21/01/11/1 на транспортне обслуговування та перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.01.2011 р.

21.07.2011 року за вих. № 21/02 позивач направив відповідачу претензію щодо оплати вартості відвантажених нафтопродуктів.

У листі від 02.08.2011 року № 108 на вказану претензію позивача відповідач повідомив, що претензія розглянута та задоволенню не підлягає з наступних причин:

- 18 липня 2011 року позивач відвантажив на адресу відповідача бітум БНБ 60/90 в кількості 18,380 т на умовах поставки в м. Черкаси згідно договору № 05/08-01 від 5.08.2010 року та згідно рахунку позивача №21 від 28.05.2011 р. з узгодженою вами ціною 6720 грн./т, який був оплачений ще 1.06.2011 р. платіжним дорученням №168 та №169 на загальну суму 128493 грн. (ПДВ в тому числі); після повернення позивачем частини суми у позивача залишилось 124836 грн. коштів відповідача як попередня оплата за бітум.;

- з незрозумілих причин та в порушення умов договору позивачем наданий новий рахунок №79 від 18.07.2011 зі зміною узгодженої раніше ціни. Була ціна 6720 грн./т.. стала 7460 грн./т., таким чином підстав направляти на нашу адресу претензію у позивача немає, а посилання на ст. ЦК України, які відповідачем виконані безпідставні;

- ст. 525 ЦК України, на яку посилається позивач, забороняє відмову однієї сторони від виконання умов договору. але такою відмовою є дії позивача, а не відповідача;

- в момент поставки бітуму (18 липня 2011 року) позивачем з незрозумілих причин документи на бітум відповідачу не надані;

- позивачем частково вивезені нафтопродукти (мазут) з АБЗ відповідача, але залишок позивач не забирає, наносячи при цьому збитки відповідачу, вивівши з дії 2 бітумоплавильні котли;

- прохання терміново забрати залишки нафтопродуктів. Вичистити котли та повернути документи на ці нафтопродукти, які позивач безпідставно іменує мазутом.

21 липня 2011 року за вих. № 21/02 позивач направив відповідачу претензію щодо оплати вартості відвантажених нафтопродуктів.

Відповідач направив відповідачу письмову відповідь від 02.08.2011 року № 108 на дану претензію, у якій вказав, що претензія задоволенню не підлягає з наступних причини:

- 18.07.2011 року позивач відвантажив відповідачу бітум БНБ 60/90 в кількості 18,380 т на умовах поставки в м. Черкаси згідно договору та рахунку позивача №21 від 28.05.2011 року з узгодженою позивачем ціною 6720 грн./т., який був оплачений відповідачем 01.06.2011 року платіжним дорученням №168 та №169 на загальну суму 128493 грн.; після поверненням позивачем частини суми у позивача залишилось 124836 грн. коштів відповідача як попередньої оплати за бітум; з незрозумілих причини та в порушення умов договору позивачем наданий новий рахунок №79 від 18.07.2011 року зі зміною узгодженої раніше ціни, була ціна 6720 грн./т, а стала 7460 грн./т., таким чином підстав направляти на адресу відповідача претензію у позивача немає, а посилання на ст.ЦК України, які виконані відповідачем безпідставні; ст. 525 ЦК України, на яку посилається позивач, забороняє відмову однієї сторони від виконання умов договору, але такою відмовою є дії позивача, а не відповідача; в момент поставки бітуму (18.07.2011 року) позивачем з незрозумілих відповідачу причин документи на бітум відповідачу не надані; звернув увагу що позивачем частково вивезені нафтопродукти (мазут) з АБЗ відповідача, але залишок позивач чомусь не забирає, при цьому наносячи збитки відповідачу, вивівши з дії 2 бітумоплавильні котли; просив терміново забрати залишки нафтопродуктів, вичистити котли та повернути документи на ці нафтопродукти, які позивач безпідставно іменує мазутом.

У листі позивача відповідачу від 16.08.2011 року вих. № 16/3 позивач повідомив, що в момент поставки бітуму відповідачем з незрозумілих причин не були повернуті документи про прийняття товару на склад, а саме видаткова накладна № РН-0000070 від 18.07.2011 року та довіреність № 74 від 18.07.2011 року, також позивач просив надати документи на повернення мазут М100 у кількості 8,750 тон 19.07.2011 року.

У листі від 23.08.2011 року 3 123 відповідач повідомив позивача, що 17.08.2011 року відповідач цінним листом отримав копії накладних на бітум поставлений відповідачу 18 липня 2011 року; у зв'язку з тим, що узгодженою ціною згідно договору та рахунку № 21 від 28.05.2011 року , 100% попередньої оплати, являється ціна 6720 грн. за т. з урахуванням витрат по доставці, відповідач приймає накладну № РН-000070 від 18.07.2011 року на суму 123513,60 грн. у зв'язку з чим просить поштою надіслати коригуючу накладну та повернути заборгованість в сумі 1322,40 грн.; поставив до відома, що позивачем не була своєчасно виписана податкова накладна по першій події (оплата бітуму згідно рахунку №21 0 1 червня 2011 року на суму 124836 грн., що є грубим порушенням чинного законодавства; відповідач направляє копії т.т.н. № 73442 та дублікат накл. № 139 від 18.07.2011 на отримані у відповідача нафтопродукти (мазут М-100) з витратами на розігрів та завантаження; просив повернути на адресу відповідача документи на отримання нафтопродукту (мазут М-100); нагадав, що затримка з очисткою котлів та вивезенням залишків нафтопродукту наносить збитки відповідачу, які будуть пред'явлені позивачу додатково.

Директор позивача ОСОБА_1 звернувся з заявою від 08.08.2011 року вих. № 08/02 до начальника УДСБЕЗ ГУМВС України в Черкаській області, у якій просив провести відповідну перевірку щодо привласнення посадовими особами ЗАТ "Агрошляхбуд" (відповідача у справі) бітуму в кількості 18,380 т. на загальну суму 137114,80 грн.; в разі наявності в діях посадових осіб ЗАТ "Агрошляхбуд" ознак злочинів, передбачених ст. ст. 190, 191, 364, 365 КК України порушити відповідну кримінальну справу.

Постановою оперуповноваженого УДСБЕЗ УМВС України в Черкаській області капітаном міліції Саражан О.М. від 07.09.2011 року відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України в порушенні кримінальної справи за ст. 190 та ст. 191 КК України по факту шахрайських дій та привласнення посадовими особами ЗАТ "Агрошляхбуд" бітуму в кількості 18,38 т. на загальну суму 137114,8 грн. У даній постанові вказано, що у зверненні описані правовідносини, які носять цивільно-правовий характер і повинні вирішуватись у господарському суді.

Директор відповідача ОСОБА_3 звернувся з заявою від 12 вересня 2011 року № 130 до начальника Соснівського РВ м. Черкаси , у якій просив прийнти міри до розшуку мазуту та повернення коштів ЗАТ "Агрошщляхбуд" (відповідачу у справі).

Ухвалою суду від 29.11.2011 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів, зобов'язано Соснівський РВ УМВС України в Черкаській області направити суду матеріали перевірки за заявою № 130 від 12 вересня 2011 року ЗАТ "Агрошляхбуд" по факту неправомірних дій директора ПП "Аванті" ОСОБА_1

Листом від 09.12.2011 року № 15062 Соснівський районний відділ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області повідомив суд, що матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 10461 від 30.11.2011 року за заявою директора ЗАТ "Агрошляхбуд" по факту неправомірних дій директора ПП "Аванті" Миронова Є.Л. направлено до прокуратури м. Черкаси за вих. 14911 від 07.112.2011 року.

У заяві від 22 грудня 2011 року представник відповідача відмовився від клопотання про витребування матеріалів відмовної справи за заявою відповідача до позивача від 12.09.2011 року № 130.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони правовідносин є субєктами господарювання, зобовязання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2011 відповідач перерахував позивачу 128493,00 грн. як попередню оплату рахунку-фактури № СФ-0000021 від 26 травня 2011 року за бітум дорожній; на підставі усної домовленості у зв'язку з відсутністю у позивача на той момент бітуму було досягнуто усної згоди про поставку мазуту замість бітуму, 10 червня 2011 року позивач поставив відповідачу мазут М-100 в кількості 24.240 т. на суму 124836,00 грн., попередню оплату за бітум зарахував як оплату за мазут у зв'язку з тим, що поставка мазуту замість бітуму була погодженою, 30 червня 2011 року позивач повернув відповідачу зайво перераховані кошти за мазут в сумі 3657,00 грн.; відповідач будучи не задоволеним якістю мазуту 19 липня 2011 року повернув позивачу мазут з підігрівом та послугами по завантаженню, однак лише в кількості 8,75 т. та за іншою встановленою ним самостійно ціною з урахуванням витрат, позивач мазут М-100 в кількості 8,75 т. отримав від відповідача, однак не погодився з ціною на мазут, оскільки товар поставлявся позивачем за ціною 5150,00 грн. за 1 т. разом з ПДВ, тому повернення товару повинно відбуватись за тією ж ціною (5150,00 грн. х 8,75 т. = 45062,50 грн.); 18 липня 2011 року позивач поставив відповідачу бітум на загальну суму 137114,80 грн.

21.07.2011 року за вих. № 21/02 позивач направив відповідачу претензію щодо оплати вартості відвантажених нафтопродуктів.

У листі від 02.08.2011 року № 108 на вказану претензію позивача відповідач повідомив, що претензія розглянута та задоволенню не підлягає, вказавши причини.

Отже, згідно матеріалів справи борг відповідача перед позивачем за нафтопродукти складає 92052,30 грн. (137114,80 грн. (сума, на яку поставлений бітум 18.07.2011 року) - 45062,50 грн. (сума, на яку повернуто мазут від відповідача позивачу).

Позивач направляв відповідачу претензію про оплату, однак вона залишена відповідачем без задоволення.

Щодо доводів відповідача, викладених ним в заперечення задоволення позову суд виходить з наступного.

Відповідач в заперечення позову посилався на неналежну якість поставленого позивачем товару, а саме мазуту, однак якість товару не є предметом розгляду у даній справі.

Щодо доводів відповідача про ціну товару, то суд погоджується з доводами позивача що ціна мазуту, який повертався відповідачем позивачу у зв'язку з відмовою від товару повинна бути тієж самою, за якою мазут і поставлявся позивачем відповідачу. Щодо ціни бітуму, поставленого 18 липня 2011 року, то згідно п. 4.1. Договору ціна товару встановлюється прейскурантом цін постачальника, діючим на момент відгрузки. Бітум був прийнятий відповідачем згідно видаткової накладної, однак з поміткою відповідача про його прийняття за іншою ціною. Щодо посилання відповідача на п. 4.5. Договору, згідно якого в разі зміни ціни продукції, яка поставляється в процесі виконання договору постачальник зобовязаний повідомити покупця про такі зміни, суд вважає, що відповідач був повідомлений про нову ціну, отримавши рахунок-фактуру та видаткову накладну.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 92052,30 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 920,52 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 1156,52 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Агрошляхбуд", Черкаська область, с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, буд. 2, ідентифікаційний код 03582310 на користь приватного підприємства "Аванті", Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна, буд. 89А, к. 212, ідентифікаційний код 30259015 - 92052,30 грн. основного боргу та 1156,52 грн. судових витрат.

СуддяІ.І. Гура

Повне рішення складено 29 грудня 2011 року.