Рішення № 20459907, 29.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2011 рокуСправа № 16/5026/2578/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від прокуратури: Синецька О.Ю.

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - з довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за

позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах Національної академії аграрних наук України в особі Державного підприємства "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорнобайпродсервіс"

про стягнення 248 264,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступником прокурора в інтересах позивача предявлено позов про стягнення з відповідача 248 264,65 грн. заборгованості за поставлений товар (тварини на дорощування) на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 7 від 21.02.2011 року, а саме: 92 360,00 грн. основного боргу, 6 435,45 грн. пені, 149 469,20 грн. штрафу.

В судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали повністю та просять їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав лише в частині стягнення залишку основного боргу в сумі 30 000,00 грн. (решта сплачено) та нарахованої пені. В частині штрафу проти позову заперечує з мотивів, що штраф за договором між сторонами визначено за правилами пені, а подвійне стягнення пені чинним законодавством не передбачено.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

21 лютого 2011 року між Державним підприємством "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту АПВ НААНУ в особі в.о. директора ОСОБА_3, що діє на підставі статуту (далі - Продавець, позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Чорнобайпродсервіс" в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі статуту (далі - Покупець, відповідач по справі) було укладено договір купівлі-продажу № 7 (далі - Договір, а.с. 32), у відповідності до умов якого Продавець продає, а Покупець купує: свині молодняк на дорощування (далі - товар).

Згідно п. 2.1. Договору Продавець продає відповідачу-Покупцю свині молодняк на дорощування в загальній кількості 170 голів, загальною живою вагою 8 740 кг, на загальну суму 122 360,00 грн., ПДВ - 20 393,33 грн.

Згідно з п.п. 3.1.,4.1., 4.2., 4.3. Договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця до 01 травня 2011 року. Поставка товару здійснюється самовивозом із ферми Продавця. Продукція передається Покупцю відповідно до накладних, які видаються Продавцем. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2011 року (п. 7.1.). Доказів припинення дії Договору сторонами не надано.

Укладений сторонами договір відповідає положенням чинного законодавства, зокрема ст. 655 ЦК України, у відповідності до якої за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За доводами позивача, на виконання умов договору купівлі-продажу № 7 від 21 лютого 2011 року, він передав відповідачу товар на загальну суму 122 360,01 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЧЕ-0000000018 від 18 лютого 2011 року на суму 71 260,01 грн. та видатковою накладною № ЧЕ-0000000019 від 21 лютого 2011 року на суму 51 100,00 грн. (а.с. 34), які складені та підписані представниками обох сторін та довіреністю № 5 від 17 лютого 2011 року.

Заперечень проти отримання товару відповідач не висловив, факт цього отримання підтвердив. Доказів існування спору з приводу якості товару сторонами суду не подано.

Як вказано вище, відповідач за договором повинен був розрахуватися за отриманий товар до 01 травня 2011 року.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України -- якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, з метою досудового врегулювання спору, направляв відповідачу претензії № 82 від 24 травня 2011 року, № 108 від 01 липня 2011 року та № 129 від 26 липня 2011 року, в яких просив відповідача терміново погасити заборгованість, у відповідь на які відповідач зробив часткову оплату.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обовязок по оплаті за поставлений товар виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 27 травня 2011 року борг у сумі 10 000,00 грн., 10 червня 2011 року - 10 000,00 грн., 18 липня 2011 року - 10 000,00 грн., 19 жовтня 2011 року - 12 360,00 грн., 25 листопада 2011 року - 40 000,00 грн., 29 грудня 2011 року - 10 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача (а.с. 35-36) та платіжними дорученнями, отже залишок боргу за поставлений товар складає лише 30 000,00 грн.

Строк виконання зобов'язання по розрахунках за отриманий товар для відповідача вже є таким, що настав, доказів проведення повного розрахунку за товар у справі немає, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить лише 30 000,00 грн. боргу за проданий товар.

Оскільки частину вартості товару в розмірі 12 360,00 грн. на підставі платіжного доручення № 262 від 19.10.2011 року відповідач сплатив до часу подачі позову до суду ( 04.11.2011 року), то в частині примусового стягнення цієї суми боргу позивачу слід відмовити повністю, оскільки такого предмету позову на момент звернення до суду між сторонами не було.

В ході розгляду справи відповідач сплатив на користь позивача в загальній сумі 50 000,00 грн. платіжними дорученнями від 25 листопада 2011 року - 40 000,00 грн., 29 грудня 2011 року - 10 000,00 грн.. В цій частині позовних вимог спору між сторонами немає і провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

За наслідками припинення провадження у справі згідно ст. 80 ГПК України позивач позабавляється права повторного звернення до суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 435,45 грн. за період з 01.05.2011 року по 28.09.2011 року та штраф в розмірі 149 469,20 грн. за цей же період за прострочення розрахунків за договором між сторонами.

Дані вимога підлягають до задоволення лише в частині стягнення пені, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до положень ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати її при сплаті подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 6.3. Договору у разі невиконання або неналежного виконання умов цього Договору щодо строку оплати товару, Покупець сплачує Продавцю за кожен день прострочення виконання пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.05.2011 року по 28.09.2011 року.

Розрахунок пені (а.с. 44) зроблено вірно та у відповідності до умов договору і обставин справи. Позовні вимоги в частині пені відповідач визнав повністю.

Доказів сплати пені у справі немає, строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав, внаслідок прострочення оплати основного боргу, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 6 435,45 грн. пені.

У відповідності до п. 6.4. Договору за невиконання своїх обов'язків згідно п. 3.1. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки виплати.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 1% від суми за кожний день затримки виплати боргу за період з 01.05.2011 року по 28.09.2011 року.

Математичний розрахунок штрафу (а.с. 45) зроблено вірно та у відповідності до умов договору і обставин справи. Однак, як вказано вище, штраф розраховується лише як разове стягнення, на відміну від пені, яка розраховується за кожен день прострочення.

Визначивши договором умову про стягнення штрафу у розмірі 1% від суми за кожний день затримки виплати, сторони фактично домовилися про ще одне нарахування пені, яка вже була встановлена договором. Подвійне стягнення пені різного розміру за одне і те ж саме порушення чинним законодавством не передбачено.

Крім того, у відповідності до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж правопорушення.

Таким чином, у стягненні штрафу позивачу слід відмовити повністю. Доводи відповідача про те, що встановлення штрафу є договірною категорією та спеціально погоджено між сторонами як істотна умова, суд до уваги не приймає, оскільки в силу положень ст. 6 ЦК України про акти цивільного законодавства і договір, сторони можуть врегулювати свої відносини на власний розсуд, відступивши від положень чинного законодавства (тобто встановити інші санкції за невиконання зобов'язання, а не штраф і пеню). Однак сторони у договорі визначили саме стягнення штрафу та пені, які чітко визначаються і регулюються чинним ЦК України, а тому саме так ці санкції і повинні встановлюватися та визначатися у договорі.

З цих підстав позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу до задоволення не підлягає.

Таким чином, до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає лише 30 000,00 грн. залишку основного боргу та 6 435,45 грн. пені.

На підставі статті 49 ГПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам та з урахуванням часткової сплати боргу в ході розгляду справи, з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 728,00 грн. (80 000,00 основного боргу + 6 435,45 грн. пені.) х 2%

Керуючись статтями 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Чорнобайпродсервіс", ідентифікаційний код 35675002, Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Шевченка, 274/5, корпус 5 на користь Національної академії аграрних наук України в особі Державного підприємства "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України", ідентифікаційний код 31448736, Черкаська область, Смілянський район, с. Холоднянське, вул. Докучаєва, 13 -- 30 000,00 грн. заборгованості за молодняк на дорощуванні на підставі договору купівлі-продажу № 7 від 21.02.2011 року, 6 435,45 грн. пені.

В частині стягнення 50 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

В частині стягнення 12360,00 грн. основного боргу та штрафу в сумі 149 469,20 грн. - у задоволенні позову відмовити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Чорнобайпродсервіс", ідентифікаційний код 35675002, Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Шевченка, 274/5, корпус 5 в доход Державного бюджету через місцеві органи ДПІ 1 728,00 грн. судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських