Рішення № 20459709, 29.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.11 Справа № 1/5009/7050/11

Суддя О.І. Немченко

За позовом: Приватного підприємства «Ронікс»(83101, м. Донецьк, вул. Полководська, 10/23)

до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство»Інституту олійних культур Української академії аграрних наук»(72242, Запорізька область, Василівський район, с. Таврія, вул. Леніна,1 )

про стягнення 39251 грн. 15 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність № б/н від 08.02.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_2 довіреність № 202 від 25.10.2011 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Ронікс»про стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство»Інституту олійних культур Української академії аграрних наук»39251 грн. 15 коп., з яких: 36038 грн. 25 коп. основного боргу, 2134 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 1078 грн. 18 коп. 3% річних.

Позов подано на підставі ст. 525, 526, 629, 625, 655, 691, 692 Цивільного кодексу України та обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем грошових зобовязань перед позивачем за поставлений, на виконання умов договору купівлі-продажу № 01/12042010 від 12.04.2010 р., товар.

01.11.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 22.11.2011 р.

21.11.2011 р. на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов лист № 183 від 21.11.2011 р., в якому Державне підприємство «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Інституту олійних культур Української академії аграрних наук»просило суд відкласти розгляд справи, у звязку з неможливістю явки в судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 22.11.2011 р. представник позивача також просив суд відкласти розгляд справи для надання витребуваних судом доказів. Також, у судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про направлення копій судових актів у цій справі на наступну адресу позивача: 83101, м. Донецьк, вул. Полководська, 10/23.

Судом клопотання сторін були задоволені.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено до 20.12.2011 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2011 р. не зявився, клопотанням вих. № 226 від 16.12.2011 р. просив суд відкласти розгляд справи, у звязку з неможливістю явки представника в судове засідання.

Судом клопотання було задоволено.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено до 29.12.2011 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 29.12.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у наданому відзиві на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач визнав суму основного боргу у повному обсязі, просив не стягувати 3% річних та інфляційні втрати, а також відстрочити чи розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців, у звязку із скрутним фінансовим становищем.

Враховуючи ненадання відповідачем жодного нормативного та документального обґрунтування клопотання про розстрочення (відстрочення) рішення суду, судом клопотання було визнано необґрунтованим та не задоволено.

За заявою представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

По закінченні судового засідання сторонам було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.04.2010 року між Приватним підприємством «Ронікс»(продавцем, позивачем у справі) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Соцземлеробство»Інституту олійних культур Української академії аграрних наук»(покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір купівлі-продажу № 01/12042010 (надалі договір).

Згідно із п. 1.1. договору, продавець зобовязувався передати у власність покупцю ПММ, які іменуються у подальшому «товар»у асортименті і в кількості, відповідно до накладних, а покупець зобовязувався прийняти цей товар і сплатити за нього грошову суму відповідно до рахунку, виписаного продавцем.

Асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна сума угоди визначаються в накладній, специфікації чи актом приймання-передачі (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, кошти за проданий товар перераховуються на розрахунковий рахунок продавця протягом 3-х днів з моменту фактичного надходження товару на склад покупця.

Право власності на отриманий товар переходить від продавця до покупця після перерахування усієї суми на розрахунковий рахунок продавця покупцем ( п. 4.2 договору).

Станом на 01.09.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором становила 4735 грн. 25 коп., що сторонами було визначено у підписаному акті звірки.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 30.09.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.09.2010 року складає 36038 грн. 25 коп.

Претензією вих. № 46 від 01.07.2011 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою протягом семи банківських днів сплатити заборгованість у розмірі 36038 грн. 25 коп.

Відповіді на претензію відповідачем надано не було, заборгованість не погашено.

Стягнення з відповідача на користь позивача 36038 грн. 25 коп. основного боргу, 2134 грн. 72 коп. втрат від інфляції, 1078 грн. 18 коп. 3% річних було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, на підставі наступного:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами склалися господарські відносини на підставі договору купівлі-продажу № 01/12042010 від 12.04.2010 р., що підтверджується сторонами у справі.

На виконання умов договору, позивачем відповідачу у період з 21.04.2010 р. по 24.09.2010 р. були поставлені паливно-мастильні матеріали (товар) на загальну суму 628496 грн. 75 коп., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 29-54), а оригінали були оглянуті судом в судовому засіданні. Паливно-мастильні матеріали на вказану суму були отримані відповідачем, що підтверджується підписами та печаткою підприємства на цих накладних.

На оплату товару позивачем відповідачу виписувались рахунки-фактури.

Відповідач отриманий від позивача товар сплатив частково, в сумі 592458 грн. 50 коп., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 55-73), а оригінали були оглянуті судом в судовому засіданні.

Залишок заборгованості в сумі 36038 грн. 25 коп. (628496 грн. 75 коп. 592458 грн. 50 коп.) відповідачем сплачений не був.

Згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем доведено належними доказами факт поставки товару відповідачу та наявність у відповідача перед позивачем простроченої заборгованості в сумі 36038 грн. 25 коп. за поставлений згідно договору товар.

Відповідачем визнано суму основного боргу в розмірі 36038 грн. 25 коп., доказів погашення цієї суми відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 36038 грн. 25 коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з жовтня 2010 р. по вересень 2011 р. в сумі 2134 грн. 72 коп., та 3% річних за період з 01.10.2010 р. по 29.10.2011 р. в сумі 1078 грн. 18 коп.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірені здійснені позивачем розрахунки сум втрат від інфляції та 3% річних, та беручи до уваги заявлені позивачем періоди нарахування, а саме: інфляційних втрат за період з жовтня 2010 р. по вересень 2011 р., а 3% річних за період з 01.10.2010 р. по 29.10.2011 р., судом встановлено, що сума 3 % річних за заявлений період, яка заявлена позивачем, є меншою, ніж встановлено судом, у звязку з чим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та втрат від інфляції підлягають задоволенню у заявленому до стягненні розмірі.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з жовтня 2010 р. по вересень 2011 р. в сумі 2134 грн. 72 коп., та 3% річних за період з 01.10.2010 р. по 29.10.2011 р. в сумі 1078 грн. 18 коп.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 36038 грн. 25 коп. основного боргу, 2134 грн. 72 коп. втрат від інфляції та 1078 грн. 18 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за позовом відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22,33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство»Інституту олійних культур Української академії аграрних наук» (72242, Запорізька область, Василівський район, с. Таврія, вул. Леніна,1, п/р 26001962491740 в ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00853323) на користь Приватного підприємства «Ронікс»(83101, м. Донецьк, вул. Полководська, 10/23, р/р 26007110046980 в філії КБ «Фінанси та кредит», м. Донецьк, МФО 335816, код ЄДРПОУ 24658075) 36038 (тридцять шість тисяч тридцять вісім) грн. 25 коп. основного боргу, 2134 (дві тисячі сто тридцять чотири) грн. 72 коп. втрат від інфляції та 1078 (дна тисяча сімдесят вісім) грн. 18 коп. 3% річних; 392 (триста девяносто дві) грн. 51 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «30»грудня 2011 року.

30.12.2011