Рішення № 20459706, 21.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11 Справа № 18/5009/7229/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (юридична адреса: 03058, м. Київ, вул. Леваневського, буд. 6, оф. 85; 03058, м. Київ, вул. М.Грінченко, буд. 4, оф. 130)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)

про стягнення 96 125,40 грн., розірвання договору фінансового лізингу від 08.07.2008 р. та повернення предмету лізингу

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 07.11.2011 р. звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 96125,40 грн., з яких 23 063,59 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 4 002,26 грн. незавершений лізинговий платіж, 1 148,50 грн. пеня, 65 911,05 грн. додаткова винагорода; розірвання договору фінансового лізингу від 08.07.2008 р. та повернення предмету лізингу, керуючись ст.ст. 1, 54, 55, 56, 57, 61, 64, 69, 85 ГПК України та ст.ст. 10, 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”.

Ухвалою суду від 09.11.2011 р. порушено провадження у справі № 18/5009/7229/11, судове засідання призначене на 24.11.2011 р. Розгляд справи відкладався на 13.12.2011 р. та на 21.12.2011 р. Представник позивача в судових засіданнях 24.11.2011 р. та 13.12.2011 р. підтримував позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, 13.12.2011 р. надав суду додаткові пояснення, які залучені судом до матеріалів справи. Представник позивача в судове засідання 21.12.2011 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Представник відповідача в судові засідання 24.11.2011 р., 13.12.2011 р., 21.12.2011 р. не зявлявся, про причини неявки суд не повідомляв, витребувані документи суду не надсилав, вимоги суду не виконував. Про час і місце судового засідання відповідач був попереджений належним чином. Ухвала суду про порушення провадження у справі, була отримана відповідачем 12.11.2011 р., про що свідчіть повідомлення про вручення поштового відправлення. Інші ухвали суду направлялися на ту саму адресу відповідачу.

Згідно п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників сторін не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 21.12.2011 р., розгляд справи був закінчений, судом винесено рішення. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позов вмотивований наступним: товариство з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” надає послуги з фінансового лізингу на підставі Довідки про взяття на облік юридичної особі № 7341 від 22.05.2007 року, що видана Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Між ТОВ “Елемент Лізинг” та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Днп-0289/ДЛ від 08.07.2008 р. Згідно із п. 3 цього договору позивач придбав у власність предмет лізингу за договором № 0289 ватажний автомобіль TATA LPT 613/38, шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1 та надав його відповідачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, що є додатком № 1 до договору та його невід'ємною частиною. В свою чергу, відповідач, на підставі п. 1.1. правил, зобов'язаний оплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є додатком № 3 до договору та їх невід'ємною частиною. Позивач за актами приймання-передачі передав відповідачу предмет лізингу у користування 22 серпня 2008 р. З цих дат почали нараховуватися лізингові платежі. Позивач виконував свої зобов'язання за договором у повному об'ємі, в свою чергу відповідач, починаючи з 22.03.2011 року, в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язань за договором.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (лізингодавець, позивач у справі) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (лігингоодержувач, відповідач у справі) 08.07.2008 р. уклали договір фінансованого лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Днп-0289/ДЛ (далі договір).

Пунктом 3 договору обумовлено, що лізингодавець придбає у власність предмет лізингу і надає його лізингоодержувачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору і правил (додаток № 1). Найменування предмета та його технічні характеристики вказані у специфікації (додаток № 2).

Відповідно до п. 5.2., п.п. 5.2.1., 5.2.1.1., 5.2.1.2., 5.2.2. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 03.11.2011 р., загальна сума договору лізингу складає 192 633,28 грн., ПДВ в т.ч.; лізингові платежі 191 464,78 грн., ПДВ в т.ч.; в тому числі авансовий платіж 17527,50 грн., ПДВ в т.ч.; періодичні лізингові платежі 173 937,28 грн., ПДВ в т.ч.; комісія за передачу предмета лізингу в лізинг лізингоотримувачеві 1 168,50 грн., ПДВ в т.ч.

Строк лізингу: 48 місяців, починаючи з дати акта прийому-передачі предмета лізингу в лізинг. Додатки, що являються невідємними частинами договору лізингу: № 1 загальні правила фінансового лізингу транспортних засобів (надалі правила); № 2 специфікація предмета лізингу; № 3 графік лізингових платежів; № 4 форма акту прийому-передачі предмета лізингу в лізинг (п.п. 5.7., 8. договору).

Згідно зі ст.ст. 1.1., 1.5. правил, лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобовязується оплатити лізингодавцеві: лізингові платежі до оплати в строки, зазначені в графіку лізингових платежів (додаток № 3 до договору лізингу), та інші платежі, зазначені в ст. 5 договору лізингу. Зобовязання зі сплати лізингових платежів наступають із моменту передачі предмета лізингу лізингоотримувачеві, тобто з дати підписання сторонами акту прийому-передачі предмета лізингу. Лізингоотримувач не має права затримувати платежі за договором, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження майна.

Передання предмета лізингу в лізинг лізингоотримувачеві здійснюється на підставі акту прийому-передачі предмета лізингу в лізинг, що підписується уповноваженими представниками лізингодавця та лізингоотримувача, у день поставки (передання) предмета лізингу в порядку, передбаченому договором поставки і договором лізингу. До підписання акту прийому-передачі предмету лізингу в лізинг лізингоотримувач зобовязується передати лізингодавцеві договір (поліс) страхування, передбачений статтею 4 даних правил, а також копію документа, що підтверджує оплату страхової премії за договором (полісом) страхування. Дати лізингових платежів враховуються з дати поставки (передачі) предмета лізингу в лізинг. Якщо дата передачі предмета лізингу в лізинг припадає на 29, 30 або 31 число, то дата першого лізингового платежу визначається 28 числа місяця, наступного за місяцем поставки (передачі) предмета лізингу. В інших випадках, перший лізинговий платіж відбувається рівно через 1 (один) календарний день після дати поставки (передачі) предмета лізингу. Кожний наступний платіж відбувається рівно через 1 (один) календарний день після попереднього платежу. У випадку, якщо день платежу припадає на святковий або вихідний, платіж здійснюється в перший робочий день, наступний за святковим або вихідним (п.п. 2.3., 2.4. правил).

Пунктом 3.1.6. правил встановлено, що лізингоотримувач зобовязаний вчасно, відповідно до графіка лізингових платежів (додаток № 3 до договору лізингу), оплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п.п. 10.1., 10.2., 10.3. правил, набрання чинності договором лізингу: дата підписання договору лізингу. Початок вирахування строку лізингу: дата підписання акту прийома-передачі предмета лізингу в лізинг. Закінчення строку лізингу зазначається в графіку лізингових платежів додаток № 3 до договору лізингу.

Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 03.11.2009 р. до договору викладено додаток № 3 “Графік лізингових платежів” до договору фінансового лізингу у новій редакції. З моменту підписання цієї додаткової угоди. Додаток № 3 від 08.07.2008 р. втрачає свою чинність.

Позивач передав відповідачу у користування предмет лізингу, на підставі двосторонньо підписаного акту прийому-передачі предмета лізингу в лізинг від 22.08.2008 р., а відповідач прийняв в лізинг з 22.08.2008 р. наступний транспортний засіб: вантажний автомобіль TATA LPT 613/38, шасі НОМЕР_3, синього кольору, що також підтверджується додатком № 2 до договору двосторонньо підписаною специфікацією.

У відповідача не було зауважень до позивача щодо предмету лізингу. Таким чином, позивач виконав свої зобовязання належним чином.

Відповідач не виконував свої зобовязання за договором та правилами належним чином та в повному обсязі починаючи з 22.03.2011 р. У звязку із чим позивачем подано позов до суду.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Статтею 212 Цивільного кодексу України визначено, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Фінансовий лізинг це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу (ст. 1 ЗУ “Про фінансовий лізинг”).

Лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Майно, зазначене в частині першій цієї статті, яке є державною (комунальною) власністю, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном, відповідно до закону. Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об'єкти, а також цілісні майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів. Перехід права власності на об'єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до даного Кодексу та інших законів. (ст. 292 ГК України).

Згідно зі ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 807 ЦК України, предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення із відповідача 25 063,59 грн. заборгованості за лізинговими платежами задовольняється судом.

Що стосується вимоги позивача про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Днп-0289/ДЛ від 08.07.2008 р. та повернення предмету лізингу: вантажний автомобіль TATA LPT 613/38, шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, суд вказує наступне.

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У п. 8.2.4. правил передбачено, що лізингодавець має право розірвати договір лізингу або відмовитися від виконання договору лізингу в однобічному порядку, без відшкодування лізингоотримувачу яких-небудь збитків, викликаних цім розірванням або відмовою, у випадку настання наступних істотних умов (порушень): якщо заборгованість лізингоотримувача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 (тридцять) календарних днів.

З матеріалів справи вбачається те, що відповідач істотно порушував умови договору, а саме: не вносив лізингові платежі у визначені, договором та правилами, строки. Такі дії відповідача позбавили позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

Відповідачем не доведено будь-якими доказами відсутність його вини у порушенні взятого на себе договірного зобовязання та вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання умов договору. Отже, наявні підстави достатні для розірвання договору.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про розірвання вказаного договору є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Днп-0289/ДЛ від 08.07.2008 р., укладений позивачем та відповідачем, слід розірвати.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингоодержувач зобовязаний: у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У звязку з розірванням договору № ЭЛ/Днп-0289/ДЛ від 08.07.2008 р., позовні вимоги про повернення предмету лізингу: вантажний автомобіль TATA LPT 613/38, шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1 позивачу, підлягають задоволенню.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 1 148,50 грн. пені за прострочення виконання зобовязання.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Сторони у п. 5.1. правил обумовили наступне: у разі прострочення встановлених договором лізингу строків оплати або при частковій оплаті лізингоотримувач зобовязується не пізніше трьох банківських днів з дня погашення заборгованості перерахувати на р/р лізингодавця пеню в розмірі 0,1 % від суми, що підлягає оплаті (заборгованості) за кожний календарний день прострочення.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, які проголошують, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Наданий позивачем розрахунок пені є вірним, а вимога про стягнення із відповідача 1148,50 грн. пені за період часу з 23.03.2011 р. по 20.10.2011 р. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 4 002,26 грн. платіж за незавершений лізинговий період за жовтень 2011 р.

Згідно із п. 8.4. правил, при розірванні договору лізингу із причин, передбачених п.п. 8.2.4.-8.2.12 правил, лізингоотримувач зобовязаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, в тому числі: заборгованість за лізинговими платежами (у випадку наявності такої на момент розірвання договору лізингу); суми неустойки (штрафів і пені), передбачені в ст. 5 даних правил; суму покриття; збитки, понесені лізингодавцем у результаті такого розірвання договору лізингу.

Відповідно до п. 10.7. правил, при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується лізингоотримувачем у повному обсязі.

Судом встановлено, що позовна заява складена 21.10.2011 р., таким чином, нарахована сума у розмірі 4 002,26 грн. за жовтень 2011 р. незавершеного лізингового платежу є вірною, а вимога позивача про стягнення з відповідача цієї суми є обґрунтованою та задовольняється судом.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 65 911,05 грн. додаткової винагороди.

Підпунктом 3.3.3.1. пункту 3.3.3. правил встановлено: лізингодавець вправі переглянути в однобічному порядку розмір лізингових платежів (ціну договору) у випадку, коли курс гривні до долара США, встановлений постановою НБУ буде перевищувати більш ніж на 2 % значення коефіцієнта. Сторони встановили, що значення коефіцієнта дорівнює 5,00 (пять).

Лізингоотримувач зобовязаний у складі наступного лізингового платежу, крім поточного лізингового платежу, передбаченого додатком № 3 “Графік лізингових платежів”, додатково сплатити суму винагороди (комісії) на підставі рахунку-фактури, який підлягає оплаті протягом 3-х днів з дати виставлення (п. 3.3.4 правил).

Позивачем направлялися відповідачу листи та рахунки-фактури щодо сплати суми додаткової комісії, копії та докази направлення яких містяться у матеріалах справи. Відповідач залишив зазначені листи без реагування, а рахунки-фактури без виконання. Суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 65 911,05 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Днп-0289/ДЛ від 08.07.2008 р., укладений товариством з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (юридична адреса: 03058, м. Київ, вул. Леваневського, буд. 6, оф. 85; 03058, м. Київ,вул. М.Грінченко, буд. 4, оф. 130) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2), розірвати.

3.Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2) повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (юридична адреса: 03058, м. Київ, вул. Леваневського, буд. 6, оф. 85; 03058, м. Київ, вул. М.Грінченко, буд. 4, оф. 130) вантажний автомобіль TATA LPT 613/38, шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1. Видати наказ.

4.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (юридична адреса: 03058,м. Київ, вул. Леваневського, буд. 6, оф. 85; 03058, м. Київ, вул. М.Грінченко, буд. 4, оф. 130, код ЄДРПОУ 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ “АЛЬФА-БАНК” у м. Києві, МФО 300346) 25063,59 грн. (двадцять пять тисяч шістдесят три грн. 59 коп.) заборгованості за лізинговими платежами; 1148,50 грн. (одну тисячу сто сорок вісім грн. 50 коп.) пені: 4002,26 грн. (чотири тисячі дві грн. 26 коп.) незавершеного лізингового платежу; 65911,05 грн. (шістдесят пять тисяч девятсот одинадцять грн. 05 коп.) додаткової винагороди; 1046,26 грн. (одну тисячу сорок шість грн. 26 коп.) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 29.12.2011 р.

29.12.2011