Вирок № 2045933, 02.07.2008, Лебединський районний суд Сумської області

 Справа № 1-133/08р. В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2008 року Лебединський районний суд

Сумської області

В складі: судді Подопригора Л.І.

при секретарі Єрмаковій Н.І.

з участю прокурора Вортоломій М.Ф. потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця с. Карманово, Залізногорського району, Курської області, Росія, та жителя АДРЕСА_1українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, не одруженого, не працюючого , раніше не судимого , -

за ст.122 ч 1 КК України,-

В с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_1 26.04.2008 року близько 23 години перебуваючи в клубі с. Рябушки, Лебединського району , Сумської області на грунті неприязнених відносин вчинив сварку з ОСОБА_2, а потім в послідуючому перебуваючи за клубом на підґрунті виниклої раніше сварки умисно з метою нанесення тілесних ушкоджень наніс ОСОБА_2 удар рукою в обличчя, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді двостороннього перелому нижньої щелепи справа. Внаслідок цих дій підсудного потерпілому були спричинені тілесні ушкодження, які згідно висновку судово- медичного експерта № 130 від 06 травня 2008 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю та пояснив, що він 26.04.2008 року поїхав в с. Рябушки , Лебединського району до свого знайомого ОСОБА_4 Близько 22 години разом із знайомими пішов в клуб с. Рябушки на дискотеку, де відпочивали та танцювали. В клубі на стільці стояв музичний центр, до якого підходили хлопці та дівчата та ставили пісні, які їм подобалися, він також поставив пісню і пішов танцювати. В цей час почув , як дану пісню хтось виключив, це був ОСОБА_2., він підійшов до нього, запитав навіщо той виключив пісню, адже вона йому також подобається. Під час цього виникла сварка в ході, якої вони розмовляли на підвищених тонах. В ході сварки ОСОБА_2. запропонував йому вийти з ним на вулицю , та з'ясувати стосунки. Вийшовши на вулицю, вони пішли за клуб, сварка між ними продовжувалась і побачивши, що ця сварка може перейти в бійку, він відразу вдарив кулаком правої руки потерпілого в область обличчя. Він не цілився, але удар наніс в нижню щелепу ОСОБА_2, після чого той впав на землю. Він допоміг йому встати. Після чого сварка між ними зразу припинилася. Він запропонував ОСОБА_2 піти до колодязя , щоб він вмився. Після цього вони повернулися до клубу, він залишився там, а ОСОБА_2 відразу пішов додому. Вину свою у спричиненні потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості визнає повністю, щиро розкаюється.

В судовому засіданні потерпілий підтвердив покази підсудного.

Представник потерпілого ОСОБА_3 суду пояснив, що 26.04.2008 року близько 23 години 30 хвилин його син ОСОБА_2 повернувся додому з дискотеки. Коли він його побачив, то зрозумів, що сина хтось побив, бо він підтримував щелепу і повідомив, що в нього виникла сварка з ОСОБА_1.. Під час якої останній вдарив його кулаком в обличчя. Він відразу повіз сина до Лебединської ЦРЛ в хірургічне відділення, де йому надали допомогу та дали направлення в лікарню м. Суми, де він перебував на стаціонарному лікуванні. Зі слів сина він дізнався, що сварка виникла із-за музики, під час якої хлопці вийшли на вулицю за клуб і ОСОБА_1 вдарив його сина кулаком в обличчя.

Ці дії вчинені підсудним суд кваліфікує за ст.. 122 ч.1 КК України, оскільки він спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження , тобто умисне ушкодження , яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків , передбачених ст.. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що підсудний вину свою визнав повністю.

Враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те , що підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, тяжких наслідків від злочину не настало, думку потерпілого та його представника, вік підсудного, позитивну характеристику по місцю мешкання, обставини вчинення злочину, суд вважає можливим при визначенні покарання, застосувавши ст.. 69 КК України перейти до іншого, більш м'якого виду покарання , не зазначеного в санкції статті за цей злочин обравши його у виді громадських робіт.

Міру запобіжного заходу суд вважає, необхідним залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов прокурора в інтересах комунального закладу « Сумська обласна клінічна лікарня» про відшкодування витрат понесених державою на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 1529, 49 грн., суд вважає підлягає до задоволення.

В судовому засіданні було встановлено , що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень , потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в стоматологічному відділенні КЗ « Сумської обласної клінічної лікарні» з 27 квітня 2008 року по 14 травня 2008 року і на його лікування були витрачені вказані кошти. Відповідно до вимог ст.. 1206 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин в розмірі фактичних витрат.

Цивільний позов представника потерпілого про відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн., суд вважає підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні було встановлено, що внаслідок неправомірних дій підсудного потерпілому спричинені моральні переживання у зв'язку з ушкодженням здоров'я, тривалістю страждань, порушення нормального циклу життя. Але визначаючи розмір спричиненої моральної шкоди, суд також враховує матеріальний стан підсудного, та виходячи з вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути на відшкодування цієї шкоди 700 грн.

 На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 299, 323- 324 ЦПК України,-

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст.. 122 ч 1 КК України, та застосувавши ст.69 КК України призначити покарання у вигляді громадських робіт терміном 200 годин.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого на користь КЗ « Сумської обласної клінічної лікарні», р/р № 35428008001239( за дорученням) в ГУДКУ в Сумській області, код 02000381 МФО 837013, КФК 080101 кошти в сумі 1529,49 грн.

Стягнути з засудженого на користь представника потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 700 ( сімсот) грн..

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя