Постанова № 20458929, 20.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2011 р. Справа № 5023/7182/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 12 серпня 2011 року

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4930Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2011 року у справі № 5023/7182/11

за позовом Харківського учбово - виробничого підприємства № 1 Українського товариства глухих, м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Чугуїв Харківської області

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02 листопада 2011 року у справі № 5023/7182/11 (суддя Добреля Н.С.) позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 6323,49 грн. основної заборгованості, з яких 6140,00 грн. орендної плати, 183,49 грн. відшкодування витрат на комунальні послуги, 37.06 грн. пені, 109,57 грн. 3% річних, 259,51 грн. інфляційних витрат, 4320,00 неустойки, 110,49 грн. державного мита та 226,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 469,46 грн. пені відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне зясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2011 року у справі № 5023/7182/11 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що місцевим господарським судом не враховано, що передача приміщення від орендодавця до орендаря на підставі акту приймання-передачі не проводилась, а з січня 2011 року відповідач фактично не займав спірне приміщення.

Позивач в запереченнях з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, не погоджується, вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору по суті всебічно, повно та обєктивно дослідив усі обставини справи, надав вірну правову оцінку доказам у справі та виніс рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2011 року у справі № 5023/7182/11 залишити без змін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Харківське учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства глухих, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна № 480/09 від 01 серпня 2010 року в розмірі 6323,49 грн., пені в розмірі 506,52 грн., 109,57 грн. 3% річних, 259,51 грн. інфляційних витрат, 4320 грн. неустойки та судові витрати.

01 серпня 2010 року між Харківським учбово-виробничим підприємством № 1 Українського товариства глухих (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач), був укладений договір на оренду нерухомого майна № 480/09, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець (позивач) за погодженням з Центральним правлінням Українського товариства глухих передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування під діяльність, зазначену у п. 5.1 договору, приміщення площею 54,0 м2, яке розташоване в будівлі АПК, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Відповідно до пункту 5.2 договору, орендна плата за 1 м2 площі встановлюється за цінами, які були узгоджені між сторонами на дату укладання договору. Починаючи з другого календарного місяця оренди базовий розмір орендної плати підлягає щомісячному перегляду з урахуванням щомісячного індексу інфляції, визначеного Державним комітетом статистики України для попереднього календарного місяця.

Перший платіж за оренду приміщень у розрахунковому до кінця місяця розмірі разом з ПДВ відповідач сплачує позивачу в день підписання акту про приймання-передачу приміщення. Одночасно в цей же термін відповідач сплачує позивачу в розмірі місячної орендної плати разом з ПДВ аванс за останній місяць оренди як гарантію забезпечення платежу в кінці терміну оренди. В подальшому щомісячні платежі відповідач здійснює не пізніше 10 числа поточного місяця (пункт 5.3 договору).

Крім платежів по оренді відповідач повинен протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення позивачем рахунків компенсувати відповідачу відшкодування плати за користування земельною ділянкою, витрати на послуги звязку, комунальні послуги та експлуатаційні витрати, що містять у собі видатки по загальній охороні, прибиранню місць загального користування, вивіз твердих побутових відходів і інші необхідні експлуатаційні витрати (пунктом 5.4 договору).

Згідно пункту 10.1, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.07.2011 року.

Пунктом 11.2 договору передбачено, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи позивача, а відповідач у 10-ти денний термін підлягає виселенню, якщо відповідач прострочить оплату орендних платежів більш ніж на 10 банківських днів. Відмова позивача від договірних зобовязань не звільняє відповідача від відповідальності за порушення ним передбачених договором зобовязань.

05 квітня 2011 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про дострокове розірвання договору з дня отримання вказаного повідомлення, але не пізніше 12 квітня 2011 року та з вимогою звільнити орендоване приміщення протягом 10-ти календарних днів з дня розірвання даного договору, але не пізніше 22 квітня 2011 року, повернути орендоване майно за актом прийому-передачі у стані, не гіршому ніж той, в якому воно було передано в оренду та погасити заборгованість з орендної плати та інших витрат у сумі 7347,49 грн., що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання відповідачем поштової кореспонденції (а.с. 20-21).

Відповідач частково погасив суму заборгованості, що підтверджується витягами банківських рахунків (а.с. 25-36).

29 червня 2011 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості у розмірі 6347,49 грн. у семиденний термін з моменту отримання даного повідомлення.

Факт отримання ОСОБА_3 зазначеної вимоги підтверджується поштовим чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення від 02 липня 2011 року (а.с. 22-24).

Згідно довіреності від 09 грудня 2008 року, посвідченою приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу та зареєстрованою в реєстрі за № 2315, ОСОБА_3 є уповноваженою особою від імені ОСОБА_2 здійснювати певні дії, в тому числі отримувати та подавати необхідні довідки та інші документи (а.с.49).

Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати орендних платежів, експлуатаційних витрат та витрат за комунальні послуги у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 6347,49 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 6347,49 грн., а саме: 6140,00 грн. боргу по орендним платежам та 183,49 грн. боргу по компенсації комунальних послуг та експлуатаційних витрат, яка підтверджується наявними у справі доказами та не спростована відповідачем.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання за спірним договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3. договору сторони встановили, що за при несвоєчасному надходженні плати за оренду у встановлений договором термін з відповідача стягується, крім суми боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, також 3% річних від простроченої суми та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обовязок щодо своєчасного внесення орендної плати в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 37,06 грн. відповідають умовам договору та діючому законодавству України, тому господарський суд першої інстанціїобґрунтовано задовольнив їх, а в частині стягнення пені у сумі 469,46 грн. відмовив, як зайво нарахованої.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три відсотки річних за весь час прострочення.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 259,51грн. та 3% річних у розмірі 109,57 грн. є обґрунтованими, підтверджується наявними у справі доказами, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про їх задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача 4320,00 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна виходячи з наступного.

Статтею 785 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до пункту 11.2 договору, 05 квітня 2011 року позивач надіслав відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору оренди № 480/09 від 01 серпня 2010 року, яке доставлене на адресу відповідача 16 квітня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.20,21).

В порушення пункту 11.2 договору відповідач у встановлений строк не повернув спірне приміщення.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 5.1 договору, щомісячна орендна плата складає 2160 грн.

Отже, вимога про стягнення з відповідача 4320,00 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна обґрунтована та правомірно задоволена судом першої інстанції.

Посилання відповідача на неотримання ним рахунків по оплаті орендної плати спростовується фактичною їх оплатою, що підтверджується витягами банку (а.с. 25-36), в яких в графі «призначення платежу»відповідач зазначав номер рахунку - фактури, який він частково або повністю оплачував.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача в апеляційній скарзі, як на підставу для звільнення від зобовязань за договором, на те, що не відбулося передачі приміщення по акту приймання передачі у відповідності до умов договору.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Договір на оренду нерухомого майна № 480/09 від 01 серпня 2010 року був підписаний сторонами і згідно пункту 10.1. набрав чинності з моменту його підписання.

Статтею 766 Цивільного кодексу України визначні правові наслідки непередання майна наймачеві, а саме якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:

1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;

2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач на власний розсуд не скористався наданим йому правом, що не звільняє його від обовязків за договором.

Крім того, листами від 18 квітня 2011 року № 2 та від 04 липня 2011 року підтверджується наявність та визнання відповідачем невиконаних обовязків по договору оренди нерухомого майна № 480/09 від 01 серпня 2010 року (а. с.67,68).

Не скористався відповідач і правом, передбаченим пунктом 11.3 договору на дострокове розірвання договору оренди у звязку з відсутністю необхідності у використанні орендованого приміщення, тому посилання відповідача в апеляційній скарзі, як на підставу для несплати комунальних платежів на той факт, що відповідач не займав спірне приміщення, а підприємницьку діяльність здійснював за місцем реєстрації в м. Чугуєві необґрунтоване.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2011 року у справі № 5023/7182/11 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2011 року у справі № 5023/7182/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 26 грудня 2011 року.