Постанова № 20458719, 29.12.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2011 року Справа № 5013/1666/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників, що були присутні у судовому засіданні 20.12.2011р.:

прокурора: Киричок О.В.- старший прокурор відділу.

позивача: не явився

відповідача: Дьобріх А.М.- директор

третьої особи: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Олександрійського району Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2011р. у справі №5013/1666/11

за позовом: прокурора Олександрійського району Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області) в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області)

до: малого підприємства «Неємія»німецько-українського благодійного фонду «Коло друзів Неємії»(с. Протопопівка Кіровоградської області)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Протопопівської сільської ради (с. Протопопівка Кіровоградської області)

про: зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та відшкодувати шкоду в сумі 412363,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07 листопада 2011р. (підписано 08.11.2011р.) у справі №5013/1666/11 (суддя Кабакова В.Г.) частково задоволений позов прокурора Олександрійського району Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області) в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області) до малого підприємства «Неємія»німецько-українського благодійного фонду «Коло друзів Неємії»(с. Протопопівка Кіровоградської області), третя особа: Протопопівська сільська рада (с. Протопопівка Кіровоградської області) про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 57,89 га ріллі, яка відноситься до земель резерву на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району, повернення її власнику та відшкодування 412363,50 грн. шкоди, заподіяної внаслідок збору врожаю. Зазначеним рішенням звільнено вищезазначену земельну ділянку та повернуто власнику та стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету судові витрати по справі. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Прокурор Олександрійського району Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області) частково, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду від 07.11.2011р по справі №5013/1666/11 в частині задоволення вимог про зобов’язання відшкодувати шкоду. Прокурор вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Судом не застосовано норми ст.ст. 90, 95, 212 Земельного кодексу України. Прокурор зазначає, що Методика є спеціальною нормою по відношенню до загальної норми, закріпленої у ст. 1166 ЦК України і не передбачає розрахунку розміру шкоди, заподіяної безпідставним збиранням врожаю не уповноваженою особою із самовільно зайнятої земельної ділянки. Прокурор, вважає, що надані докази є належними, оскільки судом не спростовано їх належності. Вартість зібраного врожаю відповідачем не оспорювалась.

Позивач –Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області) відзив на апеляційну скаргу не надала, представник позивача у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №06000148). Беручи до уваги, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідач –мале підприємство «Неємія»німецько-українського благодійного фонду «Коло друзів Неємії»(с. Протопопівка Кіровоградської області) у відзиві на апеляційну скаргу і представник у судовому засіданні зазначив, що судом досліджені всі обставини справи та прийняте рішення відповідає нормам матеріального і процесуального права. На вимогу суду прокурором не доведено повний склад цивільного правопорушення як підстави для стягнення шкоди.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Протопопівська сільська рада відзив на апеляційну скаргу не надала і представник третьої особи у судове засідання не явився.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 10.00 29 грудня 2011 року, про що прокурор і відповідач були попереджені у судовому засіданні, а позивач і третя особа повідомлені шляхом направлення повісток-повідомлень.

Вислухавши прокурора і представника відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між Протопопівською сільською радою (орендодавець) і МП «Неємія»(орендар) 25.04.2005р. був укладений тимчасовий договір оренди земельної ділянки. За пунктами 1, 2 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для вирощування сільськогосподарської продукції. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 63,0 га, в тому числі: ріллі –63,0 га із земель резервного фонду сільської ради.

Відповідно до п. 4. договір укладено до 31 грудня 2005 року. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк при умові виготовлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою згідно чинного законодавства. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 24 договору встановлено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначений тимчасовий договір був підписаний сторонами, проте державна реєстрація договору відсутня. Факт відсутності державної реєстрації тимчасового договору підтверджується листами управління Держкомзему у Олександрійському районі Кіровоградської області №01-09/1487 від 14.10.2011р. (а.с. 94 т.І) і Протопопівської сільської ради №516 від 17.10.2011р. (а.с. 110 т.1) та відсутністю відповідної відмітки на тексті договору.

Згідно п. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Момент укладення договору спірного договору визначений і п. 3 ст. 640 ЦК України.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

З огляду на зазначені статті господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що тимчасовий договір не є таким, що вчинений. В матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку.

Порушення вимог земельного законодавства відповідачем підтверджується також актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.08.2011 року, складеним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Метким Юрієм Володимировичем у присутності директора МП «Неємія»Дьобріх М.А. гр. Німеччини. Актом встановлено, що МП «Неємія»самовільно займає земельну ділянку площею 57,89 га ріллі із земель резервного фонду (засіяно соняшником і кукурудзою) на території Протопопівської сільської ради. Порушено ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. В цей же день за №16/42 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення. Зазначеною постановою директора МП «Неємія»Дьобріх Манфред Ахім визнано винним і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Виданий припис директору МП «Неємія»за №16/60 усунути порушення земельного законодавства в 30-денний термін. Звільнити земельну ділянку. Про виконання припису директора було зобов’язано повідомити до 05.09.2011р. Зазначені документи підписані і отримані Дьобріх Манфред Ахім.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної земельним ресурсам, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963 державним інспектором був проведений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та визначено розмір шкоди у сумі 56414,60 грн. Від підписання розрахунку директора МП «Неємія»Дьобріх Манфред Ахім відмовився, поштою розрахунок відправлений не був.

Сплата відповідачем штрафу та визначеної шкоди підтверджується копіями платіжних доручень №185 від 11.08.2011р. і №198 від 18.08.2011р.

Перевіркою з питання використання земель сільськогосподарського призначення на території Протопопівської сільради МП «Неємія», оформленої актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.09.2011р. і складеним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Метким Юрієм Володимировичем у присутності директора МП «Неємія»Дьобріх, встановлено, що припис №16/60 від 05.08.2011р. директор МП «Неємія»Дьобріх Манфред Ахім не виконав. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 05.09.2011р. за №16/50 на директор МП «Неємія»було накладено штраф в сумі 255 грн. та виданий припис за №16/72 усунути порушення земельного законодавства в 30-денний термін і звільнити земельну ділянку. Про виконання припису директора було зобов’язано повідомити до 05.10.2011р. Зазначені документи підписані і отримані Дьобріх Манфред Ахім.

Сплата відповідачем штрафу в сумі 255 грн. підтверджена копією платіжного доручення №206 від 05.09.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов’язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Поняття «самовільно зайняті земельні ділянки»встановлено статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»від 19.06.2003 р. N 963-IV (зі змінами і доповненнями). Згідно цієї норми (станом на день проведення перевірки) самовільне зайняття земельної ділянки –будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно ст.2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст.5). Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст.9).

Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. N312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за N1223/8544 (надалі –Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

Місцевий господарський суд при розгляді справи правомірно задовольнив позовні вимоги щодо зобов’язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, а також відмовив задоволенні вимог щодо стягнення збитків. При цьому, Дніпропетровський апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду, який відмовив у стягненні збитків, і зазначив, що відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок збору врожаю прокурор обґрунтовував статтею 189 ЦК України, відповідно до якої продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, одержується з речі або приноситься річчю. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Повноваження щодо розпорядження землями за межами населеного пункту в даному випадку здійснює Олександрійська районна державна адміністрація, тому врожай, вирощений на земельній ділянці належить її власнику, тобто державі в особі Олександрійської районної державної адміністрації.

В абзаці 4 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 7 від 16.04.2004 зазначено, що відповідно до статей 90, 95, 212 ЗК самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Відповідно до статті 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно статті 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Самовільно зайняті земельні ділянки, згідно статті 212 ЗК України, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Розмір шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963.

Ця Методика, згідно пункту 1.1, спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).

Як правильно зазначив суд, саме на підставі цієї Методики було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки і нарахована сума коштів у розмірі 56414,60 грн. сплачена відповідачем у добровільному порядку.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідно довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання.

Суд зазначив, що виходячи з предмету поданого позову прокурору належало довести необхідні складові цивільного правопорушення, наслідком якого є відшкодування відповідачем збитків. І прокурором ні при поданні позову, ні в процесі розгляду справи не був доведений розмір заподіяних збитків, про що обґрунтовано зазначив суд.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Олександрійського району Кіровоградської області (м. Олександрія Кіровоградської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07 листопада 2011 року у справі №5013/1666/11 залишити без зміни.

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат