Рішення № 20458608, 19.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2011 р. Справа № 5023/8190/11

вх. № 8190/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням, першого відповідача - не з'явився, другого відповідача - ОСОБА_2, третьої особи - ОСОБА_1, за дорученням 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Корпорації Реденлейк ЛТД., С.А., м. Панама 3-я особа <Текст >

до Компанії Темідус Холдінгс Лімітід, м. Лімассол (Кіпр) (перший відповідач) та ФО ОСОБА_3, м. Кишинів (Молдова) (другий відповідач)

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІОТ ЕЙР", м. Харків

про визнання права власності на частку товариства, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області звернувся Позивач (Корпорація РЕДЕНЛЕЙК ЛТД., С.А. (REDENLAKE LTD. S.A.) з позовом до Відповідача 1 (Компанія ТЕМІДУС ХОЛДІНГС ЛІМІТІД (TEMIDUS HOLDINGS LIMITED) та Відповідача 2 (Фізична особа ОСОБА_3) з вимогою про переведення на нього прав та обов'язків покупця частки учасника товариства Відповідача 1 у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” за Договором № 1 купівлі - продажу частки в статутному фонді ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” від 16.01.2008 р., укладеним між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, та визнати за ним право власності на частку товариства Відповідача 1 у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР”.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

16.12.2011 року до господарського суду від позивача надійшов лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази внесення позивачем на депозит суду суми у розмірі 3600,00 грн.

Суд, дослідивши наданий документ, долучає його до матеріалів справи.

Відповідачем 2 було надано суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позову, так як вважає себе належним набувачем частки товариства Відповідача 1 у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” за дійсним Договором № 1 купівлі продажу від 16.01.2008 р. та вважає, що Позивач не мав права звертатися до суду з вимогою про переведення на нього прав та обов'язків покупця частки учасника товариства Відповідача 1 у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” за Договором № 1 від 16.01.2008 р., так як ст. 16 Цивільного кодексу України не містить такого способу захисту цивільних прав та інтересів як “переведення прав та обовязків покупця” за договором купівлі-продажу частки у господарському товаристві ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР”.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ПЕТРІОТ ЕЙР ” (третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) надала суду письмові пояснення щодо суті спору та вважає, що при наявності факту неповідомлення Позивача про намір Відповідача 1 продати свою частку у товаристві (з інформацією у повідомленні про ціну та іншими істотними умовами продажу), відчуження цієї частки Відповідачеві 2 відбулося з порушенням переважного права Позивача на придбання цієї частки, передбаченого ч.2 ст. 147 Цивільного кодексу України, ст. 53 Закону України „Про господарські товариства” N 1576-XII від 19.09.1991 року та п.п. 6.4. п. 6 Статуту ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР”. Отже, Третя особа вважає позовні вимоги Позивача правомірними.

Позивач, Відповідач 2 та Третя особа направили у судове засідання своїх уповноважених представників.

Відповідач 1 правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

14.02.2007 року було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за реєстраційним номером 10004904007 та ідентифікаційним кодом 34860580 Товариство з обмежено відповідальністю „ПЕТРІОТ ЕЙР” (Третя особа), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 078626 та Витягом Єдиного державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Засновниками ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” виступили Корпорація РЕДЕНЛЕЙК ЛТД., С.А. (REDENLAKE LTD., S.A.) - Позивач та Компанія ТЕМІДУС ХОЛДІНГС ЛІМІТІД (TEMIDUS HOLDINGS LIMITED) - Відповідач 1, які рівно розподілили свої частки по 50 % у статутному капіталі товариства, що підтверджується затвердженим та зареєстрованим належним чином Статутом ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

28.07.2011 р. до ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” звернувся Фізична особа ОСОБА_3 громадянин Республіки Молдова - Відповідач 2 з вимогою про скликання позачергових загальних зборів та про внесення до порядку денного питання про заміну у складі засновників Відповідач 1 на Відповідача 2 (вх. № 28-07).

У якості правової підстави для предявлення цієї вимоги Відповідач 2 послався на укладений між ним та Відповідачем 1, Договір № 1 купівлі - продажу частки в статутному фонді ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” від 16.01.2008 р., і згідно з яким він став власником частки в розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР”.

Згідно з ч.2 ст. 147 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України „Про господарські товариства” N 1576-XII від 19.09.1991 року, відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Відповідно до п.п. 6.4. п. 6 Статуту ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР”, учасник Товариства має право продати або іншим чином відступити свою частку (її частину) одному чи кільком Учасникам цього Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) Учасника, який її відступив, пропорційно до розмірів їх часток у Статутному капіталі Товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.

Як вже зазначалося раніше засновниками ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” є Позивач та Відповідач 1 з рівними частками по 50 % у статутному капіталі товариства.

Отже, кожний з них має переважне право на придбання частки іншого учасника при її відчуженні.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що Відповідач 1 до Позивача з повідомленням про продаж (з інформацією про ціну та іншими істотними умовами продажу) своєї частки у розмірі 50 % у статутному капіталі ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” не звертався.

Про сам факт відчуження Відповідачем 1 своєї частки Позивач довідався від Третьої особи, коли вона повідомила його про вимогу Відповідача 2 (як нового власника частки Відповідача 1) скликати позачергові збори.

Отже, відчуження Відповідачем 1 свої частки у розмірі 50 % у статутному капіталі ТОВ „ПЕТРІОТ ЄЙР” Відповідачу 2 здійснювалася з порушенням переважного права Позивача купівлі частки учасника ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” Відповідача 1.

Ані Закон України „Про господарські товариства” N 1576-XII від 19.09.1991 року ані ст. ст.140-151 (частини 1 „Товариство з обмеженою відповідальністю” параграфу 1 глави 8) Цивільного кодексу України не регулюють порядок відновлення порушеного переважного права купівлі частки учасника.

Відповідно до ч.7 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно з ч.1 ст. 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Отже, за аналогією закону, в цьому випадку суд застосовує ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець (ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України).

Дане твердження підтверджується також п. 31 Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” від 24.10.2008 N 13, згідно з яким продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників (частина друга статті 147 ЦК ( 435-15 ), частина друга статті 53 Закону про господарські товариства ( 1576-12 )) не зумовлює недійсність такого правочину. У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК ( 435-15 ). Особа, яка придбала частку в статутному капіталі ТОВ здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.

Згідно з абз. 3 п. 6 Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” від 24.10.2008 N 13, згідно з частиною другою статті 147, частиною четвертою статті 151 ЦК ( 435-15 ), частиною третьою статті 53, частиною третьою статті 65 Закону про господарські товариства (1576-12) підвідомчими господарським судам є справи за позовом учасника товариства з обмеженою відповідальністю про переведення на учасника прав та обов'язків покупця частки (її частини) у зв'язку з порушенням їх переважного права на купівлю.

Отже, все вищезазначене спростовує твердження Відповідача 2 про відсутність у ст. 16 Цивільного кодексу України такого способу захисту цивільних прав та інтересів як “переведення прав та обовязків покупця” за договором купівлі-продажу частки у господарському товаристві ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР”.

Згідно з абз.2 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Тобто перелік способів захисту порушених цивільних прав та інтересів визначений ст. 16 Цивільного кодексу України не є вичерпним.

В даному випадку, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як “переведення прав та обовязків покупця” за договором купівлі-продажу частки у господарському товаристві ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” передбачений законом - ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України.

Щодо тверджень Відповідача 2 про те, що він є належним набувачем частки в статутному фонді ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” у розмірі 50% за правомірним правочином, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено один із принципів Цивільного права - Презумпція правомірності правочину.

Судом встановлено, що Договір № 1 купівлі - продажу частки в статутному фонді ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” від 16.01.2008 р. укладено сторонами, що мали необхідний обсяг цивільної дієздатності з боку продавця - Компанія ТЕМІДУС ХОЛДІНГС ЛІМІТІД (TEMIDUS HOLDINGS LIMITED) в особі ОСОБА_6, що діяла на підставі Довіреності б/н від 01.02.2007 року, з боку покупця особисто Фізична особа ОСОБА_3.

Відповідно до ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд погоджується з твердженнями Відповідача 2, що недійсність Договору № 1 купівлі - продажу частки в статутному фонді ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” від 16.01.2008 р. прямо не встановлена жодним законом України, його не визнано судом недійсним, тобто він є правомірним.

Позовна заява не містить вимоги про визнання Договору № 1 купівлі - продажу частки в статутному фонді ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” від 16.01.2008 р. недійсним, також жоден із учасників даного процесу взагалі не зазначав про недійсність даного правочину.

Суд вважає, що вирішити питання про можливість переведення прав та обовязків покупця в договорі купівлі - продажу частки в статутному фонді ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” можливо лише в дійсному правочині. У свою чергу, визнання правочину недійсним унеможливлює вирішення питання про переведення прав та обовязків покупця за цим недійсним правочином.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Щодо тверджень Відповідача 2, що Відповідач 1 мав всі законні права на відчуження йому своєї частки у розмірі 50 % у статутному капіталі товариства, так як був її власником на момент вчинення право чину, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 658 Цивільного кодексу України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Суд не заперечує проти тверджень Відповідача 2, що Відповідач 1 на момент вчинення угоди № 1 купівлі - продажу частки в статутному фонді ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” від 16.01.2008 р. був власником частки у розмірі 50 % у статутному капіталі товариства.

Згідно з ч.1 ст. 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Але, статтею 13 Цивільного кодексу України встановлено межі здійснення цивільних прав.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст.13 Цивільного кодексу України).

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч.2 ст.13 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено раніше, згідно з ч.2 ст. 147 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України „Про господарські товариства” N 1576-XII від 19.09.1991 року, відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Відповідно до п.п. 6.4. п. 6 Статуту ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” учасник Товариства має право продати або іншим чином відступити свою частку (її частину) одному чи кільком Учасникам цього Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) Учасника, який її відступив, пропорційно до розмірів їх часток у Статутному капіталі Товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.

Засновниками ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” були Позивач та Відповідач 1 з рівними частками по 50 % у статутному капіталі товариства.

Отже, кожний з них мав переважне право на придбання частки іншого учасника при її відчуженні.

Здійснення Відповідачем 1 свого права на відчуження частки у розмірі 50% в статутному фонді ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” відбулося з порушенням меж наданих йому актами цивільного законодавства та з порушенням обовязку утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

В даному випадку, керуючись ч.2 ст. 147 Цивільного кодексу України, ст. 53 Закону України „Про господарські товариства” N 1576-XII від 19.09.1991 року та п.п. 6.4. п. 6 Статуту ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР”, Відповідач 1 мав право здійснити відчуження своєї частки у розмірі 50% в статутному фонді ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” особі, що не була учасником товариства, лише при наступних умовах:

- направити Позивачу, як другому учаснику товариства, повідомлення про намір учасника продати свою частку за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам;

- Позивач не скористався своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) на її придбання.

Отже, судом встановлено наявність факту неповідомлення Позивача про намір Відповідача 1 продати свою частку у товаристві (з інформацією у повідомленні про ціну та іншими істотними умовами продажу), тобто відчуження Відповідачем 1 цієї частки Відповідачеві 2 відбулося з порушенням переважного права Позивача на придбання цієї частки, передбаченого ч.2 ст. 147 Цивільного кодексу України, ст. 53 Закону України „Про господарські товариства” N 1576-XII від 19.09.1991 року та п.п. 6.4. п. 6 Статуту ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР”.

Також, судом встановлено факт виконання Позивачем свого обовязку передбаченого ч.4 ст. 362 Цивільного кодексу України внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. Факт внесення суми у розмірі 3600, 00 грн. на депозит господарського суду Харківської області підтверджується квитанцією № 1 від 14.12.2011 р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути - визнання права.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, в даному випадку це ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Ретельно дослідивши матеріали даної справи вислухавши пояснення присутніх учасників процесу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Перевести на учасника товариства Корпорацію РЕДЕНЛЕЙК ЛТД., С.А. (REDENLAKE LTD. S.A.) права та обов'язки покупця частки учасника товариства Компанії ТЕМІДУС ХОЛДІНГС ЛІМІТІД (TEMIDUS HOLDINGS LIMITED) у розмірі 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю„ПЕТРІОТ ЕЙР” за Договором № 1 купівлі - продажу частки в статутному фонді ТОВ „ПЕТРІОТ ЕЙР” від 16.01.2008 р. укладеним між Компанією ТЕМІДУС ХОЛДІНГС ЛІМІТІД (TEMIDUS HOLDINGS LIMITED) та Фізичною особою ОСОБА_3.

Визнати за Корпорацією РЕДЕНЛЕЙК ЛТД., С.А. (REDENLAKE LTD. S.A.) право власності на частку товариства Компанії ТЕМІДУС ХОЛДІНГС ЛІМІТІД (TEMIDUS HOLDINGS LIMITED) у розмірі 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЕТРІОТ ЕЙР”.

Стягнути солідарно з Компанії ТЕМІДУС ХОЛДІНГС ЛІМІТІД (TEMIDUS HOLDINGS LIMITED) (гр. ОСОБА_7, 17 П.С. 3106, Лімассол, Кіпр (Gr. Xenopoulou Street, 17 P.S. 3106 Limassol, Cyprus) та Фізичної особи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Корпорації РЕДЕНЛЕЙК ЛТД., С.А. (REDENLAKE LTD. S.A.) (Республіка Панама, м. Панама (Ave.Samuel Lewis, Edificio Omega, Primer Piso Oficina #1-B, Panama, Rep. of Panama) - 102, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 20 грудня 2011 року