Ухвала суду № 20458482, 27.12.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2011 р. Справа № 5019/2743/11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся - Продукт"

до відповідача <Текст >Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго - Р" <Текст >

про стягнення 14 136 грн. 82 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1. довіреність № б/н від 22.08.2011р.

від відповідача : представник не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся продукт" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Агро-Р " про стягнення заборгованості в сумі 14 136 грн. 82 коп., з яких 13960 грн. 12 коп. основного боргу та 176 грн. 70 коп. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №33013034558262. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

На підставі видаткових накладних: №РН-0373920 від 22 жовтня 2010 року на суму 942 грн. 52 коп.; №ПП-0117720 від 05 квітня 2011 року на суму 1 656 грн. 25 коп.; №ПП-0117725 від 05 квітня 2011 року на суму 1 014 грн. 08 коп.; №ПП-0117726 від 05 квітня 2011 року на суму 1 421 грн. 28 коп.; №ПП-0117731 від 05 квітня 2011 року на суму 4 697 грн. 26 коп.; №ПП-0117736 від 05 квітня 2011 року на суму 370 грн. 80 коп.; №ПП-0119836 від 06 квітня 2011 року на суму 4 800 грн. 11 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся продукт" (позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Р" (відповідач) продукцію на загальну суму 13960 грн.12 коп..

22 червня 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити борг в розмірі 13 960 грн. 12 коп., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед позивачем в розмірі 13 960 грн. 12 коп.,

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобовязання позивачем на суму боргу в період з 02 липня 2011 року по 02 грудня 2011 року нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 176,70 грн. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 14 136 грн. 82 коп., з яких: з яких 13960 грн.12 коп. сума основного боргу та 176 грн. 70 коп. - 3% річних, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Р" (33001,. м. Рівне, вул.Дворецька, 93, код ЄДРПОУ 31299420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся продукт" (10001, м. Житомир, вул. Кооперативна,12 , код ЄДРПОУ 32265298, р/р 26001015210945 в ПАТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 311324) 13960 грн.12 коп. сума основного боргу, 176 грн. 70 коп. - 3% річних, та 1 506 грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.

підписано <Дата >