Рішення № 20458292, 26.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" грудня 2011 р. Справа № 17/434-08/3/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс КО», Київська обл., м. Вишневе

до Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», Київська обл., с.м.т. Ворзель

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ

про стягнення 2031061,70 гривень та розірвання договору

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 10.12.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №1-а від 12.01.2011р.)

від третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність №29-08/01 від 29.08.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.09.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс КО»(далі-ТОВ «Будсервіс КО»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(далі-ДП «Санаторій «Україна»/відповідач) про стягнення 1253784,60 грн. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №01 від 08.11.2007р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2008р. порушено провадження у справі №17/434-08 та призначено її до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2008р. до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі-третя особа).

Рішенням господарського суду Київської області від 22.09.2010р., залишеним без змін постановою Київської апеляційного господарського суду від 23.11.2010р., позовні вимоги ТОВ «Будсервіс КО», з урахуванням прийнятих судом уточнень, задоволені частково, а саме: стягнуто з відповідача 641712,00 грн. заборгованості за договором №01 від 08.11.2007р. та судові витрати, а у задоволенні вимог про стягнення 586412,40 грн. заборгованості за договором №01 від 08.11.2007р., 25672,20 грн. збитків та розірвання спірного договору, судом відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2011р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2010р. та рішення господарського суду Київської області від 22.09.2010р. скасовані, а матеріали даної справи направлені на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2011р. справу №17/434-08/3 прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А., справі присвоєно №17/434-08/3/21 та призначено її до розгляду на 28.03.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2011р. розгляд даної справи відкладено на 11.04.2011р.

В судовому засіданні 11.04.2011р. представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач додатково просив суд стягнути з відповідача 260954,08 грн. 3% річних та 516323,02 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за спірним договором. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судовому засіданні 11.04.2011р. оголошувалась перерва до 22.04.2011р.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2011р. зустрічний позов ДП «Санаторій «Україна»до ТОВ «Будсервіс КО», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», про стягнення 1774956,58 грн. збитків, повернуто без розгляду з огляду на її невідповідність вимогам ст. 60 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2011р. у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, а провадження у справі зупинено до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом Київської області висновків експертів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.11.2011р. провадження у даній справі поновлено та призначено справу до розгляду на 28.11.2011р.

28.11.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2011р. розгляд даної справи відкладено на 12.12.2011р.

В судовому засіданні 12.12.2011р. оголошувалась перерва до 26.12.2011р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

08.11.2007р. між ТОВ «Будсервіс КО»(далі-підрядник) та ДП «Санаторій «Україна»(далі-замовник) укладено договір №01 (далі-Договір).

Пунктами 1, 3.1, 3.2, 6.1, 7.2.4 та 10.2 Договору передбачено, що замовник доручає, а підрядник зобовязується виконати будівельно-ремонтні роботи, згідно проектно-кошторисної документації в спальному корпусі №1.

Строк виконання підрядних робіт: з грудня 2007 року по червень 2008 року.

Датою завершення робіт є дата підписання акта виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3.

Розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі оформленого акта за формою КБ-2в та КБ-3, який замовник зобовязаний здійснити протягом 2-х днів з моменту подання Акту виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими замовником у разі не подання претензій замовником підряднику у письмовому вигляді протягом 2-х днів.

Замовник бере на себе зобовязання забезпечити прийняття від підрядника виконаних робіт і проведення з ним розрахунків в порядку, передбаченому цим договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору протягом, зокрема, травня-червня 2008р., ним виконані підрядні роботи загальною вартістю 1978112,40 грн.

На підтвердження зазначених посилань позивачем надані суду:

- підписані сторонами Акти приймання виконаних підрядних робіт №1-4 за травень 2008р. на суму 1391712,00 грн. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3);

- підписані позивачем Акти приймання виконаних підрядних робіт №1-4 за червень 2008р. на суму 586412,40 грн. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3). Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт належним чином не виконав, сплативши 750000,00 грн., внаслідок чого, як зазначає позивач, за ним утворилось 1228112,40 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 750000,00 грн. за Договором визнається також і відповідачем.

Як зазначає позивач, 09.07.2008р. листом №63 ним було надіслано відповідачу для підписання Акти приймання виконаних підрядних робіт №1-4 за червень 2008р.

Посилаючись на те, що відповідач акти приймання виконаних підрядних робіт №1-4 за червень 2008р. не підписав, вмотивованої відмови від їх підписання не надіслав, вартість виконаних за Договором підрядних робіт за травень-червень 2008р. не оплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 1228112,40 грн., з яких: 641712,00 грн. заборгованості за актами прийняття-передачі виконаних робіт за травень 2008р. та 586412,40 грн. заборгованості за актами прийняття-передачі виконаних робіт за червень 2008р. згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей ст. 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 837, 854, 629 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Договір є обовязковим для виконання.

Пунктами 1.1, 7.4.2 Договору передбачено, що замовник доручає, а підрядник зобовязується виконати будівельно-ремонтні роботи, згідно проектно-кошторисної документації в спальному корпусі №1.

Замовник бере на себе зобовязання забезпечити прийняття від підрядника виконаних робіт і проведення з ним розрахунків в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно зі ст. ст. 530, 882 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі оформленого акта за формою КБ-2в та КБ-3, який замовник зобовязаний здійснити протягом 2-х днів з моменту подання Акту виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими замовником у разі не подання претензій замовником підряднику у письмовому вигляді протягом 2-х днів.

З огляду наведено, підписання відповідачем Актів приймання виконаних підрядних робіт №1-4 за травень 2008р. без будь-яких зауважень чи заперечень щодо обсягу та якості виконаних робіт, свідчить про прийняття останнім цих робіт, та відповідно породжує обов'язок по їх оплаті у строки, визначені Договором.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів, що строк виконання зобовязань за Договором в частині оплати вартості виконаних робіт ще не настав, суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов Договору, що є підставою для покладення на нього обовязку по сплаті боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 24.02.2009р. у справі №54/101-09.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість виконаних робіт за Актами №1-4 за травень 2008р., розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 641712,00 грн. заборгованості за актами прийняття-передачі виконаних робіт за травень 2008р. згідно Договору підлягає задоволенню.

Вимога ж позивача про стягнення з відповідача 586412,40 грн. заборгованості за актами прийняття-передачі виконаних робіт №1-4 за червень 2008р. згідно Договору задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі оформленого акта за формою КБ-2в та КБ-3, який замовник зобовязаний здійснити протягом 2-х днів з моменту подання Акту виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими замовником у разі не подання претензій замовником підряднику у письмовому вигляді протягом 2-х днів.

Зі змісту наведеного пункту Договору слідує, що сторони досягли згоди щодо моменту настання у замовника обовязку по оплаті виконаних підрядних робіт, а саме: протягом 2-х днів з моменту подання Акту виконаних робіт.

Так, в обґрунтування зазначеної позовної вимоги позивач посилається на те, що оскільки відповідач акти приймання виконаних підрядних робіт №1-4 за червень 2008р. не підписав, вмотивованої відмови від їх підписання не надіслав, роботи за зазначеними Актами у відповідності до п. 6.1 Договору, вважаються прийнятими та, відповідно, підлягають оплаті.

Водночас, зі змісту зазначеного пункту Договору слідує, що по-перше: обов'язок по надісланню замовнику (відповідачу) для підписання відповідних актів виконаних робіт покладено на підрядника (позивача), по-друге: виконані роботи будуть вважатися прийнятими, та підлягатимуть оплаті виключно у разі не подання замовником підряднику у письмовому вигляді претензій щодо отриманих актів протягом 2-х днів.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Приписами ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Втім, в порушення вищезазначених вимог Закону, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів направлення відповідачу для підписання актів приймання виконаних підрядних робіт №1-4 за червень 2008р. згідно Договору.

Лист №63 від 09.07.2008р., на який посилається позивач як на доказ направлення відповідачу спірних актів, оцінюється судом критично з огляду на те, що суду не надано доказів надіслання відповідачу зазначеного листа з додатками.

Посилання ж позивача на отримання відповідачем спірних актів 15.07.2008р., з огляду на підпис представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа) №3253671, який покладено в основу обґрунтування позовних вимог, оцінюється судом критично, оскільки зазначене повідомлення лише підтверджує факт отримання відповідачем певної кореспонденції від позивача, у той час, як доказів, що підтверджують факт надіслання зазначеним рекомендованим листом відповідачу саме спірних актів для підпису, суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань позивача на те, що акти приймання виконаних підрядних робіт №1-4 за червень 2008р. вважаються прийнятими, та відповідно підлягають оплаті в порядку п. 6.1 Договору, оскільки доказів, що підтверджують факт надіслання позивачем відповідачу для підписання спірних актів суду не надано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р. у справі №21/283-10.

Крім того, на виконання вказівок суду касаційної інстанції щодо встановлення факту виконання/невиконання позивачем підрядних робіт у червні 2008р. за Договором, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2011р., судом призначено судову будівельно-технічну експертизу у даній справі в порядку ст. 41 ГПК України, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №4216/11-42 від 26.10.2011р., складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, перелік робіт (найменування робіт), які зазначені в актах приймання виконаних підрядних робіт №1-4 за червень 2008р. за Договором подібні тим роботам, які фактично виконані в спальному корпусі №1 ДП «Санаторій «Україна».

Натомість, встановити ким і коли фактично були виконані підрядні роботи в спальному корпусі №1 ДП «Санаторій «Україна», перелік яких міститься актах приймання виконаних підрядних робіт №1-4 за червень 2008р. за Договором не вбачається можливим. При цьому знана частина робіт є прихованими роботами, які перевіряються технічним наглядом в процесі їх виконання і не можуть бути перевірені обстеженням.

За таких обставин, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджують факт надіслання відповідачу актів приймання виконаних підрядних робіт №1-4 за червень 2008р. згідно Договору, наявність якого необхідна для здійснення розрахунків між сторонами за Договором в порядку п. 6.1 Договору, а також враховуючи неможливість встановлення факту виконання саме позивачем у червні 2008р. спірних підрядних робіт, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 586412,40 грн. заборгованості за актами прийняття-передачі виконаних робіт №1-4 за червень 2008р. згідно Договору є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.09.2010р. у справі №31/149.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача 260954,08 грн. 3% річних та 516323,02 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 03.07.2008р. по 31.05.2010р. на 1228112,40 грн. сукупної заборгованості за Договором.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами статей 612, 530 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі оформленого акта за формою КБ-2в та КБ-3, який замовник зобовязаний здійснити протягом 2-х днів з моменту подання Акту виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими замовником у разі не подання претензій замовником підряднику у письмовому вигляді протягом 2-х днів.

Враховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 34 ГПК України, зі змісту яких можливо встановити дату (число, місяць, рік) отримання відповідачем актів прийняття-передачі виконаних робіт №1-4 за травень 2008р., що унеможливлює встановлення судом моменту з якого відповідач вважається таким, що прострочив у розумінні ст. 612 ЦК України, до того ж, у зазначених актах не зазначено дати (число, місяць, рік) їх підписання сторонами, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за актами за травень 2008р. не відповідає вимогам статей 612, 625 ЦК України, а тому задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.11.2009р. у справі №3/86/09.

До того ж, оскільки у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 586412,40 грн. заборгованості за актами прийняття-передачі виконаних робіт №1-4 за червень 2008р. згідно Договору відмовлено, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за зазначеними актами задоволенню не підлягають, тому що за своєю правовою природою є похідними від основної позовної вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2011р. у справі №53/118.

Крім того, посилаючись на те, що відповідачем порушено умови Договору, що полягає у недопущенні 08.07.2008р. працівників позивача на будівельний майданчик для виконання робіт за Договором, позивач просить суд розірвати Договір з підстав п. 112 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 (далі-Загальні умови).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 112 Загальних умов передбачено, що у разі порушення зобов'язань за договором підряду можуть настати такі правові наслідки, зокрема, припинення виконання зобов'язань за договором підряду внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором підряду або законом, чи розірвання договору підряду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, в порушення вищезазначених норм Закону, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України які підтверджували б обставини, на які посилається позивач обґрунтовуючи зазначену позовну вимогу, а саме факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором у вигляді недопущення працівників позивача на будівельний майданчик.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено обставин, з наявністю яких повязується право на розірвання договору підряду в порядку п. 112 Загальних умов, суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання Договору є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 25672,20 грн. збитків у вигляді вартості повернутого відповідачу невикористаного матеріалу, який був придбаний за власний рахунок позивача з підстав ст. 850 ЦК України, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

Згідно ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Наведена правова позиція відповідає позиції, що викладена у постанові Вищого господарського суду України від 18.02.2010р. по справі №20/035-09.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов п. 7.1.5 Договору, яким передбачено обов'язок підрядника по поверненню невикористаних матеріалів, 09.07.2008р. позивач листом №63 надіслав відповідачу Акт приймання-передачі невикористаних матеріалів загальною вартістю 25672,20 грн.

Посилаючись на те, що відповідач вищезазначений акт не підписав, а вартість переданого товару, який був придбаний за власний рахунок позивача, не повернув, розмір завданих позивачу збитків становить 25672,20 грн.

Натомість, судом встановлено, що ані лист №63 від 09.07.2008р., ані повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа) №3253671, не є доказами направлення відповідачу для підписання акту приймання-передачі матеріалів, оскільки суду не надано доказів надіслання відповідачу зазначеного листа з додатками, як і не надано доказів, що підтверджують факт надіслання зазначеним рекомендованим листом відповідачу саме зазначено акту для підпису.

До того ж, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №4216/11-42 від 26.10.2011р., складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у зв'язку з відсутністю в наданих експерту матеріалах відповідних документальних підтверджень на придбання будівельних матеріалів, зазначених у Акті приймання-передачі невикористаних матеріалів, встановити відповідність, кількість, а також вартість зазначених у даному акті матеріалів не можливо, що спростовує посилання позивача на передання відповідачу невикористаних матеріалів вартістю 25672,20 грн.

Крім того, в порушення вимог ст. 22 ЦК України, позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, ані протиправність дій або бездіяльності відповідача, ані його вину, ані безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями відповідача і збитками.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності усіх елементів цивільного правопорушення в діях відповідача, як-то: протиправна поведінка відповідача (дію або бездіяльність), шкідливий результат такої поведінки, завдання позивачу 25 672,20 грн. збитків, вину відповідача, а також не доведено причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та майновою шкодою (збитками) позивача.

За таких обставин, враховуючи недоведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 25672,20 грн. збитків є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрат на проведення судової експертизи, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 41, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 530, 612, 625, 627, 629, 651, 837, 850, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(08296, Київська обл., с.м.т. Ворзель, вул. К.Лібкнехта, 26, ідентифікаційний код 02649621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс КО»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 31, корп. 1, кв. 44, ідентифікаційний код 32791678) 641712 (шістсот сорок одну тисячу сімсот дванадцять) грн. 00 коп. заборгованості, 6417 (шість тисяч чотириста сімнадцять) грн. 12 коп. державного мита, 30 (тридцять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс КО»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 31, корп. 1, кв. 44, ідентифікаційний код 32791678) на користь Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(08296, Київська обл., с.м.т. Ворзель, вул. К.Лібкнехта, 26, ідентифікаційний код 02649621) 527 (пятсот двадцять сім) грн. 65 коп. витрат на проведення судової експертизи

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 27.12.2011р.