Рішення № 20458282, 22.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2011 р. Справа № 17/150-10/26

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр Еспрессо Хаус”, м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Жовтневе про стягнення 62 424,00 грн. за участю представників позивача ? ОСОБА_3, довіреність № 2 від 17.10.2010 року, відповідача ? ОСОБА_4, довіреність № 111962 від 23.06.2010 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2010 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 17 340, 00 грн. вартості обладнання переданого в оренду, 6 069, 00 грн. орендної плати, 4 335, 00 грн. компенсації, 10 404, 00 грн. неустойки, 24 276, 00 грн. штрафу та 5 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором оренди обладнання № 202К від 27.11.2008 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.10.2010 у справі № 17/150-10, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010, позов задоволено. За рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 17 340, 00 грн. вартості обладнання, переданого в оренду, 6 069, 00 грн. орендної плати, 4 335, 00 грн. компенсації згідно з п. 7.4.4. договору, 10 404, 00 грн. неустойки, 24 276, 00 грн. штрафу, 5 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката, 624, 24 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 23 лютого 2011 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 року та рішення господарського суду Київської області від 08.10.2010 року у справі № 17/150-10. Справу № 17/150-10 направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2011 року прийнято справу № 17/150-10 до провадження суддею Лилаком Т.Д., присвоєно їй № 17/150-10/26 та призначено до розгляду на 31.03.2011 року.

Через канцелярію суду 31.03.2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд у задоволені позову відмовити.

Через канцелярію суду 31.03.2011 року відповідач надав заяву про призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи для встановлення ідентифікації підпису ОСОБА_2 у договорі оренди обладнання № 202 К від 27.11.2008 року та експертизи відбитка печатки у договорі оренди обладнання № 202 К від 27.11.2008 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2011 року провадження у справі у звязку з призначенням судової експертизи зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

05.10.2011 справа № 17/150-10/26 повернулась до господарського суду Київської області з висновком № 3479/11-11 судово-почеркознавчої експертизи від 08.09.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.10.2011 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.10.2011 року.

У судовому засіданні 20.10.2011 року оголошувалася перерва на 03.11.2011 року.

Через канцелярію суду 02.11.2011 року відповідач надав письмові пояснення у справі.

Через канцелярію суду 03.11.2011 року позивач надав клопотання в якому просив зупинити провадження у справі до моменту отримання судом висновку експерта дорученого Відділу слово-технічного дослідження документів (№ 3480/11-13), яке судом відхилене як безпідставне та необґрунтоване.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 17.11.2011 року.

У судовому засіданні 17.11.2011 року оголошувалася перерва на 01.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 22.12.2011 року.

У судовому засіданні 22.12.2011 року представник позивача надав клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи.

Однак, запропоновані позивачем у даному клопотанні питання, які останній вважає за необхідне поставити на розгляд експертизи вже були предметом експертизи, призначеної у даній справі згідно ухвали господарського суду Київської області від 31.03.2011 року, та згідно листів Київського науково-дослідного інститут судових експертиз № 3480/11-13 від 01.06.2011 року та № 13/14494-11 від 29.11.2011 року експерт повідомив про неможливість надання відповідей на дані запитання.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про призначення у справі судово-технічної експертизи відхиляється як необґрунтоване та безпідставне.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3479/11-11 від 08.09.2011 року рукописні записи на кожній сторінці договору оренди обладнання № 202 К від 27.11.2008 року та на зворотній стороні останнього аркуша ? в акті прийому-передачі орендованого майна від 01.12.2008 року виконані однією особою. Ці записи виконані не ОСОБА_2, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_2 в графі „Орендар” на кожній сторінці договору оренди обладнання № 202 К від 27.11.2008 року та на зворотній стороні останнього аркуша в акті прийому-передачі орендованого майна від 01.12.2008 року виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин суд оцінює висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3479/11-11 від 08.09.2011 року в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи відповідно до положень чинного законодавства.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

З огляду на те, що зміст спірного договору зафіксований на письмових носіях (на папері), суд дійшов висновку, що у даному випадку передбачалось укладання договору у простій письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів, які суд оцінює за правилами ст.ст. 32, 33, 34, 41-43 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено, що договір оренди обладнання № 202К від 27.11.2008 року не підписаний Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Враховуючи, що спірний договір не підписаний Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що вказаний договір є неукладеним.

Предметом розгляду справи є вимоги позивача про стягення з відповідача 17 340, 00 грн. вартості обладнання переданого в оренду, 6 069, 00 грн. орендної плати, 4 335, 00 грн. компенсації, 10 404, 00 грн. неустойки, 24 276, 00 грн. штрафу.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором оренди обладнання № 202К від 27.11.2008 року.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При цьому, враховуючи, що позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем умов договору, щодо якого суд дійшов висновку про його неукладеність, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 624,24 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., витрат на послуги адвоката у сумі 5000,00 грн. та витрати по проведенню судової експертизи у сумі 4230,00 грн., які ухвалою суду від 31.03.2011 року були покладені на відповідача та сплачені останнім, що підтверджується актом здачі-приймання висновку експертизи № 3479/11-11 покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр Еспрессо Хаус” (49050, м. Дніпропетровськ, площа Академіка Стародубова, буд. 1, офіс 121; код 35737974) на користь Фізичної особипідприємця ОСОБА_2 (08421, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 4 230 (чотири тисячі двісті тридцять) грн. 00 коп. витрат за проведення судової експертизи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяТ.Д. Лилак

Повне рішення складено 27.12.2011р.