Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" грудня 2011 р. Справа № 5/107-11
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-логістик”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Словяни”, Макарівський р-н, с. Садки-Строївка
про стягнення 8455,28 грн.
за участю представників:
позивача:ОСОБА_1 дов. від 07.11.2011р. № 7
відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-логістик” (далі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Словяни” (далі Відповідач) про стягнення 8455,28 грн., з яких 7204,24 грн. основний борг та 1251,04 грн. пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором на технічне обслуговування та ремонт автомобілів від 10.12.2010р. № 19/10 щодо здійснення повного розрахунку за виконані роботи.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було договір на технічне обслуговування та ремонт автомобілів від 10.12.2010р. № 19/10 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач - замовник доручає, а виконавець - позивач зобовязується виконати роботи з ремонту та технічному обслуговуванню автомобілів замовника та постачанню автозапчастин (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 4.1 договору вартість робіт визначається нарядом-замовленням, який складає виконавець після передачі замовником автомобіля на СТО виконавця. Наряд-замовлення на кожне обслуговування або ремонт автомобіля є документом, що підтверджує обсяг та вартість обслуговування, що виконується, та підлягає зберіганню сторонами протягом терміну дії договору.
Згідно п. 4.2.1 договору замовник протягом 2 днів з моменту складання наряду-замовлення оплачує вартість запасних частин та паливно-мастильних матеріалів, що необхідні для ремонту та технічного обслуговування автомобіля. Остаточна оплата виконаних робіт проводиться замовником протягом 3 банківських днів з моменту закриття наряду-замовлення та підписання акта виконаних робіт.
На виконання умов договору, на підставі узгоджених сторонами нарядів-замовлень № 0000000993 від 30.05.2011р. та № 0000000917 від 19.05.2011р. позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонту вантажного автомобіля MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і вантажного автомобіля VOLVO державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на загальну суму 24558,83 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 06.06.2011р. № 0000000993 на суму 14408,69 грн. та від 08.06.2011р. № 0000000917 на суму 10150,14 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Разом з тим, відповідач за надані послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів у передбачені договором строки не розрахувався в звязку з чим позивач надіслав на адресу позивача претензію від 25.07.2011р. № 031/юр. з вимогою сплатити наявну заборгованість в розмірі 24558,83 грн. Вказана кореспонденція отримана відповідачем 02.08.2011р., що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача про її отримання, який міститься на повідомленні про вручення поштового відправлення від 26.07.2011р. № 0740101421574, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
У відповідь на зазначену претензію відповідач надіслав позивачу гарантійний лист від 06.09.2011р. № 178, яким повідомив, що заборгованість за послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів буде сплачена до 23.09.2011р. в повному обсязі.
Проте, відповідач в порушення своїх зобовязань та умов договору за надані послуги не розрахувався в повному обсязі, сплативши на користь позивача 17354,59 грн., а саме 14.09.2011р. - 10150,14 грн. та 20.10.2011р. 7204,45 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за 14.09.2011р. та 20.10.2011р., завірені копії яких залучені до матеріалів справи, в звязку з чим за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 7204,24 грн. різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю виконаних робіт та наданих послуг згідно договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги згідно договору, у звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 7204,24 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 7204,24 грн. заборгованості за надані послуги згідно договору.
Також, позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд за недотримання відповідачем термінів остаточної оплати робіт стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочки, розмір якої за розрахунком позивача за період з 10.06.2011р по 09.11.2011р. складає 8455,28 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 72047,24 грн. основного боргу та 1251,04 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Словяни” (08023, Київська область, Макарівський р-н, с. Садки-Строївка, вул. Садова, 34, ідентифікаційний код 25271024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Логістик” (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 6, ідентифікаційний код 35917412) 7204 (сім тисяч двісті чотири) грн. 24 коп. основного боргу, 1251 (одну тисячу двісті пятдесят одну) грн. 04 коп. пені, 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті удового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.
Судове рішення № 20458258, Господарський суд Київської області було прийнято 13.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5/107-11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: