Рішення № 20440074, 22.12.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2011 р.Справа № 16/5025/2037/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дакорм”, с. Королівка Фастівський район Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод”,

с. Гуменці Кам'янець-Подільського району

про стягнення 680 784,80 грн. заборгованості

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №2/Д/11 від 01.02.2011р.;

від відповідача: не з'явився;

В засіданні суду 22.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 680784,80 грн. заборгованості згідно договорів відступлення права вимоги (цесії) №№ 301, 302 від 21.09.2011р.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за умовами вказаних договорів позивач став новим кредитором у зобовязаннях, що виникло між АПК „Агрохімінвест” та відповідачем на підставі договору, укладеного у спрощений спосіб по видаткових накладних.

Вказав, що відповідача було належним чином повідомлено про укладання договір відступлення права вимоги, тому вважає що до позивача із врахуванням ст.514 ЦК України правомірно перейшло право вимагати сплати боргу в сумі 680784,80 грн. від відповідача.

Представник позивача в засідання суду 22.12.2011р. прибув, позовні вимоги підтримав та подав суду довідку про стан розрахунків із відповідачем, згідно якої слідує про наявність боргу відповідача в сумі 680784,80 грн.

Представник відповідача в засідання суду 22.12.2011р. не прибув, у поданому відзиві від 21.12.2011р. за вих.№656 повідомив, що не погоджується із позивачем про укладення договорів у спрощений спосіб. При цьому посилається ч.1 ст.181 ГК України.

При цьому відповідач зазначає, що згідно із роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” обмін листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає, є дотриманням письмової форми. Крім того, стаття кодексу лише допускає, тобто норма не є імперативною.

Вказує, що згідно ч.5 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 208 ЦК України наведено перелік правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі. Враховуючи те, що ст.203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а ст.208 ЦК України вказує на те, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі, можна зробити висновок, що у випадку недотримання письмової форми правочину між юридичними особами він буде нечинним.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (схожою за змістом є норма ч.2 ст.180 ГК України). Це означає, що для того, щоб договір міг вважатись укладеним, необхідна не тільки наявність істотних умов договору, але й дотримання форми договору у всіх випадках, коли встановлені відповідні вимоги щодо форми.

Оскільки, відповідно до ст.208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (на відміну від договорів за участі фізичних осіб, для яких є чинною ст.206 ЦК України), то до надання цьому договору письмової форми він вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідач вважає, що існування господарських договорів в усній формі даному випадку виключається, а договори між ТОВ „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод” та ТОВ „Агропромислова компанія „Агрохімінвест” і ТОВ „Сояагрокорм” позивач вважає укладеними саме в усній формі.

Відповідач також посилається на те, що у жодній накладній, які позивач додав до позовної заяви, не зазначено прізвища та посади одержувача, тобто не доведено факту одержання сировини безпосереднього відповідачем. Також, відсутні такі документи як довіреності, товарно-транспортні накладні та податкові накладні. Таким чином, вважає вимоги позивача безпідставними та просить відмовити в позові.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дакорм”, с. Королівка Київська область Фастівський район зареєстрована як юридична особа Фастівською райдержадміністрацією 18.01.2011р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №092931, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно статдовідки №28.895 від 19.01.2011р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кам`янець-Подільський комбікормовий завод”, с.Гуменці Кам'янець-Подільського району значиться в ЄДР згідно виписки держреєстратора від 07.11.2011р.

21 вересня 2011р. між ТОВ „Дакорм” (цесіонарій) та ТОВ „Сояагрокорм” (цедент) було укладено договір №301, згідно якого сторони передбачили, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові на суму 153256,00 гривень та зобов'язаний сплатити цеденту суму грошових коштів в розмірі і в строки, визначені умовами цього договору між цедентом і ТОВ „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод” (боржник) (п.1 договору №301).

Згідно п.2, 3 договору №301, цесіонарій стає новим кредитором у зобов'язанні, яке виникло між цедентом та боржником на підставі договору, укладеного в спрощений спосіб, що підтверджується наступними видатковими накладними: №740 від 23.07.2009 р. на суму 71 450,00 грн. (право вимоги відступається в сумі 70 706,00 грн.), №776 від 05.08.2009р. на суму 82 550,00 грн.

Цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язку останнього, що виникло на підставі договору, укладеного в спрощений спосіб, шляхом оплати заборгованості в сумі 153 256,00 грн. До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що зазначені в пункті 2 цього договору та існують на момент укладення цього договору у зв'язку із не проведенням боржником розрахунків за поставлений товар.

Згідно із п.7, 8, 9 договору №301 передбачено, що цедент відповідає перед цесіонарієм за недійсність переданого за цим договором права вимоги, але не відповідає за невиконання Боржником свого обов'язку. Цесіонарій зобов'язується сплатити цеденту вартість отриманого права вимоги у розмірі 153 256,00 грн. протягом 1 (одного) календарного року з моменту укладення цього договору. Цедент зобов'язаний повідомити Боржника про відступлення права вимоги за цим договором.

ТОВ „Сояагрокорм” направило на адресу відповідача письмове повідомлення про відступлення права вимоги в сумі 153256,00 грн. на користь ТОВ „Дакорм” (поштове відправлення від 11.10.2011р. із описом вкладення отримано відповідачем 15.10.2011р. згідно поштового повідомлення про вручення).

21.09.2011р. між ТОВ „Дакорм” (цесіонарій) та ТОВ „Агропромислова компанія „Агрохімінвест” (цедент) було укладено договір №302, згідно якого було передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові на суму 527528,80 грн. та зобов'язаний сплатити цеденту суму грошових коштів в розмірі і в строки, визначені умовами цього договору між цедентом і ТОВ „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод” (боржник) (п.1 договору №302).

Згідно п.2, 3 договору №302 цесіонарій стає новим кредитором у зобов'язанні, яке виникло між цедентом та боржником на підставі договору укладеного в спрощений спосіб, що підтверджується наступними видатковими накладними: №762 від 13.08.2009 р. на суму 14 210,80 грн., №766 від 14.08.2009р. на суму 214 000,00 грн., №791 від 19.08.2009р. на суму 64 800,00 грн., №799 від 26.08.2009р. на суму 20 518,00 грн., №868 від 01.09.2009р. на суму 214 000,00 грн.

Відповідно до п.7, 8, 9 договору №302 передбачено, що цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язку останнього, що виникло на підставі договору укладеного в спрощений спосіб, шляхом оплати заборгованості в сумі 527 528,80 грн. До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що зазначені в пункті 2 цього договору та існують на момент укладення цього договору у зв'язку з не проведенням боржником розрахунків за поставлений товар. Цедент відповідає перед цесіонарієм за недійсність переданого за цим договором права вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку. Цесіонарій зобов'язується сплатити цеденту вартість отриманого права вимоги у розмірі 527 528,80 грн. протягом 1 календарного року з моменту укладення цього договору. Цедент зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим договором.

ТОВ АПК „Агрохімінвест” направило на адресу відповідача письмове повідомлення про відступлення права вимоги в сумі 527528,80 грн. грн. на користь ТОВ „Дакорм” (поштове відправлення від 11.10.2011р. із описом вкладення отримано відповідачем 15.10.2011р. згідно повідомлення про вручення).

25.10.2011р. позивачем направлено телеграму із вимогою сплатити борг в сумі 680784,80 грн. у семиденний строк із моменту отримання цієї вимоги в порядку ст.530 ЦК України.

У звязку із тим, що на дату вирішення даного спору борг в сумі 680784,80 грн. відповідачем не сплачено, позивач звернувся із позовом про стягнення вказаної суми боргу в примусовому порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ч.1 ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.ст.516, 517 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Із матеріалів справи слідує, що зобовязання відповідача по сплаті заборгованості в сумі 680784,80 грн. перед новим кредитором виникли по договорах відступлення права вимоги від 21.09.2011р. №301 та №302, відповідно до яких первісні кредитори, а саме ТОВ „Сояагрокорм” та ТОВ „АПК „Агрохімінвест” передали позивачу право вимагати від ТОВ „Кам`янець-Подільський комбікормовий завод” погашення боргу відповідно в сумі 153256,00 грн. та 527528,80 грн., всього в сумі 680784,80 грн.

При цьому, заборгованість в сумі 680784,80 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №740 від 23.07.2009 р. на суму 71 450,00 грн. (право вимоги відступається в сумі 70 706,00 грн.), №776 від 05.08.2009р. на суму 82 550,00 грн., №762 від 13.08.2009 р. на суму 14 210,80 грн., №766 від 14.08.2009р. на суму 214 000,00 грн., №791 від 19.08.2009р. на суму 64 800,00 грн., №799 від 26.08.2009р. на суму 20 518,00 грн., №868 від 01.09.2009р. на суму 214 000,00 грн. із відмітками про отримання товару відповідачем.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що відповідач, отримавши товар по вказаних вище видаткових накладних, як покупець, зобовязаний був оплатити вартість товару на вимогу кредитора, що передбачає досягнення усної домовленості щодо договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно вимог ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи слідує, що про зміну кредитора у зобовязанні відповідача було належними чином повідомлено згідно направлених на адресу останнього листів від ТОВ „Сояагрокорм” та ТОВ „АПК „Агрохімінвест”, які одержано відповідачем 15.10.2011р. згідно поштових повідомлень про вручення, поданих в матеріали справи.

При цьому, позивачем в порядку ст.530 ЦК України направлено відповідачу вимогу (телеграма від 25.10.2011р.) про сплату боргу в сумі 680784,80 грн.

За таких обставин, заявлена до стягнення заборгованість в сумі 680784,80 грн. підтверджується відповідними первинними документами, доказів про її сплату суду не подано.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо недійсності правочинів по видаткових накладних та про їх неукладення, судом до уваги не приймається, оскільки не узгоджується із предметом спору щодо стягнення боргу по договорах про відступлення права вимоги від 21.09.2011р. №301 та №302.

При цьому, вказані договори від 21.09.2011р. №301 та №302 на дату вирішення спору є чинними та недійсними не визнавались.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає заборгованість в сумі 680784,80 грн. такою, що заявлена правомірно, оскільки відповідає поданим доказам, фактичним обставинам справи та узгоджується із вимогами чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 5, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Дакорм”, с. Королівка Фастівський район Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод”, с. Гуменці Кам'янець-Подільського району про стягнення 680 784,80 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод”, с. Гуменці Кам'янець-Подільського району, вул. Вербицьке шосе,1 (код ЗКПО 35221819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дакорм” (08509, Київська область Фастівський район, с. Королівка, пров. Польовий,16 (код 37237396) 680784,80 грн. (шістсот вісімдесят тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 80 коп.) заборгованості, 6807,85 грн. (шість тисяч вісімсот сім гривень 85 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011р.:

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи;

2- позивачу (рекомен. із повідомл. згідно заяви)

3- відповідачу (рекоменд. із повідомл.)