Рішення № 20439820, 21.12.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2011 р.Справа № 14/59/5022-1389/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О. В.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія", вул. Гранична, 14а, м. Чортків, Тернопільська область, 48500

про врегулювання переддоговірного спору

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 611 від 06.01.2011 р.;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до ТОВ "Ваврик і Компанія" про внесення змін до договору на постачання природного газу №17/С-04 від 28.01.2011р. в редакції запропонованій позивачем та визнання 01.08.2011р. днем, з якого діє доповнення №7 від 30.07.2011р.

29 листопада 2011р. господарським товариством подано заяву про уточнення позовних вимог, із якої слідує, що позивач відмовляється від позову в частині визнання 01.08.2011р. днем, з якого діє Доповнення №7 від 30.07.2011р. В решті позовні вимоги підтримані ним в повному обсязі.

Представнику ПАТу в судовому засіданні 21.12.11 р. роз'яснено наслідки даної процесуальної дії. А зважаючи, що заява подана із дотриманням вимог ст. 22 ГПК України, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, то вона приймається судом і, як наслідок, в цій частині вимог провадження у справі слід припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, акціонерне товариство вказує на обовязковість виконання відповідачем постанов НКРЕ та п. 5.3 укладеного між учасниками спору договору №17/С-04 від 28.01.2011р., якими постачальнику надано право здійснювати перерахунок вартості спожитого газу за новими цінами у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів з даного приводу.

Відповідач згідно відзиву на позов, що підтриманий в судових засіданнях повноважним представником, заявлені вимоги вважає не обґрунтованими. При цьому товариство не заперечує проти внесення змін до Договору №17/С-04 щодо ціни на природний газ згідно Доповнення №7 від 30.07.2011р., але вважає що останні мають діяти не від 01.08.2011р., а починаючи з 20.09.2011р.

В судових засіданнях представникам сторін належні їм права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст.81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Строк вирішення спору судом продовжувався за правилами ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Зокрема, підставами їх виникнення є договори та інші правочини.

28 січня 2011р. між ВАТ "Тернопільгаз" (Постачальник) та ТОВ "Ваврик і Компанія" (Покупець) було укладено договір на постачання і транспортування природного газу №17/С-04 (далі - Договір №17/С-04), за умовами якого постачальна організація в 2011р. продає природній газ, а товариство з обмеженою відповідальністю приймає та оплачує його вартість і транспортування згідно з досягнутими домовленостями.

Пунктом 5.1 Договору №17/С-04 його контрагенти обумовили, що вартість одної тисячі кубічних метрів природного газу становить 3116.45 грн. в т. ч. ПДВ 20%.

Водночас учасники договірних відносин у п. 5.3 даної угоди передбачили, що вказана вище ціна може змінюватися, у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів щодо цього. В такому випадку в обовязковому порядку здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами.

Договір набрав чинності з дати його підписання сторонами та поширює свою дію на відносини з 01.01.2011р. до 31.12.2011р. включно (щодо поставки енергоресурсу), а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).

При вирішенні спору судом встановлено, що за час дії Договору №17/С-04 вартість газу змінювалась неодноразово. Причиною цього слугувало прийняття Національною комісією регулювання електроенергетики України ряду постанов, якими було затверджено граничний розмір цін на природній газ для промислових споживачів на відповідні періоди.

Учасники спору пояснили в судовому засіданні, що з наведених підстав ними укладались додаткові угоди до Договору №17/С-04. Востаннє, перед виникненням спору, контрагентами було укладено Доповнення №6 від 30.06.2011 року, яким змінена ціна природного газу та його транспортування з 01.07.2011 року.

В той же час, 28 липня 2011р. НКРЕ було прийнято постанову №1389 яка, згідно із її п.3, набрала чинності з 01.08.2011р.

Пунктом 1 наведеного правового акту затверджено граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на рівні 3023,50 грн. за 1000 м3 без ПДВ.

При цьому слід зазначити, що Законом України №3609 від 07.07.2011 р. з 1 липня до 1 жовтня 2011 року передбачено оподаткування операцій з постачання природного газу за нульовою ставкою податку на додану вартість. Наведений нормативно-правовий акт набрав чинності 06.08.2011р. , а відтак до спірних правовідносин він підлягає застосуванню саме з вказаної дати.

З огляду на викладені обставини, між позивачем та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" 31.08.2011р. було укладено додаткову угоду №3 до договору купівлі-продажу природного газу №14/186/10 від 16.11.2010р., відповідно до якої з 06.08.2011р. по 30.09.2011р. ціна за 1000 куб. м. природного газу становила 3023.50 грн. без урахування податку на додану вартість.

В подальшому, 15 вересня 2011р. позивачем на адресу відповідача направлено Доповнення №7 до Договору №17/С-04, яким запропоновано його п. 5.1 привести у відповідність до рішень прийнятих уповноваженими державою органів, передбачивши зокрема що:

- з 01 по 05 серпня 2011 року ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3628.20 грн., в тому числі ПДВ 604.70 грн.; з врахуванням цільових надбавок та витрат з транспортування - 4115.844 грн., в т. ч.. ПДВ 685.974 грн.;

- з 06 серпня 2011 року вартість одної тисячі кубічних метрів природного газу - 3023.50 грн. без податку на додану вартість, а разом зі всіма витратами - 3499,05 грн., в тому числі ПДВ нараховане на цільову надбавку та витрати по транспортуванню 69.18 грн.

Пунктом 2 Доповнення визначено, що останнє діє з 01.08.2011р. до кінця дії договору і є його невід'ємною частиною.

Відповідач, не заперечуючи щодо запропонованої вартості природного газу, не погодився з терміном, коли запропоновані зміни до договору мали б вступити в законну силу.

При цьому товариство з обмеженою відповідальністю у протоколі розбіжностей встановило дату початку дії Доповнення №7 - 20.09.2011р. , аргументуючи свою позицію тим, що саме цього числа йому Постачальником у встановленому порядку було доведено нову ціну на енергетичний ресурс.

З огляду на недосягнення контрагентами згоди, позивачем передано спір з даного приводу на вирішення господарському суду

Заслухавши доводи представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Частиною 2 статті 189 ГК України передбачено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Відповідно до частин 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які регулюються уповноваженими органами державної влади.

Статтями 189, 191 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін. Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України № 213/95 від 14.03.1995 року ( далі-Положення), НКРЕ України формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на газ.

Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 року, НКРЕ України наділена повноваженнями щодо встановлення граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.

З наведеного слід зробити висновок, що ціни на природний газ є цінами, щодо яких здійснюється державне регулювання.

У пункті 5.4 Договору №17/С-04, його контрагенти домовились, що вартість однієї тисячі кубічних метрів енергоносія у відповідному періоді споживання газу буде встановлюватись на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноваженим державним органом.

Крім того, п. 5.3 даного правочину сторони узгодили, що у разі зміни ціни на газ та розміру витрат на реалізацію газу НАК "Нафтогаз України", ними в обовязковому порядку буде здійснено перерахунок за вже спожитий газ за новими цінами.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Наведені випадки контрагенти у спірному правочині передбачили, домовившись що за певних обставин може переглядатись ціна не тільки енергоресурсу, який буде поставлений в майбутньому, а і природного газу, який Покупцем вже спожитий.

Пунктом 1 постанови НКРЕ України №1389 від 28.07.2011р. затверджено граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання з 01 серпня 2011р.

Пунктом 13 Положення встановлено, що рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.

На виконання вказаного припису та постанови НКРЕ №1389, 31.08.2011 року, між позивачем та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" було укладено додаткову угоду №3 до договору купівлі-продажу природного газу №14/186/10 від 16.11.2010р., якою з 06.08.2011р. по 30.09.2011р. вартість однієї тисячі кубічних метрів природного газу приведена у відповідність до ціни, що встановлена на спірний період Національною комісію регулювання електроенергетики України.

Як наслідок, позивач після підписання додаткової угоди №3 з Національною акціонерною компанією, в силу переліченого вище законодавства був зобов'язаний врегламентувати цивільні правовідносини з усіма своїми контрагентами з урахуванням зміненої ціни природного газу, в тому числі того, який ними вже був спожитий.

При цьому слід зазначити, що такі ж правові позиції щодо аналогічних випадків висловив і Вищий господарський суд України у постановах №5/117 від 14.10.2010р., 27/156-09 від 24.02.2010р. та №2-31/2187-2009 від 02.02.2010р., копії яких знаходяться у справі.

З наведеного в сукупності суд констатує, що ПАТ "Тернопільгаз" правомірно направив на адресу відповідача для підписання Доповнення №7 від 30.07.2011р. в редакції яка ним запропонована, передбачивши що останнє діє з 01.08.2011р., а відтак заявлені у справі позовні вимоги, як належним чином обґрунтовані та у встановленому порядку доведені, слід задовольнити.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1,2,32-34, 44-49, п.4.ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Внести зміни до Договору на постачання та транспортування природного газу №17/С-04 від 28.01.2011р. згідно Доповнення №7 від 30.07.2011р., запропонованого Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз".

3. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" (вул. Гранична, 14а, м. Чортків, Тернопільська область, ідентифікаційний код 21154931) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503) - 42 (сорок два) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9424

СуддяО.В. Руденко

Повне рішення складено:

"27" грудня 2011р.