Ухвала суду № 20439639, 23.12.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2011 р. Справа № 5019/809/11

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зевс ЛТД»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»

про стягнення 65477 грн. 89 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_1. (довіреність №19 від 30.05.2011 року);

від відповідача : представник не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду», диск CD-R, серійний номер 131LH-13530.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зевс ЛТД»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»в особі Рівненської філії ТОВ «Експансія»про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 65477,89 грн., з яких: 62131,47 грн. основного боргу, 2273,37 грн. неустойки, 378,87 грн. 3% річних та 694,18 грн. інфляційних втрат.

21.06.2011 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить залишити без розгляду позовну заяву в частині стягнення 40679,00 грн. основного боргу, 1290,19 грн. пені, та 249,71 грн. 3 % річних, в звязку з тим, що позов в цій частині підлягає розгляду в господарському суді Київської області. Просить задоволити позов в частині стягнення 21452,47 грн. основного боргу за Договором поставки №550 РВ, укладеного між ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД»та ТОВ «Експансія»в особі Рівненської філії, 686,81 грн. пені, 125,19 грн. 3% річних, 1034,52 грн. інфляційних втрат.

24.06.2011 року позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд задоволити позов в частині стягнення 21452,47 грн. основного боргу за Договором поставки №550 РВ, укладеного між ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД»та ТОВ «Експансія»в особі Рівненської філії, 686,81 грн. пені, 125,19 грн. 3% річних, 750,84 грн. інфляційних втрат.

Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

06.06.2011 року відповідачем ТОВ «Експансія»в особі Рівненської філії ТОВ «Експансія»подано зустрічну позовну заяву, в якій заявник просить стягнути з ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД»заборгованість за Договором про надання послуг мерчандайзингу №673 від 01.03.2009 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зевс ЛТД», в сумі 40578,70 грн., пеню в сумі 2474,40 грн., 3% річних в сумі 1693,59 грн., та інфляційних втрат в розмірі 5332,72 грн..

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.06.2011 року зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто без розгляду.

15.06.2011 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»в особі Рівненської філії ТОВ «Еспансія» Приходою О.В. через канцелярію суду подано заяву про відвід судді. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.06.2011 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»в особі Рівненської філії ТОВ «Еспансія»про відвід судді залишено без задоволення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що подані позивачем в обґрунтування позову видаткові накладні на отримання товару не містять посилання на Договір поставки №550 РВ від 01.01.2009 року. Також відповідач просить передати справу №5019/809/11 за підсудністю до господарського суду Київської області, оскільки відповідно до Положення про Рівненську філію ТОВ «Експансія»у Рівненської філії відсутні повноваження на процесуальне представництво юридичної особи - ТОВ «Експансія».

За клопотанням сторін, на підставі ст.69 ГПК України, строк розгляду справи продовжений на пятнадцять днів.

В судове засідання представник відповідача не зявився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Відповідачем подано суду клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з неможливістю явки представника в судове засідання. Клопотання про відкладення відхилене судом, як необґрунтоване з огляду на наступне: представництво інтересів відповідача - юридичної особи не обмежено законом певним колом осіб і відповідно неможливість бути присутнім в судовому засіданні одного представника за різних умов не позбавляє відповідача права видати довіреність іншому представникові та направити його для участі в судовому засіданні. Крім того, суд враховує, що за клопотанням відповідача розгляд справи вже відкладався, а в судових засіданнях повноважним представником відповідача були надані пояснення по суті, подані наявні докази та відзив на позовну заяву. Слід також зазначити, що до клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем не подано суду доказів на підтвердження обставин зазначених в клопотанні. За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.1.1. Положення про Рівненську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія», затвердженого Загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (Протокол №04/07 від 04.07.2007 року) (далі - Положення) Рівненська філія ТОВ «Експансія»є відокремленим структурним підрозділом ТОВ «Експансія».

Відповідно до п.2.2 Положення філія не є юридичною особою, наділяється майном Товариства і діє на підставі затвердженого товариством Положення.

Відповідно до п.5.1.6. Положення філія для досягнення поставленої мети має право здійснювати від імені Товариства представництво в державних органах, перед юридичними та фізичними особами з питань діяльності Філії, представляти інтереси товариства в суді з усіма правами, що надані стороні в процесі, у справах по спорах, повязаних з діяльністю Філії.

01 січня 2009 року між ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД»(далі - Продавець) та ТОВ «Експансія»в особі директора Рівненської філії, що діяв на підставі Довіреності від 19.11.2007 року (далі - Покупець) було укладено Договір поставки №550 РВ на виконання умов якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах даного договору (п 1.1. договору.)

Відповідно до п.1.2 Договору Товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами договору в Специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в Замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку.

Позивач просить суд стягнути з ТОВ «Експансія»в особі Рівненської філії ТОВ «Експансія»заборгованість за Договором поставки №550 РВ від 01.01.2009 року заборгованість за поставлений товар в розмірі 21452,47 грн..

На підтвердження позовних вимог позивачем надано суду видаткові накладні на отримання товару №00004677 від 13.12.2010 року на суму 1073,70 грн., №00006173 від 16.12.2010 року на суму 2642,30 грн., №00007430 від 20.12.2010 року на суму 3267,23 грн., №00008868 від 23.12.2010 року на суму 5273,78 грн., №00010504 від 27.12.2010 року на суму 7889,46 грн., №00010823 від 28.12.2010 року на суму 1566,38 грн..

За змістом ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами. Слід зазначити, що нормативно-правові акти не містять вимоги зазначати у видатковій накладній підставу для здійснення господарської операції, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємств, враховуючи, що всі ці дані зазначені безпосередньо у договорі, на виконання якого, як стверджує позивач, ним й була здійснена поставка товару відповідачу.

Видаткові накладні надані позивачем в якості доказу отримання відповідачем товару на виконання умов Договору поставки №550-РВ від 01.01.2009 року.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що між сторонами існує інший договір, ніж наявний в матеріалах справи Договір поставки, на який посилається позивач. Відповідач не заперечив факт отримання вказаного товару, та не надав суду доказів існування між сторонами іншого договору поставки.

Відповідно до положень п.2.9 Договору поставки представники сторін, що здійснювали передачу і приймання товару, що поставляється за Договором, до виконання відповідної операції, зобовязані надати своєму контрагенту (стороні) оригінал доручення, що надає певній особі право робити дану операцію. Така особа також повинна мати доручення, яким буде передбачено право даної особи на представлення інтересів відповідної Сторони при виявленні розбіжностей по кількості та якості Товару, що поставляється, складання і підписання відповідного акта. Якщо зазначена довіреність буде відсутня у особи, яка доставила товар, але при прийманні товару виникли розбіжності за кількістю, якістю товару або нестачі всіх або деяких супроводжуючих документів, Постачальник даним пунктом Договору підтверджує, що особа, яка доставила товар Покупцю, є його належним представником, має повноваження на здійснення приймання-передачі товару та підписання відповідних актів.

Відповідно до п.2.10 Договору сторони погодили, що передача товару Постачальником і його приймання Покупцем по найменуванню, кількості (вазі), кількості і ціні проводиться на підставі товарної (товарно-транспортної) накладної тільки відповідно до погодженого товарного Замовлення. Покупець приймає товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у погодженому сторонами Замовленні та Специфікації.

Відповідно до п.2.17 Договору сторони погодили, що Постачальник буде вважатись таким, що виконав зобовязання за поставкою, якщо він поставив товари Покупцю до місця, визначеного у Замовленні, із усією супровідною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та цим Договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам, передбаченим законом України, Замовленню та умовам Договору.

Відповідно до п.4.3. Договору документи, що відносяться до Товару і супровідні документи повинні відповідати уніфікованим формам первинної облікової документації. Товар повинен супроводжуватись товарною (товарно-транспортною накладною) в кількості не менше трьох екземплярів, а також податковою накладною. Разом з товаром повинні передаватись документи, що підтверджують його якість, безпеку, довіреність представника, в письмовому вигляді погоджене Замовлення на відповідну партію, а також інші, передбачені законом чи іншими правовими актами документи.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документарне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення. (п. 2.2. Положення).

Згідно з пунктом 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей регламентовано Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» від 16.05.96 р. № 99 (зареєстровано в Мін'юсті України 12.06.96 р. за № 293/1318, зі змінами та доповненнями, за текстом Інструкція № 99), дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Відповідно до п. 3 Інструкції № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

У пункті 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, зазначено, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до положень ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано суду Генеральне доручення №7-2010/РВ від 31.12.2009 року на отримання товарно-матеріальних цінностей за накладними ТОВ «Зевс Лтд», відповідно до якої відповідач повідомив позивача про зразок печатки (штампу) та матеріально-відповідальних осіб, що будуть отримувати товар.

Видаткові накладні на отримання товару №00004677 від 13.12.2010 року на суму 1073,70 грн., №00006173 від 16.12.2010 року на суму 2642,30 грн., №00007430 від 20.12.2010 року на суму 3267,23 грн., №00008868 від 23.12.2010 року на суму 5273,78 грн., №00010504 від 27.12.2010 року на суму 7889,46 грн., №00010823 від 28.12.2010 року на суму 1566,38 грн. містять печатку відповідача та підписи осіб, зазначених у Генеральній довіреності відповідача.

Відповідно до положень п.2.19 Договору сторони погодили, що перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими особами Покупця товарної (товарно-транспортної) накладної.

Згідно п.5.10 Договору сторони погодили, що у випадку необхідності повернення товару Постачальнику, Покупець рекомендованим листом (телеграмою) попереджає Постачальника та повідомляє кількість товару, що підлягає поверненню.

В матеріалах справи відсутні докази повернення товару відповідачем.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначається, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.3.6. Договору оплата за поставлений товар провадиться протягом 60 календарних днів з дати поставки за умови, що Постачальник виконав умови п.3.5. Договору.

Відповідно до положень п.3.5. Договору обовязковою умовою для оплати поставленого товару є: наявність у Покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України порядку Товарної (товарно-транспортної) накладної і податкової накладної, а також інших документів, передбачених п.4 Договору. При відсутності одного з зазначених документів, включаючи неналежне їх оформлення, розбіжності у відомостях чи даних, оплата за поставлений товар покупцем не провадиться до усунення постачальником такого порушення та надання всіх належним чином оформлених документів.

Позивач зазначив, що ним про поставця товару було передано покупцю всі необхідні документи визначені п.3.5. Договору.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.2. Договору сторони погодили, що в випадку невиконання Покупцем зобов'язань, передбачених п.3.6. Договору, останній зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення до дня повного погашення заборгваності.

Позивачем на суму заборгованості в розмірі 21452,47 грн. за період з 28.02.2011 року по 09.05.2011 року нараховано пеню в розмірі 686,81 грн., 125,19 грн. 3% річних, 750,84 грн. інфляційних втрат. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 21452,47 грн. основного боргу за Договором поставки №550 РВ, укладеного між ТОВ «Компанія «Зевс ЛТД»та ТОВ «Експансія»в особі Рівненської філії, 686,81 грн. пені, 125,19 грн. 3% річних, 750,84 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»(код ЄДРПОУ 352786244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зевс ЛТД»(код ЄДРПОУ 30362061) заборгованість за поставлений товар в розмірі 21452,47 грн., 686,81 грн. пені, 125,19 грн. 3% річних, 750,84 грн. інфляційних втрат, витрати на оплату державного мита в розмірі 230,15 грн. та витрати на оплату інформаіцйно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн..

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано «27» грудня 2011 року

<Текст ><Текст ><Текст >