Ухвала суду № 20439616, 20.12.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2011 р. Справа № 5019/2653/11

За позовом Публічного акціонерного товариства “Іскра”

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення в сумі 12282 грн. 45 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ПІК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Іскра” звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою № 13/3183 від 09.11.2011 року, згідно якої просить стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на свою користь 11000 грн. 00 коп. заборгованості, 446 грн. 60 коп. витрат від інфляції, 233 грн. 26 коп. 3% річних та 602 грн. 59 коп. пені.

05.12.2011 року позивач подав клопотання, в якому, в звязку з сплатою відповідачем основної заборгованості в сумі 11000 грн. 00 коп., просить стягнути з відповідачів на свою користь 446 грн. 60 коп. витрат від інфляції, 233 грн. 26 коп. 3% річних та 602 грн. 59 коп. пені.

Представник позивача в судове засідання 20.12.2011 року не зявився, проте 19.12.2011 року надіслав на адресу господарського суду Рівненської області клопотання, в якому просить провести слухання справи за відсутності свого представника.

Відповідач в судове засідання 20.12.2011 року не зявився, проте в судовому засіданні 06.12.2011 року відповідач вказав, що сплатив основну заборгованість в сумі 11000 грн. 00 коп. та заперечив проти позовних вимог в частині стягнення інфляційних, 3% річних та пені. Про дату,час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що стверджується підписом відповідача в протоколі судового засідання.

Вивчивши у відкритому судовому засіданні подані позивачем та відповідачами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариство “Іскра” на підставі погодженої заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом №1101/11 від 10.01.2011 року надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 транспортні послуги, що підтверджується актом №ТІ-0000025 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 18.01.2011 року та міжнародною товарно-транспортною накладною № 0175774 від 12.01.2011 року.

Відповідно до заявки вартість перевезення вантажу становить 11000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.

У відповідності до умов заявки відповідач зобовязався оплатити надані послуги протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання оригіналів документів від перевізника.

07.02.2011 року позивачем були направленні відповідачу оригінали рахунку-фактури № ТІ-0000025 від 18.01.2011 року, акт № ТІ-0000025 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 18.01.2011 року та міжнародну товарно-транспортну накладну №0175774 від 12.01.2011 року, що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції позивача та списом поштових відправлень №103 від 07.02.2011 року.

На момент подачі позову до господарського суду Рівненської області (21.11.2011 року) заборгованість відповідача перед позивачем за наданні послуги по перевезенню становила 11000 грн. 00 коп..

28.11.2011 року після порушення провадження по справі відповідачем сплачено основну заборгованість в сумі 11000 грн. 00 коп., що підтверджується реєстром документів станом на 28.11.2011 року. Таким чином, станом на 20.12.2011 року у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за надані послуги по перевезенню наданні на підставі погодженої заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 1101/11 від 10.01.2011 року.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 11000,00 грн. підлягає припиненню.

За прострочення оплати основної заборгованості позивачем на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нараховано інфляційні втрати за період з березня 2011 року по жовтень 2011 року в розмірі 446 грн. 60 коп. та 3% річних за період з 25.02.2011 року по 10.11.2011 року в розмірі 233 грн. 26 коп.. Крім того, позивачем на підставі статей 231 та 232 Господарського кодексу України нараховано пеню за період з 25.02.2011 року по 10.11.2011 року в розмірі 602 грн. 59 коп..

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В заявці на перевезення вантажу автомобільним транспортом №1101/11 від 10.01.2011 року відсутнє, в розумінні статті 547 Цивільного кодексу України, письмове застереження щодо забезпечення виконання зобовязання у формі неустойки (пені).

Таким чином, на підставі вищевикладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 602 грн. 59 коп. суперечать нормам чинного законодавства, а відтак не підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевказане суд прийшов до висновку, що правомірними та такими, що ґрунтуються на законі, а відтак підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача 446 грн. 60 коп. інфляційних та 233 грн. 26 коп. 3% річних. На підставі частини 2 ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись п.1.ч.1 ст.80, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 11000,00 грн. припинити.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_2 в ФБ ТОВ “Фінанси та Кредит”, МФО 333603) на користь Публічного акціонерного товариства “Іскра” (код ЄДРПОУ 00214244, 79066, м.Львів, вул.Вулецька, буд.14, р/р № 26000013891980 в філії ЗРУ ПАТ Банк “Фінанси та Кредит”, МФО 325923) 466 грн. 60 коп. інфляційних, 233 грн. 26 коп. 3% річних та 1411 грн. 50 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний “26” грудня 2011 року

<Текст ><Текст ><Текст >