Рішення № 20438780, 26.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2011 р.

Справа № 8/17-4128-2011

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача не з’явився,

від відповідача Слюсар М.М., Бакалейко М.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА” до Державного підприємства „Одеська залізниця” про стягнення 6661,63 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.10.2011 р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/17-4128-2011, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 31.10.2011 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 31.10.2011 р. оголошено перерву до 09.11.2011 р., у судовому засіданні 09.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 30.11.2011 р., у судовому засіданні 30.11.2011 р. –на 26.12.2011 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їхніх представників.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2011 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду спору до 28.12.2011 р.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 26.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА” (далі –ПАТ „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” (далі –ДП „Одеська залізниця”) 6661,63 грн. вартості нестачі вантажу.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ПАТ „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА” посилається на ст.924 ЦК України, ст.3 Закону України „Про залізничний транспорт”, ст.ст.105,110,114,129,130,131,133 Статуту залізниць України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України, контракт від 20.12.2010 р. № 13/2011 з додатками, рахунок-фактуру від 26.04.2011 р. № 327, залізничну накладну від тієї ж дати № 47580071, комерційний акт від 27.04.2011 р. БК 391620, витяг з книги за формою ВУ-14, пам’ятки про подавання та забирання вагонів від 25.04.2011 р. № 278 та 26.04.2011 р. № 211 відповідно тощо.

ДП „Одеська залізниця” у відзиві на позов просить у задоволенні вимог відмовити, оскільки завантаження в технічно не справний вагон здійснювалось силами та засобами ПАТ „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА”, яке могло бачити несправність, проте жодних заходів по її усуненню або відмови від вагону не вжило. Також перевізником надано власний розрахунок ціни позову, згідно якого з урахуванням курсу НБУ станом на день складання комерційного акту вартість недостачі становить 6654,69 грн.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач звертає увагу суду на той факт, що працівниками залізниці перед навантаженням проведено перевірку та установлено технічну справність вагону, про що зроблено відмітку у книзі за формою ВУ-14.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив таке.

На виконання контракту від 20.12.2010 р. № 13/2011 з додатками, укладеного між ВАТ „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА”, правонаступником якого ПАТ „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА”, (продавець) і Компанією „Greyridge coal and shipping” (покупець), 26.04.2011 р. зі станції відправлення Вечірній Кут Придніпровської залізниці ПАТ „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА” (відправник) на станцію призначення Ізмаїл Одеської залізниці для порту Ізмаїл (одержувач) для переправлення в Республіку Сербія відправлено, зокрема, вагон № 65888901 з рудою залізною агломераційною в кількості 71000 кг, що підтверджується залізничною накладною та квитанцією про приймання вантажу № 47580071 на маршрут або групу вагонів.

Згідно відміток у накладній руда завантажена у вагон засобами відправника навалом; вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами МТУ МО розділу 10/101 від 30.10.2008 р.

27.04.2011 р. на перегоні Знам’янка складено акт загальної форми № 1093, в якому зазначено, що у вагоні № 65888901 за допомогою відео спостереження виявлено сліди течі по хребтовій балці з обох боків, поглиблення розміром 2000 мм на 2000 мм над 5,6,7 вивантажувальними люками; вагон відкріплено для перевантаження.

Того ж дня на станції Котовськ Одеської залізниці оформлено акт № 5 про технічний стан вагону, згідно із яким у вагоні № 65888901 виявлено несправність у вигляді неприлягання люків між верхнім листом та люком; у висновку стосовно можливої втрати вантажу внаслідок несправності вказано про неякісне пред’явлення вагону під навантаження та невжиття заходів вантажовідправником по закладанню щілин.

Окрім цього на станції Котовськ Одеської залізниці складено комерційний акт від 27.04.2011 р. БК 391620, яким встановлено, що: під час перевантаження вагону № 65888901 на перегоні Знам’янка виявлено недостачу 9600 кг; по документу значиться вантаж руда вагою відправника 71000 кг; в ході перевантаження на станції Котовськ виявлено нетто 60900 кг, тобто недостача становить 10100 кг; над 5,6,7 вивантажувальними люками містяться поглиблення розміром 2000 мм на 2000 мм, сліди течі по хребтовій балці з обох боків; неприлягання люків 5 та 7; течі на станції Котовськ немає; вагон технічно не справний.

Після складання акту про технічний стан вагону та комерційного акту вантаж дослано до місця призначення, про що свідчить накладна від 28.04.2011 р. № 41216243.

Після надходженні вагону № 65888901 з вантажем на станцію призначення Ізмаїл Одеської залізниці вантаж виданий одержувачу –ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”. Останній передав право на пред’явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику, що підтверджується написом на залізничній накладній, здійсненим на підставі ст.133 Статуту залізниць України.

В подальшому вантажовідправник звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченої під час перевезення руди у розмірі 6661,63 грн. (маса відповідальної недостачі із вирахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу та встановленого в контракті показника вологості –3,34% визначена як 9076 кг; вартість вантажу 92,05 дол. США з ПДВ за 1 метричну тону –по рахунку-фактурі від 26.04.2011 р. за курсом НБУ станом на 21.09.2011 р.).

Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Виходячи з ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна від 26.04.2011 р. № 47580071 свідчить про укладення між ВАТ „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА” (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця” (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

Із залізничної накладної вбачається, що завантаження вантажу у вагон № 65888901 здійснювалося відправником, який приписами ч.3 ст.308 ГК України, ч.1 ст.918 ЦК України, ст.32 Статуту залізниць України зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

Статтею 31 Статуту залізниць України зобов’язано залізницю подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери.

У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю (абз.3 п.3.9 роз’яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами)).

Господарський суд Одеської області, дослідивши текст акту про технічний стан вагону від 27.04.2011 р. № 5 та комерційного акту від тієї ж дати БК 391620, відзначає, що навантаження відправником здійснювалось у вагон з явними технічними несправностями, які ВАТ „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА” могло побачити, проте з невідомих причин будь-яких заходів по усуненню дефектів не вжило, в зв’язку з чим має нести відповідальність за втрату вантажу в процесі перевезення.

Разом з тим, ч.1 ст.110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

В ст.111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Акт загальної форми від 27.04.2011 р. № 1093 та комерційний акт від 27.04.2011 р. БК 391620, в яких зазначено, що у вагоні № 65888901 виявлено поглиблення розміром 2000 мм на 2000 мм над 5,6,7 вивантажувальними люками, можуть підтверджувати те, що недостача у вагоні є результатом втрати вантажу під час перевезення. При цьому ДП „Одеська залізниця” не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, що свідчить про втрату й з вини перевізника вантажу.

Відтак, господарський суд вважає, що, з огляду на встановлення судом обопільної вини у втраті вантажу та об’єктивну неможливість вирахування точної кількості втраченого товару внаслідок неправомірних дій позивача та відповідача, перевізник –за втрату частини вантажу в процесі перевезення та вантажовідправник –за навантаження руди в технічно несправний вагон мають нести відповідальність в рівній мірі.

В ст.ст.114,115 Статуту залізниць України закріплено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі...; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу...

Враховуючи наведене, ПАТ „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА” правомірно заявлено до стягнення завдані неправомірними діями перевізника вантажу збитки в розмірі дійсної вартості руди в сумі 3327,33 грн. (6654,66/2), розрахунок якої здійснено судом, виходячи з таких показників:

- вартість руди за 1 метричну тону з ПДВ – 92,05 дол. США, яка вказана в рахунку-фактурі відправника вантажу від 26.04.2011 р. № 327;

- маса відповідальної недостачі із вирахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу (10100 кг) та передбаченого контрактом коефіцієнту вологості, на який зменшується маса товару, –3,34% (314 кг) –9076 кг;

- курс НБУ станом на день складання комерційного акту –7,9654 грн. за 1 дол. США.

При цьому господарський суд вважає помилковим застосування в розрахунку позовних вимог курсу НБУ станом на 21.09.2011 р., оскільки за правилами ч.5 ст.114 Статуту залізниць України залізниця не повинна нести відповідальність у вигляді курсової різниці валют.

Посилання ПАТ „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА” на витяг з книги за формою ВУ-14, пам’ятки про подавання вагонів від 25.04.2011 р. № 278 та забирання вагонів від 26.04.2011 р. № 211 як на підставу того, що навантаження здійснювалось відправником у технічно справний вагон, являються хибними, т.я. зміст названих документів суперечить акту про технічний стан вагону та комерційному акту, в якому за правилами ст.129 Статуту залізниць України фіксуються передумови для притягнення до матеріальної відповідальності контрагентів за договором залізничного перевезення та на відомості якого (комерційного акту) не подавалась письмова скарга в порядку п.16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855 (із змінами).

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код 01071315) на користь Публічного акціонерного товариства „ЄВРАЗ СУХА БАЛКА” (50015, Дніпропетровська обл., м. Кривий ріг, вул. Конституційна, 5; код 00191329) 3327/три тисячі триста двадцять сім/грн. 33 коп. вартості недостачі вантажу, 50/п’ятдесят/грн. 95 коп. державного мита та 117/сто сімнадцять/грн. 88 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 28.12.2011 р.

Суддя Лічман Л.В.