Рішення № 20438592, 23.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2011 р.Справа № 13/17-4317-2011 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

про стягнення 1980,54 грн.

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився

Суть спору: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 1980,54 грн.

Відповідач заперечень щодо позову не подав. Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Беручи до уваги, що:

Згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту від 20.04.2010р. № АС 003463, укладеним між позивачем та страхувальником ОСОБА_1, був застрахований транспортний засіб "Toyota Avensis", державний номер НОМЕР_1. Відповідно до умов зазначеного договору страхування позивач у разі настання страхового випадку зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування.

Згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8229911 Приватним акціонерним товариством "Міська страхова компанія" був застрахований транспортний засіб "Volkswagen Caddy", державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2. Відповідно до умов зазначеного полісу Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія" взяло на себе обовязок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу "Volkswagen Caddy", державний номер НОМЕР_2, особою, відповідальність якої застрахована.

09.02.2011р. о 09 год. 40 хв. в місті Києві на вулиці Полярній, 16 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Toyota Avensis", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1., та транспортного засобу "Volkswagen Caddy", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої автомобілю "Toyota Avensis", державний номер НОМЕР_1 завдано технічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 11.03.2011р. по справі № 3-2189/2011р. дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 13.3 Правил дорожнього руху України.

11.02.2011р. ОСОБА_1. звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку.

25.03.2011р. на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція "Експертиза та оцінка" було проведено автотоварознавче дослідження транспортного засобу "Toyota Avensis", державний номер НОМЕР_1, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу в результаті пошкоджень при дорожньо-транспортній пригоді.

13.04.2011р. ОСОБА_1. звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

29.04.2011р. на підставі звіту ТОВ "Агенція "Експертиза та оцінка" від 25.03.2011р. № 74 позивачем був складений страховий акт № АС-003374 та розрахунок суми страхового відшкодування, яке склало 1980,54 грн.

На підставі зазначених документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 1980,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2989 від 05.05.2011р.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, якого було визнано винним у скоєні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, був укладений поліс обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8229911 з відповідачем, який передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь якою особою, яка експлуатує його на законних підставах. Позивач на адресу відповідача надіслав регресну вимогу № 15/04/8.04/340-11 від 20.06.2011р. щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 1980,54 грн. Однак, Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія" відповіді на зазначений лист не надало та кошти на рахунок позивача не перерахувало.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та відповідно до ст.ст. 526, 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 3, 5, 6, 15, 22, 29, 37 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягають задоволенню у заявленій сумі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-Б/1, код 30244124) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, код 35429675, п/р 26509301956 в ВАТ "Ощадбанк" філія Головне управління по м. Києву та Київській області, МФО 322669) страхове відшкодування у розмірі 1980 (одна тисяча девятсот вісімдесят) грн. 54 коп., держмито у сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя Панченко О.Л.

Повний текст рішення складений та підписаний 28.12.2011р.