Ухвала суду № 20436557, 23.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"23" грудня 2011 р.№ 31/17-2011-2595 СУДДЯ РОВИНСЬКИЙ О.Ю., розглянувши заяву Управління пенсійного фонду України ( надалі УПФУ ) в Татарбунарському районі Одеської області, яка надійшла до суду 19.12.2011 р. та зареєстрована за № 7764/2011 про визнання банкрутом відсутнього боржника Селянського фермерського господарства „ОСОБА_1” ( 68113, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ). ВСТАНОВИВ: 19.12.2011 р. УПФУ в Татарбунарському районі Одеської області звернулася до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника Селянського фермерського господарства „ОСОБА_1” - банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон №2343-ХІІ ), у звязку з наявною заборгованістю у боржника перед бюджетом, по сплаті нарахованих штрафних санкцій, на загальну суму у розмірі 5 610 грн. 00 коп. та відсутністю боржника за місцезнаходженням. Заява УПФУ в Татарбунарському районі Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника Селянського фермерського господарства „ОСОБА_1” підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Пунктом 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону (№ 2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин підприємець боржник або керівні органи боржника юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону (№ 2343-ХІІ).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає ці самі „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно ст. 1 Закону (№ 2343-ХІІ) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

При визначенні розміру вимог за грошовими зобовязаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобовязання (абзац сьомий статті 1 Закону (№ 2343-ХІІ) це зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобовязань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

До складу грошових зобовязань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобовязання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоровю громадян, зобовязання з виплати авторської винагороди, зобовязання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі, як це передбачено п. 14 Постановою пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство".

Згідно наданих матеріалів, вбачається, що УПФУ в Татарбунарському районі Одеської області, звернулася до суду з заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника Селянського фермерського господарства „ОСОБА_1” у звязку з неспроможністю останнього сплатити заборгованість по штрафним санкція у сумі 5 610 грн. 00 коп., в підтвердження чого надало до суду виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 р. по справі № 2-а-2077/09/1570 про стягнення з Боржника заборгованості по штрафним санкціям у сумі заявлених грошових вимог, постановами ВДВС Татарбунарського районного управління юстиції від 22.12.2010 р. та від 28.07.2011 р. про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючим органом є орган Пенсійного фонду України - стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст. 13 Закону України „Про систему оподаткування” в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори ( обовязкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.

Податки і збори ( обовязкові платежі), справляння, яких не передбачено Законом України "Про систему оподаткування" сплаті не підлягають.

На підставі наведеного, Закон не відносить суми неустойки ( штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства до категорії податків і зборів ( обовязкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні" пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

З такою правовою позицією погоджується Вищий господарський суд України у Постановах від 04.11.2008 р. по справі № 04-05/27-33-8б, від 23.12.2008р. по справі № 17/Б-1072, від 16.03. 2010 р. по справі № Б24/413-09.

Таким чином, заборгованість по сплаті штрафних санкцій не може являтись основним грошовим зобовязанням боржника, а тому у господарського суду відсутні підстави порушення провадження у справі про банкрутство із застосуванням до боржника спрощеної процедури банкрутства, передбаченої ст.52 Закону (№ 2343-ХІІ), а тому заява УПФУ в Татарбунарському районі Одеської області підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області (68100, Одеська область, м. Татарбунари, вул. Котовського 14. Код 24532374) про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника Селянського (фермерського) господарства „ОСОБА_1” (68113, АДРЕСА_1. Ідентифікаційний код НОМЕР_1) - повернути без розгляду.

2.Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3.Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 15 аркушах та конверт.

Суддя </підпис/ >Ровинський О.Ю.