Рішення № 20436502, 20.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2011 р.Справа № 5/17-4313-2011 За позовом: Публічного акціонерного товариства „Західенерго” До відповідачів: 1. Державного підприємства „Одеська залізниця”

2. Публічного акціонерного товариства ЦЗФ „Октябрьська”

про стягнення 2490,25 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 29.04.2011р.;

Від відповідача 1: ОСОБА_2. довіреність від 15.03.2011р.;

ОСОБА_3. довіреність від 04.01.2011р.

Від відповідача 2: не зявився

Суть спору: Публічне акціонерне товариство “Західенерго” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства “Одеська залізниця” (відповідач -1) та з ВАТ “Павлоградвугілля”(ВАТ “ЦЗФ “Павлоградська”) (відповідач-2) вартості недостачі вантажу в сумі 2490,25 грн.

На підставі заяви Публічного акціонерного товариства „Західенерго” ( вх. 39413 від 17.11.2011р ) та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.05.2011р. здійснено заміну назви первісного відповідача -2 з Відкритого акціонерного товариства ЦЗФ „Октябрьська” на Публічне акціонерне товариства „ДТЕК Октябрьська ЦЗФ”.

У відзиві на позов за вх. 41825 від 05.12.2011р. відповідач -1 просить суд відмовити у задоволені позову щодо стягнення вартості недостачі вантажу з відповідача -1, з посиланням при цьому на те, що відповідно до записів у залізничній накладній завантаження вагону проводилось на підприємстві вантажовідправника (відповідач-2), його силами і засобами та ним же самостійно визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці, а при надходженні вантажу на станцію призначення встановлено, що вантаж надійшов у технічно справному вагоні, сліди втрати вантажу відсутні, маркування не порушено.

Відповідач-2 у засідання суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу-2, яке ним отримано 08.11.2011р..

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Публічного акціонерного товариства ДТЕК „Октябрьська ЦЗФ” є саме та адреса, яка вказана у позовній заяві.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідач-2 відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні 20.12.2011р. за участю представників позивача і відповідача-1 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд встановив:

17.08.2010р. зі станції відправлення Ординська Донецької залізниці ВАТ “ЦЗФ Октябрьська” (відправник, відповідач-2) на адресу ВАТ “Західенерго”(одержувач, позивач) відправлений вантаж камяне вугілля марки Г-газовий у кількості 264200 кг., в т.ч. у піввагоні № 66375312 у кількості 64800 кг, що підтверджується залізничною накладною на маршрут або групу вагонів № 52679158.

Відповідні відмітки у вказаній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника (позивач), навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно з розділом 2 параграфами 1-3,5,8,9 ТУ правильно, із застосуванням катка.

Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Господарським судом встановлено, що під час надходження цього вантажу на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці проведена комісійна перевірка маси вантажу у вагоні № 66375312 за письмовою заявою вантажоотримувача та встановлено недостачу вугілля в кількості 4150 кг., а також виявлено, що завантаження у вагон рівномірне, вагон прибув у технічно справному стані, без ознак втрати вантажу, каток застосований, відсутнє маркування вантажу, наявні природні скоси з обох сторін вагону по всій ширині вагону на довжину 1-2 люків 1,3 м, поглиблення відсутні, двері люка щільно закриті, теча вантажу відсутня, вантаж в вагоні вміститися міг. В порушення Збірника 7 п.6 вантажовідправником не нанесена захисна плівка. Про виявлені обставини на станції Ладижин Одеської залізниці складений комерційний акт БО 646503/36 від 21.08.2010р. і вантаж виданий одержувачу, який в свою чергу звернувся до суду з даним позовом про стягнення вартості недостачі вантажу в сумі 2490,25 грн. з вантажовідправника (відповідач-2) та з перевізника (відповідач-1).

Розрахунок вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, свідчить, що маса відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі у розмірі 1% маси нетто вантажу, становить 4 150 кг, а її вартість 2490,25 грн., виходячи із вартості вантажу в сумі 621,18 грн. за 1 тону, із врахуванням наданої знижки по вологості 4,55% в сумі 98,92 грн. та ПДВ. При цьому вартість вугілля в сумі 621,18 грн. за 1 тону визначена позивачем на підставі Специфікації № 08/10-Л до договору поставки № 02-10/2-ЕНП від 01.03.2010р., який укладений між Державним підприємством „Вугілля України” ( постачальник ) та ВАТ „Західенерго” ( покупець ).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між відповідачем-2 (вантажовідправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон № 66375312 здійснювалося відправником (відповідач-2), а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобовязаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. У ст.31 Статуту залізниць України також встановлено, що відправник зобовязаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження з виконанням Технічних умов. Вимоги щодо перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлені і у відповідних Правилах, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. № 62 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за № 796/5987.

Разом з тим відповідні відмітки вантажовідправника у залізничній накладній свідчать, що у вагон відкритого типу № 66375312 вантажовідправником завантажено вугілля у кількості 64800 кг і завантаження вугілля здійснено вантажовідправником відповідно до розділу 2 параграфів 1,2,3,5,6,8,9 Технічних умов розміщення і кріплення вантажів, вантаж маркований і ущільнений у вигляді трапецієвидної шапки.

Отже, вантажовідправником вжиті такі заходи щодо забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення, як: розрівняння і ущільнення вугілля (параграф 3-4 розділу 2 ТУ); ущільнення зазорів нижніх люків (параграф 5-6 розділу 2 ТУ). Вантаж зданий до перевезення залізниці, якою в свою чергу вантаж прийнятий до перевезення шляхом візуального огляду і жодних зауважень щодо неправильного завантаження цього вантажу не висловлено, що відповідає вимогам ст.24 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України. Комерційний акт складається для засвідчення зокрема обставини невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Крім того, приписами п.п. 2, 8, 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційні акти складаються для засвідчення зокрема обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт робиться відмітка на зворотному боці накладної. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Під час надходження цього вантажу на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці виявлено недостачу вантажу у вагоні № 66375312 в кількості 4 150 кг, а також встановлено, що: вантажовідправником застосований каток, але не нанесена захисна плівка; встановлено відсутність маркування вантажу; зазначено що вагон знаходиться у технічно справному стані, вантаж в вагоні вміститися міг та вказано на відсутність ознак втрати вантажу, а наявні природні скоси з обох сторін вагону по всій ширині вагону на довжину 1-2 люків глибиною 1,3 м, про що на станції призначення Ладижин Одеської залізниці складений відповідний комерційний акт БО 646503.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України комерційними актами та актами загальної форми засвідчуються обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності як залізниці, так і вантажовідправника та вантажоодержувача.

Таким чином виходячи із встановлених у комерційному акті обставин, які свідчать про те, що вантаж, який завантажений засобами відправника на станцію призначення прибув у технічно справному стані, за відсутністю ознак втрати вантажу, а також вимог ст.111 Статуту залізниці України, згідно з якою, залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу у вагоні № 66375312 на перевізника (відповідач-1).

Поряд з цим, обставини, які встановлені у комерційному акті щодо наявності природних скосів вантажу з обох сторін вагону по всій ширині вагону на довжину 1-2 люків 1,3 м свідчать про просипання вугілля під час його перевезення, що і призвело до незбереження вантажу під час його перевезення. При цьому таке незбереження вантажу можливе лише внаслідок непридатності вагону для перевезення такого виду вантажу, як вугілля, а придатність вагону для перевезення певного виду вантажу визначається вантажовідправником, оскільки саме ним здійснено завантаження вантажу у вагон № 66375312.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу у вагоні № 66375312 слід покласти на вантажовідправника (відповідач-2). Аналогічні положення щодо покладення відповідальності на відправника вантажу у випадку незбереження вантажу внаслідок непридатності вагону для перевезення певного виду вантажу встановлені і у п.3.9. Розяснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. № 04/5/225.

Відповідно до вимог п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р.№ 542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за № 796/5987, з метою забезпечення схоронності всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Як вбачається з комерційного акту БО 646503 вантаж марковано не було та в порушення Збірника 7 п.6 вантажовідправником не нанесена захисна плівка.

При цьому виходячи з того, що вимогами ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України передбачено обмежену відповідальність за недостачу вантажу лише залізниці, а не вантажовідправника, господарський суд задовольняє позовні вимоги ПАТ “Західенерго” в повному обсязі, виходячи із вартості вугілля в сумі 621,18 грн. за 1 тону, яка визначена позивачем на підставі Специфікації № 08/10-Л до договору поставки № 02-10/2-ЕНП від 01.03.2010р., який укладений між Державним підприємством „Вугілля України” ( постачальник ) та ВАТ „Західенерго” ( покупець ).

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства “Західенерго” задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Октябрьська ЦЗФ” ( 85043, Донецька область, с. Білицьке, вул. Красноармійська, буд.1, код ЄДРПОУ 00176549, р/р 26000301391 у відділені ВАТ „Ощадбанк” м. Добропілля, МФО 394158) на користь Публічного акціонерного товариства “Західенерго”(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 05470928, р/р 260033373803 в Вінницькому обласному управлінні ВАТ „Ощадбанк”, МФО 302076) вартість недостачі вантажу в сумі 2490 ( дві тисячі чотириста девяносто ) грн. 25 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3. Державне підприємство „Одеська залізниця” від відповідальності - звільнити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Погребна К.Ф.

Повний текст рішення підписано 23.12.2011 року