Постанова № 20426065, 26.12.2011, Київський районний суд м. Харкова

          Справа №2018/3-7342/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2011 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Чередник В.Є., розглянувши матеріал, що надійшов з Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м.Харкова, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює головним бухгалтером ДП „Харківський машинобудівний завод „ФЕД", мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 952 від 07.12.2011 р. при перевірці ДП „Харківський машинобудівний завод „ФЕД", який розташований за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 132, головним бухгалтером підприємства ОСОБА_1 допущено порушення встановленого законодавством порядку ведення податкового обліку, а саме завищення суми податкового кредиту та завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню зі підсумками серпня 2011 р. на суму 90436,9 грн.

В судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, про день слухання справи був повідомлений, направив до суду письмові пояснення в яких зазначив, що підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" відповідно до протоколу № 952 від 07.12.2011 р., складеного СДШ по роботі з ВПП у м. Харкові на підставі акту № 2169/41-018/14310052 від 15.11.2011 р. складеного про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»з питання дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість за період серпень 2011 р. по правовим відносинам з ПП "Баварія - Ф" (код ЄДРПОУ 31635757) не має.

Відповідно висновків даного акту зазначено, що перевіркою встановлені порушення з боку ДП "ХМЗ"ФЕД" п. 198.3 статті 198, п. 200.1, п. 200.3, абз. «а»п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, підприємством завищено суму бюджетного відшкодування серпня 2011р. на суму 90436,90 грн.

З такими висновками ОСОБА_1 не згоден з наступних підстав:

Між ДП „ХМЗ „ФЕД" та ПП «Баварія-Ф»укладено договір купівлі-продажу металопрокату від 24.06.2010р. № 01/07.

ДП „ХМЗ „ФЕД" до податкового кредиту серпня 2011р включені податкові накладні, виписані ПП «Баварія-Ф»на загальну суму 542621,40 грн., у т.ч. ПДВ 90436,90 грн..

Діючим законодавством ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Численними судовими актами касаційних судів неодноразово і чітко зазначалося, що порушення однією зі сторін договору (правочину) визначених законом правил здійснення господарської (підприємницької) діяльності не с підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність лише за наявності вини.

ДП "ХМЗ "ФЕД" наголошує на фактичному здійсненні зі своїми постачальником - ПП «Баварія-Ф»- господарських операцій, а їх фактичність можна перевірити шляхом дослідження відповідних документів. Однак, головним державним податковим ревізором-інспектором СДШ ВПП у м.Харкові ОСОБА_2 не було здійснено перевірку всіх первинних документів бухгалтерського обліку, які свідчать про реальне здійснення господарських операцій —лімітні карти, згідно яким матеріальні цінності передавалися у виробництво, картки складського обліку та не було проведено інвентаризацію залишків ТМЦ, які знаходяться на складі та отримані від ПП «Баварія-Ф». Також не досліджено факт руху матеріальних цінностей, а в даному випадку це титан отриманий від ПП «Баварія-Ф»з моменту оприбуткування на склад , передачі зразка в лабораторію для перевірки механічних властивостей, хімічних властивостей та структури металу. Лабораторія в свою чергу надала висновок на відповідність титану ОСТ. Даний висновок лабораторії є підставою для видачі титану згідно лімітних карт у виробництво. Висновок лабораторного аналізу зберігається в бюро технічного контролю зовнішнього приймання при центральному складі управління матеріально-технічного забезпечення. Все вищевикладене є доказом реальності здійснення господарських операцій та підтвердженням факту отримання титану.

Також в акті перевірки зазначено, що до перевірки не надані сертифікати виробника продукції, чим порушені вимоги ст.662 Цивільного Кодексу України, з чим ДП "ХМЗ"ФЕД" не згодне з наступного:

Вимогами ст.662 Цивільного Кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають передачі разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Підприємство не порушувало вимоги ст.662 Цивільного Кодексу України. ПП «Баварія - Ф»передано ДП «ХМЗ «ФЕД»(Покупцеві) належним чином завірену копію виписки із сертифіката якості виробника продукції. Дана виписка із сертифіката якості зареєстрована в журналі реєстрації сертифікатів, який знаходиться на центральному складі управління матеріально-технічного забезпечення. Дану завірену копію виписки із сертифіката якості виробника продукції ОСОБА_2 було надано для перевірки, про що здійснений запис в «книзі надання документів контролюючим органам для перевірки»від 09.11.2011 р.. Факт отримання документів для перевірки підтверджений особистим підписом ОСОБА_2

ДП "ХМЗ "ФЕД" наголошує на фактичному здійсненні зі своїм контрагентом - ПП «Баварія-Ф»господарських операцій, їх фактичність можна дослідити шляхом співставлення господарських операцій з подальшим використанням отриманих товарів, види і асортимент яких повністю співпадають із здійснюваними нашим підприємством видами діяльності, отже придбавалися вони і використовувалися (використовуються) для здійснення господарської діяльності за профілем підприємства.

Вимогами пункту 198.3 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг)... та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку... у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В своїх письмових поясненнях ОСОБА_3 повідомляє наступне, що стосовно оформлення товарно-транспортних накладних на перевезення титану, то у відповідності з п. 44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому відповідно до Податкового кодексу України товарно-транпортна накладна не є обов'язковим первинним документом, на підставі якого визначається об'єкт оподаткування та/або податкові зобов'язання.

Факт доставки титану на завод підтверджується належним чином оформленими супроводжувальними документами, подорожнім листом в якому чітко зазначений маршрут транспортного засобу, та товарно-транспортними накладними.

Також зазначає, що товарно-транспортні накладні на перевезення титану в кількості разом 252,6кг. до податкових накладних №33 від 02.08.2011р. на суму ПДВ 16138,0грн, № 52 від 03.08.2011р. на суму ПДВ 4528,0грн. (ТТН № 02АБК 716944), податкової накладної №197 від 12.08.2011р. на суму ПДВ 5624,40грн.( ТТН №02АБК 716896) було надано підприємством податковому інспектору до перевірки.

В акті перевірки податковим ревізором-інспектором ОСОБА_2 обов'язковість наявності ТТН описується стосовно здійснення вантажних перевезень перевізником на договірних умовах, що свідчить про поверхневий підхід до оформлення результатів перевірки, інспектором не вивчений та досконало не перевірений факт доставки титану на підприємство. Титан на підприємство в даному випадку був доставлений на завод власним автотранспортом ДП «ХМЗ»ФЕД».

Наявність ТТН є обов'язковим тільки при автомобільних перевезеннях, однак їх обов'язковість обумовлена не положеннями ПКУ, а нормами ст. 48 Закону № 2344 «Про автомобільний транспорт». При цьому ТТН включена в перелік документів, необхідних для здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні на договірній основі, а відповідно до п.2 " Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполучені", затвердженого постановою КМУ №207 від 25.02.2009р., в разі, коли водій юридичної особи здійснює вантажні перевезення для власних потреб підприємства, необхідність наявності ТТН не передбачена, а обов'язкова наявність накладної або іншого документу, який підтверджує право власності на вантаж.

Отже, ДП «ХМЗ»ФЕД»наголошує на тому, що вчинені ними господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Зазначений контрагент - ПП «Баварія-Ф», є платником податку за основним місцем обліку, при здійсненні з нашим підприємством господарської діяльності діяли відповідно до їх основного виду діяльності, чинним законодавством не встановлено обов'язкової наявності власних основних фондів, наявності певної кількості персоналу для здійснення господарської діяльності. Суб'єкти господарювання можуть здійснювати свою господарську діяльність не тільки із залученням власного персоналу робітників та власних основних фондів, а і з залученням найманих осіб за договорами підряду, а обладнання, устаткування, механізми, транспортні засоби можуть використовуватися ними за договорами оренди, лізингу та іншими угодами у встановленому законом порядку.

Тому відсутність чи наявність персоналу та основних фондів у підприємства не свідчить про неможливість здійснення ним господарської операції, направленої на реальне настання наслідків від здійснення цієї господарської операції.

Відповідно п.п. 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Умови договору з контрагентом були виконані у повному обсязі, а операції з продажу титану нашому підприємству за договором з ПП «Баварія-Ф»відображені відповідним чином у бухгалтерському та податковому обліку. Зазначені в акті перевірки недоліки, допущені підприємством при оформленні документів та які стосуються договору, укладеного між сторонами, не є підставою для визнання угоди нікчемною.

При цьому нашим підприємством від ПП «Баварія-Ф»отримані матеріальні цінності, які в подальшому використані ДП "ХМЗ"ФЕД" у своїй господарській діяльності.

Дії ДП "ХМЗ"ФЕД", як платника податку, свідчать про їх добросовісність, а вчинені ними господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, і для підтвердження нашого права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних, що підтверджується і позицією Вищого адміністративного суду України у своєму інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-1.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними угоди и данні, вказані платником податків в податкових деклараціях. А у відповідності до статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і у відповідності з законами України.

На підставі викладеного ОСОБА_1, вважає, що ними правомірно до податкового кредиту серпня 2011р. включено суму ПДВ 90436,90 грн. на підставі отриманих від зазначеного контрагента податкових накладних, і з боку підприємства не було порушено вимоги п. 198.3 статті 198, п. 200.1, п. 200.3, абз. «а»п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, а отже підприємством не завищено суму бюджетного відшкодування серпня 20-11р. на суму 90436,90грн.

У зв'язку з незгодою підприємства з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями у строк, встановлений п.56.3 ст.56 розд.ІІ Податкового кодексу України, вони були оскаржені підприємством в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Харківській області, шляхом подання скарги №236/11-409 від 05.12.2011р..

Відповідно до п.56.15 ст.56 розд.ІІ Податкового кодексу України до закінчення процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень сума оскаржуємого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні вважається неузгодженою, а відповідно і не встановлений факт порушення з боку підприємства вищезазначених норм податкового законодавства , а отже притягнення його на підставі протоколу №952 від 07.12.2011р., складеного СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є необгрунтованим .

На підставі викладеного, прошу провадження по справі про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Згідно ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що справа підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КпАП України, виходячи з наступного.

У відповідності з вимогами ст.662 Цивільного Кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають передачи разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно пункту 198.3 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг)... та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку... у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому відповідно до Податкового кодексу України товарно-транпортна накладна не є обов'язковим первинним документом, на підставі якого визначається об'єкт оподаткування та/або податкові зобов'язання.

Як вибачається із акту перевірки спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові за № 2169/41-018/14310052 від 15.11.2011 р. обов'язковість наявності ТТН описується стосовно здійснення вантажних перевезень перевізником на договірних умовах, що свідчить про поверхневий підхід до оформлення результатів перевірки, інспектором не вивчений та досконало не перевірений факт доставки титану на підприємство. Титан на підприємство в даному випадку був доставлений на завод власним автотранспортом ДП «ХМЗ»ФЕД», але наявність ТТН є обов'язковим тільки при автомобільних перевезеннях, однак їх обов'язковість обумовлена не положеннями ПКУ, а нормами ст. 48 Закону № 2344 «Про автомобільний транспорт». При цьому ТТН включена в перелік документів, необхідних для здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні на договірній основі, а відповідно до п.2 "Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполучені", затвердженого постановою КМУ №207 від 25.02.2009р., в разі, коли водій юридичної особи здійснює вантажні перевезення для власних потреб підприємства, необхідність наявності ТТН не передбачена, а обов'язкова наявність накладної або іншого документу, який підтверджує право власності на вантаж.

В акті перевірки не наведено жодної конкретної господарської операції, жодного первинного документу бухгалтерського, податкового обліку за конкретними операціями , а також не наведено інших доказів, встановлених вищезазначеними пунктами Порядку, які б підтверджували встановлення факту порушення з боку підприємства ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та відповідно не доведено порушення з боку ДП "ХМЗ"ФЕД" п.п.198.3, ст..198, п.2300.1, п.200.3, абз. «а»п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ за змінами та доповненнями, в частині завищення суми бюджетного відшкодування серпня 2011 року на суму 90436,90 грн.

Відповідно п.п. 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Закон України „Про податок на додану вартість" не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. Відповідальність за ст. 163-1 КпАП України настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємства, встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законом.

Винесені на підставі акту СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові на адресу підприємства о податкове повідомлення-рішення винесеними у строк, встановлений п.56.3 ст.56 розд.ІІ Податкового кодексу України, були оскаржені підприємством в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Харківській області, шляхом подання скарги №236/11-409 від 05.12.2011р..

Відповідно до п.56.15 ст.56 розд.ІІ Податкового кодексу України до закінчення процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень сума оскаржуємого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні вважається неузгодженою, а відповідно і не встановлений факт порушення з боку підприємства вищезазначених норм податкового законодавства, а отже підстав для притягнення ОСОБА_4 у цей період до адміністративної відповідальності не має.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що суду не надано доказів, які підтверджують, що ОСОБА_4 порушено встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КпАП України.

Керуючись ст.ст. 163-1 ч.1, 283, 284 КпАП України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 за ст. 163-1 ч.1 КпАП України провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців.          

СУДДЯ: