Рішення № 20425654, 27.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.11 Справа № 5015/6630/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом позивача: Відокремленого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень»Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів,

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод», Львівська область, м. Дрогобич,

про: розірвання договору про подачу та забирання вагонів, стягнення 1 497 грн. 60 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки сторін відповідно до статті 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не заявлено та не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Відокремленого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень»Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»до відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»про розірвання договору про подачу та забирання вагонів, стягнення 1 497 грн. 60 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 03.11.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.11.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач 07.11.2011 року рекомендованою поштою № 79000 3021063 4, відповідач 07.11.2011 року рекомендованою поштою № 82109 0020914 6 (оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Судове засідання 24.11.2011 року відкладено на 15.12.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

15.12.2011 року судове засідання відкладено на 27.12.2011 року.

В судове засідання 27.12.2011 року представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які вимагалися судом (копії в матеріалах справи), просить позов задоволити повністю

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справив порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

Враховуючи повторну неявку представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено:

Позивач: Відокремлений підрозділ «Львівська дирекція залізничних перевезень»Державного територіально-галузевого підприємства «Львівська залізниця» є структурним підрозділом ДТГО «Львівська залізниця», йому присвоєно код ЄДРПОУ 25256137, знаходиться за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Листопадового Чину, 22 (докази в матеріалах справи).

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 01059900, знаходиться за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Гоголя, 1, що підтверджується долученим до матеріалів справи Витягом з ЄДРПОУ серії АЄ № 468345.

При цьому суд бере до уваги, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ (філія), і стягнення здійснюється судом на користь юридичної особи.

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство «Дрогобицький машинобудівний завод»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 00153362, знаходиться за адресою: 80100, Львівська область, м Дрогобич, вул. Бориславська, буд. 51/1 (докази в матеріалах справи).

24.09.2008 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця»(надалі позивач, залізниця) та Відкритим акціонерним товариством «Дрогобицький машинобудівний завод»(надалі відповідач, користувач) укладено Договір про подачу та забирання вагонів № 352 про (надалі - договір).

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Станом на час розгляду справи по суті сторонами не подано доказів розірвання, та/або визнання недійсним договору про подачу та забирання вагонів від 24.09.2008 року № 352.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором про надання послуг.

У відповідності до приписів частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 1 договору згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і умов договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з підїзної колії, яка належить користувачу та примикає через стрілку № 8 до головної колії перегону Дрогобич-Розїзд 3 км. і обслуговується локомотивом залізниці.

Згідно пункту 2 договору розгорнута довжина підїзної колії становить 1317 погонних метри.

У відповідності до пункту 3 договору у межах смуги відведення залізниці підїзної колією, яку використовує користувач, зайнято ділянку землі площею 325 м2.

Пунктом 5 договору передбачено, що вагони на підїзну колію подаються після повідомлення, яке передається телефоном з повідомленням відповідальної особи користувача за дві години до подачі вагонів із записом повідомлення в книгу форми ГУ-2.

Пунктом 6 договору встановлено, що вагони на підїзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження. Подача вагонів здійснюється на підїзну колію вантажного фронту не більше одинадцяти чотирьохвісних вагонів із завантаженням 90 тон брутто.

Відповідно до пункту 7 договору про готовність вагонів до забирання користувач підїзної колії передає залізниці повідомлення по телефону з повідомленням прийомоздавача, а час закінчення вантажних операцій підтверджується письмовим повідомленням, яке у двох примірниках подається на станцію приймання вагонів при забиранні їх залізницею та здійснюється на підїзній колії вантажного фронту в тій кількості, що була подана.

Згідно пункту 10 договору час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на підїзну колію до моменту отримання залізницею повідомлення користувача про готовність вагонів до забирання.

Пунктом 12 договору встановлено, що відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів становить 7,760 км в обидва кінці.

Відповідно до пункту 13 договору користувач сплачує залізниці плату з урахуванням діючого коефіцієнта на момент сплати за подачу чи забирання вагонів по ставках Таблиці № 1 Розділу 2 Тарифного керівництва № 1; за користування вагонами (контейнерами) згідно Правил користування вагонами і контейнерами; за складування вантажів або примикання підїзних колій у смузі відведення у першій декаді поточного місяця, за ділянку землі, визначену в пункту 3 договору, по ставках, визначених в пункту 22 Таблиці 4 пункту 9 розділу 2 Тарифного керівництва № 1; за маневрову роботу за фактично виконану роботу; інші роботи і збори згідно тарифного керівництва № 1 та інших нормативних документів, які діють на залізниці.

Пунктом 15 договору встановлено додаткові умови.

Так, зокрема, пунктом 15.1. встановлено, що за несвоєчасну оплату належних залізниці платежів, які передбачено договором, користувач сплачує пеню в розмірі 05 відсотка від суми прострочки за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 17 договору встановлено, що одностороння відмова від виконання договору і одностороння змін його умов не допускаються. Розірвання договору або зміна його умов можуть мати місце за згодою сторін, які уклали договір, а в разі спору за рішенням господарського суду.

Пунктом 19 договору встановлено, що договір укладається терміном на пять років і набуває чинності з моменту підписання сторонами.

Додатковою угодою від 13.05.2009 року до договору сторони у звязку з введенням в дію нового збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги дійшли згоди про внесення змін та доповнень до договору.

Так, згідно угоди від 13.05.2009 року, зокрема, пункт 7 договору викладено в наступній редакції:»про готовність вагонів до забирання користувач підїзної колії передає залізниці повідомлення по телефону повідомляє прийомоздавача письмовим повідомленням форми, встановленої Додатком № 12 до Правил користування вагонами і контейнерами, яке в двох примірниках подається на станцію»;

Пункт 12: «відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів 7,8 км в обидва кінці»;

Підпункт 1 пункту 13 договору викласти в новій редакції: «за подачу, забирання вагонів по ставках Таблиці № 1 розділу ІІІ Тарифного керівництва № 1».

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, протягом терміну дії договору подавав та забирав вагони на умовах, передбачених договором.

Відповідач своїх зобов'язань за договором з оплати збору за складування вантажів та примикання підїзних колій у смузі відведення належним чином не виконав, в період з березня 2011 року по липень 2011 року не здійснював оплату вказаного збору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1497 грн. 60 коп. з урахуванням податку на додану вартість.

Таким чином борг відповідача перед позивачем з оплати збору за складування вантажів та примикання підїзних колій у смузі відведення за період з березня 2011 року по липень 2011 року включно становить 1497 грн. 60 коп., доказів погашення вказаної заборгованості станом на час розгляду справи в судовому засіданні доказів погашення вказаної заборгованості сторонами суду не подано та не заявлено.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна субєкта або субєктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Крім стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості позивач просить суд розірвати договір про подачу та забирання вагонів від 24.09.2008 року № 352 у звязку з несвоєчасною оплатою позивачем збору за складування вантажів та примикання підїзних колій у смузі відведення.

Частиною першою статті 903 ЦК України встановлено, що у випадку, коли договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 907 ЦК України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Пунктом 17 договору встановлено, що одностороння відмова від виконання договору і одностороння змін його умов не допускаються. Розірвання договору або зміна його умов можуть мати місце за згодою сторін, які уклали договір, а в разі спору за рішенням господарського суду.

Згідно приписів частини пятої статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані докази, оцінив їх в сукупності та дійшов висновків, що позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із вимогами ст. 44 - 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 20, 22, 33, 34, 43, 44 - 49, 75, 8285, 116 118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з боржника: Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»(80100, Львівська область, м Дрогобич, вул. Бориславська, буд. 51/1; код ЄДРПОУ 00153362) на користь стягувача: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(79007, Львівська область, м. Львів, вул. Гоголя, 1; код ЄДРОПУ 01059900) 1 497 грн. 60 коп. суми заборгованості за договором, 187 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Розірвати Договір від 24.09.2008 року № 352 про подачу та забирання вагонів, укладений між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця»(79007, Львівська область, м. Львів, вул. Гоголя, 1; код ЄДРОПУ 01059900) та Відкритим акціонерним товариством «Дрогобицький машинобудівний завод»(80100, Львівська область, м Дрогобич, вул. Бориславська, буд. 51/1; код ЄДРПОУ 00153362).

4.Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

27.12.2011 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.