Рішення № 20425321, 27.12.2011, Господарський суд Львівської області

Дата ухвалення
27.12.2011
Номер справи
5015/6394/11
Номер документу
20425321
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.11 Справа № 5015/6394/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮІК «Правосвіт», м. Львів,

про: стягнення 2 729 грн. 57 коп. заборгованості, 73 грн. 87 коп. пені та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не заявлено та не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮІК «Правосвіт»про стягнення 2 729 грн. 57 коп. заборгованості, 73 грн. 87 коп. пені та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 31.10.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22.11.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64 (докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 22.11.2011 року розгляд справи відкладено на 08.12.2011 року.

08.12.2011 року судове засідання відкладено на 27.12.2011 року.

Представник позивача в судове засідання 27.12.2011 року зявився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які вимагалися судом (копії в матеріалах справи), просить позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача, втретє без поважних причин в судове засідання повноважного представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64, відзиву на позовну заяву не подав та не надіслав, вимог ухвали суду, двічі, без поважних причин не виконав.

Враховуючи неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду, справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено:

Позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 20823070, знаходиться за адресою: 79000, Львівська область, м. Львів, вул. січових Стрільців, буд. 3 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридично-інвестиційна компанія «Правосвіт»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 31074727, знаходиться за адресою: 79011, Львівська область, м. Львів, пл. Петрушевича, буд. 2, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРПОУ від 22.11.2011 року № 11842022 (докази в матеріалах справи).

04.02.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридично-інвестиційна компанія «Правосвіт»(надалі відповідач, орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 13 (надалі договір) за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно вбудовані нежитлові приміщення (№№ 428-433 ІУ), загальною площею 87,4 м2 на 4 поверсі будівлі за адресою: Львівська область, м. Львів, пл. Петрушевича, буд. 2, що знаходиться на балансі Львівського державного палацу естетичного виховання учнівської молоді (надалі - майно) для використання з метою надання юридичних консультацій, консалтингових та інвестиційних послуг.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, обєктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські обєкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений обєкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать субєктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Відповідно до пункту 1.1. договору вартість орендованого майна, визначена відповідно до звіту про оцінку майна станом на 30.09.2005 року, становить 171000 грн. 00 коп.

Розділом 2 договору визначено умови передачі та повернення орендованого майна.

Так, у відповідності до пункту 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно пункту 2.3. договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеному за Методикою, затвердженою Кабінетом міністрів України.

Розділом 3 договору передбачено орендну плату.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом міністрів України і становить без урахування податку на додану вартість за базовий місяць оренди грудень 2005 року 1908 грн. 63 коп. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата за перший повний місяць оренди лютий 2006 оку визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції січня і лютого 2006 року.

Згідно пункту 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції звітного місяця.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендна плата перераховується щомісяця не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції у наступному співвідношенні:

-50 відсотків до Державного бюджету на рахунок, визначений Управління м державного казначейства України, а саме: одержувач коштів Держбюджет міста Львова, код ЄДРПОУ одержувача 23949066, банк отримувача УДК у Львівській області, МФО 825014, № рахунку 31113092500001, код платежу 22080200.

-50 відсотків на рахунок балансоутримувача.

Відповідно до пункту 3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3. договору співвідношення, відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розділом 5 договору встановлено обовязки орендаря, розділом 6 - права орендаря.

Так, у відповідності до пунктів 5.1. та 5.3. договору орендар зобовязаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 7.1. договору встановлено обовязок орендодавця передати орендарю в оренду майно по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з договором.

Розділом 9 договору визначено відповідальність сторін та вирішення спорів за договором.

Так, згідно пункту 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 9.2. договору спори, що виникають за договором або у звязку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Розділом 10 договору встановлено строк чинності, умови зміни або припинення договору.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що договір укладено строком на одинадцять місяців і він діє з моменту підписання.

Відповідно до пункту 10.6. договору у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір може бути продовженим на той самий терміні на тих самих умовах, які були передбачені договором за умови відповідного погодження органу, уповноваженого управляти майном.

Позивач свої зобовязання за договором виконав в повній мірі, актом прийому-передачі нерухомого державного майна загальною площею 87, 4 м2 за адресою: м. Львів, пл. Петрушевича, буд. 2 від 04.02.2006 року передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування загальною площею 87, 4 м2 за адресою: м. Львів, пл. Петрушевича, буд. 2 (докази в матеріалах справи).

Актом передачі-прийому окремого нежитлового приміщення площею 87, 4 м2 Львівського державного палацу естетичного виховання учнівської молоді від ТзОВ «ЮІК «Правосвіт»за адресою: 79005, м. Львів, пл. Петрушевича, буд. 2 орендар передав, а Львівський державний палац естетичного виховання учнівської молоді прийняв нежитлове приміщення четвертого поверху №№ 428, 430, 431 загальною площею 87, 4 м2, розташовані в будинку за адресою: 79005, м. Львів, пл. Петрушевича, буд. 2.

Відповідач своїх зобов'язань з оплати орендної плати в період з січня 2011 року по березень 2011 року включно належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість з сплати орендної плати в розмірі 2 729 грн. 57 коп.

Станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем з сплати орендної плати становить 2 729 грн. 57 коп., доказів її погашення сторонами суду не подано та не заявлено

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобовязання виникло в силу укладеного між сторонами договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 04.02.2006 року № 13, що відповідає вимогам частини першої статті 174 ГК України.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із статтею 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна правова норма містить в статті 526 ЦК України, - зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України та статтею 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2729 грн. 57 коп. заборгованості з сплати орендної плати.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частино 2 цієї статті передбачено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002року № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Окрім стягнення суми заборгованості з сплати орендної плати позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 73 грн. 87 коп.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані документи, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновків, що позов документально та нормативно обґрунтований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 75, 77, 82 85, 116 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-інвестиційна компанія «Правосвіт»(79011, Львівська область, м. Львів, пл. Петрушевича, буд. 2; код ЄДРПОУ 31074727) на користь стягувача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, Львівська область, м. Львів, вул. січових Стрільців, буд. 3; код ЄДРПОУ 20823070) 2 729 грн. 57 коп. заборгованості з сплати орендної плати та 73 грн. 87 коп. пені.

3.Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-інвестиційна компанія «Правосвіт»(79011, Львівська область, м. Львів, пл. Петрушевича, буд. 2; код ЄДРПОУ 31074727) на користь Державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати в порядку статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

27.12.2011 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Попередній документ : 20425318
Наступний документ : 20425324