Рішення № 20425255, 20.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа№ 5015/6887/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Рівненського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства “Рівненський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м.Рівне

до Закритого акціонерного товариства “Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління”, м.Львів

про стягнення 13165,19 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури не зявився

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність №6/07-11 від 05.01.2011р.).

від відповідача ОСОБА_2 присутній без доручення.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Рівненський транспортний прокурор звернувся із позовом в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства “Рівненський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Закритого акціонерного товариства “Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління” про стягнення 12160,31 грн., з яких 10 707,11 грн. основного боргу, 524,65 грн. інфляційних нарахувань, 161,05 грн. три проценти річних, 749,50 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 11.11.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.12.2011р. Ухвалою суду від 07.12.2011р. розгляд справи відкладено на 20.12.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник прокуратури в судове засідання повторно не зявився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Про порушення провадження у справі був повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №33028 1046297 0 від 15.11.2011р. вручено 17.11.2011р. Про відкладення розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №33028 1061149 6 від 15.12.2011р. вручено 19.12.2011р.

Представник позивача подав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог вих. №711 від 19.12.2011р. (вх. №30224/11 від 20.12.2011р.), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 10 707,11 грн. основного боргу, 1 252,72 грн. інфляційних нарахувань, 455,86 грн. три проценти річних, 749,50 грн. штрафу.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 11.11.2011р. та 07.12.2011р. не виконав. В судовому засіданні присутній п.ОСОБА_2 без доручення.

В попередньому судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, відзив на позов не подав, інших вимог ухвали суду не виконав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника прокуратури та повноважного представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

Між Дочірнім підприємством “Рівненський облавтодор”/філія “Доркомплект” (постачальник) та Закритим акціонерним товариством “Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління” (отримувач) 28.03.2008р. та 28.03.2009р. було укладено договора №73/1 на виконання робіт по очищенню сховищ чорновяжучих матеріалів від залишків матеріалів та продуктів їх осаду.

Згідно п.1. договору від 28.03.2008р. постачальник зобовязується відпустити комплексне вяжуче із старих сховищ, який обліковується за ОСОБА_3, ОСОБА_4. по ціні 1 304,07 грн. та 1334,85 грн. з ПДВ.

За умовами п.2. договору від 28.03.2008р. кількість відпущеного комплексного вяжучого буде визначатись по мірі її доставання із сховищ і зважуванням на вазі філії “Доркомплект”.

Згідно п.4. договору від 28.03.2008р. постачальник надає рахунки отримувачу на попередню оплату за кожну партію вийнятого комплексного вяжучого і компенсує затрати отримувача на доставання комплексного вяжучого згідно рахунку отримувача.

Дочірнє підприємство “Рівненський облавтодор”/філія “Доркомплект” на виконання умов договору №73/1 від 28.03.2008р. поставило вяжуче комплексне (складене) на суму 11997,50 грн., згідно накладної №РН-0000281 від 18.03.2010р.

За умовами п.1. договору від 28.03.2009р. постачальник зобовязується відпустити смолу із старих сховищ, який обліковується за ОСОБА_3, ОСОБА_4. по ціні 330,87 грн./1 грн. з ПДВ.

Згідно п.2. договору від 28.03.2009р. кількість відпущеної смоли буде визначатись по мірі її доставання із сховищ і зважуванням на вазі філії “Доркомплект”.

За умовами п.4. договору від 28.03.2009р. постачальник надає рахунки отримувачу на попередню оплату за кожну партію вийнятої смоли і компенсує затрати затрати отримувача на доставання смоли згідно рахунку отримувача.

Як вбачається з матеріалів справи Дочірнє підприємство “Рівненський облавтодор”/філія «Доркомплект»на виконання умов договору №73/1 від 28.03.2009р. поставило товар (смолу) на суму 2 018,32 грн., згідно накладної №РН-0000058 від 26.01.2010р.

Відтак, позивач протягом періоду з 18.03.2009р. по 26.01.2010р., на виконання умов договорів №73/1 від 28.03.2008р. та №73/1 від 28.03.2009р. поставив відповідачу смолу к/угольну, вяжуче комплексне (складене) на загальну суму 14 015,82 грн.

Відповідачем було здійснено передоплату в сумі 3308,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням №532 від 03.12.2009р.

26.05.2010р. позивач звернувся до відповідача із претензією вих. №416, про сплату боргу в сумі 10707,11 грн. Проте відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Позивач первісно просив стягнути з відповідача нараховані ним на підставі ст.625 ЦК України втрати від інфляції в сумі 524,65 грн., 3% річних в сумі 161,05 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.231 ГК України нарахував відповідачу 749,50 грн. штрафу.

Згідно ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач скориставшись своїм правом подав заяву про збільшення позовних вимог згідно якої просить стягнути з відповідача 13 165,19 грн., з яких 10 707,11 грн. основний борг, 1 252,72 грн. інфляційні нарахування, 455,86 грн. три проценти річних, 749,50 грн. штраф.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Факт виконання позивачем зобовязань по договорам підтверджується накладними на загальну суму 14 015,82 грн., а саме: №РН-0000281 від 18.03.2010р. на суму 11997,50 грн.; №РН-0000058 від 26.01.2010р. на суму 2 018,32 грн.

Товар отримано представником відповідача Скотенюком Володимиром Івановичем (паспорт серії КС №468493 від 27.02.2006р.) на підставі довіреностей: №1 від 20.01.2010р. та №8 від 09.03.2010р.

Згідно п.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

26.05.2010р. позивач звернувся до відповідача із претензією вих. №416, в якій пропонував відповідачу в добровільному порядку сплатити заборгованість в розмірі 10707,11 грн. Проте відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 10 707,11 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно, враховуючи заяву по уточнення позовних вимог (збільшення), позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 1 252,72 грн. та три проценти річних на загальну суму 455,86 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.2 ч.3 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки позивач є державним підприємством відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. за № 221, відтак він правомірно нарахував відповідачу штраф на підставі п.2 ч.3 ст.231 ГК України.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 749,50 грн. штрафу.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, враховуючи заяву по уточнення позовних вимог (збільшення), суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 610, 612, 625, 627, 629, 655, 663 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 22, 33, 34, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства “Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління” (79035, м.Львів, вул.Джоржа Вашингтона, 1; р/р 26000620013890 у Львівській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»; МФО 325019; код ЄДРПОУ 03331134) на користь Дочірнього підприємства “Рівненський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (33028, м.Рівне, вул.Остафова, 7; р/р 260013004701 в РФАБ «Брокбізнесбанк»м.Рівне; МФО 333788; код ЄДРПОУ 31994540) основний борг в сумі 10 707,11 грн., інфляційні нарахування в сумі 1 252,72 грн., три проценти річних в сумі 455,86 грн., штраф в сумі 749,50 грн.

3. Стягнути із Закритого акціонерного товариства “Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління” (79035, м.Львів, вул.Джоржа Вашингтона, 1; р/р 26000620013890 у Львівській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»; МФО 325019; код ЄДРПОУ 03331134) в дохід Державного бюджету 1 411,50 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 26.12.2011р.