Рішення № 20424495, 26.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" грудня 2011 р. Справа № 21/149-11

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліа», Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 39398,59 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність №37 від 21.06.2011р.)

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.10.2011р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліа»(далі-ТОВ «Ліа»/відповідач) про стягнення 39398,59 грн., з яких: 35789,85 грн. заборгованості за договором оренди від 20.08.2009р., 1348,83 грн. пені та 2259,91 грн. штрафу.

У відповідності до пояснень представника відповідача, наданих в судових засіданнях, відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2011р. порушено провадження у справі №21/149-11 та призначено справу до розгляду на 14.11.2011р.

11.11.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 14.11.2011р. та 28.11.2011р. розгляд даної справи відкладався на 28.11.2011р. та 19.12.2011р. відповідно.

В судовому засіданні 19.12.2011р. оголошувалась перерва до 26.12.2011р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі-орендодавець) та ТОВ «Ліа»(далі-орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.

Пунктами 1.1, 3.1, 3.3, 3.6, 5.3 та 10.1 Договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №23614152 виданого КП Київської обласної ради «Вишгородське бюро технічної інвентаризації»від 18.08.2009р.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди серпень 2009р. 5047,65 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції:

-70% орендної плати перераховується до Державного бюджету України,

-30% орендної плати балансоутримувачу.

Орендар зобовязується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договір укладено строком на 10 років, що діє з 20.08.2009р. до 20.08.2019р. включно.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором виконав належним чином.

На виконання умов Договору, 20.08.2009р. між сторонами підписано акт №1 приймання-передачі державного майна за Договором.

Протягом серпня 2009р.-вересня 2011р. відповідач безперешкодно користувався орендованим майном.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем (позивачем) умов Договору.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку, здійсненого у відповідності до пунктів 3.1, 3.3 Договору, за спірний період відповідач на користь Державного бюджету України (70% від загальної суми орендної плати) мав сплатити 72226,62 грн. орендної плати.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконав, сплативши 36436,77 грн. (серпень 2009р.-частково січень 2011р.), внаслідок чого за ним утворилось 35789,85 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 36436,77 грн. за Договором, як і наявність 35789,85 грн. заборгованості, у відповідності до пояснень представника відповідача, наданих в судових засіданнях, визнається відповідачем у повному обсязі.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 35789,85 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за січень-вересень 2011р. згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей ст. 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Пунктами 1.1, 5.3 Договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №23614152 виданого КП Київської обласної ради «Вишгородське бюро технічної інвентаризації»від 18.08.2009р.

Орендар зобовязується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив орендну плату за спірний період, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем у повному обсязі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 35789,85 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за січень-вересень 2011р. згідно Договору підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати (15-те число наступного за звітним місяцем), позивачем нараховано 1863,05 грн. пені на зростаючу суму заборгованості, за періоди:

з 12.04.2011р. по 15.04.2011р. на 18378,42 грн. заборгованості,

з 16.04.2011р. по 15.05.2011р. на 22511,16 грн. заборгованості,

з 16.05.2011р. по 20.05.2011р. на 26697,62 грн. заборгованості,

з 21.05.2011р. по 03.06.2011р. на 25797,62 грн. заборгованості,

з 04.06.2011р. по 15.06.2011р. на 14817,08 грн. заборгованості,

з 16.06.2011р. по 15.07.2011р. на 19037,04 грн. заборгованості,

з 16.07.2011р. по 15.08.2011р. на 23273,87 грн. заборгованості,

з 16.08.2011р. по 15.09.2011р. на 27455,63 грн. заборгованості,

з 16.09.2011р. по 11.10.2011р. на 31620,63 грн. заборгованості.

Водночас, враховуючи сплату відповідачем 514,22 грн. пені, позивач просить суд стягнути з відповідача решту нарахованої пені у розмірі 1348,83 грн.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувача у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи Договору, а також те, що право на нарахування пені у позивача виникає щодо кожного неоплаченого місяця окремо, суд здійснював обрахунок пені враховуючи період обрахунку пені, який заявлений позивачем, за наступні періоди:

з 12.04.2011р. по 03.06.2011р. на 4039,33 грн. заборгованості за січень 2011р.,

з 04.06.2011р. по 16.08.2011р. на 2422,20 грн. заборгованості за січень 2011р.,

з 12.04.2011р. по 16.09.2011р. на 4075,68 грн. заборгованості за лютий 2011р.,

з 16.04.2011р. по 11.10.2011р. на 4132,74 грн. заборгованості за березень 2011р.,

з 16.05.2011р. по 11.10.2011р. на 4186,46 грн. заборгованості за квітень 2011р.,

з 16.06.2011р. по 11.10.2011р. на 4219,96 грн. заборгованості за травень 2011р.,

з 16.07.2011р. по 11.10.2011р. на 4236,83 грн. заборгованості за червень 2011р.,

з 16.08.2011р. по 11.10.2011р. на 4181,76 грн. заборгованості за липень 2011р.,

з 16.09.2011р. по 11.10.2011р. на 4165,03 грн. заборгованості за серпень 2011р.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з огляду на вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору (1536,52 грн.), а також з урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати (514,22 грн.), становить 1022,30 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1348,83 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1022,30 грн.

Крім того, у зв'язку з наявністю 35789,85 грн. заборгованості за Договором, позивачем нараховано 3578,98 грн. штрафу в порядку п. 3.8 Договору.

Водночас, враховуючи сплату відповідачем 1319,07 грн. штрафу, позивач просить суд стягнути з відповідача решту нарахованого штрафу у розмірі 2259,91 грн.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованості за нею становить загалом не менше ніж три місяці. Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Виходячи з системного аналізу зазначеного пункту Договору а також пунктів 3.1-3.6 Договору в частині наявності у відповідача обовязку щомісячно сплачувати орендну плату, суд дійшов висновку, що право на нарахування штрафу виникає у позивача виключно у випадку наявності заборгованості по сплаті орендної плати не менше ніж три місяці щодо кожного неоплаченого місяця.

Так, судом встановлено, що в порушення вимог Договору, позивачем нараховано штраф на 35789,85 грн. заборгованості, яка складається із заборгованості за січень-вересень 2011р., у той час як тримісячний термін наявності заборгованості по сплаті орендної плати за серпень-вересень 2011р. на момент нарахування штрафу (жовтень 2011р.) ще не сплив.

За таких обставин, враховуючи, що станом на день винесення даного рішення відповідачем не сплачено орендну плату за січень-липень 2011р. (27455,63 грн.), заборгованість по сплаті якої перевищує 3 місяці, суд дійшов висновку про підставність нарахування штрафу на зазначену суму боргу в порядку п. 3.8 Договору.

Оскільки арифметично вірний розмір штрафу, обрахованого судом з огляду на вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору (2745,56 грн.), а також з урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати (1319,07 грн.), становить 1426,49 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2259,91 грн. штрафу підлягає частковому задоволенню у розмірі 1426,49 грн.

При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання як пеня та штраф.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 08.09.2010р. у справі №29/256, від 13.07.2010р. у справі 27/08-10 та від 06.07.2010р. у справі 3/82 відповідно.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 175, 230, 283 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 612, 762, Цивільного кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліа»(07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31756999) на користь Державного бюджету України (одержувач: ГУ ДКУ України у Київській області, МФО 821018, код установи 24074109, р/р 31119094700001, код доходу 22080300, символ звітності банку 094) 35789 (тридцять пять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 85 коп. заборгованості, 1022 (одну тисячу двадцять дві) грн. 30 коп. пені та 1426 (одну тисячу чотириста двадцять шість) грн. 49 коп. штрафу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліа»(07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31756999) на користь Державного бюджету України 382 (триста вісімдесят дві) грн. 38 коп. державного мита та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 05 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 28.12.2011р.