Рішення № 20424325, 27.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

27 грудня 2011 р. 3700/11 Справа № 5010/2151/2011-2/123

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Спільного українсько-польського комерційного підприємства "Анрад", вул. Івасюка, 26А, м. Івано-Франківськ, 76009

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" вул. С. Петлюри, 6, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 20 160,00 грн. вартості втраченого товару.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, (довіреність №б/н від 17.11.2011р.).

від відповідача: представники не з"явилися.

Спільне українсько-польське комерційне підприємство "Анрад" (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" (далі Відповідач) про стягнення 20 160,00 грн. вартості втраченого товару.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 31.10.11, 17.11.11 та 13.12.11 які направлялись за його місцезнаходженням згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.12-14).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (спеціальний витяг про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - а.с.12-14).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

Позивач зазначив, що відповідно до умов Договору №1/06 від 10.10.06 (далі - договір), укладений між СП "Комекс" ЛТД, правонаступником якого є Спільне українсько-польське комерційне підприємство "Анрад" (20.11.09 внесені зміни, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - а.с.18) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" (відповідач), він передав на зберігання відповідачу майно, перелік якого міститься в Додатку №5 до договору від 01.11.08 (специфікація) вартістю 20160 грн. Згідно додатку №4 до договору від 31.03.08 термін дії зберігання переданого майна був встановлений до 01.04.09. Однак відповідач своїх зобов"язань щодо повернення майна, яке знаходилось на зберіганні не виконав, натомість, після закінчення терміну дії договору передав майно позивача іншій особі.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору зберігання, згідно якого та в силу ст. 936 Цивільного кодексу України, одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно ст.938 ЦК України, зберігач зобов"язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Приписами ст.942 ЦК України встановлено, що зберігач зобов"язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Як вбачається з матеріалів - Додатку №5 до договору від 01.11.08 (специфікація) відповідачу було передано на зберігання майно вартістю 20160 грн. (а.с.9). Згідно Додатку №4 до договору від 31.03.08 (а.с.8) термін дії зберігання переданого майна був встановлений до 01.04.09, тобто, 01.04.09 відповідач зобов"язаний був повернути майно. Вказані додатки підписані і скріплені гербовими печатками обох сторін.

Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно поданого позивачем акту огляду майна, переданого на зберігання від 11.05.09 (а.с.31) вбачається, що при огляді місця зберігання майна, останнього не було виявлено і перебування його не відоме.

Відповідно до ст.951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

В даному випадку вартість втраченого майна становить 20160 грн. (сторони передбачили вартість майна у Додатку №5 до договору від 01.11.08).

Зобов"язання по оплаті 20160 грн. виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою є вимога-претензія про оплату коштів №63/1357 від 30.08.11 (а.с.10), яка направлена відповідачу 30.08.11 (а.с.11), однак останній залишив її без відповіді і задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував, а тому суд вважає позовну вимогу про стягнення 20 160 грн. вартості втраченого товару обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 201,6 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст.15-16, 509, 526, 530, 629, 937, 938, 942, 951 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Спільного українсько-польського комерційного підприємства "Анрад" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" про стягнення 20160 грн. вартості втраченого товару- задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім" (вул.С. Петлюри,6, м.Івано-Франківськ, 76000, код 32873818) на користь Спільного українсько-польського комерційного підприємства "Анрад" (вул. Івасюка, 26А, м. Івано-Франківськ, 76009, код 22168421) 20160 (двадцять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 201 (двісті одну) грн. 60 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

повне рішення складено 30.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 30.12.11