Рішення № 20424294, 22.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа № 30/5009/6882/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом Концерну “Міські теплові мережі”(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району (69059,м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фармако” (69059, м. Запоріжжя, вул. Комарова,4)

про стягнення 11840,90 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 10/27 від 04.01.2011 р.;

ОСОБА_2, довіреність № 4419/27 від 25.08.2011р.;

від відповідача: Сосніна С.В. (директор), на підставі наказу № 52 від 01.08.2006р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району звернувся в господарський суд Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ”Фармако” 11840,90 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 501483 про купівлю - продаж теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 15, 16, 526, 530, 652 ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що станом на 28.10.2011 р. відповідач має заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 11840,90 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.10.2011 р. порушено провадження у справі № 30/5009/6882/11, розгляд якої призначено на 01.12.2011 р.

Ухвалою від 01.12.2011р. у звязку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено. Судове засідання призначено на 22.12.2011р.

За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представники позивача у судовому засіданні, призначеному на 22.12.2011р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні 22.12.2011р. проти наявності заборгованості у розмірі 11840,90 грн. не заперечив, про що зазначено у відзиві на позовну заяву. Вказує, що заявою від 25.11.2011р. звертався до позивача з проханням розірвати договір № 501483 від 01.09.2006р., однак листом № 2323 від 06.12.2011р. отримав від позивача відмову.

Представники позивача у судовому засіданні надали усні пояснення щодо відмови в розірванні спірного договору. Пояснили, що приміщення відповідача є невідємною частиною жилого будинку, який має централізовану систему теплопостачання. Таким чином, жодне втручання до вказаної системи призведе до порушень теплового балансу будинку, що порушує права інших мешканців. Зазначили, що листом за вих. № 06.12.2011р. № 2323 повідомили, що у разі незгоди з відповіддю, відповідач має право діяти в межах діючого законодавства.

Крім того, у судовому засіданні 22.12.2011р. відповідач заявив клопотання про надання розстрочки сплати боргу на дванадцять місяців у звязку з фінансовими труднощами.

Представники позивача про надання відповідачу розстрочки сплати боргу заперечили повністю. Повідомили, що 27.07.2011р. сторонами було підписано угоду про розстрочку погашення заборгованості за теплову енергію, однак, відповідачем не було дотримано визначених угодою вимог. Вказане є підставою для відмови від повторного надання розстрочки виконання зобовязання відповідачем.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, судом відмовляється через необґрунтованість.

В судовому засіданні 22.12.2011 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району (Енергопостачальною організацією, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю ”Фармако” (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 501483 про купівлю - продаж теплової енергії в гарячій воді (надалі Договір), за умовами якого Теплопостачальна організація зобовязалася відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобовязався сплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в терміни та в порядку, встановленому умовами цього договору та додатками до Договору, що є невідємними його частинами (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 3.2.6 Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

В пункті 3.2.10 Договору вказано, що Споживач зобовязується письмово сповіщати Теплопостачальну організацію про продаж власного приміщення, розірвання договору оренди, зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів, керівника, статусу платника податків, тощо, а також про зміну орендаторів приміщень та балансової належності теплових мереж Споживача (Субспоживача) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначений подій.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 Договору сторонами встановлено, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Споживачем на підставі акту приймання передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 6.6 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Підпунктом 6.6.1 Договору визначено, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику Споживача, при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового перебігу документа (по місту 3 дні, по області 5 днів, по Україні 7 днів).

Відповідно до п. 6.6.2 Договору, у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей договір набирає чинності з 01.09.2006р. і діє до 01.09.2007р.

Умовами п. 10.4 передбачено, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік від дати, вказаної в п. 10.1, якщо не відбулась ні одна з наступних обставин: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін (п. 10.2 Договору).

Як вказує позивач і підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі теплової енергії, ним в періоди: з лютого 2010р. по грудень 2010 року, з січня 2011р. по вересень 2011 року відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 11840,90 грн.:

2010 рік: лютий - 1468,65 грн., березень - 1958,83 грн.; квітень 105,98 грн.; травень, червень, липень, серпень, вересень 123,13; жовтень 523,94 грн.; листопад 663,98 грн.; грудень 1113,08;

2011 рік: січень 1293,35 грн., лютий 1446,85 грн., березень 1204,21 грн., квітень 748,63 грн., травень, червень, липень, серпень, вересень 139,55 грн.

Акти приймання-передачі та відповідні рахунки направлені Споживачу.

Як свідчать матеріали справи, акти приймання передачі теплової енергії з лютого по вересень 2010р. підписані відповідачем без зауважень та повернені на адресу Теплопостачальної організації, а отже, є погодженими.

Поряд з цим, всупереч з умовами договору відповідач підписані акти приймання передачі теплової енергії з жовтня 2010р. по грудень 2010 року та з січня 2011р. по вересень 2011р. включно на адресу Теплопостачальної організації не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав, у звязку з чим Концерном були зроблені помітки на актах згідно п. 6.6.2 договору.

Відпущена за Договором теплова енергія відповідачем не оплачена, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 11840,90 грн.

Позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ”Фармако” 11840,90 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором №501483 про купівлю - продаж теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006 р. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст.174 Господарського кодексу України. Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обовязки: обовязком позивача стало постачання відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води, а обовязком відповідача оплата вартості теплової енергії в порядку та на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів на виконання послуг з постачання теплової енергії за періоди: з лютого 2010р. по грудень 2010р. та з січня 2011р. по вересень 2011р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 11840, 90 грн., у звязку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи Реєстри відправлення рекомендованих листів з повідомленням за спірний період.

Акти приймання-передачі теплової енергії за період з з лютого по вересень 2010р. підписані Споживачем без зауважень, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії зазначений актів (арк. справи 28-48). Поряд з цим, підписані акти приймання передачі теплової енергії з жовтня 2010р. по грудень 2010 року та з січня 2011р. по вересень 2011р. включно на адресу Теплопостачальної організації відповідач не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав. В силу умов п. 6.6.2 Договору необґрунтована відмова від підпису Актів не звільняє Споживача від сплати за надані послуги з постачання теплової енергії у вказані в Договорі строки.

Проте, ані у визначений Договором строк, ані пізніше, відповідач суму боргу позивачу не сплатив.

В актах приймання - передачі теплової енергії зазначено, що в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим. Тобто, відповідач фактичного погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з нарахованими позивачем сумами до сплати.

Отже, обґрунтованим слід визнати нарахування позивачем вартості теплової енергії за Актами за періоди: з лютого 2010р. по грудень 2010р., з січня 2011 р. по вересень 2011 р., яку всупереч умовам договору та вимог закону, відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 11840,90 грн. Доказів погашення суми боргу відповідачем господарському суду не надано.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Факт заборгованості відповідача в сумі 11840,90 грн. позивачем документально підтверджений та визнаний в повному обсязі відповідачем в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також встановлений факт порушення відповідачем умов Договору щодо оплати теплової енергії та доведеність заявленої до стягнення суми, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Фармако” (69059, м. Запоріжжя, вул. Комарова,4, ЄДРПОУ 19280686, р/р № 26002000095708 в Запорізькому відділенні ПАТ “Укрсоцбанк”, МФО 300023) на користь Концерну “Міські теплові мережі”(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; п/р зі спеціальним режимом використання №26030301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ВАТ “Державний ощадний банк”, МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 11840 ( одинадцять тисяч вісімсот сорок ) грн. 90 коп., державне мито в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 40 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано “27” грудня 2011 року.

27.12.2011