Рішення № 20424071, 22.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа № 2/5009/7455/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району, м. Запоріжжя,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про стягнення 1 370,13 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 2896/27 від 26.05.2011 р., юрисконсульт філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району); ОСОБА_3 (довіреність № 06/1117 від 20.12.2011 р., провідний інженер відділу збуту філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району);

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району, м. Запоріжжя, з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, про стягнення 1 370,13 грн., з яких 1170,86 грн. сума заборгованості за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 406120 від 10.02.2010 р., 20,29 грн. 3% річних, 85,10 грн. інфляційні втрати, 93,88 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобовязань щодо оплати спожитої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 406120 від 10.02.2010 р. за період з січня по жовтень 2011р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 626, 629, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 28.11.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.12.2011 р.

В судовому засіданні 22.12.2011р. були присутні лише представники позивача. За їх заявою розгляд справи здійснювався без фіксації технічними засобами.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву, не направив в судове засідання свого представника, не повідомив причин неявки. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.12.2011 р.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 22.12.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача, суд встановив наступне.

10.02.2010 р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі споживач) та Концерном «Міські теплові мережі»в особі директора філії Концерну «Міські теплові мережі»Хортицького району (надалі теплопостачальна організація) укладено договір № 406120 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді на обєкт: приміщення 145 (2-й підїзд) по АДРЕСА_2

Згідно з п. 1.1 договору, за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до умов п. 2.1 договору та додатка № 1 до договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

-опалення на протязі опалювального періоду з приєднаним (максимальним) тепловим навантаженням 0,001212 Гкал/год.,

-підігрів води за середньогодинним тепловим навантаженням 0,002000 Гкал/годину.

За холодну воду, що йде на підігрів та водовідведення підігрітої води споживач сплачує окремо за діючими тарифами на воду та послуги каналізації.

Згідно з п. 3.2.6 договору споживач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктами 6.1, 6.2 договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

За приписами п. п. 6.3, 6.4 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату у випадку відсутності заборгованості. В разі наявності у споживача заборгованості будь-яка сплачена ним сума, не зважаючи на призначення платежу, вважається оплатою за той період, за котрий значиться заборгованість.

Як визначено у п. 6.5 договору, при наявності приладів комерційного обліку обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичним показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до умов п. п. 6.6.1, 6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Задніпровська, буд. 7, документи за розрахунковий період:

-рахунок-фактуру;

-акт приймання-передачі теплової енергії;

-податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання.

Згідно з п. 6.6.2 договору у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

У пунктах 10.1, 10.2, 10.4 договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з 10.02.2010 р. і діє до 09.02.2011 р. Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

З урахуванням відсутності підстав для припинення дії договору, договір є діючим на час розгляду справи судом.

Згідно пояснень позивача, на гаряче водопостачання встановлено прилад комерційного обліку, тобто нарахування здійснюється за фактично спожите гаряче водопостачання. Стосовно обліку теплової енергії на опалення позивач пояснив, що житловий будинок, в якому розташовано приміщення відповідача, оснащений теплолічильником. Показники розподіляються між житловими та нежитловими приміщеннями пропорційно договірним навантаженням.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня по жовтень 2011 року відповідачем спожито теплової енергії на суму 1234,16 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками на оплату:

від 31.01.2011 р. (за січень 2011 р.) на суму 251,74 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження на опалення та підігрів води),

від 28.02.2011 р. (за лютий 2011 р.) на суму 271,54 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження на опалення та підігрів води),

від 31.03.2011 р. (за березень 2011 р.) на суму 290,35 грн. (опалення, плата за приєднане теплове навантаження на опалення та підігрів води, холодна вода та каналізація),

від 30.04.2011 р. (за квітень 2011 р.) на суму 107,63 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження на опалення та підігрів води),

від 31.05.2011р. (за травень 2011 р.) на суму 47,22 грн. (плата за приєднане теплове навантаження на опалення та підігрів води),

від 30.06.2011 р. (за червень 2011 р.) на суму 47,22 грн. (плата за приєднане теплове навантаження на опалення та підігрів води),

від 31.07.2011 р. (за липень 2011 р.) на суму 47,22 грн. (плата за приєднане теплове навантаження на опалення та підігрів води),

від 31.08.2011 р. (за серпень 2011 р.) на суму 47,22 грн. (плата за приєднане теплове навантаження на опалення та підігрів води),

від 30.09.2011 р. (за вересень 2011 р.) на суму 47,22 грн. (плата за приєднане теплове навантаження на опалення та підігрів води),

від 31.10.2011 р. (за жовтень 2011 р.) на суму 76,80 грн. (опалення).

Акти за січень-березень 2011 р. відповідачем підписані.

Інші акти відповідачем не підписані, однак згідно з умовами п. 6.6.1, 6.6.2, 6.7 договору вважаються погодженими.

Вартість послуг нараховано на підставі тарифів, затверджених рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.12.2010 р. № 658, від 31.01.2011 р. № 39 та постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 р. № 127.

У спірному періоді відповідачем було сплачено 01.06.2011 р. суму 600,00 грн. без призначення платежу, а тому на підставі п. 6.6 договору позивач зарахував частину даної оплати в погашення боргу за попередній період грудень 2010 р. в сумі 536,70 грн., а залишок боргу в сумі 63,30 грн. в оплату за січень 2011 р.

Таким чином, залишок боргу за спірний період складає 1170,86 грн.

У звязку з наявністю у відповідача заборгованості позивач звертався до відповідача з претензією від 07.11.2011 р. № 1030/0836, в якій вимагав сплатити заборгованість за поставлену теплову енергію, що підтверджується реєстром на відправлену заказну кореспонденцію та фіскальним чеком від 09.11.2011 р. № 2344.

17.11.2011 р. позивач повторно надіслав відповідачу акти за січень-жовтень 2011 р., що підтверджується реєстром № 301 на відправлені заказні листи та фіскальним чеком від 17.11.2011 р. № 2822.

Відповідач залишив претензію позивача без задоволення.

На час розгляду справи судом відповідач не надав доказів сплати заборгованості за спірний період.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1170,86 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На суму заборгованості позивач нарахував інфляційні втрати в сумі 85,10 грн. за березень-жовтень 2011 року, а також 20,29 грн. 3% річних за період з 21.02.2011 р. по 20.11.2011 р. згідно розрахунку, доданого до позовної заяви.

Розрахунок інфляційних втрат є невірним.

Верховний Суд України у листі від 03.04.1997р. № 62-97Р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»зазначає, що для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Позивачем фактично використано не середній індекс інфляції, а лише позитивні значення індексу інфляції за період розрахунку, без урахування відємних значень. Також при розрахунку інфляційних втрат позивачем не враховано зменшення боргу за січень 2011р. на суму 63,30 грн.

За розрахунком суду інфляційні втрати за березень-жовтень 2011 року слід розраховувати наступним чином:

- до суми боргу 251,74 грн. за січень 2011 р. слід застосовувати середній індекс інфляції за березень-травень 2011 р. (1,035), звідси інфляційні втрати складають 8,81 грн.,

- з 01.06.2011 р. сума боргу за січень 2011 р. зменшилась на 63,30 грн. та становила 188,44 грн. До суми боргу 188,44 грн. слід застосовувати середній індекс інфляції червень-жовтень 2011 р. (0,988), однак оскільки інфляції за цей період не було, то інфляційні втрати не нараховуються,

- до суми боргу 271,54 грн. за лютий 2011 року слід застосовувати середній індекс інфляції за квітень-жовтень 2011 р. (1,009), звідси інфляційні втрати складають 2,44 грн.,

- до суми боргу 290,35 грн. за березень 2011 року слід застосовувати середній індекс інфляції за травень-жовтень 2011 року (0,996), однак оскільки інфляції за цей період не було, то інфляційні втрати не нараховуються,

- до суми боргу 107,63 грн. за квітень 2011 року слід застосовувати середній індекс інфляції за червень-жовтень 2011 року (0,988), однак оскільки інфляції за цей період не було, то інфляційні втрати не нараховуються,

- до суми боргу 47,22 грн. за травень 2011 р. слід застосовувати середній індекс інфляції за липень-жовтень 2011 року (0,984), однак оскільки інфляції за цей період не було, то інфляційні втрати не нараховуються,

- до суми боргу 47,22 грн. за червень 2011 р. слід застосовувати середній індекс інфляції за серпень-жовтень 2011 року (0,997), однак оскільки інфляції за цей період не було, то інфляційні втрати не нараховуються,

- до суми боргу 47,22 грн. за липень 2011 р. слід застосовувати середній індекс інфляції за вересень-жовтень 2011 року (1,001), звідси інфляційні втрати складають 0,05 грн.,

- до суми боргу 47,22 грн. за серпень 2011 р. слід застосовувати середній індекс інфляції за жовтень 2011 року (1), однак оскільки інфляції за цей період не було, то інфляційні втрати не нараховуються.

Таким чином, інфляційні втрати за березень-жовтень 2011 року за розрахунком суду складають 11,3 грн. В цій сумі вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню. У стягненні 73,80 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

Розрахунок 3% річних виконаний позивачем невірно, оскільки невірно визначено періоди нарахування річних за січень 2011 року.

За розрахунком суду від суми боргу за січень 2011 р. 3% відсотки річних складають:

-за період з 21.02.2011 р. по 31.05.2011 р. (100 днів прострочення) 3% річних складають 2,07 грн.,

-з 01.06.2011 р. сума боргу зменшилась на 63,30 грн., отже за період з 01.06.2011 р. по 20.11.2011 р. (173 дні прострочення) від суми боргу 188,44 грн. за січень 2011 р. 3% річних складають 2,68 грн.

Всього від суми боргу за січень 2011року річні складають 4,75 грн.

За інші періоди позивачем вірно розраховано річні.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18,74 грн. 3% річних. У стягненні 1,55 грн. 3% річних в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.8 договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

На суму заборгованості позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 21.02.2011 р. по 22.11.2011 р. в сумі 93,88 грн.

Розрахунок пені виконаний позивачем невірно, оскільки невірно визначено періоди прострочення за січень 2011 року.

За розрахунком суду від суми боргу за січень 2011 р. суми пені складають:

-за період з 21.02.2011 р. по 31.05.2011 р. (100 днів прострочення) пеня складає 10,69 грн.,

-з 01.06.2011 р. сума боргу зменшилась на 63,30 грн., отже за період з 01.06.2011 р. по 22.11.2011 р. (175 днів прострочення) від суми боргу 188,44 грн. за січень 2011р. пеня складає 14 грн.

Всього від суми боргу за січень 2011року річні складають 85,33 грн.

За інші періоди позивачем вірно розраховано пеню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85,33 грн. пені. У стягненні 8,55 грн. пені в позові слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69114, ІПН НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району (бул.Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69006, р/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк», м.Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 1170,86 грн. (одна тисяча сто сімдесят грн. 86 коп.) основного боргу за теплову енергію, 18,74 грн. (вісімнадцять грн. 74 коп.) 3% річних, 85,33 грн. (вісімдесят пять грн. 33 коп.) пені, 1312,70 грн. (одна тисяча триста дванадцять грн. 70 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.12.2011 р.

27.12.2011