Рішення № 20423954, 23.12.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.2011 Справа №5008/1706/2011

15/5008/1706/2011 14233/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Екотеп”, м. Львів

до Свалявського районного унітарного комунального підприємства „Сольва”, м. Свалява

про стягнення 2748,83 грн., в тому числі 2712,00 грн. основного боргу та 36,83 грн. річних,

Суддя Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, представник по довіреності №5 від 05.05.11;

від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Екотеп” заявлено позов до Свалявського районного унітарного комунального підприємства „Сольва” про стягнення 2748,83 грн., в тому числі 2712,00 грн. основного боргу та 36,83 грн. річних.

Позивач підтримав позов повністю. Виконав вимоги суду та подав письмове пояснення щодо перерахування відповідачем суми 1915,00 грн. Зокрема, вказує, що сума накладної №2504 від 18.05.11 складає 915,00 грн. і не відповідає сумі, сплаченій згідно банківської виписки 18 травня 2011 року з призначенням платежу „…оплата за матеріали згідно рах в т.ч. ПДВ 319,17 грн. оплата рахунка №2504 від 18.08.11”. Відповідно до п. 5.7. договору сторін при поставках на умовах товарного кредиту з метою впорядкування платежів в рахунок оплати за поставлену продукцію отримувач зобовязаний зазначити у кожному платіжному дорученні на переказ коштів номер і дату накладної; у разі невиконання отримувачем цієї умови постачальник вправі здійснювати зарахування платежів в погашення заборгованості на власний розсуд. Оскільки відповідач в призначені платежу вказав номер рахунку (а не номер накладної), то позивач зарахував дану проплату в рахунок попередньої заборгованості, проте доказів наявної заборгованості не надав.

Відповідач в судове засідання не зявився, однак надіслав на адресу господарського суду області лист №81 від 15.12.11, в якому підтвердив суму основного боргу в розмірі 2712,00 грн., зазначивши, що згідно з накладними №1635 від 19.04.11, №2504 від 18.05.11 поліграфічні матеріали ним отримано і оплачено. У підтвердження своїх доводів долучив копію банківської виписки від 18 травня 2011 року на суму 1915,00 грн. з призначенням платежу „…оплата за матеріали згідно рах в т.ч. ПДВ 319,17 грн. оплата рахунка №2504 від 18.08.11”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши

пояснення представника позивача,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Екотеп” (постачальник) та Свалявським районним унітарним комунальним підприємством „Сольва” (отримувач) 04 січня 2011 року укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №0401/1, відповідно до умов якого постачальник зобовязався поставляти поліграфічні матеріали, а отримувач приймати товар і оплачувати його вартість в строки та порядку, передбачені договором сторін (п.1.1 договору).

На виконання умов договору, у відповідності до накладних №2504 від 18.05.11 на суму 915,00 грн., №1635 від 19.04.11 на суму 1797,00 грн. та на підставі довіреності №45 від 18.05.11, виданої директору Грабар І.П., відповідач отримав від позивача товар на суму 2712,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору сторони погодили, що поставка здійснюється на умовах відстрочення платежу; отримувач зобовязаний здійснити оплату за кожну поставлену партію товару в повному обсязі на протязі 14 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару

За даними позивача, станом на день подання позовної заяви (07 листопада 2011 року) заборгованість відповідача перед позивачем по договору поставки на умовах товарного кредиту №0401/1 від 04.01.11 склала 2712,00 грн. основного боргу (по накладним №1635 від 19.04.11 та №2504 від 18.05.11).

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобовязання (зобовязання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи та сторонами підтверджено, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар в розмірі 2712,00 грн. у відповідності до накладних №1635 від 19.04.11 на суму 1797,00 грн. та №2504 від 18.05.11 на суму 915,00 грн.

Частиною 1 статті 1089 Цивільного кодексу України визначено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Реквізит платіжного доручення „Призначення платежу” заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України і відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками (Лист Національного банку від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 „Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу”).

Із поданої сторонами банківської виписки від 18 травня 2011 року на суму 1915,00 грн. з призначенням платежу „…оплата за матеріали згідно рах в т.ч. ПДВ 319,17 грн. оплата рахунка №2504 від 18.08.11” вбачається, що відповідач фактично сплатив за товар, одержаний згідно накладної №2504 від 18.08.11 на суму 915,00 грн. Оскільки відповідач (боржник) у платіжному дорученні „Призначення платежу” зазначив конкретний номер та дату рахунку, виписаного позивачем на оплату товару, одержану по накладній №2504 від 18.08.11, позивач не вправі зарахувати вказаний платіж в погашення заборгованості. Крім того, позивач не надав суду докази про наявність іншої заборгованості за вказаним договором.

Виходячи із вищенаведеного, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Проте позивач не позбавлений права на звернення з цією вимогою до відповідача з окремим позовом.

Що стосується заборгованості згідно з накладною №1635 від 19.04.11 на суму 1797,00 грн., яка визнається відповідачем, то порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 1797,00 грн. боргу.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку з вищезазначеним, із відповідача також підлягає стягненню 25,85 грн. річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Свалявського районного унітарного комунального підприємства „Сольва”, вул. В. Чорновола, буд. 3, м. Свалява, Закарпатська область (р/р 26006034103173, МФО 312248, код ЄДРПОУ 32076217) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Екотеп”, вул. Архітекторська, 7/5, м. Львів (р/р 26001000000244 у ПАТ „Фольксбанк” м. Львів, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19332414) суму 1822/Одна тисяча вісімсот двадцять дві/ грн. 85 коп., в тому числі 1797,00 грн. основного боргу та 25,85 грн. річних, а також суму 67/Шістдесят сім/ грн. 32 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 155 /Сто пятдесят пять/ грн. 76 коп. у відшкодування втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ващиліна Н.М

Повний текст рішення від 23.12.11 у відповідності до ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України складений та підписаний 27.12.11.