Рішення № 20423814, 28.12.2011, Апеляційний суд Сумської області

Справа №22-ц-2279/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сольона

Категорія - 51 Суддя-доповідач - Дубровна

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2011 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Левченко Т. А., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря- Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Роменської райдержадміністрації

про стягнення невиплачених грошових сум,

В С Т А Н О В И Л А :

29 серпня 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він працював вчителем в Перехрестівській вечірній школі, яка діє на території Роменської виправної колонії № 56, з 14 вересня 2005 року по 15 вересня 2010 року. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» та наказу Міністерства освіти та науки України від 11 червня 2007 року № 471, затвердженим на виконання цієї Постанови, посадові оклади педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів при виправних установах з 01 січня 2008 року підвищились на 20 %. На підставі вказаної постанови відділ освіти Роменської райдержадміністрації повинен підвищити посадовий оклад на 20 %, чого не відбулося. 09 вересня 2009 року начальник Роменської виправної колонії № 56 Бандур О. І. звертався з запитом до голови Роменської райдержадміністрації Кривогуза П. М. з проханням розглянути питання про 20% підвищення тарифної ставки вчителям Перехрестівської вечірньої школи, яка діє на території РВК № 56. Вказане звернення було проігнороване, а відділ освіти в особі начальника відділу Шкурат Л. П. продовжував зволікати з виконанням постанови. У листопаді-грудні 2009 року контрольно-ревізійне управління здійснило перевірку відділу освіти Роменської райдержадміністрації, за результатами якої були виявлені порушення в нарахуванні грошової надбавки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 643.

Просив стягнути з відповідача на його користь недоплачені грошові кошти за період з 2 січня 2008 року по 15 вересня 2010 року в сумі 5362,82 грн.

В послідуючому подав до суду заяву про збільшення ціни позову, про стягнення на його користь недоплачених грошових коштів у сумі 10 067,04 грн. за період з 02 січня 2008 року по 15 вересня 2010 року, по день звільнення з роботи. Але ця заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви, а тому, колегія суддів при розгляді справи виходить із заявлених в установленому законом порядку позовних вимог про стягнення 5362,82 грн.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу освіти Роменської райдержадміністрації про стягнення невиплачених грошових сум відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповноту зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, по суті позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд дійшов невірного висновку про те, що він не має права відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року №643 "Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки" та наказу Міністерства освіти та науки України від 11 червня 2007 року №471 на підвищення посадового окладу на 20% з 01 серпня 2008 року, посилаючись на форму навчального процесу в Перехрестівській вечірній школі, яка діє на території Роменської виправної колонії N 56, оскільки такі обмеження не передбачені Законом, та тип навчального закладу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позовом ОСОБА_1, який апеляційну скаргу підтримує, пояснення представника відділу освіти Шаповалової Олени Петрівни, яка апеляційну скаргу не визнає, вважає рішення законним та обгрунтованим, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначених вимог закону суд не дотримався.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його позову, місцевий суд виходив з того, що тип навчального закладу, в якому працював позивач, не входить до переліку, затвердженого Постановою КМУ від 20 квітня 2007 року № 643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки». Крім того, позивач проводив навчальний процес, який полягав в індивідуальних консультаціях, а тому не вбачав підстав для задоволення позову.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він ґрунтується на неповному зясуванні обставин справи та неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 з 14 вересня 2005 року по 15 вересня 2010 року працював вчителем у Перехрестівській вечірній (змінній) школі Роменської районної ради, яка діє на території Роменської виправної колонії № 56, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.6-7).

Статутом школи, затвердженого наказом відділу освіти Роменської районної державної адміністрації - відповідачем у справі - передбачено, що вечірня школа є загальноосвітнім закладом освіти по реалізації конституційного права осіб, засуджених до позбавлення волі, на здобуття базової та повної загальної освіти кримінально-виправної системи відповідно до ст.59 Виправно-трудового кодексу України (п.1.1).Основним завданням навчального закладу є забезпечення реалізації права осіб, що засуджені до позбавлення волі, на повну загальну освіту (п.1.5). Набір учнів проводиться з числа контингенту Роменської виправної колонії № 56 на підставі документа про освіту, особистої заяви, за направленням РВК-56.

Тобто, достовірно встановлено, що школа дійсно є загальноосвітнім навчальним закладом, вона діє при виправній колонії,. Відсутність у назві школи вказівки, що вона діє при виправні колонії, не відносить її до іншого типу школи. З огляду на викладене не можна погодитись з поясненнями представника відповідача про те, що школа, у якій працював позивач, не є при виправній колонії і не є загальноосвітнім навчальним закладом, що на думку відповідача не дає підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до Постанови КМУ від 20 квітня 2007 року № 643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» з 01 січня 2008 року передбачено підвищення на 20% тарифної ставки педагогічним працівникам та помічникам вихователів дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих 1-11 рівня акредитації навчальних закладів (класів, груп) для дітей і підлітків, які потребують тривалого лікування або особливих умов виховання, а також цим категоріям працівників у приймальниках розподільниках для неповнолітніх, виховних колоніях, у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах при виправних установах…

Тобто, Постановою передбачено підвищення посадових окладів деяким категоріям педагогічних працівників, в т.ч: педагогічним працівникам навчальних закладів (класів, груп) для дітей і підлітків, які потребують тривалого лікування або особливих умов виховання. Іншою категорією є педагогічні працівники у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах при виправних установах.

Не визнаючи позовні вимоги, представники відповідача, з посиланням на п. 2.6. Статуту Перехрестівської вечірньої школи Роменської районної ради Сумської області, зазначають про те, що основною формою навчального процесу у Перехрестівській школі є індивідуальна консультація, тривалість якої складає 45 хвилин на одного учня, а у Постанові зазначено про таку форму навчання як класи.

З такими доводами погодитись не можливо, оскільки Постанова не передбачає залежності від форми навчання. А класи згадуються не як форма навчання, а як організаційна структура клас у навчальному закладі для дітей і підлітків, які потребують тривалого лікування або особливих умов виховання.

Матеріалами встановлено, що позивач є педагогічним працівником, він працював у загальноосвітньому навчальному закладі при виправній установі, а тому, відповідно до Постанови КМУ від 20 квітня 2007 року № 643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» має право на отримання посадового окладу з підвищенням його на 20% , які незаконно не нараховувалась та не виплачувалась відповідачем. Сума заборгованості складає за період з 01 січня 2008 року по 31 серпня 2009 року 5362,82 грн.

Зазначена сума підтверджена результатами ревізії фінансово-господарської діяльності у відділі освіти Роменської районної державної адміністрації , проведеної контрольно-ревізійним відділом у м. Ромнах і Роменському районі (а.с. 12-17).

Вірне обрахування невиплачених позивачеві коштів у сумі 5362,82 грн. за період з 01.08.2008 року по 31.08.2009 року визнається і відповідачем.

З урахуванням викладеного порушене право позивача на отримання грошових коштів підлягає захисту.

Обгрунтованість заявлених позовних вимог підтверджується положеннями, викладеними в Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої Наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102 з послідуючими змінами, відповідно до яких педагогічним працівникам у школах при виправно-трудових установах підвищуються ставки посадових окладів на 20% , а також Наказом Міністерства освіти і науки України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 01.03.2002 року № 153/55 «Про затвердження Положення про умови навчання та отримання базової і повної загальної середньої освіти особами, засудженими до позбавлення волі, у загальноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої служби».

У відповідності до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнений позивач на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», за розгляд справи судом першої інстанції і за апеляційний розгляд у сумі 282,,91 грн.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1,2,3,4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2011 року скасувати.

Постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Стягнути з відділу освіти Роменської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 5362,82 грн.

Стягнути з відділу освіти Роменської райдержадміністрації у дохід держави (код бюджетної класифікації 22030001 рахунок 31213206700002, одержувач Державний бюджет м. Суми, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, ЄДРПОУ 23636315, МФО 837013, призначення платежу: "судовий збір", код ЄДРПОУ- 02893444, пункт 1.8) судові витрати у справі 282,30грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий -

Судді -