Рішення № 20421168, 27.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.12.11р.Справа № 19/5005/17099/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", м.Запоріжжя

до Державного підприємства "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 1837,30 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Увлахович В.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 20.04.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 01.01.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖКОКС", м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ про стягнення шкоди завданої недостачею і розмірі 1837,30 грн., а також судового збору в повному обсязі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди за збереження вантажу під час його прийняття та перевезення у разі його втрати або недостачі.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить їх задовільнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, в позові просить відмовити, згідно відзиву вважає, що позивачем належними доказами не підтверджений розмір вартості недостачі вантажу, оскільки залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ»та позивачем по справі публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖКОКС»було укладено договір № ДУК-01/10-39р/206.

Відповідно до п.1.1 Договору ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ»зобов'язалося поставити позивачу вугільну продукцію за марочним складом, цінами та кількістю, вказаними у Специфікація, оформлених у вигляді Додатків, які є невід'ємною частиною Договору.

В межах даного Договору 08.06.2011 р. в адресу позивача була направлена партія вугілля марки Ж 0-100 з 5-ти вагонів. Відповідно до залізничної накладної №52366713 вантажовідправником вугілля є ПАТ «Краснодонвугілля», власником - ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ».

11.06.2011 р. на ст. Запоріжжя-Ліве був складений комерційний акт АА №019219/369 у зв'язку з виявленою недостачею у вагоні №68803535. Так, у залізничній накладній №52366713 вказано, що маса вугілля у вагоні №68803535 становить 68300 кг. Проте під час переважування вантажу на ст. Запоріжжя-Ліве було встановлено, що фактична його вага у вагоні №68803535 становить - 66650 кг, тобто виявлена недостача складає 1650 кг.

Згідно з п.27 «Правил видачі вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.1 1.2000р. №644, з врахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, недостача у вагоні №68803535 складає: 1650 кг (виявлена недостача) - 683 кг (норма недостачі) - 967 кг;

Згідно з розрахунком вартість вугілля, якого недостає, складає 1583,33 грн.:

- 1583,33 грн. (ціна за тону, без ПДВ, згідно зі специфікацією №1756 від 01.06.2011 р. до договору № ДУК-01/10-39/206 від 15.01.2010р.) х 0,967 т (розмір недостачі) = 1531,08 грн. (вартість недостачі без ПДВ);

- 1531,08 грн. (вартість недостачі без ПДВ) ) 306,22 грн. (розмір ПДВ) - 1837,30 грн. (вартість недостачі з ПДВ).

Позивачем був оплачений рахунок-фактура №СФ-119813 від 15.06.2011 р. платіжним дорученням №2 від 30.09.2010 р. Рахунок № СФ-95841 від 15.09.2010 р. є рахунком попередньої оплати.

Позивач з претензію до відповідача не звертався, оскільки дотримання досудового претензійного порядку врегулювання спору не є обов'язковим.

Відповідно до положень п.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення залізницею, засвідчуються комерційними актами, що складаються залізницями. Як уже зазначалося, в комерційному акті АА №019219/369 зафіксовано факт незбереження прийнятого до перевезення вугілля.

Згідно з п.п. 110, 113 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу; за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди. Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично ним не отриманий.

Згідно з ч.3 ст.314 Господарського кодексу України за шкоду, при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

У відповідності до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його

вини.

Крім цього, п.114 Статуту передбачено, що за недостачу вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час його перевезення, у розмірі вартості недостачі вантажу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, про обгрунтованість позовних вимог позивача про примусове стягнення з відповідача суми шкоди завданої недостачею, які підлягають повному задоволенню.

Заперечення відповідача суд відхиляє, оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.105, 110, 113, 114 Статуту залізниць України, ст. 526, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 (р/р № 26006000012 в ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", 69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4 (п/р 26003005410004 в АКБ "Індустріалбанк" м.Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191224) суму 1837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) грн. 30 коп. шкоди завданої недостачею, суму 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору), про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

СуддяІ.В. Петренко