Рішення № 20420845, 22.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.11р.Справа № 5005/850/2011

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до

відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш", м. Івано-Франківськ відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайран", м. Дніпропетровськ

про стягнення 264 000, 00 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: адвокат ОСОБА_2, договір від 10.01.2011 року, посвідчення №1856 від 14.09.2010 року;

від відповідача-1: представник ОСОБА_3, дов. № 69/02 від 10.01.2011р.; представник ОСОБА_4, дов. № 10/01 від 10.01.2011р.;

від відповідача-2: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайран" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайран" та Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" на свою користь коштів у сумі 264 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.10.2009р. між позивачем, як покупцем, та відповідачем-1, як продавцем, укладено договір № 18/10-09, за умовами якого продавець зобовязався передати у встановлений договором строк товар - брикетувальну машину В-80 ТУ У 29.3-13643567-013:2006, а покупець прийняти товар і оплатити його вартість на умовах договору. Позивач виконала свої зобовязання, передбачені договором, а саме оплатила попередню оплату за товар у сумі 250 000, 00 грн. - 100% його вартості. Через неякісність проданого товару, що виявилася в процесі його експлуатації, за погодженням сторін договору здійснена заміна брикетувальної машини № 022 на брикетувальну машину № 29 без ящика управління, про що сторонами договору на підставі акту № 1 від 01.04.2010р. і претензії від 14.04.2010р. 06.05.2010р. підписано додаток № 1 до договору. Різниця у вартості брикетувальної машини становить 14 000, 00 грн. і була сплачена позивачем відповідачу-1 21.05.2010р. Позивач зазначає, що відповідно до Інструкції з експлуатації брикетувальної машини продуктивність брикетувальної машини складає 500…1 100 кг/год. Тобто, проданий товар має відповідати наведеним вище вимогам, у тому числі, щодо його продуктивності. Проте, за доводами позивача, придбаний нею товар брикетувальна машина В-80, заводський № 29, має максимальну продуктивність лише 400 кг/год., що не відповідає технічним вимогам та характеристикам щодо брикетувальної машини, наведеним у договорі. Позивач зазначає, що при проведенні пусконалагоджувальних робіт брикетувальної машини 20.05.2010р. в с. Усть-чорне Закарпатської області представниками позивача та відповідача-1 підписано акт № 2 та додаток до акту № 2. Відповідно до наведеного акту з додатком до нього при проведенні пусконалагоджувальних робіт були виявлені певні несправності у роботі машини і здійснено заміну її деталей та, як наслідок, товар прийнятий позивачем. При прийнятті брикетувальної машини перевірено лише її здатність виконувати основні виробничі функції, наявність всіх складових частин і деталей, їх робочий стан. Оскільки для перевірки тривалої та постійної продуктивності товару необхідний значний проміжок часу, відповідна кількість сировини, продуктивність товару не могла бути перевірена позивачем одразу. В процесі роботи брикетувальної машини виявилось, що машина має максимальну продуктивність 400 кг/год., а відтак, не відповідає умовам договору щодо її якості. Даний дефект машини виявлено позивачем 19.07.2010р., про що відповідачу-1 21.07.2010р. направлено претензію про усунення недоліків товару. З приводу низької продуктивності брикетувальної машини позивач неодноразово зверталась до відповідача-1 і в подальшому, у звязку з чим представниками відповідача-1 проводилися гарантійні ремонтні роботи. Останні гарантійні ремонтні роботи проводились відповідачем-1 11.11.2010р., що підтверджується відповідним актом. Проведення відповідачем-1 гарантійних ремонтних робіт мало наслідком підвищення продуктивності брикетувальної машини, але на нетривалий проміжок часу, не призвело до остаточного виправлення недоліку товару. 30.12.2010р. позивач письмово повідомила відповідача-1 про відмову від договору та заявила вимогу про повернення коштів у сумі 264 000, 00 грн. - повної вартості товару. 17.01.2011р. позивач звернулась до відповідача-1 з вимогою про вивезення брикетувальної машини. Вимоги позивача відповідач-1 не задовольнив, що і зумовило звернення позивача з позовом до суду. Як на правові підстави позову, позивач посилається на ч. 1 ст. 675, ч. 1 ст. 676, ч. 2 ст. 678 ЦК України, ст. 268 ГК України. Вимоги про солідарне стягнення коштів з відповідача-1 та відповідача-2 ґрунтуються на обставинах укладення 09.10.2009р. між позивачем та відповідачем-2 договору поруки № 18/10-09/1, відповідно до умов якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань, які виникли з договору від 09.10.2009р. № 18/10-09, укладеного між позивачем та відповідачем-1.

Позивач заявила клопотання врахувати при розподілі судових витрат витрати позивача на оплату послуг адвоката у сумі 26 000, 00 грн.

Відповідач-1 проти позову заперечує, посилається на ті обставини, що брикетувальна машина, передана позивачу, відповідала вимогам щодо її якості. Так, 06.05.2010р. при прийманні брикетувальної машини на території виробника були проведені її випробування на сировині замовника. Випробування проводились протягом 6 годин. Претензій до роботи брикетувальної машини у замовника не було. Також, не було претензій до роботи брикетувальної машини у замовника і при проведенні пусконалагоджувальних робіт, які проведені в повному обсязі, брикетувальна машина здана в експлуатацію. При виїзді представників відповідача-1 на вимогу позивача про усунення недоліків товару брикетувальна машина робила у відповідності до ТУ, претензій до її роботи не було. Разом з тим, як вважає відповідач-1, позивач неналежним чином користувався придбаним товаром, з порушенням умов договору, не забезпечував утримання товару з дотриманням правил, інструкцій та рекомендацій з використання, обслуговування і зберігання товару згідно технічної документації та рекомендацій продавця, до експлуатації брикетувальної машини були допущені особи, які не мають професійних навичок та не пройшли навчання під час пусконалагоджувальних робіт, не вів експлуатаційний журнал, у звязку з чим виробник звільняється від гарантійних зобовязань.

Відповідач-1 заявив клопотання про направлення справи за підсутністю до господарського суду Івано-Франківської області.

Відповідач-2 відзив на позов не надав, явку повноважного представника у судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про поважність причин неявки свого повноважного представника у судові засідання суд не повідомив. Відповідач-2 належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 01.02.2011р.

Справа щодо відповідача-2 на підставі ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд відкладав розгляд справи з 10.02.2011р. на 01.03.2011р., з 01.03.2011р. на 14.03.2011р.

Ухвалою господарського суду від 14.03.2011р. у справі призначена судова експертиза, провадження у справі зупинено.

Ухвалою господарського суду від 07.12.2011р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено у судове засідання на 20.12.2011р.

У судовому засіданні 20.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2009р. Відкрите акціонерне товариство "Пресмаш", як продавець, та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як покупець, уклали договір № 18/10-09 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) продавець зобов'язується передати у встановлені Договором терміни товар, який відповідає специфікаціям, характеристикам і вимогам згідно специфікації № 1 до Договору, яка є невід'ємною частиною Договору.

У специфікації № 1 до Договору наведений опис товару: брикетувальна машина В-80 ТУ У 29.3.-13643567-013:2006, його кількість 1 одиниця, вартість 250 000, 00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки за Договором здійснюються на умовах попередньої оплати.

У жовтні та грудні 2009 року позивач двома платежами оплатила повну вартість брикетувальної машини 250 000, 00 грн.

Зі змісту акту № 1 від 01.04.2010р. проведення пусконалагоджувальних робіт по брикетувальній машині В-80 заводський номер 22 в с. Усть-чорне вбачається, що зазначені роботи проводились представниками відповідача-1 в період з 30.03.2010р. по 01.04.2010р. За наслідками їх проведення представники відповідача-1 разом з представником позивача дійшли висновку про необхідність заміни брикетувальної машини на іншу без заміни ящика управління.

Додатком № 1 від 06.05.2010р. до Договору його сторони врегулювали питання, повязані з заміною брикетувальної машини В-80 заводський номер 022 на заводський номер 029 без ящика управління, у тому числі про різницю у її вартості, яка становить 14 000, 00 грн. та має бути оплачена покупцем протягом 3-х банківських днів з дня підписання акту пусконалагоджувальних робіт.

06.05.2010р. на території виконавця (відповідача-1) комісією у складі представників (спеціалістів) відповідача-1 та представника позивача проведені випробування брикетувальної машини В-80 зав. № 29 на сировині замовника (позивача). Відповідно до складеного акту приймання брикетувальної машини випробування проводились протягом 6 годин; претензії до роботи брикетувальної машини у замовника відсутні.

20.05.2010р. представниками відповідача-1 у присутності представника позивача в с. Усть-чорне проведені пусконалагоджувальні роботи по брикетувальній машині В-80, заводський номер 029, про що складено акт № 2 від наведеної дати. В акті зазначено, що брикетувальна машина здана в експлуатацію; претензії до роботи машини відсутні.

З додатку до цього акту вбачається, що при проведенні пусконалагоджувальних робіт по брикетувальній машині 14.05.2010р. та 15.05.2010р. мали місце недоліки в роботі машини, які усувались, на машині проведені заміни деталей.

Отже, фактично з 20.05.2010р. (дати здачі машини в експлуатацію) позивач прийняла обумовлений Договором товар від відповідача-1, а 21.05.2010р. оплатила відповідачу-1 різницю у вартості машин 14 000, 00 грн.

Вартість брикетувальної машини, яка оплачена позивачем, становить 264 000, 00 грн.

В подальшому, позивач неодноразово зверталась до відповідача-1 з приводу недоліків придбаної машини.

Так, 21.07.2010р. позивач звернулась до відповідача-1 з претензією, якою повідомила про невідповідність фактичної продуктивності машини, яка становить 400 кг/год. її продуктивності, заявленій технічною документацією, - 500…1100 кг/год. В претензії зазначено, що при здійсненні прийому брикетувальної машини було перевірено її здатність виконувати основні виробничі функції, наявність всіх складових частин і деталей, їх робочий стан. Оскільки для перевірки продуктивності товару необхідний був певний час, відповідна кількість сировини, то дана характеристика не перевірялась покупцем відразу.

З урахуванням наведеного недоліку товару позивач просила здійснити виїзд продавця по місцезнаходженню товару з метою складання двостороннього акту про продуктивність машини, виявлення причин та умов, які заважають досягненню паспортних даних щодо продуктивності машини, усунути за кошт продавця недоліки у роботі брикетувальної машини, а саме: встановити рівень продуктивності від 500 до 1 100 кг/год., у разі, якщо рівень продуктивності не буде змінений, повернути 50% вартості товару, тобто 132 000, 00 грн.

Про недоліки в роботі машини позивач повідомляла відповідача-1 29.09.2010р.

З претензіями про усунення недоліків товару або повернення коштів за товар позивач зверталась до відповідача-1 03.11.2010р., 07.12.2010р.

У зазначених претензіях позивач також повідомляла відповідача-1 про невідповідність фактичної продуктивності машини її продуктивності, заявленій технічною документацією.

З матеріалів справи вбачається, що представниками відповідача-1 неодноразово проводились роботи по усуненню недоліків в роботі брикетувальної машини.

Відповідні акти за участю представника позивача складені 21.08.2010р. (у звязку з претензією позивача щодо продуктивності машини), 02.09.2010р., 11.11.2010р. (описані ремонтні роботи, проведені 09.11.2010р., 10.11.2010р., 11.11.2010р. з дослідженням продуктивності машини).

14.12.2010р. відповідач-1 відмовив у задоволенні претензії позивача від 07.12.2010р., зокрема, у звязку з тим, що під час ремонтних робіт, що підтверджуються актом від 11.11.2010р., були вирішені всі питання по продуктивності брикетувальної машини.

30.12.2010р. позивач звернулась до відповідача-1 з повідомленням про відмову від Договору та про повернення сплачених за товар коштів (отримане відповідачем-1 04.01.2011р.).

У зазначеному повідомленні позивач вказала, що всі недоліки товару, про які повідомлялось у попередніх претензіях, не усунуті, а відповідач-1 письмово відмовився здійснити належний та необхідний ремонт товару щодо недоліку, який знову виникав та на постійній основі після його тимчасового усунення (максимальна продуктивність не відповідає заявленим паспортним даним та є значно нижчою).

17.01.2011р. позивач звернулась до відповідача-1 з вимогою про вивезення товару.

Згоди щодо якості переданого за Договором відповідачем-1 позивачу товару, повернення відповідачем-1 його вартості позивач та відповідач-1 не досягли, що і зумовило звернення позивача з позов до суду та є причиною спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Пункт 4.1. Договору передбачає, що якість товару, який продається, повинна відповідати технічним умовами, що діють на виробництві на даний тип машин.

Згідно з п. 1.3. Договору сторони погодили, що до товару має обовязково додаватися, зокрема, документація, яка підтверджує належну якість товару, а також інструкція з експлуатації та технічні умови на товар.

Відповідно до технічних умов ТУ У 29.3-13643567-013:2006 на брикетувальну машину моделі В-80 (далі технічні умови) машина призначена для виготовлення брикетів з тирси або соломи, що використовуються як паливо для електростанцій або опалення приміщень, і відноситься до продукції переробної галузі. Машина працює в комплексі з механізмами подрібнення соломи або з сушкою для тирси і механізмами подачі матеріалу.

Основні параметри і розміри машини повинні відповідати нормам, які наведені в таблиці 1 п. 1.2.2. технічних умов.

Згідно наведених норм продуктивність машини при виготовленні брикетів з соломи повинна становити 800 кг/год., з тирси 1 200 кг/год.; діаметр брикету 80 мм, довжина брикету 25…200 мм.

Також, відповідно до показників надійності машини, зазначених у технічних умовах, середнє безвідмовне напрацювання за добу має становити не менше 21 год., за тиждень не менше 105 год., середнє безвідмовне напрацювання не менше 1 000 год., середній строк служби до першого капітального ремонту при двозмінній роботі і коефіцієнті використання Кв=0, 72, - не менше 8 років.

Інструкція з експлуатації брикетувальної машини В-80 містить іншу норму щодо продуктивності машини 500…1 100 кг/год., а також передбачає, що машина використовується не лише для виготовлення брикетів з тирси або соломи, але і з лузги соняшникового насіння, інших подрібнених відходів рослинної сировини.

Отже, враховуючи умови Договору, придбаний позивачем товар має відповідати вимогам щодо якості (відповідним нормам та показникам), як зазначеним в технічних умовах, так і в інструкції з експлуатації.

Відповідно до частин першої та другої статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни (ч.ч. 1, 4 ст. 676 ЦК України).

Відповідно до п. 5.1. Договору продавець гарантує безперебійну роботу товару протягом гарантійного терміну 12 місяців від дня підписання сторонами акта прийому-передачі пусконалагоджувальних робіт, однак у всякому разі не більше, ніж 2200 год. роботи машини по лічильнику часу, встановленому в пристрої керування машини. У разі якщо після завершення пусконалагоджувальних робіт сторони не склали двосторонній акт про наявну на цей момент кількість годин роботи машини, гарантія визначається згідно календарних строків передбачених цим пунктом Договору.

Відповідно до п. 5.4. Договору у разі, якщо настає збій, поломка у роботі товару або настає інший гарантійний випадок, продавець зобов'язаний негайно приступити до ремонту та/або усунення недоліків у роботі товару, що здійснюється за рахунок продавця. Після здійснення гарантійного ремонту гарантійний строк починає обраховуватись заново.

Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачає ст. 678 ЦК України.

Відповідно до частини другої наведеної правової норми у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

За приписами ч. 2 ст. 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку (ч. 3 ст. 680 ЦК України).

Як встановлено вище, після прийняття товару від відповідача-1 позивач неодноразово зверталась до відповідача-1 з приводу усунення недоліків придбаного товару, а відповідач-1 усував недоліки товару шляхом проведення гарантійних ремонтних робіт.

В жодному із актів проведення робіт по усуненню недоліків відповідач-1 не зазначав, що недоліки товару виникли у звязку з порушенням покупцем правил користування чи зберігання товару, а також дій третіх осіб.

Позивач вбачає підстави для застосування до спірних відносин частини другої статті 678 ЦК України, оскільки вважає, що відповідач-1 допустив істотне порушення вимог щодо якості товару, у тому числі щодо невідповідності товару нормам про його продуктивність, передбаченим умовами Договору.

З дотриманням вимог ч. 2 ст. 678 ЦК України позивач в межах строку, передбаченого ч. 3 ст. 680 ЦК України звернулась до відповідача-1 з повідомленням про відмову від Договору та повернення сплаченої суми та з позовом про стягнення оплаченої вартості товару до суду.

Враховуючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, щодо невідповідності брикетувальної машини В-80, заводський номер 29, технічним умовам, що діють на виробництві на даний тип машин, та для з'ясування питання продуктивності брикетувальної машини, встановлення відповідності продуктивності брикетувальної машини технічним умовам, ухвалою господарського суду від 14.03.2011р. у справі призначено судову експертизу, а ухвалою суду від 25.05.2011р. її проведення доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення судового експерта судом поставлені наступні питання:

1. Чи забезпечує брикетувальна машина моделі В-80, заводський номер 29, при її експлуатації за звичайних умов з дотриманням вимог Інструкції з експлуатації В-80-00-001 ІЕ (2009 рік), Технічних умов ТУ У 29.3-13643567-013:2006, продуктивність при брикетуванні деревної тирси, передбачену Технічними умовами ТУ У 29.3-13643567-013:2006? Яка фактична продуктивність брикетувальної машина моделі В-80, заводський номер 29, при брикетуванні деревної тирси за умови експлуатації брикетувальної машини за звичайних умов з дотриманням вимог Інструкції з експлуатації В-80-00-001 ІЕ (2009 рік), Технічних умов ТУ У 29.3-13643567-013:2006?

2. У випадку, якщо брикетувальна машина не забезпечує продуктивність при брикетуванні деревної тирси, передбачену Технічними умовами ТУ У 29.3-13643567-013:2006, то що є цьому причиною:

невідповідність брикетувальної машини вимогам щодо її якості?

неналежні умови утримання, експлуатації брикетувальної машини Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, у тому числі використання неякісної сировини (за ознаками вологості, розміру після подрібнення, терміну складування та зберігання сировини тощо), незабезпечення допоміжним обладнанням належної якості, необхідним для обслуговування виробництва, незабезпечення допустимим енергопостачанням, обслуговування виробничого процесу недостатньою кількістю персоналу тощо?

Згідно з висновком експерта № 4608/30, складеним 23.11.2011р., дослідження брикетувальної машини моделі В-80 відбулось 17.11.2011р. в місці її знаходження за адресою: м. Донецьк, Петровський район, просп. Журналістів, 94, у присутності представників позивача та відповідача-1.

Відповідно до дослідницької частини висновку на момент проведення дослідження машина знаходиться в робочому стані, живлення електроструму забезпечується. В ангарі справа від воріт знаходиться сушильний пристрій (фото 6, 7).

Визначення продуктивності наданої на дослідження брикетувальної машини проводиться згідно п. 4.1. технічних умов ТУ У 29.3-13643567-013:2006 і при виготовленні брикетів з тирси складає 1 200 кг/год., при цьому у відповідності до п. 1.3.2.1 "Середнє безвідмовне напрацювання за добу не менше 21 год.".

Перед проведенням дослідження по встановленню продуктивності брикетувальна машина була розігріта упродовж 30 хвилин. Дерев'яна тирса, яка використовувалась при проведенні дослідження, знаходилась у полімерних мішках білого кольору (фото 1, 2, 13). При візуальному огляді встановлено, що сировина (дерев'яна тирса) є сипучою і однорідною і може бути використана для виробництва брикетів.

У звязку з тим, що на момент проведення дослідження в робочих камерах брикетувальної машини і біля неї з правої сторони знаходилась сировина лузга, було проведено три запуски машини в умовах, коли сировиною є лузга. При усіх трьох запусках брикетувальної машини не утворювався брикет циліндричної форми довжиною 25…200 мм, як це вказано в таблиці 1 п. 1.2.2. технічних умов. На виході зі формуючої втулки відбувалося руйнування брикету до утворення насипної маси подрібненої сировини (фото 10-12). У звязку з тим, що надана на дослідження брикетувальна машина не виконує своє функціональне призначення (утворення брикету циліндричної форми довжиною 25…200 мм), то встановити її продуктивність при переробці лузги не уявилось можливим.

Після проведення випробувань по отриманню брикетів циліндричної форми з лузги, брикетувальна машина була очищена від лузги і підготовлена до загрузки дерев'яної тирси з полімерного мішка на фото 13. При першому запуску було встановлено, що лівий шнек не формує брикет, брикетувальна машина була зупинена після того, як правий бункер забився тирсою (фото 16, 17). Після очищення правого і лівого бункерів проведено другий і третій запуски брикетувальної машини, при яких не відбувалося утворення брикету циліндричної форми довжиною 25…200 мм, як це вказано в таблиці 1 п. 1.2.2. технічних умов, а на виході зі формуючої втулки відбувалося руйнування брикету до утворення насипної маси подрібненої сировини (фото 14, 15, 18, 19).

Як це встановлено при дослідженні, брикетувальна машина не виконує своє функціональне призначення по утворенню брикету циліндричної форми довжиною 25…200 мм. У звязку з тим, що наявний факт відмови машини при першому запуску (лівий шнек не формує брикет, правий бункер забився тирсою), не забезпечується показник надійності машини по середньому безвідмовному напрацюванню за добу (не менше 21 години).

Згідно висновку судового експерта, у звязку з тим, що на дату проведення експертизи представлена на дослідження брикетувальна машина моделі В-80, заводський номер 29, не виконує своє функціональне призначення по утворенню брикету циліндричної форми довжиною 25…200 мм і не забезпечується показник надійності машини по середньому безвідмовному напрацюванню за добу (не менше 21 години), встановити її фактичну продуктивність при брикетуванні дерев'яної тирси не уявилося можливим. З найбільшою ступінню вірогідності причиною такого невиконання функціонального призначення є неналежним чином виконана конструкція формуючої втулки, як основного робочого органу брикетувальної машини.

Також, згідно висновку судового експерта, у звязку з відсутністю обєктивних даних про умови утримання, експлуатації брикетувальної машини Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, у тому числі використання неякісної сировини (за ознаками вологості, терміну складування і зберігання сировини тощо), незабезпечення допоміжним обладнанням належної якості, необхідним для обслуговування виробництва, незабезпечення допустимим енергопостачанням, встановити, чи могли бути причиною незабезпечення продуктивності брикетувальної машини при брикетуванні дерев'яної тирси, передбаченої Технічними умовами ТУ У 29.3-13643567-013:2006, не уявилось можливим.

Отже, як вбачається з наведеного вище, судовою експертизою не встановлена фактична продуктивність брикетувальної машини при брикетуванні дерев'яної тирси, однак судовий експерт дійшов висновку про те, що не забезпечується показник надійності машини по середньому безвідмовному напрацюванню за добу (не менше 21 години), відповідно, про невідповідність брикетувальної машини вимогам щодо її якості, а саме: показнику надійності, передбаченим технічними умовами.

Слід також зазначити, що такі недоліки в роботі машини, як зупинення, забивання шнеків, не формування машиною брикетів, зазначались і в актах проведення гарантійних робіт по усуненню недоліків в роботі брикетувальної машини. Окрім того, в актах зазначалось, що після проведення ремонтних робіт машина виходила на продуктивність 640 кг/год., 660 кг/год., 650 кг/год., що не відповідає її продуктивності, передбаченій технічними умовами (для тирси 1 200 кг/год.).

За встановлених обставин, суд вбачає підстави дійти висновку про істотне порушення вимог щодо якості товару, переданого відповідачем-1 позивачу, та правомірність застосування у спірних відносинах ч. 2 ст. 678 ЦК України.

09.10.2009р. позивач, як кредитор, уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайран", як поручителем, договір поруки №18/10-09/1.

За умовами цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань Відкритим акціонерним товариством "Пресмаш", які встановлені договором між кредитором та Відкритим акціонерним товариством "Пресмаш" № 18/10-09 від 09.10.2009р., щодо передачі (поставки) товару, який відповідає специфікаціям, характеристикам і вимогам згідно специфікації № 1 до договору, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасне виконання або невиконання чи неналежне виконання Відкритим акціонерним товариством "Пресмаш" своїх обов'язків за вищевказаним договором.

Договір поруки укладено строком до повного виконання зобов'язань поручителем та ВАТ "Пресмаш" за договором між кредитором та ВАТ "Пресмаш" № 18/10-09 від 09.10.2009р. щодо поставки товару, який відповідає специфікаціям, характеристикам і вимогам згідно специфікації № 1 до Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Оскільки договором поруки не встановлено інше, відповідальність відповідача-1 та відповідача-2 за неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за Договором, у тому числі щодо поставки товару, який не відповідає вимогам щодо його якості, є солідарною.

Частина 2 статті 554 ЦК України передбачає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зобовязання відповідача-2, як поручителя, не є припиненими в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України в поєднанні з умовами договору поруки.

Відповідач-2 на час вирішення спору не надав доказів оплати позивачу спірної суми.

Отже, в силу наведених вище встановлених обставин справи, приписів законодавства, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача вартості оплаченого позивачем відповідачу-1 товару у сумі 264 000, 00 грн.

Також, з огляду на наведене вище, суд відхиляє доводи відповідача-1, наведені в обґрунтування заперечень проти позову.

Відповідно до п. 8.1.1. Договору продавець має право за власний рахунок здійснювати контроль за станом, умовами експлуатації та цільовим використанням товару шляхом періодичних перевірок, проведення яких оформлюються складанням двосторонніх актів огляду. Відповідач-1 не надав жодних належних доказів в підтвердження своїх доводів про те, що позивач допускав порушення обовязків, покладених на нього Договором, у тому числі щодо належного утримування товару, дотримання усіх правил, інструкцій, рекомендацій з використання, обслуговування і зберігання товару тощо. За умовами Договору (п. 5.3., 7.1.4.) обовязок провести навчання обслуговуючого персоналу покладається на відповідача-1, а навчання проводиться під час пусконалагоджувальних робіт. При проведенні пусконалагоджувальних робіт був присутній представник позивача ОСОБА_5 Ця ж особа була присутня і при проведенні всіх гарантійних ремонтних робіт машини відповідно до складених актів. Доказів того, що до обслуговування машини позивач допускав інших осіб, відповідач-1 також не надав. При цьому, суд враховує, що відповідно до п. 1.3.3.3 технічних умов кількість обслуговуючого персоналу 1 особа.

Суд відхиляє зауваження відповідача-1, повязані з дослідженням брикетувальної машини судовим експертом. Представник відповідача-1 був присутній при проведенні дослідження, від якого жодних зауважень судовому експерту під час проведення дослідження не надійшло.

Суд критично відноситься до зауважень відповідача-1 щодо походження тирси, яка знаходилась у мішках та використана при проведенні дослідження, оскільки умовами Договору певні вимоги щодо походження тирси не встановлені.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача-1 про направлення справи за підсудністю до господарського суду Івано-Франківської області, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Справа щодо відповідача-2 на підставі ст. 75 ГПК України розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у рівних частинах.

Також, при визначенні розміру судових витрат, які складаються з суми, що оплачена за проведення судової експертизи, та оплати послуг адвоката, та які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, суд враховує наступне.

Позивач за проведення судової експертизи відповідно до виставленого рахунку № 1211 від 05.09.2011р. згідно з квитанцією від 23.09.2011р. № 20525.504.1 оплатила 4 824, 00 грн., які складаються з вартості проведення експертизи у сумі 3 384, 00 грн. та видатків на відрядження у сумі 1 440, 00 грн.

Оскільки дослідження брикетувальної машини проводилось у м. Донецьку, тобто за місцезнаходженням Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, суд вбачає підстави стягнути з відповідачів у рівних частинах лише оплачені позивачем витрати за проведення експертизи у сумі 3 384, 00 грн.

10.01.2011р. між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2185 від 20.09.2010р.) укладено договір (угоду) про надання адвокатських послуг.

На підставі укладеного договору адвокат виставив позивачу рахунки № 23 від 28.02.2011р. на суму 15 000, 00 грн. та № 29 від 11.03.2011р. на суму 11 000, 00 грн. на оплату послуг адвоката, повязаних з представництвом по господарській справі № 5005/850/2011.

Зазначені рахунки оплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 28.02.2011р. та платіжним дорученням № 3 від 11.03.2011р.

Зміст адвокатських послуг, за надання яких виставлені рахунки, що оплачені позивачем, наведений безпосередньо в рахунках.

Зі змісту рахунків, виставлених на оплату послуг адвоката на загальну суму 26 000, 00 грн., вбачається, що серед послуг, що надавалися адвокатом позивачу є послуги з вивчення ситуації по спірним правовідносинам із ВАТ "Пресмаш" згідно договору № 18/10-09 від 09.10.2009р., підготовка проекту позовної заяви, комплекту доданих до неї документів для здійснення подачі до господарського суду Дніпропетровської області, здійснення процесуальних дій із направлення копій документів відповідачам у справі (вартість цих послуг 14 000, 00 грн.), участь у судовому засіданні по даній справі 10.02.2011р. (вартість послуг 600, 00 грн.), здійснення дій із забезпечення виконання вимог ухвал господарського суду від 10.02.2011р. та від 14.02.2011р. (вартість послуг 400, 00 грн.), ознайомлення з матеріалами господарської справи, підготовка процесуальних документів щодо поданих доказів та участь у розгляді справи у судовому засіданні 01.03.2011р. (вартість послуг 11 000, 00 грн.).

Відповідно до п. 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78, з подальшими змінами, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи обставини даної справи, неспівмірність витрат на послуги адвоката заявленим вимогам та обсягу наданої правової допомоги, суд вбачає підстави обмежити розмір відшкодування цих витрат відповідачами загальною сумою 2 000, 00 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" (76495, м. Івано-Франківськ, вул. Автоливмашівська, буд. 1, ідентифікаційний код 13643567) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайран" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 29-А, офіс 301, ідентифікаційний код 35043294)на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) вартість оплаченого товару у сумі 264 000 (двісті шістдесят чотири тисячі) грн. 00 коп.,

про що видати накази після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" (76495, м. Івано-Франківськ, вул. Автоливмашівська, буд. 1, ідентифікаційний код 13643567) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на оплату судової експертизи у сумі 1 692 (одна тисяча шістсот девяносто дві) грн. 00 коп., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 1 320 (одна тисяча триста двадцять) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайран" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 29-А, офіс 301, ідентифікаційний код 35043294)на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на оплату судової експертизи у сумі 1 692 (одна тисяча шістсот девяносто дві) грн. 00 коп., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 1 320 (одна тисяча триста двадцять) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 26.12.2011р.