Рішення № 20420512, 20.12.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 грудня 2011 р.           Справа 16/110/2011/5003

за позовом: публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м.Одеса

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ладижин Вінницької області

про стягнення 105 294,39 грн. заборгованості за кредитним договором

Головуючий суддя Нешик О.С.

Секретар судового засідання Снігур О.О.                                        

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 (довіреність №010611 від 01.06.11 року),

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 105 294,39 грн. заборгованості, що створилась внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами кредитного договору №61 від 06.03.2008 року, у тому числі: 53956,93 грн. - заборгованість зі сплати кредиту; 44072,38 грн. - заборгованість зі сплати відсотків за його користування та 7265,08 грн. пені.

Ухвалою суду від "07" листопада 2011 року порушено провадження у справі №16/110/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на "29" листопада 2011р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з відсутністю клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В зв'язку з неявкою в судове засідання (29.11.2011 року) відповідача, ненаданням витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі від 29.11.2011 року документів розгляд справи відкладено на 20.12.2011 року.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав подану через канцелярію суду заяву "про зменшення позовних вимог" б/н та дати (вх. канц. №08-46/16980/11 від 20.12.2011 року); просив суд прийняти її до розгляду та постановити рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 90050,05 грн. боргу, з яких: 53956,93 грн. - основна заборгованість, 29912,84 грн. - заборгованість по відсотках та 6180,28 грн. -пеня.

Дана заява прийнята судом до розгляду відповідно до положень ст.22 ГПК України.

При цьому варто зазначити, що пунктом 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" №01-8/482 від 13.08.2008 року роз'яснено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник відповідача в судове засідання (20.12.2011 року) не з'явився, відзиву на позовну заяву та витребуваних ухвалою суду документів не надав, причини неявки суду не відомі.

Про місце, день і час розгляду справи останній повідомлений належним чином, що стверджується наявними в справі матеріалами, зокрема підписом уповноваженого представника від 30.11.2011 року на повідомленні пошти про вручення поштового відправлення 24321 0150605 8.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06.03.2008 року між АКБ "ІМЕКСБАНК" (кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (позичальник) укладений кредитний договір №61, згідно умов якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання на умовах, визначених цим договором, кредит в розмірі 65000,00 грн., із сплатою 19 % річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 06 березня 2011 року (п.1.1.1 договору).

Надання кредитних коштів проводилось кредитором шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника №26009076931001, що був відкритий в філії АКБ "ІМЕКСБАНК" у м.Вінниці, на цілі, визначені п.1.2 договору, а саме на придбання апаратів електротерапевтичних CGM-М-3500 в кількості 6 штук.

Виконання договірних зобов'язань кредитором підтверджується меморіальним ордером №1378 від 07 березня 2008 року та банківською випискою по рахунку №20630076931001 від 07.03.2007 року.

Відповідно до п.1.1.1. основна сума заборгованості повинна була погашатись позичальником до 07 березня 2011 року за наступним графіком:

- з квітня 2008 року по лютий 2011 року (включно) щомісячно по 1805,00 грн.

- до 06.03.2011 року - 1825,00 грн.

28.07.2009 р. загальними зборами акціонерів АКБ "ІМЕКСБАНК" було затверджено зміни до установчих документів та 14.08.2009 року проведено державну реєстрацію змін, згідно яких Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" стало правонаступником Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК".

Керуючись ст.104 ЦК України та ст. 59 ГК України, де передбачено, що правонаступникам переходить все майно, права і обов'язки юридичної особи, що припинила свою діяльність, до позивача перейшло право вимоги повернення кредиту та відсотків за його користування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за кредитним договором №61 від 08.03.2008 року.

Підпунктом 2.4. Договору передбачено, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом "факт/факт". При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Відповідно до п.п. 3.3.7. Договору позичальник зобов'язався сплатити кредитору винагороду за використання кредиту в порядку, визначеному п.п. 2.4-2.5. договору.

На підставі п.п. 3.3.8 Договору позичальник зобов'язався повернути в повному обсязі кредит із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному в п.1.1. договору.

Проте, з моменту отримання кредиту Позичальник належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Договору щодо погашення основної заборгованості та відсотків за користування кредитом.

У зв'язку з цим, станом на 01.09.2011р. за позичальником по кредитному договору №61 від 06.03.2008 року рахується заборгованість:

- 53956,93 грн. - основна заборгованість;

- 29912,84 грн. - заборгованість по сплаті відсотків.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічне положення містить і ст.173 Господарського кодексу України.

Виходячи із встановлених обставин спору, змісту договору вбачається, що між сторонами укладено кредитний договір, правовідносини по якому врегульовано в главі 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад".

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2. ст.1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Дії позивача по наданню відповідачу (позичальнику) кредиту та дії відповідача по прийняттю зазначених кредитних коштів, свідчать про те, що у позичальника (відповідача) виникло зобов’язання по поверненню отриманих та використаних ним кредитних коштів та сплаті процентів за їх користування.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказаним договорами така відмова не допускається.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків у повному обсязі з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення 53956,93 грн. - основної заборгованості по кредиту та 29912,84 грн. - заборгованості по відсотках, підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 6180,28 грн. пені згідно поданої заяви та розрахунку, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 6180,28 грн. - пені, згідно розрахунку позивача, підлягає задоволенню, так як вказана вимога передбачена умовами п.4.1 договору кредиту №61 від 06.03.2008 року, укладеного між сторонами, де зазначено, що у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, а також прострочення строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредиторові пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від несвоєчасно сплаченої суми, з покладанням на відповідача відшкодування судових витрат відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 33, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (24321, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (юр.адреса: 65039 м.Одеса, проспект Гагаріна, 12-а; поштова адреса: 21009 м.Вінниця, вул.Винниченка, 2; код ЄДРПОУ 20971504) 53956,93 грн. - основної заборгованості по кредиту; 29912,84 грн. - заборгованості зі сплати відсотків; 6180,28 грн. - пені; 900,50 грн. - відшкодування витрат на державне мито та 201,83 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Нешик О.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 грудня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу - ФОП ОСОБА_1 (24321, АДРЕСА_1)