Рішення № 20420145, 22.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2011Справа №5002-17/4734-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Крименерго"

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 26652,64 грн., інфляційні збитки за активну електричну енергію в сумі 2388,26 грн., 3 % річних за активну електричну енергію в сумі 1235,01 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача не зявився

Від відповідача не зявився

Сутність спору: Позивач згідно з позовом просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 26652,64 грн., інфляційні збитки за активну електричну енергію в сумі 2388,26 грн., 3 % річних за активну електричну енергію в сумі 1235,01 грн., у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 5326 на поставку електричної енергії від 05 червня 2004 року щодо сплати за електроенергію.

Відповідач відзив на позовну заяву не представив, в судові засідання не зявляється, про дату слухання справи повідомлений належним чином рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст.ст. 51, 93 ЦК України СПД повинен знаходитися за адресою реєстрації СПД (юридичною адресою). Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти чи з інших поважних підстав, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

При цьому необхідно також відмітити, що засідання суду відбувались неодноразово, та адресована відповідачу кореспонденція до суду не повернута, що свідчить про її вручення адресату.

Більш того, про слухання справи відповідачу відомо, про що свідчить його заява про відкладення розгляду справи, надана на перше засідання суду.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст. 129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору № 5326 на поставку електричної енергії від 05 червня 2004 року Постачальник (ВАТ «Крименерго») поставляє електричну енергію Споживачу (Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1), а Споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов цього Договору та Додатків до Договору, які є його невідємними частинами. (п.1).

Згідно Розділу 2 вищезазначеного Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватися діючим законодавством України, а саме Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими у встановленому порядку.

Згідно п. 2.2.3 договору Споживач зобовязується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії.

Згідно ст.ст. 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання мають виконуватись.

Згідно наданого розрахунку з посиланням на документи про отримання електроенергії відповідач має заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 26652,64 грн., інфляційні збитки за активну електричну енергію в сумі 2388,26 грн., 3 % річних за активну електричну енергію в сумі 1235,01 грн.

Відповідачем не представлено доказів сплати вказаних сум, а також інших доказів в обґрунтування заперечень.

Так, ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Таким чином відповідачем не надано доказів виконання обовязків по договору щодо сплати за електроенергію.

Сплата інфляційних та річних передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, та не стягувати їх суд також підстав не вбачає.

Таким чином, позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

Якщо заборгованість сплачена чи буде сплачена в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами чи в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю чи частково.

Якщо заборгованість сплачена, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд щодо вказаної обставини матеріального та процесуального законодавства не порушує.

Якщо будуть відповідні підстави, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Судові витрати позивачу згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню відповідачем.

Вказані витрати підтверджені платіжним дорученням № 1200033040 від 24 жовтня 2011 року на суму 302,76 грн. з державного мита, та платіжним дорученням № 29229 від 24 жовтня 2011 року на суму 236,00 грн. по сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 у господарських справах встановлений розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за ставкою 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6, р/р 260323051142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код: 00131400) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 26652,64 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6, р/р 260073013142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код: 00131400) інфляційні витрати за активну електроенергію в сумі 2388,26 грн., 3% річних за активну електроенергію в сумі 1235,01 грн., судові витрати з державного мита в сумі 302,76 грн., та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.