Постанова № 20418072, 22.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"22" грудня 2011 р. Справа № 5015/2064/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Дерепи В.І.

суддівБондар С.В., Грека Б.М.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Громіс"

від прокуратури: Громадський С.О. від позивача: не з’явились

від відповідача: Забродська К.А.

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 05.05.2011 року

та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року

у справі№ 5015/2064/11

за позовомПрокурора Личаківського р-ну міста Львова, в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган: управління Комунальної власності Департаменту економічної політики

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Громіс"

проспонукання до повернення об’єкта оренди та стягнення неустойки

та зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Громіс"

доУправління Комунальної власності Департаменту економічної політики

про внесення змін до договору оренди ВСТАНОВИВ:

Прокурор Личаківського р-ну міста Львова (далі прокурор), звернувся в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган: Управління Комунальної власності Департаменту економічної політики (далі позивач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Громіс" (далі відповідач за первісним позовом) про звільнення та повернення нежитлового приміщення що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Ковельська, 50 та стягнення неустойки в розмірі 61 283 грн.

Відповідач за первісним позовом звернувся з зустрічним позовом про внесення змін до договору оренди, щодо терміну його дії.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.05.2011 року відповідача за первісним позовом зобов’язано звільнити і повернути орендовані приміщення та стягнуто 61 283 грн. - неустойки. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дія договору оренди була припинена 13.11.2009 року. У відповідності до ст.785 ЦК України з відповідача підлягає стягненню неустойка.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення неустойки в розмірі 52 713 грн., в іншій частині залишено без змін.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду в частині скасування рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дія договору оренди припинилась у листопаді 2010 року і відповідно неустойка підлягає стягненню за період з 01.12.2010 року по 01.02.2011 року (відповідно до розрахунку періоду стягнення).

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями відповідач за первісним позовом звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити та внести зміни в п.4.1 Договору оренди та встановити термін дії Договору до 14.11.2017 року.

В касаційній скарзі відповідач за первісним позовом звертає увагу на ту обставину, що судами не прийнято до уваги п.3 ст.2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", згідно якої власник об’єкту приватизації має право на оренду на строк не менше, як 10 років, приміщення в якому розташовано об’єкт приватизації. А також зазначає, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" (далі Закон) від 15.12.2009 року термін договору оренди продовжений на 5 років.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника прокуратури та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

14.11.2007 року між сторонами у справі укладено договір оренди нерухомого майна № Л5754 -7 (далі Договір).

Предметом Договору є оренда приміщення, яке знаходить за адресою: м. Львів, вул. Ковельська, 50. загальною площею 117,8 кв.м.

Термін договору оренди визначений на період з 14 листопада 2007 року по 13 листопада 2008 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені Договором (п.4.1 4.3).

Пунктом 5.1 Договору передбачена ставка орендної плати 1903, 65 грн. без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. Орендна плата сплачується помісячно (п.5.1, 5.2 Договору).

29.11.2010 року на адресу відповідача за первісним позовом надіслано повідомлення позивача в якому зазначено, що Договір припинив свою дію з моменту закінчення, а саме з 13.11.2010 року.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача за первісним позовом на п.3 ст.2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", оскільки з моменту укладання договору купівлі - продажу № 550 від 19 грудня 1995 року, предметом якого була продаж об’єкту приватизації –ДПТ Магазин № 640 минуло більше 10 років.

Згідно до п.5 Прикінцевих положень Закону термін договорів оренди державного та комунального майна для суб’єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом слід вважати продовженим до 5 років з дня укладання, якщо орендар не пропонує менший термін.

Судами не дана оцінка зазначеній нормі діючого законодавства та не з’ясовано чи є відповідач за первісним позовом суб’єктом малого підприємництва, в розумінні Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва". Зазначена обставина суттєво може вплинути на термін дії договору оренди нерухомого майна № Л5754 -7.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення у справі прийнято при неповному з’ясуванні всіх її обставин, а тому судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню до Господарського суду Львівської області для розгляду по суті.

При новому розгляді справи судам необхідно з’ясувати чи розповсюджується дія Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" на взаємовідносини сторін щодо продовження терміну договору оренди нерухомого майна № Л5754 -7 від 14.11.2007 року.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Громіс" задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року у справі № 5015/2064/11скасувати.

3.Справу № 5015/2064/11 направити до Господарського суду Львівської області для розгляду по суті, в іншому складі суддів.

Головуючий                                                                       В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

                                                                                           М.Б.Грек