Вирок № 20411936, 19.12.2011, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 1-111/11 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2011 року           смт. Велика Лепетиха

Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

          головуючого           Гапоненко Р.В.

при секретарі Приваловій Т.С.

за участю прокурора Зелінка Л.О.

          захисника                                                                       ОСОБА_1

          представника потерпілої                                                             ОСОБА_2          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_4, заміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючої вахтером Великолепетиської ЗОШ №1, раніше не судимої

за ч.1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 17.03.2011 року близько 12.00 год. в смт В.Лепетиха Херсонської області, перебуваючи на межі в кінці присадибних ділянок домоволодіння ОСОБА_3 за адресою: пров. Пушкіна, 7 та домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: пров. Пушкіна, 9, на ґрунті тривалих неприязних відносин з ОСОБА_5, умисно, в ході сварки з останньою, нанесла ОСОБА_5 один удар дерев'яним бруском по кисті лівої руки, в результаті чого ОСОБА_5 отримана наступні тілесні ушкодження: закритий внутрішньосуглобний продольний перелом в області першої п'ястної кістки лівої кисті без зміщення, які згідно висновку експерта №44 від 19.07.2011 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 вину у вчиненому злочині не визнала та пояснила, що половина будинку, де вони мешкають, ще офіційно належить ОСОБА_6, на даний час вона її переоформляє на себе. По сусідству з ними проживає сім'я ОСОБА_5, з якими у них склались напружені відносини з приводу розмежування городів. В березні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до селищної ради з заявою про встановлення меж їхніх домоволодінь, так як ОСОБА_7 за кілька років зайняла частину їхнього спільного з ОСОБА_6 городу і не бажає добровільно її повертати. Приблизно на початку березня 2011 року комісією селищної ради були, встановлені розміри їхніх земельних ділянок та визначена межа. 17.03.2011 року вони знову чекали комісію для встановлення меж обох домоволодінь. Близько 12.00 год. до них додому прийшла її подруга ОСОБА_8 і вона запропонувала їй пообідати з ними. Тільки почали обідати, вона почула, як загавкав собака. Вийшовши з дому, вона побачила біля воріт ОСОБА_9 та ОСОБА_10 За нею вийшов її чоловік та ОСОБА_8 ОСОБА_9 повідомила, що також покликали сім»ї ОСОБА_7. Деякий час вони чекали, доки прийде голова комісії ОСОБА_11, після чого, близько 12.30 год., всі члени комісії зайшли у двір та підійшли до початку городу. В цей час до них вийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_7. За ініціативою ОСОБА_4, ОСОБА_11 попросив її принести кілки та мотузку. Принісши кілки, один вона передала ОСОБА_11 і він поставив його біля сараю на початку межі. Коли той ставив кілок, ОСОБА_4 почав перечити, що неправильно вимірюється межа, під час чого почав ображати нецензурною лайкою членів комісії, витяг даний кілок та, продовжуючи висловлюватися нецензурною лайкою, поніс його за сарай. Потім ОСОБА_11 запропонував перейти в кінець городу, щоб продовжувати визначати межі. Вони всі дійшли до кінця городу, де ОСОБА_11, взявши у неї ще один кілок, встановив його в землю. Коли ОСОБА_11 ставив кілок, ОСОБА_4 знову почав суперечити членам комісії, намагався збити кілок ногою, сперечаючись з ОСОБА_11, що той знову неправильно установлює межу. Не збивши кілок ногою, ОСОБА_4 витяг його рукою з землі та закинув в город іншого домоволодіння. На зауваження ОСОБА_9 про те, що розміри городів та межі були виміряні раніше, ОСОБА_7 образила її непристойними словами. ОСОБА_11, дивлячись на це, запропонував членам комісії не продовжувати подальше і вимірювання меж, а повернутися до селищної ради для складання відповідного акту. Після пропозиції ОСОБА_11 всі присутні зібралися виходити з городу і ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_11 в спину, а той, щоб не загострювати ситуацію, почав відходити від членів комісії. Коли ОСОБА_11 відійшов, стоячи ззаду неї, подружжя ОСОБА_4 почали проганяти її з городу, штовхаючи в спину, щоб вона швидше покинула їхню територію. Від їх поштовхів, тримаючи перед собою кілки та мотузку, вона не втрималася на місці, оскільки на городі була грязь, її кімнатні тапочки застрягли в землю і вона боса, вискочила з них. Після цього вона повернулася до ОСОБА_4, продовжуючи тримати в руках кілки та мотузку, попросила їх дати взутися, але ОСОБА_4 знову почали її штовхати, тепер вже у груди. Не дивлячись на це, вона взулася та побачила, що ОСОБА_10 пішов за ОСОБА_11, а ОСОБА_8, ОСОБА_9 та її чоловік ОСОБА_3 - стояли на місці. Вона підійшла до них та вони разом пішли з городу до її будинку, а подружжя ОСОБА_4, йдучи збоку до свого будинку, продовжували їх ображати нецензурною лайкою, ОСОБА_7 при цьому розмахувала руками. Під час даного конфлікту, окрім вищевказаних осіб, на їхніх присадибних ділянках вона нікого не бачила. Коли вони зайшли в двір, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 там вже не було. Після цього вона, поклавши кілки, мотузку у будинку, приєдналася до ОСОБА_9, ОСОБА_8 та чоловіка, які стояли біля двору. Потім ОСОБА_9 та ОСОБА_8 пішли від двору. Коли вони залишилися удвох з чоловіком, той, подивившись на годинник, зауважив, що вже близько 12.45 год. і їй час збиратися на роботу. Вона повернулась у двір, помила ноги, поїла та відразу пішла на роботу. По дорозі забігла в аптеку, де придбала ліки для матері. На роботу з'явилась близько 13 год. Більше нічого вона додати не може, оскільки ОСОБА_7М кілком по руці не била.

Вина підсудної ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України підтверджується поясненнями потерпілої та свідків.

Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що 17.03.2011 року близько 13.00 год. вона разом з чоловіком ОСОБА_4 та подругою ОСОБА_12 перебували в них вдома. В цей час чоловік побачив, що в них на ділянці перебуває комісія з селищної ради по земельним питанням з приводу розмежування їхньої та сусідської ОСОБА_3 присадибних ділянок, так як в них давно вже виникли напружені відносини з ОСОБА_3 з даного приводу. Комісія складалась з 3 чоловік: голова -ОСОБА_11, члени комісії: ОСОБА_10 та ОСОБА_9. Вони їх не попередили, що прийдуть, зайшли через двір ОСОБА_3 та самі почали забивати кілки. Також, при цьому була присутня ОСОБА_3. Після цього вони вийшли з чоловіком до них і почали контролювати цей процес. ОСОБА_12 залишилась в будинку, але потім через деякий час вийшла на город і спостерігала за ними, стоячи біля туалету. В ході розмежування в них виникли суперечки з комісією і вони їм сказали, щоб останні йшли, бо незабаром прийде комісія з районної ради та розмежує їхні присадибні ділянки. Після цього, ОСОБА_9 пішла перша, а за нею пішли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 На городі залишились вона з чоловіком та ОСОБА_3, яка тримала в руках два дерев'яні кілки. Також, неподалік стояла ОСОБА_12 і на господарському дворі сусіднього домоволодіння перебували сусіди: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Після уходу комісії між її чоловіком та ОСОБА_3 виникла суперечка, так як остання продовжувала без комісії втикати кілки в землю на їхньому городі. Чоловік сказав, щоб вона забрала свої кілки та йшла з городу. ОСОБА_3 без попередження вдарила її кілком по лівій кисті. Після чого вона відчула різкий біль, заплакала та прибрала руку. ОСОБА_4 хотів відштовхнути ОСОБА_3, але прийшов її чоловік ОСОБА_15 та забрав її з їхнього городу. Сам удар ОСОБА_15 не міг бачити так як його на городі не було. Після того як чоловік забрав її ОСОБА_3 все одно продовжувала лаяти їх. Після цього до них підійшла ОСОБА_12 і вони разом пішли в будинок, де ОСОБА_12 надала їй першу допомогу. Вона гадала, що в неї ушиб, тому й не зверталась до лікарні. Але, так як до 21.03.2011 року біль в руці лише посилився, вона звернулася до ОСОБА_16 ЦРЛ, де після обстеження їй повідомили, що в неї перелом пальця та надали медичну допомогу. 25.03.2011 року вона повідомила про подію до В.ОСОБА_17 УМВС.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 17.03.2011 року близько 13.00 год. він разом з дружиною ОСОБА_7 та подругою ОСОБА_12 перебували в них вдома. В цей час він побачив, що в них на ділянці перебуває комісія з селищної ради по земельним питанням з приводу розмежування його та сусідської ОСОБА_3 присадибних ділянок, так як в них давно вже виникли напружені відносини з ОСОБА_3 з даного приводу. Комісія складалась з 3 чоловік: голова -ОСОБА_11, члени комісії: ОСОБА_10 та ОСОБА_9 Вони їх не попередили, що прийдуть, зайшли через двір ОСОБА_3 та самі почали забивати кілки. Також, при цьому була присутня ОСОБА_3 Після цього вони вийшли з дружиною до них і почали контролювати цей процес. ОСОБА_12 залишилась в будинку, але потім через деякий час вийшла на город і спостерігала за ними, стоячи біля туалету. В ході розмежування в них виникали суперечки з ОСОБА_3 та комісією і вони їм сказали, щоб вони йшли, бо незабаром прийде комісія з райради і вони розмежують їхні присадибні ділянки. Після цього, ОСОБА_9 пішла перша, а за нею пішли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 На городі залишилися він з дружиною та ОСОБА_3, яка тримала в руках два дерев'яні кілки. Також, неподалік стояла ОСОБА_12 і на господарському дворі сусіднього домоволодіння перебували сусіди: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Після уходу комісії між ним та ОСОБА_3 виникла суперечка, так як остання продовжувала без комісії втикати кілки в землю на їхньому городі. Він сказав, щоб вона забрала свої кілки та йшла з городу. ОСОБА_3 не хотіла цього робити і дружина стала між ним та ОСОБА_3, виставивши руки. Однак, остання без попередження вдарила дружину кілком по лівій кисті. Дружина заплакала та прибрала руку. Він хотів відштовхнути ОСОБА_3, але прийшов її чоловік ОСОБА_15 та забрав її з їхнього городу. Сам удар ОСОБА_15 не міг бачити так як його на городі не було. Після того як чоловік забрав її ОСОБА_3 все одно продовжувала лаяти їх. Після цього до них підійшла ОСОБА_12 і вони разом пішли в будинок, де ОСОБА_12 надала дружині першу допомогу. Дружина думала, що в неї ушиб, тому й не зверталась до лікарні. Але, так як до 21.03.2011 року біль в руці лише посилився, вона звернулась до ОСОБА_16 ЦРЛ, після приїзду з якої повідомила його, що в неї перелом пальця. Дружина не думала з даного приводу звертатись до міліції, але донька ОСОБА_18 її вмовила і сама 25.03.2011 року повідомила про подію до В.ОСОБА_17 Свідками інциденту були: ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Більше на городах нікого не було. ОСОБА_19 була присутня при попередніх намаганнях комісії встановити межі, а того дня її не було.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона була на ринку, торгувала, потім до неї близько 12.00 год. підійшла ОСОБА_7 та сказала: «Ідемо до нас, у мене чоловік борщ варить», і вони пішли. Коли були в будинку, то зайшов ОСОБА_4 та покликав ОСОБА_7, а вона залишилася на кухні доварювати борщ. Через деякий час вона подивилась у вікно, то побачила як два чоловіка виходять із двору. Після чого вийшла подивитися що там коїться, бо почула якусь сварку. Коли вийшла то побачила, що стоїть сусідка ОСОБА_13 зі своїм чоловіком спереду. На городі вона побачила, що стояли ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, яка стояла між ними щоб не виникло бійки. Однак, раптом ОСОБА_3 лівою рукою вдарила ОСОБА_7 по руці і остання заплакала, після чого ОСОБА_4 відвів дружину в будинок та вона їй обробила руку зеленкою, бо були на руці маленькі пошкодження. До пальця неможливо було доторкнутися, тому вона поклала капустяний лист та сказала ОСОБА_7 що треба зробити знімок. Потім ОСОБА_7 пішла до ОСОБА_20 в райраду, а коли остання прийшла додому, вона їй дала заспокійливого, змінила капустяний лист і пішла додому. Коли відбувалася сварка вона знаходилася від місця сварки метрів 15-20.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що 17.03.2011 року близько 13.00 години він займався прибиранням присадибної ділянки та бачив комісію з селищної ради. Перша пішла жінка, за нею пішли двоє чоловіків, а на городі залишились: ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, які сварилися в кінці городу. Також він бачив ОСОБА_12, яка стояла біля туалету. Потім він побачив, що ОСОБА_7 підійшла до свого чоловіка, який лаявся з ОСОБА_3, і стала з боку. Про що вони сварилися, він не прислухався, у ОСОБА_3 був кілок в руках, і вона з плеча вдарила ОСОБА_7 по руці, після чого остання схватилася за руку. Потім підійшов чоловік ОСОБА_3, забрав її до себе у двір, а ОСОБА_7 також пішли до себе додому.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що 17.03.2011 року вона знаходилася у Лисечко на городі, який межує з городами ОСОБА_3 та Симонків, збирала гілки на дрова. Потім побачила, що на межі городів ОСОБА_7 та ОСОБА_3 прийшла жінка, а через деякий час двоє чоловіків, вона далі продовжувала збирати гілки, не на що не звертаючи уваги. Потім почула сварку, після чого вона почула як ОСОБА_3 кричала: «Я не згодна, не згодна!», вона не звернула на це уваги, і підійшла ближче, бо їй стало цікаво що там коїться. Коли підійшла, то побачила, що стоїть ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і між ними ОСОБА_7, виставила руку, а ОСОБА_3 вдарила ОСОБА_7 по правій руці, нащо ОСОБА_7 заплакала. Після чого вона перебігла через городи Лисечків, Павленків та забігла до ОСОБА_7 у двір, де побачила ОСОБА_7, яка трималася за руку, а ОСОБА_12 замазала подряпини зеленкою. Вона звернула увагу тільки на те, що ОСОБА_3 кричала «Не згодна, не згодна!», і бачила як остання вдарила ОСОБА_7 На городі ОСОБА_14 та ОСОБА_22 вона не бачила, а бачила лише ОСОБА_12

У судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що 17.03.2011 року близько з 12.00 год. до 13.00 год. вони разом зі співмешканцем ОСОБА_14 прибирали в господарчому подвір»ї. Потім побачили, що ОСОБА_4 і троє чоловік: ОСОБА_9 і чоловіки сваряться, забивали кілки і щось сварилися за землю. Вони щось кричали, але що саме не було чути. Потім жінка пішла з городу, за нею пішли чоловіки через деякий час. В кінці городу вона побачила ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та ОСОБА_7, де вони сварилися, але за що вона не чула. Потім ОСОБА_3 вдарила кілком по руці ОСОБА_7 і пішла в двір. Бачила, що біля туалету стояла ОСОБА_12 Вона знаходилася в метрах 20 від них. Коли ОСОБА_3 наносила удар її чоловіка ОСОБА_15 на городі не було, він потім прибіг і забрав ОСОБА_3 із городу.

Крім того, вина підсудної ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом огляду місця події (а.с. 11-12); довідкою з лікарні від 21.03.2011 року, відповідно до якої ОСОБА_7 було встановлено діагноз:закритий перелом головки І п'ястної кістки лівої кисті (а.с. 15); довідкою ОСОБА_16 ЦРЛ рентген-кабінету від 21.03.2011 року, відповідно до якої ОСОБА_7 зроблено рентген лівої кисті та встановлено внутрішньосуглобний продольний перелом в області першої п'ястної кістки лівої кисті без зміщення (а.с. 16); довідкою ОСОБА_16 ЦРЛ від 28.03.2011 року № 01-9/335-09, відповідно до якої гр. ОСОБА_7 звернулася до хірургічного кабінету поліклініки з діагнозом: закритий перелом головки першої п»ясткової кісти лівої кисті (а.с. 17); ОСОБА_15 судово-медичного освідування гр. ОСОБА_7 від 28.03.2011 року №20, відповідно до якого травматичний внутрішньо суглобний повздовжній перелом в ділянці головки першої п»ястної кістки лівої кисті без зміщення виник від дії тупого предмету, можливо від удару дерев»яною палицею, за часом виникнення відповідає 17.03.2011 року і відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров»я (а.с. 18); висновком експерта №10/20 від 19.04.2011 року, відповідно до якого, травматичний внутрішньо-суглобний повздовжній перелом в ділянці головки першої п»ястної кістки лівої кисті без зміщення виник у гр. ОСОБА_7 від дії тупого предмету, можливо від удару дерев»яною палицею, ці висновки не протирічать обставинам вказаним у постанові, за часом виникнення відповідає 17.03.2011 року і відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров»я (а.с. 21); копіями з амбулаторної карти ОСОБА_7 (а.с. 29-31); протоколами очної ставки (а.с. 49-51); висновком експерта № 44 від 19.07.2011 року, відповідно до якого травматичний внутрішньо-суглобний повздовжній перелом в ділянці головки першої п»ястної кістки лівої кисті без зміщення виник у гр. ОСОБА_7 від дії тупого предмету, не виключено 17.03.2011 року відноситься тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров»я; виникнення тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_7 при обставинах, зазначених в протоколі допиту від 31.03.2011 року та в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 12.04.2011 року не виключається; встановити в якому положенні знаходилася ліва рука потерпілої під час нанесення удару дерев»яним бруском (палкою) не представилося можливим; характер та локалізація тілесних ушкоджень виключає їх виникнення при падінні з висоті власного росту (а.с. 107-109).

Суд критично оцінює покази свідків: ОСОБА_15, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, оскільки їхні свідчення спростовуються поясненнями потерпілої та свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_12 та ОСОБА_21

Також, суд не може прийняти до уваги пояснення свідків: ОСОБА_23, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оскільки останні пояснили, що не бачили як ОСОБА_3 завдала удару ОСОБА_7 в результаті чого було завдано тілесних ушкоджень. Про це вони дізналися від самої потерпілої ОСОБА_7

Суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України, а саме: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я, так як вона, 17.03.2011 року близько 12.00 год. в смт В.Лепетиха Херсонської області, перебуваючи на межі в кінці присадибних ділянок домоволодіння ОСОБА_3 за адресою: пров. Пушкіна, 7 та домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: пров. Пушкіна, 9, на ґрунті тривалих неприязних відносин з ОСОБА_5, умисно, в ході сварки з останньою, нанесла ОСОБА_5 один удар дерев'яним бруском по кисті лівої руки, в результаті чого ОСОБА_5 отримана наступні тілесні ушкодження: закритий внутрішньосуглобний продольний перелом в області першої п'ястної кістки лівої кисті без зміщення, які згідно висновку експерта №44 від 19.07.2011 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу підсудної, з даних про яку вбачається, що вона за місцем проживання та роботи характеризується позитивно. Обставин, що пом’якшують покарання судом не встановлено. Обставинами, що обтяжують покарання суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку. На підставі цього, суд вважає, що ОСОБА_3 повинна нести покарання у вигляді виправних робіт.

Цивільний позов ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, відповідно до ст. ст. 1166, 1177 ЦК України, оскільки потерпілій в результаті злочину заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 868 грн. 75 коп., що підтверджується: квитанцією на придбання ліків від 18.03.2011 року на суму 369,20 грн. (а.с. 43); квитанцією на придбання ліків від 21.03.2011 року на суму 195 грн. (а.с. 44); квитанцією на придбання ліків від 02.03.2011 року на суму 304,55 грн. (а.с. 45). Суд не може прийняти до уваги чек на придбання бензину марки «А-92»№ 92915 від 06.07.2011 року на суму 195 грн. (а.с. 35), чек на придбання бензину марки «А-92»№ 239808 від 22.06.2011 року на суму 49,98 грн. (а.с. 37), чек про добровільний внесок №2533 від 06.07.2011 року на суму 20 грн.(а.с. 36), оскільки вони датовані 06.07.2011 року, 22.06.2011 року та 06.07.2011 року та потерпілою в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не доведено, що ці чеки мають відношення до збитків, що спричиненні внаслідок злочину. Крім того, суд не приймає до уваги: квитанцію на придбання ліків від 20.05.2011 року на суму 257,05 грн. (а.с. 46), оскільки потерпілою жодним доказом не доведено, що перелік ліків, який міститься у даному чеку має відношення до лікування її травми, яка була спричинена їй в результаті злочину та квиток на автобус № 820252 від 22.06.2011 року(а.с. 38), оскільки він не містить даних про вартість проїзду.

Суд вважає, що відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України та п. 171 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», виходячи з принципів розумності та справедливості, стягненню підлягає і моральна шкода заподіяна потерпілій в результаті злочину у розмірі 1500 грн.

           Також стягненню з підсудної підлягають витрати, понесені потерпілою за правову допомогу адвоката у розмірі 3000 грн., що підтверджується розпискою адвоката ОСОБА_2 від 25.07.2011 року на загальну суму 3000 грн. (а.с. 47).

Крім того, стягненню з підсудної підлягають витрати за проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України, п. 171 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року виправних робіт, з відрахуванням в дохід держави 10 відсотків із суми заробітку за місцем роботи.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 - підписку про невиїзд, залишити без змін до набрання вироком чинності.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь КП Херсонської обласної ради «Бюро судово-медичної експертизи»на рахунок обласного бюро судово-медичної експертизи УДК по Херсонській області м. Херсон МФО-852010, код 02009933, р/р 35424004001461 витрати за проведення експертизи у розмірі 556 (п»ятсот п»ятдесят шість) гривень 93 копійки (довідка-рахунок № 44).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 868 (вісімсот шістдесят вісім ) гривень 75 коп. матеріальних збитків.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 1500 (тисячу п»ятсот) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 3000 (три тисячі) гривень за надання правової допомоги адвоката.

Речові докази по справі –дерев»яний брусок, який зберігається в кімнаті для збереження речових доказів Великолепетиського РВ УМВС –знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області через Великолепетиський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий                                         підпис

КОПІЯ ВІРНА

В.о. голови суду                                                                                ОСОБА_24