Рішення № 20409278, 25.08.2011, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 22-ц-1082/11Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А.

Категорія - 19Доповідач - Дикун С.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Ходоровського М. В., Гурзеля І. В.,

при секретарі - Саланда О.М.

з участю сторін - представника ВАТ “Укртелеком” Курцеби М.Б., відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Кременецького районного суду від 20 червня 2011 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги електрозвязку ,-

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі ВАТ) звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 3899,01 грн, посилаючись, що відповідач допустив несанкціоноване підключення до номера телефону спареного абонента, з якого здійснював розмови на мобільний звязок Росії загальною сумою 3345,93 грн. Крім зазначеної суми, позивач просив стягнути з відповідача 424,93 грн втрат від інфляційних процесів та 128,15 грн 3% річних, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Рішенням Кременецького районного суду від 20 червня 2011 року в позові ВАТ «Укртелеком»в особі Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги електрозвязку відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ “Укртелеком” просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов про стягнення заборгованості за послуги електрозвязку у розмірі 3899,01 грн., посилаючись, що висновки суду про недоведеність факту несанкціонованого підключення відповідача до номера телефону спареного абонента, не відповідають обставинам справи. А саме: судом не взято до уваги акт про втручання ОСОБА_2 у роботу блокувального пристрою. Крім того, факт здійснення дзвінків на мобільний звязок Росії членом сім”ї відповідача підтверджений самим відповідачем.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, зіславшись на доводи, викладені у ній.

Відповідач апеляційної скарги не визнав.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено факту втручання відповідача у роботу блокувального пристрою та не подано доказів споживання останнім послуг на оспорювану суму.

Зазначений висновок суду не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до вимог ст.309 ч.1 п.3 ЦПК України.

Твердження суду щодо недоведеності факту несанкціонованого підключення відповідача до номера телефону спареного абонента спростовуються Актом обстеження лінійних споруд та кінцевих пристроїв відповідача від 20.03.2009 року, котрим засвідчено несанкціоноване підключення останнього до ліній та мереж звязку, а саме, самовільне втручання в роботу блокувального пристрою.

За вимогами ст.33 Закону України “Про телекомунікації”, п.32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року №720 (далі-Правил) споживачі телекомунікаційних послуг зобовязані дотримуватись Правил та не допускати використання свого кінцевого обладнання для вчинення протиправних дій, утримувати абонентську лінію в межах житлового будинку, квартири, приміщення, присадибної ділянки і кінцеве обладнання у справному стані.

З матеріалів справи вбачається, що 07 грудня 2006 року між центром електрозвязку №5 Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»та ОСОБА_2 укладено договір № 700 про надання послуг електрозвязку на номер телефону №НОМЕР_1. В грудні 2006 року відповідачем була подана заява на встановлення на його номері НОМЕР_1 категорію АВН3, тобто надано право на користування лише автоматичним місцевим звязком, яка була виконана.

20.03.2009 року при технічному обстеженні лінійних даних і кінцевого пристрою номера телефону НОМЕР_1 у будинку ОСОБА_2 виявлено несанкціоноване підключення з даного номера телефону, яке полягає у втручанні до діодно-теритронної приставки, а саме: самовільній зміні абонентом переплюсовки телефонної лінії, внаслідок чого на телефонний апарат відповідача був поданий номер телефону НОМЕР_2 спареного абонента ОСОБА_3 з якого і здійснювались несанкціоновані розмови (дзвінки на мобільний звязок Росії) на загальну суму 3345,93 грн. Що стверджується комісійним актом обстеження комплексу лінійних споруд і кінцевих пристроїв абоненнта ОСОБА_2 від 20.03.2009 року, складеним в присутності та за підписом члена сімї ОСОБА_2; поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які проводили перевірку у будинку відповідача; розшифровкою міжміських та міжнародних телефонних розмов за січень-лютий 2009 року по номеру телефона НОМЕР_2.

Згідно із випискою з особового рахунку відповідача розрахунок вартості проведених та неоплачених телефонних розмов становить 3345,93 грн.

За таких обставин, оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги ВАТ “Укртелеком” слід задовольнити частково та стягнути із відповідача 3345,93 грн вартості телефонних розмов, проведених ним із порушенням Правил.

Вимоги про стягнення із ОСОБА_2 424,93 грн втрат від інфляційних процесів та 128,15 грн 3% річних до задоволення не підлягають. Відповідно до вимог ст.625 ЦК України, передбачені цією нормою виплати є відповідальністю боржника за прострочення грошового зобовязання. Телефонні розмови на мобільний звязок Росії відповідачем проведені із порушенням Правил та поза договірними зобовязаннями, якими передбачено надання позивачем послуг автоматичного місцевого звязку, а тому передбачена ст.625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобовязання не може бути застосована до цих правовідносин.

Керуючись ст.33 Закону України “Про телекомунікації”, п.32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року №720; ст.ст. 307,309; 316; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ВАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити.

Рішення Кременецького районного суду від 20 червня 2011 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ВАТ “Укртелеком” задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" ( п/р 26038310 в ТОД АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 338501, код 01188052) 3345,93 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" 171 грн понесених судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун