Рішення № 20405440, 20.12.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

20.12.2011 Справа №2-8039/11 ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-8039/11р.

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 року                     м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої Черніцької І.М.

при секретарі Дилієвській І.М.

з участю позивача –ОСОБА_1,

її представника ОСОБА_2

представників відповідача –ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (далі банк) про зміну формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в сумі 20 000 грн.

          В обґрунтування вимог вказала, що працювала у відповідача з 2 грудня 1996 року, а на посаді начальника Управління по роботі з корпоративними клієнтами філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Тернополі»- з 27 січня 2010 року.

          12 вересня 2011 року звернулась із заявою про звільнення з роботи за власним бажанням з 26 вересня 2011 року, однак наказом Голови Правління банку від 13 вересня 2011 року була звільнена з посади за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором за п.3 ст.40 КЗпП України.

          Посилаючись на те, що вона не допустила систематичного порушення своїх трудових обов'язків, накладення стягнення та звільнення її як голови профспілкового комітету, проведене без попередньої згоди вищестоящого профспілкового органу, позивачка вважає, що її звільнення проведене з порушенням вимог закону, а тому просила задовольнити її вимоги.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, зіславшись на доводи викладені у ньому.

          Представники банку позов не визнали і пояснили, що позивачка систематично порушувала свої трудові обов'язки, про що свідчать акти проведених службових розслідувань, а тому її звільнення за п.3 ст.40 КЗпП відповідає вимогам закону.           

Судом встановлено, що позивачка 2 грудня 1996 року прийнята на посаду економіста відділу зовнішньо-економічних зв'язків та валютних операцій Тернопільського регіонального управління “Укрпромінвестбанк”, яке у 2009 році було перейменоване у філію “Відділення Промінвестбанк в м.Тернополі», а 14 вересня 2009 року —у філію “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Тернополі».

В період з 1996 року по 2010 року працювала у відповідача на різних посадах, а 27 січня 2010 року переведена на посаду начальника управління по роботі з корпоративними клієнтами філії “Відділення Промінвестбанк в м.Тернополі». Дані обставини стверджуються записами у трудовій книжці позивачки, виданій 2 грудня 1996 року за БТ-1 №8025145, та визнаються сторонами.

          Згідно наказу ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” від 27 квітня 2011 року на ОСОБА_1 покладено виконання обов'язків директора філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Тернополі»з 28 квітня 2011 року.

          13 липня 20011 року згідно наказу за №444 0/с начальнику управління по роботі з корпоративними клієнтами ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення вимог протоколу засідання Малого кредитного комітету банку від 20 травня 2011 року в частині заборони зняття банківського депозиту, оформленого в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитною операцією з ПП “Авангард”.

          Відповідно до акту службового розслідування від 13 липня 2011 року ОСОБА_1 під час виконання нею обов'язків директора філії »Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Тернополі», в порушення умов підписаного нею договору від 25 травня 2011 року, 31 травня, 2, 3, 6, 29 червня 2011 року видала ряд розпоряджень щодо проведення платежу з депозитного рахунку ПП «Авангард” на розрахунковий рахунок ПП “Авангард”, що свідчить про порушення вимог протоколу засідання Малого кредитного комітету ПАТ від 20 травня 2011 року в частині заборони зняття банківського депозиту, оформленого в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитною операцією з ПП “Авангард”, наслідком чого стала викривлена звітність станом на 1 липня 2011 року та послаблення позиції Банку щодо покриття кредитного ризику ліквідною заставою.

Відповідно до Акту службового розслідування від 9 вересня 2011 року, ОСОБА_1, виконуючи обов'язки директора філії банку, грубо порушила вимоги нормативних актів банку, а саме всупереч протоколу засідання Головного кредитного комітету ПАТ від 28 квітня 20011 року, не внесла необхідні зміни в Договір банківського кредиту від 13 квітня 2011 року, які стосуються заборони дострокового повернення депозитних коштів розміщених у філії, що спричинило підвищення ризику неповернення кредиту згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 5 травня 2011 року у випадку невиконання ТОВ “Компанія ЛАН»своїх зобов'язань за договором про надання банківської контргарантії. А також в підписаному договорі від 13 квітня 2011 року повністю прибрані штрафні санкції при достроковому розірванні договору.

          12 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до директора філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Тернополі»із заявою про звільнення її з роботи за власним бажанням згідно ст.38 КзпП України з 26 вересня 2011 року.

          Згідно наказу банку від 13 вересня 20011 року за № 503, начальник управління по роботі з корпоративними клієнтами ОСОБА_1 була звільнена з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором —п.3 ст.40 КзпП, а саме, за перевищення службових повноважень начальника управління по роботі з корпоративними клієнтами філії банку при укладенні договорів застави при кредитуванні ТОВ “Компанія “ЛАН”. Підставою винесення даного наказу стала службова записка директора філії від 9 вересня 2011 року.

           ОСОБА_1 була обрана головою профспілкового комітету філії “Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку”, що стверджується протоколом від 24 лютого 2004 року за №1, довідкою виданою профкомом банку, протоколами професійної спілки працівників Промінвестбанку від 13 липня та 12 вересня 2011 року.

          Відповідно до протоколу професійної спілки працівників Промінвестбанку від 13 липня 2011 року за №95 надано згоду на оголошення догани голові профспілкового комітету - начальнику управління по роботі з корпоративними клієнтами ОСОБА_1

          Відповідно до протоколу професійної спілки працівників Промінвестбанку від 12 вересня 2011 року за №111 надано згоду на звільнення голови профспілкового комітету- начальника управління по роботі з корпоративними клієнтами ОСОБА_1

Встановлено, що ОСОБА_1 не була присутня на засіданні та про час та місце засідання профспілки не повідомлялась.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши наявні у справі докази, виходячи із заявлених вимог вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

          Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

          В силу вимог ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з вимогами ч. 1 ст. 147 КЗпП України належать: догана та звільнення.

          Відповідно до роз’яснень викладених у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з’ясувати в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

          Згідно роз’яснень викладених у п. 23 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Судом встановлено, що позивачка працювала у відповідача з 2 грудня 1996 року по час звільнення на різних посадах, в тому числі керівних, і до 13 липня 2011 року відносно неї не було встановлено випадків порушення трудових обов'язків і до неї не застосувались заходи дисциплінарного впливу.

          Більше того, відповідно до наказу ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” від 27 квітня 2011 року при звільненні директора філії саме на неї було покладено виконання обов'язків директора філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Тернополі».

          Судом становлено,що наказом від 13 липня 20011 року за №444 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а наказом від 13 вересня 20011 року за № 503 звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків начальника управління по роботі з корпоративними клієнтами філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Тернополі», покладених на неї трудовим договором.

          Однак, як вбачається із змісту актів службового розслідування від 13 липня 2011 року та від 09 вересня 2011 року, ОСОБА_1 фактично притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання без поважних причин службових повноважень директорія філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Тернополі», виконання яких було покладено тимчасово на позивачку наказом від 27 квітня 2011 року, що визнається також відповідачем у наданих запереченнях на позов.

          При застосуванні такого крайнього заходу як звільнення відповідач не врахував положення ч. 3 ст. 149 КЗпП України, згідно з яким при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

          Враховуючи встановлені обставини справи, вищезазначені вимоги закону, суд вважає, що відповідачем при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не було враховано ступінь тяжкості вчинених позивачкою проступків, обставини, за яких вчинені проступки та попередню роботу працівника.

          Крім того, судом встановлено, що позивачку було обрано головою профспілкового комітету філії.

Відповідно до вимог ст. 252 КЗпП України працівникам підприємств, установ, організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень. Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є. Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

          Положеннями ст. 246 КЗпП України та ст. 37 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" встановлено, що профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.

          Згідно з вимогами ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»звільнення членів виборних профспілкових органів підприємств, установ або організацій, крім додержання загального порядку, допускається за попередньою згодою органу, членами якого вони є, а також вищестоящої профспілки чи об’єднання, до складу яких входить профспілкова організація конкретного підприємства, установи або організації.

          Судом встановлено, що при накладенні 13 липня 2011 року дисциплінарного стягнення у вигляді догани та звільненні позивачки 13 вересня 2011 року відповідачем не було дотримано вищезазначених норм закону. Так, засідання професійної спілки працівників Промінвестбанку від 13 липня 2011 року та 12 вересня 2011 року, де було дано згоду на оголошення догани голові профспілкового комітету- начальнику управління по роботі з корпоративними клієнтами ОСОБА_1 та на її звільнення, проведено з порушенням процедури, а саме - позивачку у встановленому законом порядку не було повідомлено про дату засідання, засідання проведено у її відсутність.

          Крім того, керівництво відповідача не отримало попередньої згоди виборного органу профспікип, членом якої є позивачка на застосування до позивачки дисциплінарних стягнення, в тому числі, і на звільнення її з роботи, що суперечить вищезазначеним вимогам закону.

          Враховуючи встановлені судом обставини справи та вищезазначені вимоги закону, суд вважає, що звільнення позивачки за п.3 ст.40 КзпП України не відповідає вимогам закону.

          Згідно із вимогами ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

          Судом встановлено, що позивачка 12 вересня 2011 року звернулась до директора філії Відділення ПАТ із заявою про звільнення її з роботи за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України з 26 вересня 2011 року. Фактичне звільнення позивачки відбулось згідно наказу відповідача 13 вересня 2011 року.

          Відповідно до вимог ч. 3 ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов’язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

З врахуванням вищенаведенних вимог закону та встановлених обставин справи, зокрема, невідповідність звільнення вимог п.3 ст.40 КЗпП України вимогам закону, подання позивачем заяви на звільнення за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України, прийняття відповідачем такої заяви, фактичного звільнення позивача 13 вересня 2011 року, суд вважає, що слід змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 відповідно до наказу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»за №503 о/с від 13 вересня 2011 року з п.3 ст.40 КЗпП на ч.1 ст. 38 КЗпП України та визнати звільнену ОСОБА_1 з посади начальника управління по роботі з корпоративними клієнтами філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку м.Тернопіль»з 13 вересня 2011 року за власним бажанням згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Разом з тим, суд вважає, що до задоволення не підлягають позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.235 КЗпП України Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

          Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.           

           Позивачем в судовому засіданні не представлено будь-яких доказів спричинення моральної шкоди, а тому у задоволенні зазначених позовних вимог слід відмовити.

В судовому засіданні позивачкою не наведено доказів того, що наявний у її трудовій книжці запис про звільнення за п.3 ст.40 КзпП України став перешкодою для подальшого працевлаштування.

Крім того, судом встановлено, що позивачка з 10 жовтня 2011 року прийнята на посаду заступника директора Тернопільської дирекції публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК»

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в силу вимог ст.235 КЗпП України та моральної шкоди до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 218, 294, 295 ЦПК України, ст. ст. 38, 40, 235, 237-1 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди задовольнити частково.

Змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 відповідно до наказу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»за №503 о/с від 13 вересня 2011 року та визнати звільнену ОСОБА_1 з посади начальника управління по роботі з корпоративними клієнтами філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку м.Тернопіль»з 13 вересня 2011 року за власним бажанням згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Зобов’язати публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»внести відповідні зміни щодо причин звільнення у трудову книжку ОСОБА_1.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в користь держави (р/рахунок: 31212206700002, код одержувача 23588119 у ГУДК України в Тернопільській області, код бюджетної класифікації 22030001, МФО 838012 призначення платежу –судовий збір код 02886692) судовий збір у розмірі 94,10 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуюча                     І.М.Черніцька

Копія вірна

Суддя                                                                       І.М.Черніцька