Вирок № 20404706, 06.07.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2011 Справа №1-239/11

          Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                              головуючого                                        судді Базана Л.Т.

                              при секретарі                                        Сеник В.Г.

                              з участю прокурора                              Стадника В.О.

                              представника потерпілого                    ОСОБА_1

                              захисника                                        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно ст.89 КК України такого, що не має судимості,

- за ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 13 вересня 2010 року близько 20 год. 00 хв. в порушення вимог п.п. 31.1, 31.4 та 31.4.5. «г»Правил дорожнього руху України керував технічно несправним автомобілем «DAEWOO Lanos», р.н. BO 5487 АЕ, технічний стан якого не відповідав вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, зокрема, щодо заборони експлуатації транспортного засобу, якщо на задню його вісь встановлені шини різних моделей з різними малюнками протекторів.

Рухаючись без пасажирів та вантажу в с.Великі Гаї Тернопільського району в напрямку с.Козівка в порушення вимог п.п. 2.3 «б», 12.2 та 12.4 ПДР України зі швидкістю більше 60 км/год, ОСОБА_3 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну і маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_4, яка поза межами пішохідного переходу переходила проїзну частину дороги, справа наліво відносно руху транспортного засобу, в порушення вимог п.1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху»і виконання його вимог) та п.12.3 ПДР України, виявивши небезпеку для руху, а саме зміну дорожньої обстановки - поява рухомого об'єкта, негайно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а продовжував рух внаслідок чого вчинив на неї наїзд.

Своїми діями, ОСОБА_3 також порушив п.1.5 ПДР України, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. ОСОБА_3, який створив такі умови, не вжив усіх можливих заходів до усунення перешкод, хоча зобов'язаний був негайно це зробити.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження –закриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів у м'які тканини голови, під тверду і м'яку оболонки головного мозку, закриту травму грудей у вигляді компресійного перелому тіла 8-го грудного хребця та крововиливів у речовину і під оболонки спинного мозку на цьому рівні, кишенеподібні розшарування м'яких тканин із масивними крововиливами у лопаткових ділянках, перелом тіла грудної кістки, закриту травми тазу, перелом лівих лонної і сідничної кісток, закритий перелом нижніх третин правих гомілкових кісток, закритий перелом середньої третини лівої малогомілкової кістки, закритий перелом внутрішньої кісточки лівої гомілки, рану лівої кістки, садна спинки носа, кистей, правої гомілки та лівого коліна, синці повік правого ока, правого плечей, кистей, грудей, лівих ліктя і передпліччя, проекції зовнішнього кута лівої лопатки, правої сідничної складки з поширенням на нижньо-зовнішній квадрант сідниці, гомілок, крововилив у білкову оболонку правого ока, від яких померла 16.09.2010 в приміщенні Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої медичної допомоги.

Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок закритої травми тазу і нижніх кінцівок з чисельними переломами кісток та ушкодженнями м'яких тканин, протікання якої ускладнилося тромбоемболією легеневої артерії та її гілок і дрібних розгалужень, що привело до розвитку гострої легеневої недостатності.

Таким чином, між спричиненням внаслідок даної ДТП тілесних ушкоджень та настанням смерті потерпілої існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Дорожньо-транспортна пригода із заподіянням зазначених наслідків перебуває у прямому причинному зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.5, 1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху»і виконання його вимог), 2.3 «б», 12.2, 12.3, 12.4, 31.1, 31.4 та 31.4.5. «г»Правил дорожнього руху України.

Допитаний як підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що працював водієм таксі у ПП ОСОБА_5 згідно укладеної трудової угоди.

Так 13 вересня 2010 року, він керуючи легковим автомобілем «DAEWOO Lanos», р.н. BO 5487 АЕ, зеленого кольору, 2006 року випуску близько 20 год. рухався центральною автодорогою в напрямку від м.Тернополя до с.Великі Гаї Тернопільського району на замовлення до клієнта без пасажирів та вантажу. На вулиці у той час вже настала повна темрява і у автомобілі було увімкнене світло фар. Проїзна частина дороги, якою він рухався, призначена для руху автомобілів у двох напрямках та має по одній смузі для руху в кожному напрямку без дорожньої розмітки з сухим асфальтобетонним покриттям.

В'їхавши в с.Великі Гаї він рухався центральною вулицею Галицька з приблизною швидкістю 60-70 км/год. При під'їзді до старої частини с.Великі Гаї у автомобілі було ввімкнене ближнє світло фар. В цей час він наближався до ділянки дороги, де з правої сторони дороги знаходиться магазин та зупинка маршрутних транспортних засобів. У той час біля магазину проїзна частина дороги слабо освітлялась світлом вітрин магазину. Під’їжджаючи до даного місця він внаслідок неуважності несподівано для себе побачив, що попереду дорогу справа наліво відносно руху транспортного засобу пересікає одягнута у темний одяг жінка, яка не дивилась в його сторону.

Виявивши пішохода він відразу повернув кермо ліворуч до зустрічної смуги руху, подав звуковий сигнал та застосував екстрене гальмування, від чого автомобіль змістився на зустрічну смугу руху. Жінка не реагувала, а продовжила рух в тому ж темпі до лівого краю дороги. Дорогу жінка переходила перпендикулярно до країв проїзної частини. Жінка вже майже перейшла дорогу, коли у останній момент на неї відбувся наїзд передньою лівою частиною транспортного засобу в процесі гальмування автомобіля за декілька метрів до повної його зупинки. Вийшовши з автомобіля, він підійшов до жінки, яка лежала на узбіччі та була у притомному стані. В подальшому ним було викликано працівників міліції та швидку медичну допомогу. Що ж стосується того, що на задній вісі автомобіля було встановлено шини різних моделей з різними малюнками протекторів, то виїжджаючи на зміну, в нього було встановлено одинакові шини, проте в процесі їзди він одне колесо пробив, а тому замінив його на запасне, яке було іншої моделі з іншим малюнком протектора і продовжив роботу. Заявлений у справі цивільний позов визнав у повному обсязі.

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.2 ст.286 КК України, його вина повністю підтверджується зібраними в процесі досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами:

-          оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_6, з яких слідує, що ОСОБА_4, яка загинула внаслідок ДТП була його матір’ю. Так 17 вересня 2010 року він перебуваючи за місцем свого постійного проживання у Республіці Іспанія по телефону дізнався, що на його матір було вчинено наїзд автомобілем таксі;

(а.с. 68-69)

-          показаннями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні підтримала раніше дані нею під час досудового слідства показання, з яких слідує, що 13 вересня 2010 року близько 20 год. вона разом із ОСОБА_4 знаходились в с.Великі Гаї Тернопільського району. Перебуваючи на зупинці маршрутних транспортних засобів, що праворуч від дороги в напрямку м.Тернополя, вона побачила як ОСОБА_4 виходить із вулиці, що знаходиться перед магазином в напрямку від м.Тернополя. У цей час на центральній автодорозі паралельно до магазину з правої сторони знаходилось декілька легкових транспортних засобів. Далі ОСОБА_4 в темпі спокійної ходи та перпендикулярно до країв проїзної частини дороги почала переходити проїзну частину дороги поза межами пішохідного переходу зі сторони магазину на протилежну сторону –до зупинки маршрутних транспортних засобів. Дана ділянка дороги зовнішнім світлом не освітлюється, а тому і видимість на ній погана. Коли ОСОБА_4 знаходилася приблизно посередині проїзної частини дороги ОСОБА_7 також побачила, що зі сторони м.Тернополя в напрямку до центру села правою смугою дороги, яка була без розмітки, рухається автомобіль, на якому було увімкнено світло фар. Відстань між даним транспортним засобом та пішоходом була великою. Повернувши голову в напрямку центру села, через деякий час вона почула звук від гальмування коліс транспортного засобу та звук від удару. При цьому чи подавав водій звуковий сигнал вона не зауважила. Тоді вона побачила, що автомобіль таксі, на капоті якого була ОСОБА_4, рухався у загальмованому стані на зустрічну смугу руху і проїхавши ще декілька метрів, зупинився, а пішохід впала з капота автомобіля на проїзну частину дороги, ближче до лівого узбіччя, в напрямку руху автомобіля. У цей час та й безпосередньо перед настанням даної дорожньо-транспортної пригоди будь-яких транспортних засобів які б рухались у попутному та зустрічному напрямках не було. В подальшому приїхали працівники швидкої медичної допомоги та ДАІ;

-          протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_7 від 12 листопада 2010 року, під час якої свідок настояла на своїх показаннях, які вона ствердила під час судового розгляду;

(а.с. 90-92)

-          протоколом відтворення обстановки і обставин події від 17 листопада 2010 року, де свідок ОСОБА_7 відтворила обстановку та обставини, за яких відбувся наїзд на пішохода і яким чином він відбувся;

(а.с. 119-124)

-          показаннями свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні підтримала дані нею під час досудового слідства показання, згідно яких 13 вересня 2010 року близько 20 год. 30 хв. вона знаходилась на подвір'ї свого домоволодіння, що в с.В.Гаї Тернопільського району і дивилась на дорогу, де побачила як зі сторони входу в магазин, який знаходиться навпроти проїзної частини дороги, в темпі спокійної ходи та під кутом до країв дороги, її почала переходити жінка старшого віку в напрямку зупинки громадського транспорту, що знаходиться поблизу її домоволодіння. В цей час була суха погода і проїзна частина дороги була з сухим асфальтобетонним покриттям. Окрім того, паралельно до країв дороги навпроти магазину знаходилось декілька легкових автомобілів, спрямовані передніми частинами в напрямку центру села. В подальшому вона побачила як зі сторони м.Тернополя в напрямку центру села рухається автомобіль таксі фірми «VIP». При наближенні вказаного автомобіля до магазину вона почула звуковий сигнал, який подав водій автомобіля таксі та звук від гальмування коліс автомобіля, після чого відбувся наїзд на пішохода передньою лівою частиною автомобіля ближче до лівого краю дороги. Після наїзду жінка впала з капоту автомобіля на проїзну частину дороги. При цьому до моменту удару автомобілів, які б рухались зі сторони центру села в напрямку м.Тернополя, тобто назустріч автомобілю таксі, не було;

-          протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_8 від 12 листопада 2010 року, під час якої свідок настояла на своїх показаннях, які вона ствердила під час судового розгляду;

(а.с. 93-96)

-          протоколом відтворення обстановки і обставин події від 17 листопада 2010 року, де свідок ОСОБА_8 відтворила обстановку та обставини, за яких відбувся наїзд на пішохода і яким чином він відбувся;

(а.с. 113-118)

-          показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні підтримав дані ним під час досудового слідства показання, за якими 13 вересня 2010 року близько 20 год. він знаходився в с.Великі Гаї Тернопільського району поблизу магазину обличчям до центральної дороги. У той час на дворі була суха та безопадна погода і проїзна частина дороги була з сухим асфальтобетонним покриттям. На вулиці було темно та у вказаному місці дорога будь-яким чином не освітлюється. Через деякий час він побачив як із-за його спини зі сторони входу у магазин вийшла жінка старшого віку, яка пройшла між автомобілями, що знаходились паралельно краям дороги та вийшла на проїзну частину дороги, яку переходила в темпі спокійної ходьби під кутом до країв дороги в напрямку до зупинки громадського транспорту, яка знаходиться на протилежній стороні дороги. Водночас він побачив як від м.Тернополя в напрямку центру села рухається легковий автомобіль-таксі з увімкненим ближнім світлом фар. Наближаючись, водій автомобіля застосував екстрене гальмування, а після цього в процесі гальмування вчинив наїзд на пішохода передньою лівою частиною у ліву сторону пішохода на стрічній смузі руху ближче до лівого краю дороги за напрямком руху автомобіля. Внаслідок наїзду жінка впала з капоту автомобіля на проїзну частину дороги. Автомобіль після контакту проїхав декілька метрів та зупинився, після чого зі автомобіля вийшов водій. В подальшому на місце ДТП приїхали працівники швидкої медичної допомоги та ДАІ. Крім цього вказує, що безпосередньо перед ДТП та і в момент ДТП, будь-яких транспортних засобів, які б рухались в зустрічному та попутному з даним автомобілем напрямку, не було;

-          протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_9 від 24 листопада 2010 року, під час якої свідок настояв на своїх показаннях, які він ствердив під час судового розгляду;

(а.с. 131-133)

-          протоколом відтворення обстановки і обставин події від 25 листопада 2010 року, під час якого свідок ОСОБА_9 відтворив обстановку та обставини, за яких відбувся наїзд на пішохода і яким чином він відбувся;

(а.с. 135-138)

-          протоколами очних ставок між свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 12 листопада 2010 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а також ОСОБА_7 та ОСОБА_9 від 24 листопада 2010 року, під час яких свідки настояли на раніше даних ними показаннях, які вони підтвердили і під час судового розгляду;

(а.с. 97-99, 125-127,128-130)

-          протоколом огляду місця події, схемою та фототаблицею до нього, де зафіксовано сліди гальмування правих та лівих коліс автомобіля, осипу уламків дрібного скла та кінцеве розташування автомобіля «DAEWOO Lanos», р.н. BO 5487 AM безпосередньо після ДТП;

(а.с. 12-22)

-          протоколом огляду транспортного засобу та фототаблицею до нього, а саме автомобіля «DAEWOO Lanos», р.н. BO 5487 AM, у якому зафіксовано пошкодження капота двигуна автомобіля, переднього бампера, вм'ятини заднього правого крила та розбите переднє вітрове скло;

(а.с. 23-27)

-          протоколом відтворення обстановки і обставин події, схемою та фототаблицею до нього від 17 листопада 2010 року з підозрюваним ОСОБА_3, де підозрюваний на місці показав яким чином він рухався та як відбувся наїзд на пішохода;

(а.с. 103-112)

-          висновком судово-автотехнічної експертизи № 5-508/10 від 01.11.2010 року автомобіля «DAEWOO Lanos», р.н. ВО 5487 AM, яким виявлено невідповідності шин коліс задньої вісі автомобіля «DAEWOO Lanos», р.н. ВО 5487 AM. Дана невідповідність типів малюнків протекторів шин коліс задньої вісі носить експлуатаційний характер виникла до ДТП і водій мав можливість її виявити під час підготовки автомобіля до експлуатації. Встановлення на одну вісь транспортного засобу шин різних моделей з різним малюнком протектора, може призвести до бокового заносу з наступною втратою керованості автомобіля, його розвертанням та некерованим переміщенням;

(а.с. 142-150)

-          висновком судово-автотехнічної експертизи № 5-507/10 від 19.10.2010 року, згідно якого швидкість руху автомобіля «DAEWOO Lanos», р.н. BO 5487 АЕ перед застосуванням водієм екстреного гальмування складала величину 66…69 км/год;

(а.с. 155-157)

-          висновком судово-автотехнічної експертизи № 5-562/10 від 01.11.2010 року, згідно якого автомобіль «DAEWOO Lanos», р.н. BO 5487 АЕ до місця наїзду на пішохода за 1 с перебував на віддалі 15,1...16,0 м, за 1,5 с - 24,3...25,5 м, за 2 с - 33,4...35,1 м, за 2,5 с - 42,6...44,7 м, за 3 с - 51,8...54,3 м, за 3,5 с - 60,9...63,8 м, за 4 с - 70,1...73,4 м, за 4,5 с - 79,3...83,0 м, за 5 с - 88,4...92,6 м;

(а.с. 162-165)

-          висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №5-509/10 від 20.10.2010 року, згідно якого контакт в даній ДТП (наїзд на пішохода ОСОБА_4М.) проходив із передньою лівою частиною автомобіля на відстані 19-64 см від його повздовжньої осі (лівою частиною декоративної накладки переднього бамперу, передньою лівою блок-фарою, лівим переднім кутом капоту моторного відсіку). Виступаючі частини автомобіля «DAEWOO Lanos», які контактували з пішоходом в первинний момент наїзду, розташований на висоті наближено 15-82 см від рівня проїзної частини дороги. Наїзд автомобіля «DAEWOO Lanos», р.н. BO 5487 АЕ на пішохода ОСОБА_4 відбувся на смузі руху до м.Тернополя, тобто на зустрічній для автомобіля смузі руху в межах зафіксованого лівого сліду гальмування автомобіля;

(а.с. 170-180)

-          висновком судово-автотехнічної експертизи № 5-683/10 від 27.11.2010 року, згідно якого швидкість руху автомобіля «DAEWOO Lanos», р.н. BO 5487 АЕ в даній дорожньо-транспортній ситуації не повинна була перевищувати 60 км/год. Водій автомобіля «DAEWOO Lanos», з моменту виникнення небезпеки для руху, мав технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинити керований ним автомобіль до місця наїзду на пішохода і тим самим уникнути наїзду на останнього. В умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, водій автомобіля «DAEWOO Lanos»повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху»), 12.2, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України. Причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору, були обставини пов'язані з невідповідністю дій водія автомобіля «DAEWOO Lanos»технічним вимогам п.п. 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху»), 12.3 Правил дорожнього руху України;

(а.с. 186-191)

-          висновком судово-медичної експертизи № 635-605 від 19.10.2010 року, відповідно до якого пішохід ОСОБА_4 у результаті даної дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів у м'які тканини голови, під тверду і м'яку оболонки головного мозку, закритої травми грудей у вигляді компресійного перелому тіла 8-го грудного хребця та крововиливів у речовину і під оболонки спинного мозку на цьому рівні, кишенеподібних розшарувань м'яких тканин із масивними крововиливами у лопаткових ділянках, перелому тіла грудної кістки, закритої травми тазу, переломів лівих лонної і сідничної кісток, закритих переломів нижніх третин правих гомілкових кісток, закритого перелому середньої третини лівої малогомілкової кістки, закритого перелому внутрішньої кісточки лівої гомілки, рани лівої кістки, саден спинки носа, кистей, правої гомілки та лівого коліна, синців повік правого ока, правого плечей, кистей, грудей, лівих ліктя і передпліччя, проекції зовнішнього кута лівої лопатки, правої сідничної складки з поширенням на нижньо-зовнішній квадрант сідниці, гомілок, крововиливу у білкову оболонку правого ока, від яких померла 16.09.2010 в приміщенні Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої медичної допомоги. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок закритої травми тазу і нижніх кінцівок з чисельними переломами кісток та ушкодженнями м'яких тканин, протікання якої ускладнилося тромбоемболією легеневої артерії та її гілок і дрібних розгалужень, що привело до розвитку гострої легеневої недостатності. Між спричиненням внаслідок даної ДТП тілесних ушкоджень та настанням смерті потерпілої існує прямий причинно-наслідковий зв'язок;

(а.с. 196-201)

-          висновком судово-медичної експертизи речових доказів №62 від 22.10.2010 року, згідно якого локалізація, характер та механізм утворення виявлених пошкоджень і слідів на одязі потерпілої ОСОБА_4, з врахуванням даних протоколів огляду місця події і транспортного засобу, у сукупності, свідчать про те, що пошкодження виявлені на одязі потерпілої утворилися в різних фазах наїзду легковим автомобілем на потерпілу, яка в момент первинного контакту з транспортним засобом перебувала у вертикальному положенні і була обернена до нього лівою боковою поверхнею тіла. Наявність і напрям довжника сліду ковзання на підошві правої туфлі при відсутності слідів ковзання на підошві лівої туфлі, у сукупності, свідчать про нерівномірний контакт підошви туфель з дорожнім покриттям, що зазвичай, спостерігається під час руху пішохода в момент наїзду транспортним засобом.

(а.с. 209-214)

Зважаючи на наведені докази, суд критично ставиться до позиції ОСОБА_3, яку той підтримував під час досудового та на початку судового слідства про те, що він не мав фізичної можливості зупинити керований ним транспортний засіб, оскільки перед тим як він здійснив наїзд на пішохода його осліпило фарами зустрічного автомобіля. Вказані його показання повністю спростовані показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які упродовж досудового слідства та в судовому засіданні ствердили те, що жодних транспортних засобів безпосередньо перед ДТП на дорозі не було.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, фактичні обставини справи, особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох батьків пенсійного віку, та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить повне визнання підсудним вини та щире каяття. Водночас суд враховує і думку представника потерпілого, яка просила суворо покарати підсудного, а тому приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 неможливе без його ізоляції від суспільства та вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами.

При цьому, суд також, розглядаючи можливість застосування при призначенні покарання ОСОБА_3 положень ст.75 КК України, тобто, звільнення від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, не знаходить достатніх підстав для такого звільнення.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 в частині стягнення з підсудного ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в його користь моральної шкоди в сумі 200000 грн. та матеріальної –16253 грн. підлягає до часткового задоволення.

При визначенні суми на відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності і справедливості, а також враховує моральні страждання та душевні хвилювання потерпілого, що мали місце внаслідок смерті його матері, що сталася в результаті ДТП, а також вони полягали в порушенні звичних життєвих зв’язків, оскільки потерпілий внаслідок цього змушений був терміново приїхати з Республіки Іспанія на Україну, що створювало нервозність, змушувало докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до переконання, що з підсудного ОСОБА_3, як з винної в ДТП особи, в користь потерпілого ОСОБА_6 слід стягнути 80000 грн. на відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Що ж стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 16253 грн., то він підлягає до повного задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_5, як власника джерела підвищеної небезпеки, в користь потерпілого ОСОБА_6 вказаної суми, яка належним чином підтверджена дослідженими в судовому засіданні квитанціями, касовими чеками та іншими документальними доказами.

Крім цього, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 до ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа»про стягнення в його користь моральної шкоди в сумі 200000 грн. та матеріальної в сумі 16253 грн. слід залишити без розгляду згідно поданої представником потерпілого заяви.

У справі проведено експертизи, вартість яких в сумі 1933, 2 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області.

Речові докази у справі, а саме:

- автомобіль НОМЕР_1, який в процесі досудового слідства передано його власнику ОСОБА_5 на зберігання і на який накладено арешт постановою суду із вилученням на арештмайданчик ВДАІ УМВСУ в Тернопільській області необхідно зберігати для забезпечення виконання вироку в частині стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_6;

- одяг та взуття ОСОБА_4, які передано потерпілому ОСОБА_6 слід залишити у розпорядженні останнього.

Арешт, що був накладений на належний ОСОБА_3 причіп «МАЗ 8114»необхідно залишити без змін.

До вступу вироку в законну силу обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд необхідно залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки 6 місяців.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_6 80000 грн. на відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь потерпілого ОСОБА_6 16253 грн. на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 до ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа»про стягнення в його користь моральної шкоди в сумі 200000 грн. та матеріальної в сумі 16253 грн. - залишити без розгляду згідно поданої представником потерпілого заяви.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО –838012, р/р 31256272210463:

-          386, 64 грн. –за проведення судово-автотехнічної експертизи №5-508/10 від 01.11.2010 року;

-          386, 64 грн. –за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №5-509/10 від 20.10.2010 року;

-          257, 76 грн. –за проведення судово-автотехнічної експертизи №5-507/10 від 19.10.2010 року;

-          257, 76 грн. –за проведення судово-автотехнічної експертизи №5-562/10 від 01.11.2010 року;

-          644, 4 грн. –за проведення судово-автотехнічної експертизи №5-683/10 від 27.11.2010 року.

Речові докази у справі, а саме:

- автомобіль НОМЕР_1, який в процесі досудового слідства передано його власнику ОСОБА_5 на зберігання і на який накладено арешт постановою суду із вилученням на арештмайданчик ВДАІ УМВСУ в Тернопільській області - зберігати для забезпечення виконання вироку в частині стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_6;

- одяг та взуття ОСОБА_4, які передано потерпілому ОСОБА_6 - залишити у розпорядженні останнього.

Арешт, що був накладений на належний ОСОБА_3 причіп «МАЗ 8114»- залишити без змін.

До вступу вироку в законну силу обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд необхідно залишити без змін.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_10