Вирок № 2040122, 07.07.2008, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-473/08

ВИРОК

Іменем України

07 липня 2008 р. Печерський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді Мосьондза І.А.,

при секретарі Табала Я. В.,

з участю прокурора Рибалко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Черняхів Житомирської області, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, розлученого, працюючого поліровщиком - шліфувальником в ПП «Миколаєнко», проживає с.Козіївка Коростишівського району Житомирської області, не зареєстрованого, раніше судимого 28.05.2001 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч.3 ст.186 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; 19.07.2002 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим 28.05.2001 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч.3 ст.186 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; 19.07.2002 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, і звільнившись з місць позбавлення волі 04.02.2007 року по відбуттю строку покарання, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, повторно скоїв умисний корисний злочин при наступних обставинах:

Так, 11 квітня 2008 року о 15 годині 50 хвилин ОСОБА_1, знаходячись перед входом до вестибулю станції «Хрещатик» МП «Київський метрополітен» в м.Києві, з корисливих спонукань проник до правої кишені куртки ОСОБА_2, звідки таємно викрав належний ОСОБА_2 мобільний телефон «Самсунг А - 300» вартістю 125 грн., з сім-картою оператора мобільного звязку «Лайф» вартістю 10 грн., завдавши при цьому потерпілій матеріальної шкоди на суму 135 грн.

В момент вчинення ОСОБА_1 крадіжки ОСОБА_2 викрила його злочинні дії та намагалась затримати останнього. Однак ОСОБА_1, розуміючи, що його злочинні дії стали явними для потерпілої та оточуючих, продовжуючи утримувати викрадене майно, з місця злочину зник та в подальшому був затриманий.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, підтвердивши суду обставини, викладені в пред'явленому йому обвинуваченні. Щиро розкаявся у скоєному, просить суд його суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, що були зібрані в ході досудового слідства по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони, і які ніким не оспорюються.

Тому суд обмежився проведення судового слідства допитом підсудного ОСОБА_1 та дослідженням тих матеріалів кримінальної справи, що характеризують його особу.

Суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в зв'язку з чим його дії кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України.

При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, обставини справи, особу підсудного - те, що він раніше судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря -психіатра не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено. Зазначену в обвинувальному висновку обтяжуючу обставину - рецидив злочину, суд при призначенні покарання ОСОБА_1 до уваги не приймає, оскільки дана обставина є кваліфікуючою по ч.2 ст.186 КК України.

З урахуванням викладеного суд вважає, що міру покарання ОСОБА_1 слід призначити у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.186 КК України.

Міру запобіжного заходу щодо підсудного ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу слід залишити попередню - утримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України в строк відбуття покарання ОСОБА_1 необхідно зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 12.04.2008 по 06.07. 2008 року включно. Строк відбування покарання рахувати з 07.07.2008 року.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Судові витрати по справі покласти на засудженого ОСОБА_1.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 не заявлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 299 ч.3, 323, 324 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України в строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 12.04.2008 по 06.07. 2008 року включно. Строк відбування покарання рахувати з 07.07.2008 року.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - утримання під вартою в Київському СІЗО №13 Державного департаменту з питань виконання покарань у м.Києві та Київській області.

Речові докази - мобільний телефон «Самсунг А - 300» з сім-картою оператора мобільного звязку «Лайф», які знаходяться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_2, залишити їй як законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи в розмірі 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 60 коп. на користь КНДІСЕ Міністерства юстиції України, розрахунковий рахунок №35223003002467 в УДК у м.Києві, МФО 820019, код 02883096.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя